Контроль виконання лабораторної роботи

1. У пацієнтки спостерігається порушення перебігу вагітності, існує загроза викидня. Дефіцит якого вітаміну може спостерігатися та якою якісною реакцією це можна виявити ?

1. Реакція з нітратною кислотою

2. Реакція з феруму хлоридом

3. Реакція з дихлорфенол-індофенолом

4. Реакція із феруму сульфатом

5. Біуретова реакція

2. Які з наведених лікарських препаратів, що є аналогами вітамінів мають антигеморагічну дію:

A. Синкавіт

B. Вікасол

C. Глутамінова кислота

D. Кокарбоксилаз е. Гепарин Приклади тестів “Крок-1”

1. У хворого дистрофія скелетної мускулатури. При якому гіповітамінозі це спостерігається ?

A. Вітамін Е

B. Вітамін В₁

C. Вітамін А

D. Вітамін D

E. Вітамін С

2. В чому полягає біохімічна основа дії сульфаніламідних препаратів на бактеріальну флору ?

А. Активують ферменти ПАБК

В. Стабілізують конформацію фермента ПАБК

С. Конкурентно заміщують ПАБК

D. Коагулюють ферменти ПАБК

Е. Індукують синтез ферментів ПАБК

3. У хворого відзначається сухість слизових оболонок та порушення сутінкового зору. Нестача якого вітаміну призводить до виникнення таких симптомів?

A. Вітаміну В₆

B. Вітаміну В₂

C. Вітаміну А

D. Вітаміну D

Е. Вітаміну C

4. Для комплексного лікування виразки шлунка, крім традиційних препаратів, хворому було рекомендовано вживати сік свіжої капусти. Наявність якої речовини сприяє лікувальному ефекту?

5. Пілотам і водіям транспорту, що працюють в умовах переключення уваги від освітлених приладів до темряви, необхідно збільшувати добову потребу вітаміну А. Поясніть біохімічний механізм даного явища.

6. У результаті передозування дикумаролу при лікуванні тромбофлебіту виникла кровотеча. Що лежить в основі її розвитку? Який вітамін може запобігти цій кровотечі?

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Ендогенні гіповітамінози. Причини та механізми розвитку при захворюваннях травної та серцево-судинної систем.

2. Біологічно-активні добавки до їжі. Їх роль у профілактиці патологічних станів та збалансованому харчуванні людини.

Література Основна:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 147-163.

2. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

3. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко – діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.

4. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

5. Гонський Я. І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 124 – 149.

6. Клінічна біохімія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних медичних закладів / За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів, 2004. – 295 с.

7. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 297 с.

Додаткова:

1. Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.

2. Акуховская Л.И., Омельченко Л.И., Стефанов М.В, Антипкин Ю.Г. Механизм биологического действия витамина D₃: современные представления // Журн. АМН Украины. – 1996. – т. 2, № 1. – С. 15 – 33.

3. Барабой В.А., Ятченко О.О. Харчові продукти та добавки з антирадіаційною активністю (радіологічне обгрунтування їх застосування) // Укр. радіологічний журнал. – 1997. – № 5. – С. 184 – 188.

4. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. – 384 с.

5. Гоженко О.І., Славина Н.Г., Лобенко О.О. та інш. Біофлавоноїди і радіорезистентність // Фармацевтичний журнал. – 1997. – № 4. – С. 71-76.

6. Донченко Г.В. Чернухіна Л.О., Кузьменко І.В., Пархоменко Ю.Н. Вміст вітамінів у крові різних груп населення України, що потерпіло внаслідок аварії на ЧАЕС // Укр. біохімічний журнал. – 1997. – т. 69, № 3. – С. 48 – 53.

Тема № 3. Дослідження кислотно-основного стану крові та дихальної функції еритроцитів. Патологічні форми гемоглобінів.

Мета заняття: Вміти аналізувати біохімічний склад крові та пояснювати діагностичну роль білків плазми крові, оцінити зміни показників кінцевих продуктів метаболізму в крові. Вміти проводити дослідження гемоглобіну, знати функцію гемоглобіну та його похідних, мати уявлення про гемоглобінопатії та їх розповсюдження.

Актуальність теми: Дихальна функція еритроцитів здійснюється за рахунок гемоглобіну. Завдяки здатності приєднувати кисень при його високому парціальному тиску і віддавати – при низькому молекула гемоглобіну виконує свою основну функцію транспортера кисню: приєднує його в капілярах альвеол легень та віддає тканинам у венозних капілярах. Крім транспорту кисню від легень до капілярів периферичних тканин, гемоглобін відіграє також суттєву роль у перенесенні до легень вуглекислого газу.

У діагностиці невідкладних станів важлива роль належить визначенню кислотно-основного стану, парціального тиску кисню та вуглекислого газу крові, стану буферних систем крові, іонного складу позаклітинної рідини, осмолярності біологічних рідин, дисоціації гемоглобіну тощо.

Конкретні завдання:

• Пояснювати механізм участі гемоглобіну в транспорті кисню і діоксиду вуглецю в легеневих капілярах та капілярах периферичних тканин.

• Класифікувати молекулярні форми гемоглобінів в еритроцитах здорової людини і пояснювати виникнення патологічних форм гемоглобінів, їх оцінка в діагностиці патологічних станів.

• Використовувати результати біохімічного аналізу крові для оцінки стану здоров’я людини, механізму регуляції та підтримки кислотно-основного стану.

• Знати молекулярні механізми виникнення патологічних форм гемоглобінів та зміну основних біохімічних показників крові для діагностики функціонального стану організму людини.