Тема самостійної індивідуальної роботи для студентів

1. Характеристика процесів транскрипції в нормі та при патології. Програмована загибель клітини. Апоптоз та його біохімічні механізми.

2. Генна інженерія. Клонування. Застосування методів генної інженерії у сучасній медицині.

Література

Основна:

1. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

2. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.

3. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 448 – 506.

5. Клінічна біохімія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних медичних закладів / За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів, 2004. – 295 с.

6. Обмін вуглеводів: Біохімічні та клінічні аспекти. / Скляров О.Я., Сергієнко О.О. та ін. – Львів: Світ, 2004. – 113 с.

7. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 297 с.

Додаткова:

1. Баранов В.С. Генная терапия – медицина ХХІ века // Соросовский образовательный журнал. – 1999. – № 3. – С. 63–68.

2. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 469–498, 511–544.

3. Бохински Р. Современные воззрения в биохимии. – М.: Мир, 1987. – С. 458–464,472–520.

4. Дубинина И.Г., Щербо С.Н., Макаров В.Б. Метод полимеразной цепной реакции в лабораторной практике // Клин. лаб. диагностика. – 1997. – № 7. – С. 4 – 6.

5. Жиравецький М.І. Методи детекції нуклеїнових кислот в діагностиці статевих трансмісивних хвороб // Лаб. діагностика. – 2001. – № 1. – С. 28–34.

6. Кінах М.В., Луцик Б.Д., Захарія К.А. Лабораторна діагностика захворювань, які передаються статевим шляхом. – Львів, 2004. – 176 с.

7. Кольман Я., Рем К. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – С. 234–259.

8. Романенко В.М., Свистунов І.В., Лавниненко О.О. Полімеразна ланцюгова реакція: принципи, досягнення,перспективи використання у діагностиці урогенітальних інфекцій // Лаб. діагностика. – 1998. – № 4 (6). – С. 45–52.

9. Сингер М., Берг П. Гены и геномы. – М.: Мир, 1998. – Т. 1. – 373 с., Т. 2. – 391 С.

Змістовий модуль № 14. Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені.

Тема № 5. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи на клітини-мішені. Механізми дії гормонів – похідних амінокислот та біогенних амінів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.

Мета заняття: Вивчити біохімічні та фізіологічні функції гормонів і біорегуляторів у системі міжклітинної інтеграції життєдіяльності організму людини. Знати структури гормонів білково-пептидної природи, похідних амінокислот та стероїдних гормонів, їх функції, механізми дії на клітини-мішені. Знати молекулярні механізми дії гормонів білково-пептидної природи та похідних амінокислот (катехоламінів) на клітини-мішені за участю сигнальних молекул-посередників. Засвоїти методи якісного визначення інсуліну, адреналіну і тироксину в біологічних рідинах.

Актуальність теми: Розуміння біохімічних механізмів реалізації впливу гормонів на активність внутрішньоклітинних систем дозволяє пояснити причини, які лежать в основі патологічних станів, викликаних розладами у функціонуванні ендокринних залоз та клітин-мішеней, а також формує у студентів підходи до корекції гіпо- або гіперфункцій залоз внутрішньої секреції.

Конкретні завдання:

• Трактувати біохімічні та фізіологічні функції гормонів та біорегуляторів у системі міжклітинної інтеграції життєдіяльності організму людини.

• Аналізувати та пояснювати відповідність структури гормонів білково- пептидної природи, похідних амінокислот та стероїдних гормонів виконуваній функції та механізму дії на клітини мішені.

• Трактувати молекулярні механізми дії гормонів білково – пептидної природи та похідних амінокислот (катехоламіни), на клітини мішені за участю сигнальних молекулярних посередників.

• Трактувати молекулярні механізми прямої регуляторної дії на геном клітин – мішеней гормонами стероїдної природи.