13. Системи управління запасами

Характер і ефективність рішень по управлінню запасами залежать від виду по­питу на конкретний тип запасу. Теорія менеджменту виділяє залежний і незалежний попит.

Якщо використання предмету безпосередньо пов'язане з планами виробництва інших виробів, то такий попит називається залежним. Іншими словами, тут попит на певний виріб має вплив па попит па інші вироби. Цей попит (залеж­ний) існує в основному на матеріали та комплектуючі вироби, що застосовуються при випуску продукції.

Система управління запасами при залежному попиті на продукцію дає можливість чітко планувати потреби вироб­ництва в матеріальних ресурсах, оскільки в цій ситуації основою планування є план виробництва. Мета такого планування — забезпечити виробничий процес лише тим, що безпосеред­ньо необхідне для виконання планів поточного періоду та визначення рівня щорічної загальної суми витрат на форму­вання запасів.

Коли використовуються методи залежного попиту у промисловій сфері (на виробництві), вони називаються системою планування потреби в матеріалах (ППМ). Коли ж ці методи використовуються в розподільній сфері, то їх називають плануванням розподілу ресурсів (ПРР).

Управління запасами при незалежному попиті також пе­редбачає використання різних підходів, щоб мінімізувати за­гальні витрати, пов'язані із запасами.

Насамперед, управління запасами при незалежному по­питі використовує такі два підходи: система з фіксованою кількістю продукції; система з фіксованим часом.

Система з фіксованою кількістю продукції. За цієї систе­ми постійно контролюється рівень запасів, при якому повто рюється замовлення та замовлювана кількість, тобто ці величи­ни є фіксованими. Коли кількість надає нижче від встановлено­го рівня, видається замовлення на поповнення запасів, причому замовляється одна й та сама кількість виробів.

Система з фіксованим періодом часу. У даному випад­ку замовлення на поповнення запасів розміщується із зада­ною періодичністю, наприклад, раз на два тижні. Кількість виробів, що замовляється, нестабільна і залежить від наяв­ного залишку.

Система АВС-аналізи. АВС-аналіз виходять з поділу на­явних у заділах запасів на три групи на основі їх річної вар­тості. Тут використовується "Парето-нринцип", який указує, що є певна критична меншість і тривіальна більшість. Основ­на ідея полягає в тому, щоб сконцентрувати ресурси на критичній меншості змінних, залишаючи без уваги тривіальну більшість. Визначаючи річний обсяг у грошових одиницях для АВС-аналізу, вимірюємо річний попит кожної одиниці найменувань запасу і множимо його на ціну одиниці

Система точності записів обліку. Ця система також є дійовою складовою виробничої системи та системи руху за­пасів. Лише тоді, коли точно визначено, що є в наявності, ор­ганізація може приймати досить обґрунтовані рішення щодо замовлень, планування та перевезень.

Система "запаси точно в строк. У більшості виробничих та сервісних організацій запаси існують як системи "точно у випадку". При такій концепції запаси наявні між всіма сегмен­тами виробництва і розподілу, що приводить до невиправдано великих розмірів заділів на робочих місцях, підвищенню за­гальних витрат тощо.

Суттєвий вплив на теорію й практику управління запаса­ми мала розроблена на початку 70-х років у Японії (фірма "Тайота") внутрішньовиробнича система "запаси точно в строк", названа системою „Канбан".