- •1) Співвідношення понять «адміністративна юстиція» і «адміністративне судочинство».
- •2) Відмінність адміністративного судочинства від конституційного, цивільного, господарського та кримінального судочинства.
- •3) Завдання адміністративного судочинства.
- •4) Встановлення обґрунтованості, доцільності і безсторонності рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
- •5) Адміністративний процес і адміністративна процедура: правова природа та особливості співвідношення.
- •6) Поняття справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи).
- •7) Особлива природа і винятковість справ за зверненнями суб'єктів владних повноважень.
- •9) Юрисдикція адміністративних судів.
- •10) Поняття і види підсудності адміністративних справ.
- •11) Строки звернення до адміністративного суду. Загальні і спеціальні строки. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
- •12) Поняття адміністративного позову та його елементи.
- •13) Характеристика і види доказів в адміністративному процесі.
- •14) Способи забезпечення доказів.
- •1. Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
- •15) Склад суду при здійсненні адміністративного судочинства. Відводи судді.
- •16) Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі. Сутність неналежної сторони та процедура її заміни.
- •17) Повноваження сторін в адміністративному процесі.
- •18) Учасники адміністративного процесу, які сприяють вирішенню адміністративної справи в суді.
- •19) Треті особи в адміністративному процесі: поняття, ознаки, види.
- •20) Поняття та ознаки «суб'єкта владних повноважень».
- •21) Адміністративно-процесуальна правосуб'єктність позивача і відповідача.
- •22) Поняття, ознаки та види адміністративного процесуального представництва.
- •23) Правонаступництво в адміністративному процесі.
- •24) Участь прокурора в адміністративному процесі.
- •25) Поняття та види судових витрат в адміністративному процесі.
- •26) Юридична природа та види процесуальних строків в адміністративному процесі.
- •27) Примирення сторін під час підготовчого провадження.
- •28) Забезпечення адміністративного позову.
- •29) Підготовче провадження: поняття та стадії.
- •30) Стадія судового розгляду справи: її особливості та етапи.
- •31) Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі.
- •32) Вимоги, яким мають відповідати судові рішення адміністративних судів.
- •33) Процесуальний порядок ухвалення та зміст судових постанов.
- •34) Ухвали адміністративних судів: поняття, структура та особливості.
- •35) Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.
- •36) Особливості провадження у справах, то пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •37) Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
- •38) Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
- •39) Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
- •40) Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
29) Підготовче провадження: поняття та стадії.
Стаття 110. Підготовка справи до судового розгляду
1. Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.
2. Суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може:
1) прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача;
2) прийняти рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи;
3) викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів;
4) прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання.
3. За обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.
30) Стадія судового розгляду справи: її особливості та етапи.
Центральною стадією адміністративного судочинства є розгляд справи у судовому засіданні, під час якої досліджуються матеріали справи та вирішується спір між сторонами.
Гласність та усність розгляду справи. Гласність судового розгляду адміністративної справи може бути обмеженою, коли йдеться, наприклад, про медичну таємницю, яка стосується інтересів окремих громадян.
Стадія розгляду справи у судовому засіданні умовно може бути поділена на три процесуальних етапи. Характеристика першого етапу надає можливість говорити про нього як про технологічний цикл доказування. Оскільки він пов’язаний із процесуальними діями адміністративного суду щодо дослідження доказів, які мають місце у конкретній адміністративній справі.
Саме на центральній стадії адміністративного судочинства адміністративним судом здійснюється повний аналіз та дослідження доказів, які можуть проявлятися в опитуванні свідків і експерта; перевірці письмових доказів та огляді речових доказів, ознайомленням з місцем події та ін.
Таким чином, етап дослідження доказів у справі має дуже важливе значення для всебічного і справедливого розгляду адміністративної справи, після якого стадія розгляду справи у судовому засіданні може вступати в другий етап, який підсумовує попереднє провадження та дослідження доказів і має назву “судові дебати”. Судові дебати – це персоніфіковане звернення сторін із промовами у судовому засіданні. Під час судових дебатів сторони звертають увагу адміністративного суду: на особисту думку щодо значення тих чи інших доказів, на необхідність з’ясування додаткових фактів або про недопустимість окремих доказів, на можливу правову кваліфікацію спірних правовідносин, на інші юридичні і фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Після судових дебатів стадія розгляду справи у судовому засіданні вступає у завершальний етап – нарада суддів щодо винесення судового рішення у справі. Подібна нарада повинна носити таємний характер. Дотримання принципу таємниці нарадчої кімнати повинно відігравати подвійну роль: по-перше, для забезпечення незалежності винесення адміністративно-судового рішення, що передбачає неможливість присутності у нарадчій кімнаті будь-кого, окрім суддів, які слухали справу; по-друге, для підтримання юридичного та морального авторитету адміністративно-судового рішення (тут ми маємо на увазі, що представники публічної влади і громадяни не повинні знати, хто і скільки членів із суддівського складу віддали перевагу скаржнику, і, тим самим, осудили дії органів, які відповідали по скарзі або, навпаки, проголосували на користь публічної адміністрації).