Техніка застосування індивідуального перев’язувального пакета

2 ватно-марлеві подушечки або 1 ватно-марлеву подушечку і бинт.

Пакет покритий пергаментним папіром, а зверху політиленовою оболонкою, на якій розміщена інструкція його розпакування. Спочатку розривають пакет, знімають оболонку, а потім розгортають папір. Правою рукою беруть головку, лівою – кінець бинта і розгортають подушечки, які накладають на рану. При наскрізному вогнен.пораненні – на обидві рани. Основне правило – не торкатися руками внутрішнього його боку, зовнішній бікпрошити червоною ниткою. Можна використовувати й асептичні пов’язки, виготовлені промисловістю, що складаються з ватно-марлевої подушечки і пришитих до неї стрічок або бинта.

Методика проведення перев’язки при чистих ранах:

1. ножицями розрізають пов’язку з протилежного боку від рани

2. 2 хірургічні пінцети, одним знімають пов’язку уздовж рани, притримуючи шкіру марлевою кулькою, яку тримають другим пінцетом

3. присохлу пов’язку знімають після відмочення 3% розчином перекису водню

4. пінцетом беруть стерильну кульку, змочують у 96% розчині спирту і протирають шкіру навколо рани (у напрямку від рани до периферії)

5. нову кульку змочують у 5% спиртовому розчині йоду і знову змащують шкіру.

6. стерильним пінцетом накладають два шари стерильних серветок та закріплюють клейовою пов’язкою.

Методика перев’язок при гнійних ранах

1. Знімання таке ж саме.

2. Гній, що накопичився у рані, видаляють легким натискуванням сухою марлевою кулькою або промиванням 3% розчином перекису водню.

3. після промивання висушують стерильною серветкою.

4. шкіру навколо змащують 96% спиртом і 5% розчином йоду від периферії до країв

5. або дренують рану, або кладуть серветку з антисептиком, або мазями, а потім стерильну серветку та закріплюють ватно-марлевою серветкою (багатошаровою). Фіксують.

Догляд за хворими із ранами

1. Слід звертати увагу на захист шкіри навколо рани від вторинного інфікування. Попадання ранового вмісту може привести до розповсюдження інфекції та запалення.

2. Для профілактики слід обробляти пастою Ласара або цинковою маззю.

3. Для безболісного видалення перев’язувального матеріалу необхідно пов’язку змочити 3% розчином перекису водню, калію перм., фурациліну.

4. При нагноєнні - перев’язки щоденно, хворих ізолювати в окрему палату: перев’язки – в гнійній перев’язувальній. Після закінчення - вологе прибирання, опромінювання УФО.

5. Висококалорійне харчування, лужна дієта, вилучають сіль, прянощі, м’ясні, рибні продукти. Каші, супи овочеві, салати – це сприяє зменшення ацидозу. У другій фазі, для покращення росту гранул тканини – підвищують обмінні процеси – страви, що містять білки тваринного походження, вітаміни (м’ясо, риба, соки, яйця)

6. Лікувальна гімнастика, фізкультура.

Місцеві ознаки хірургічних інфекційних захворювань

1. почервоніння шкіри

2. гіперемія

3. набряк чи припухлість

4. місцеве підвищення температури

5. біль

6. порушення функції ділянки або органа. Інфікування → гіперемія → некроз та розплавлення клітини → утворення гнійного осередку. Навкололейкоцитарний бар’єр і грануляційний вал, який обмежує гнійний процес. Після зниження імунітету м/о можуть поширюватись по лімфатичній, кровоносних судинах, контактним шляхом на навколишні тканини, органи, порожнини. Рожеві смуги на шкірі, що йдуть від гнояка - лімфангіїт.