Контроль виконання лабораторної роботи

1. На чому грунтується принцип методу визначення креатиніну в сечі?

2. В яких одиницях вимірюють кількість креатиніну в сечі?

3. Про що свідчить збільшення чи зменшення креатиніну в сечі?

4. Чим пояснити, що за кількістю креатиніну в сечі оцінюють стан клубочкової фільтрації?

5. Назвіть причини креатинурії.

6. Відомо, що характерною ознакою бронхіальної астми є спазм гладкої мускулатури бронхіол. Які причини появи такого симптому?

7. У хворого виявлено гіповітаміноз Е. Як це вплине на функцію м’язів?

8. Для хворих з недостатністю тіаміну характерний ряд неврологічних симптомів: втрата рефлексів, збудливість, спутанність свідомості. Поясніть, чому нестача тіаміну впливає на функції мозку?

Приклади тестів “Крок-1”

1. Для ранньої діагностики м’язових дистрофій найбільш інформативним є підвищення активності в плазмі крові певного ферменту. Вкажіть його?

А. Лактатдегідрогеназа

В. Аланінамінотрансфераза

С. Аспартатамінотрансфераза

D. Креатинкіназа

Е. Альфа-амілаза

2. Хворому з прогресуючою м’язовою дистрофією було проведено біохімічне дослідження сечі. Поява якої речовини у великій кількості в сечі може підтвердити захворювання м’язів у даного хворого?

А. Гіпурової кислоти

В. Креатину

С. Порфіринів

D. Сечовини

Е. Креатиніну

3. У людей, які тривалий час перебували в стані гіподинамії, після фізичного навантаження виникають інтенсивні болі в м’язах. Яка найбільш вірогідна причина цього явища?

А. Зменшення ліпідів в м’язах

В. Підвищення вмісту АДФ в м’язах

С. Накопичення креатиніну в м’язах

D. Посилений розпад м’язових білків

Е. Накопичення в м’язах молочної кислоти

4. Для синтезу АТФ скелетні м’язи і міокард використовують як субстрати окиснення різноманітні речовини. Яка із них утилізується в міокарді, але не віикористовується скелетними м’язами?

А. Глікоген

В. Глюкоза

С. Молочна кислота

D. Жирні кислоти

Е. Кетонові тіла

5. Найбільш швидким механізмом утворення АТФ для термінового включення процесу м’язового скорочення є :

А. Генерація АТФ із креатинфосфату

В. Аеробний гліколіз

С. Глікогеноліз у м’язах

D. Анаеробний гліколіз

Е. Окиснення тригліцеридів

Література

Основна:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 625 -651.

2. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 488-517.

3. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 669-687.

5. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 468-476

Додаткова:

1. Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.

2. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. – С. 177-196, 231, 337-340.

Тема № 9. Підсумковий контроль. Модуль 4.