- •1) Співвідношення понять «адміністративна юстиція» і «адміністративне судочинство».
- •2) Відмінність адміністративного судочинства від конституційного, цивільного, господарського та кримінального судочинства.
- •3) Завдання адміністративного судочинства.
- •4) Встановлення обґрунтованості, доцільності і безсторонності рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
- •5) Адміністративний процес і адміністративна процедура: правова природа та особливості співвідношення.
- •6) Поняття справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи).
- •7) Особлива природа і винятковість справ за зверненнями суб'єктів владних повноважень.
- •9) Юрисдикція адміністративних судів.
- •10) Поняття і види підсудності адміністративних справ.
- •11) Строки звернення до адміністративного суду. Загальні і спеціальні строки. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
- •12) Поняття адміністративного позову та його елементи.
- •13) Характеристика і види доказів в адміністративному процесі.
- •14) Способи забезпечення доказів.
- •1. Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
- •15) Склад суду при здійсненні адміністративного судочинства. Відводи судді.
- •16) Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі. Сутність неналежної сторони та процедура її заміни.
- •17) Повноваження сторін в адміністративному процесі.
- •18) Учасники адміністративного процесу, які сприяють вирішенню адміністративної справи в суді.
- •19) Треті особи в адміністративному процесі: поняття, ознаки, види.
- •20) Поняття та ознаки «суб'єкта владних повноважень».
- •21) Адміністративно-процесуальна правосуб'єктність позивача і відповідача.
- •22) Поняття, ознаки та види адміністративного процесуального представництва.
- •23) Правонаступництво в адміністративному процесі.
- •24) Участь прокурора в адміністративному процесі.
- •25) Поняття та види судових витрат в адміністративному процесі.
- •26) Юридична природа та види процесуальних строків в адміністративному процесі.
- •27) Примирення сторін під час підготовчого провадження.
- •28) Забезпечення адміністративного позову.
- •29) Підготовче провадження: поняття та стадії.
- •30) Стадія судового розгляду справи: її особливості та етапи.
- •31) Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі.
- •32) Вимоги, яким мають відповідати судові рішення адміністративних судів.
- •33) Процесуальний порядок ухвалення та зміст судових постанов.
- •34) Ухвали адміністративних судів: поняття, структура та особливості.
- •35) Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.
- •36) Особливості провадження у справах, то пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •37) Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
- •38) Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
- •39) Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
- •40) Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
13) Характеристика і види доказів в адміністративному процесі.
Стаття 69. Поняття доказів
1. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
2. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Перша ознака. Доказ - це фактичні дані. Слід зазначити, що редакція ст. 61 Кодексу адміністративного судочинства України цю ознаку не зовсім відображає правильно, оскільки доказ - це відомості (інформація) про факти. В противному випадку може відбутися плутанина між відомостями про факти (які є доказами) і фактичними даними як фактами реальної дійсності (предмет доказування). Так, факт видання розпорядження Київської міської адміністрації про підвищення в 3,5 раза тарифів на комунальні послуги (елемент предмета доказування) підтверджується розпорядженням про підвищення тарифів (відомості про факт підвищення тарифів - доказ).
Крім відомостей про факти, до доказів належать доказові факти. Вище наводиться пояснення доказового факту. Доказові факти як юридичні факти зазвичай мають потребу в підтвердженні доказами. Після встановлення доказового факту він використовується як доказ, що підтверджує існування або відсутність обставин предмета доказу¬вання.
Таким чином, фактичні дані, що є доказами, виступають в судовому процесі чи у вигляді відомостей про обставини, що цікавлять адміністративний суд, чи у вигляді доказових фактів.
Друга ознака. Докази повинні бути пов'язані з предметом доказу¬вання. Докази як відомості повинні встановлювати або заперечувати наявність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ця ознака доказу відповідає належності доказів.
Третя ознака. Юридичні факти, що підлягають веденню, встановлю¬ються засобами доведення, перерахованими в законі (ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України): поясненнями сторін, третіх осіб та їхніх представників, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами, висновками експертів. Зазначена ознака доказу свідчить про його належність.
Перелік засобів доказування, сформульований у законі як вичерп¬ний, означає неможливість використання інших засобів доведення для встановлення обставин справи. Разом з тим зі змісту інших норм випливає широке тлумачення перерахованих вище засобів доказуван¬ня. Наведено декілька ілюстрацій зазначеного. Прокурор, який бере участь у справі, має право давати пояснення у справі тощо.
Четверта ознака. Докази повинні бути отримані і досліджені в процесуальній формі, тобто в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Недотримання процесуальної форми під час отримання і дослідження доказів робить останні недопустимими, відповідно, суд не має право обґрунтовувати ними своє рішення у справі.