Контроль виконання лабораторної роботи

1. При гепатиті, інфаркті міокарда в плазмі крові різко зростає активність аланін- і аспартатамінотрансфераз. Які причини зростання активності цих ферментів?

А. Підвищення активності ферментів гормонами

В. Зростання швидкості синтезу амінокислот у тканинах

С. Збільшення швидкості розпаду амінокислот у тканинах

D. Нестача піридоксину

Е. Пошкодження мембран клітин і вихід ферментів у кров

2. При аналізі крові хворого визначені залишковий азот і сечовина.Частка сечовини в залишковому азоті значно зменшена. Для захворювання якого органа характерний даний аналіз?

А. Нирки

В. Серце

С. Кишечник

D. Печінка

Е. Шлунок

3. У хворого на гломерулонефрит спостерігається азотемія. На яку речовину припадає найбільше азоту?

А. Креатинін

В. Амінокислоти

С. Сечова кислота

D. Сечовина

Е. Амонійні солі

4. Вміст альбумінів у плазмі крові – 15 г/л. Як називається такий стан та які його наслідки для організму?

5. У хворих з постійною протеїнурією можуть з’явитися набряки. Пояснити причину такого стану.

6. Дитина перехворіла на інфекційне захворювання. Які зміни в білкових фракціях сироватки крові можна при цьому очікувати?

7. Як за вмістом залишкового азоту крові та загального азоту сечі диференціювати ретенційну і продукційну азотемії? Приклади тестів „Крок-1”

1. У пацієнта вміст загального білка в плазмі крові в межах норми. Які серед наведених показників вірогідні для цього випадку?

А. 35-45 г/л

В. 50-60 г/л

С. 55-70 г/л

D. 65-85 г/л

Е. 85-95 г/л

2. При дослідженні крові хворого виявлено значне збільшення активності МВ-форм КФК (креатинфосфокінази) та ЛДГ₁. Яка найбільш імовірна патологія?

А. Ревматизм

В. Інфаркт міокарда

С. Холецистит

D. Панкреатит

Е. Гепатит

3. У хворого діагностовано хворобу Вільсона-Коновалова, за якої спостерігається виділення іонізованої міді з сечею, відкладання її в органах і тканинах. Порушення синтезу якого білка плазми крові є найбільш вірогідною причиною цього захворювання?

А. Трансферину

В. Гаптоглобіну

С. Церулоплазміну

D. Пропердину

Е. Кріоглобуліну

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Роль білків та індикаторних ферментів плазми крові в нормі та при патології.

2. Оцінка показників азотистого обміну та зміни вмісту азотовмісних небілкових компонентів крові

Література

Основна:

1. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

2. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – 528 с.

3. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736 с.

5. Гонський Я. І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.

6. Клінічна біохімія (лекції для студентів мед., стомат. та фарм. факультетів) / За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів, 2004. – 295 с.

7. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 297 с.

Додаткова:

1. Ангельські С., Якубовскі З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.

2. Бышевский А.Ш.,Терсенов О. А. Биохимия для врача. Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. – 384 с.

3. Бишевський А.Ш., Терсенов О.А., Біохімія для лікаря. – Київ, Укр. центр духовної культури, 2001. – 395 с.

4. Камышников В.С. Клинические лабораторные тесты от А до Я и их диагностические профили / МЕДпрессинформ – Москва, 2005. – 320 с.

Змістовий модуль № 18. Біохімія та патобіохімія крові.

Тема № 5. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Дослідження біохімічних закономірностей реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани.

Мета заняття: Знати роль компонентів згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем в підтриманні агрегатного стану крові та їх роль у патохімії виникнення атеросклерозу, гіпертонічної хвороби. Давати характеристику біохімічним компонентам імунної системи, знати біохімічні механізми виникнення імунодефіцитних станів

Актуальність теми: Згортання крові є складним фізіолого-біохімічним процесом, що є захисною реакцією нашого організму на крововтрату. Знання біохімічної характеристики згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові є необхідними для розуміння механізмів підтримання агрегатного стану крові за умов норми та при численних захворюваннях, а також для їх своєчасної корекції фармпрепаратами.

Конкретні завдання:

• Трактувати біохімічні механізми функціонування згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові.

• Оволодіти методами дослідження системи згортання крові та фібринолізу, вміти трактувати отримані результати.

• Знати роль компонентів згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові в патохімії синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові, атеросклерозу та гіпертонічної хвороби.

• Характеризувати клітинні та біохімічні компоненти імунної системи.

• Пояснювати механізми виникнення імунодефіцитних станів.