Система управління якістю

Управління якістю багато в чому базується на стандартизації, що являє собою нормативний спосіб управління. її вплив на об'єкт здійснюється шляхом встановлення норм і правил, оформлених у вигляді нормативних документів, що мають юридичну чинність.

Управління якістю продукції здійснюється на основі держав­них, міжнародних, галузевих стандартів і стандартів підпри­ємств.

Сертифікація системи якості полягає в підтвердженні її відповідності визначеним вимогам, що встановив (прийняв на се­бе) виготовлювач самостійно чи під впливом зовнішніх обста­вин, наприклад, за вимогою замовника.

Під управлінням якістю продукції розуміють постійний, планомірний, цілеспрямований процес впливу на всіх рівнях на фактори та умови, що забезпечують створення продукції опти­мальної якості та повноцінного її використання. Управління якістю продукції охоплює функції стра­тегічного й тактичного характеру.

До стратегічних функцій відносять:

• прогнозування та аналіз базових показників якості;

• визначення напрямів проектних та конструкторських робіт; «аналіз досягнутих результатів якості виробництва,

інформації про рекламації та споживчий попит. Тактичні функції охоплюють:

• управління сферою виробництва;

• підтримки на рівні заданих показників якості;

• взаємодія з внутрішньовиробничими об'єктами уп­равління та зовнішнім середовищем.

Основні завдання управління якістю продукції можуть бути сформульовані у вигляді довгострокових цілей фірми та охоплювати:

• сприяння економії людських і матеріальних ресурсів, поліпшенню економічного стану підприємства;

• розширення та завоювання нових ринків збуту про­дукції;

• досягнення технічного рівня продукції, що перевищує ^!!рівень провідних підприємств і фірм;

• орієнтацію на задоволення вимог споживача певних га­лузей чи певних регіонів;

• освоєння виробів, функціональні параметри яких ре­алізуються на нових принципах;

• поліпшення найважливіших показників якості продукції та зниження рівня дефектності її виготовлення;

• збільшення строків гарантії на продукцію та розвиток сервісного обслуговування.

Важливе місце у виконанні цих основних завдань займає служба управління якістю, яка видозмінювалася залежно від еволюції підходів до проблем управління якістю продукції.

Наші вітчизняні підприємства пройшли певний етап еволюції у становленні сучасних систем управління якістю продукції - по­чинаючи від системи БВП і закінчуючи системою комплексно­го (загального) управління якістю (ТQМ).

Система комплексного (тотального) управління які­стю — Тоtal Quality Management (TQM) є зараз поширеною особливо для промислових підприємств. Ця система охоп­лює всі підрозділи підприємства, спрямовуючи їхню діяльність на забезпечення необхідної якості продукції на всіх етапах її життєвого циклу.

19. Склад зміст і завдання виробничої інфраструктури

Забезпечення ефективного функціонування операційної системи потребує високого рівня організації допоміжних ви­робничих процесів та технічного обслуговування. Основними їх видами на промислових підприємствах є ремонтні, інстру­ментальні, енергетичні та транспортно-складські процеси.

Виробнича інфраструктура — це комплекс допоміжних, обслуговуючих виробництв, що підтримують технічне та енер­гетичне обладнання в робочому стані, забезпечують основний виробничий процес сировиною, матеріалами, наливом, енергією, інструментом.

Складові виробничої інфраструктури та їх призначення

До складу виробництв (підрозділів) підприємства входять такі допоміжні цехи та служби.

Ремонтні цехи і служби, метою яких є забезпечення постійної експлуатаційної готовності технічного обладнання шляхом його ремонту і модернізації. Завдання цих цехів і служб полягає в тому, щоб ремонт і модернізація обладнання виконувались якісно, у визначені строки та при оптимальних витратах.

Енергетичні цехи та служби забезпечують підприємство всіма видами енергії, організують раціональне її використан­ня, підтримують електрообладнання і енергетичні установки в постійній експлуатаційній готовності шляхом їх ремонту, впроваджують нове енергетичне обладнання, здійснюють кон­троль за виконанням правил експлуатації енергоустановок в основних виробничих цехах, забезпечують теле- та радіозв'язок.

Інструментальні цехи і служби підприємства забезпечу­ють основне виробництво інструментом та оснащенням висо­кої якості при мінімальних витратах на їх виготовлення та ек­сплуатацію. Основними завданнями інструментального гос­подарства є: безперервне забезпечення високоякісним інстру­ментом усіх цехів та робочих місць; контроль за правильного експлуатацією інструменту та скорочення його витрачання; зменшення втрат на виготовлення, придбання, зберігання, ре­монт та відновлення; підтримання мінімально необхідних за­пасів інструменту.

Транспортні, постачальницькі та складські господарства, цехи і служби забезпечують своєчасну поставку всіх матеріаль­них ресурсів, їх зберігання та рух у процесі виробництва. Від їх роботи залежить ритмічність діяльності підприємства та еко­номне використання матеріальних ресурсів.

З підвищенням технічного та організаційного рівня ви­робництва зростає і значення допоміжно-обслуговуючих служб. Чим складніше обладнання, тим вищі вимоги до технічного обслуговування. Добре організоване виробництво більш чутливе до забезпечення безперервності, до підтриман­ня необхідних темпів транспортування між операціями, ніж виробництво, що знаходиться на низькому організаційному рівні та здійснюється з досить значними паузами.