24. Управління складським господарством

Складське господарство — це широка мережа складів зі спеціальними пристроями та обладнанням для переміщення, штабелювання і зберігання матеріалів, а також з ваговим та вимірювальним обладнанням, обчислювальною технікою, протипожежними засобами.

Складське господарство як важливий об'єкт виробничого менеджменту, виконує такі суттєві завдання:

• забезпечує зберігання матеріальних цінностей, облік предметів праці та готової продукції;

• планує безперебійне і комплексне постачання цехів та дільниць матеріальними ресурсами, контролює витрати, пов'язані зі здійсненням складських операції та з утри­манням складів;

• готує матеріали для їх безпосереднього споживання та відвантажує готову продукцію споживачеві;

• піклується про підвищення продуктивності праці та поліпшення умов праці робітників, що обслуговують склади.

Об'єктивна необхідність у спеціально облаштованих місцях для зберігання запасів існує на всіх стадіях руху ма­теріального потоку, починаючи з первинного джерела сирови-ни і закінчуючи кінцевим споживачем.

Склади класифікують за різними параметрами. Залежно від обсягу робіт вони бувають загальнозаводські (централізо­вані) і цеховими (децентралізованими).

За ступенем спеціалізації склади поділяються на спеціалізовані (індивідуального користування) та універ­сальні (колективного користування). За розміром склади варіюють від невеликих приміщень загальною площею в декілька сотень квадратних метрів За конструкцією розрізняють склади, що розміщуються в окремих приміщеннях (закриті); склади, що мають дах або дах і одну, дві чи три стіни (напівзакриті); склади, де вантажі зберігаються на спеціально обладнаних майданчиках поза приміщеннями (відкриті складі).

Організація управління складським господарством

Складське господарство входить до комерційної служби підприємства. Завідувачі складами підпорядковуються різним начальникам відповідних господарських відділів.

Основні функції складського господарства — це зберіган­ня, облік і контроль руху матеріально-технічних цінностей, що надходять на підприємство, та готової продукції.

Реалізація названих функцій передбачає здійснення відповідних складських операцій, які умовно поділяють на дві групи:

а) основні складські операції або система складування (роз­вантаження та приймання матеріальних ресурсів, розміщення та зберігання вантажів, їх відпуск для виробництва та споживачів, облік матеріальних цінностей тощо);

б) допоміжні операції виробничого характеру, пов'язані з підготовкою ресурсів до споживання (розпакування, сортування, комплектування, збирання матеріалів та виробів, упакування го­тової продукції тощо). Обсяг цих операцій визначається параме­трами складської системи.

Складські операції здійснюються за плановими та лімітними картами. Плановою картою називається документ, у якому на кожний вид матеріалів указується термін, число, розмір, код та місце подачіЛімітна карта — це документ, у якому вказується ліміт відпуску даного виду матеріалів за певний період часу.