- •1) Співвідношення понять «адміністративна юстиція» і «адміністративне судочинство».
- •2) Відмінність адміністративного судочинства від конституційного, цивільного, господарського та кримінального судочинства.
- •3) Завдання адміністративного судочинства.
- •4) Встановлення обґрунтованості, доцільності і безсторонності рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
- •5) Адміністративний процес і адміністративна процедура: правова природа та особливості співвідношення.
- •6) Поняття справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи).
- •7) Особлива природа і винятковість справ за зверненнями суб'єктів владних повноважень.
- •9) Юрисдикція адміністративних судів.
- •10) Поняття і види підсудності адміністративних справ.
- •11) Строки звернення до адміністративного суду. Загальні і спеціальні строки. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
- •12) Поняття адміністративного позову та його елементи.
- •13) Характеристика і види доказів в адміністративному процесі.
- •14) Способи забезпечення доказів.
- •1. Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
- •15) Склад суду при здійсненні адміністративного судочинства. Відводи судді.
- •16) Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі. Сутність неналежної сторони та процедура її заміни.
- •17) Повноваження сторін в адміністративному процесі.
- •18) Учасники адміністративного процесу, які сприяють вирішенню адміністративної справи в суді.
- •19) Треті особи в адміністративному процесі: поняття, ознаки, види.
- •20) Поняття та ознаки «суб'єкта владних повноважень».
- •21) Адміністративно-процесуальна правосуб'єктність позивача і відповідача.
- •22) Поняття, ознаки та види адміністративного процесуального представництва.
- •23) Правонаступництво в адміністративному процесі.
- •24) Участь прокурора в адміністративному процесі.
- •25) Поняття та види судових витрат в адміністративному процесі.
- •26) Юридична природа та види процесуальних строків в адміністративному процесі.
- •27) Примирення сторін під час підготовчого провадження.
- •28) Забезпечення адміністративного позову.
- •29) Підготовче провадження: поняття та стадії.
- •30) Стадія судового розгляду справи: її особливості та етапи.
- •31) Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі.
- •32) Вимоги, яким мають відповідати судові рішення адміністративних судів.
- •33) Процесуальний порядок ухвалення та зміст судових постанов.
- •34) Ухвали адміністративних судів: поняття, структура та особливості.
- •35) Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.
- •36) Особливості провадження у справах, то пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •37) Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
- •38) Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
- •39) Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
- •40) Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
19) Треті особи в адміністративному процесі: поняття, ознаки, види.
Стаття 53. Треті особи
1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору,можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.
2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
1. Характерною ознакою цього виду третіх осіб є не наявність самостійних прав на предмет спору, які можуть бути визначені тільки судовим рішенням під час розгляду справи по суті, а заявлення самостійної вимоги на предмет спору між сторонами, яка пред'являється у їхній справі. Ця характеристика третіх осіб є визначальною.
Слід зазначити, що треті особи завжди мають відповідний юридичний інтерес в результатах розгляду конкретної адміністративної справи судом. Звісно, що таке їхнє становище пов'язано з тим, що рішення, прийняте адміністративним судом у конкретній справі, може вплинути на правове становище зазначених осіб. Крім того, відповідне положення третіх осіб у справі також обумовлене тим, що вони завжди прагнуть досягти того, щоб суд постановляв таке рішення у справі, яке б відповідало їхнім інтересам, що залежать від існуючих між ними і сторонами правовідносинами, або зміною таких правовідносин на свою користь.
Відмежувальними ознаками третіх осіб, які заявляють самостійні Вимоги є: 1) що вони заявляють самостійні вимоги на предмет спору; 2) що вони вступають у процес, який вже порушено сторонами; 3) що їх інтереси є повністю або частково протилежними до інтересів однієї або обох сторін; 4) що вони втручаються в спір між сторонами, що вже виник; 5) що вони вступають у справу, заявивши адміністративний позов до однієї або до обох сторін.
Отже, треті особи, які відповідно заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити в адміністративну справу за своїм бажанням у будь-який час до закінчення судового розгляду справи, тобто до постановлення судового рішення у справі. Тому вони, як вже було зазначено, пред'являють адміністративний позов до сторін або до сторони. Проте законодавець прямо не визначає, до однієї чи до обох сторін може бути пред'явлено позов третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. Як свідчить практика, що це питання вирішується альтернативно, з огляду на конкретні обставини вправи. Інакше кажучи, адміністративний позов треті особи, які заявляють самостійні вимоги, як вже зазначалося, можуть пред'явити як до однієї, так і до обох сторін.
2. Підставами вступу або залучення цих третіх осіб до процесу в конкретній адміністративній справі є: 1) те, що рішення між сторонами може вплинути на права та інтереси третьої особи; 2) мета захисту особистих прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин; 3) процесуальний зв'язок третьої особи з однією із сторін адміністративної справи, в яку вона вступає.
Виступаючи на стороні позивача чи відповідача, треті особи без самостійних вимог не повинні погоджувати свою діяльність зі стороною, на чиєму боці вони виступають, оскільки у процесі вони діють самостійно, тобто незалежно від сторін. Не може до цих осіб бути пред'явлений зустрічний позов. Щодо матеріальних наслідків набрання рішенням за основним позовом законної сили, то вони не поширюються на третіх осіб без самостійних вимог як на співучасників, а саме: співпозивачів та співвідповідачів. Крім того, необхідно зазначити, що статус третьої особи без самостійних вимог може бути змінений самою третьою особою на статус третьої особи з самостійними вимогами. Проте позивач і третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору можуть змінити свій статус на відповідача у справі. Зокрема це може бути, коли в справі було отримано достатньо доказів, які свідчать про незаконні дії третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, то за заявою позивача або третьої особи з самостійними вимогами статус третьої особи може бути змінений на відповідача.