26. Конкретні функції менеджменту: сутність та види.

Конкретні функції на відміну від основних або загальних функцій:

• Повязують загальні функції з діяльністю окремих структурних підрозділів;

• Встановлюють чіткі взаємовідносини з відповідними елементами керованої с-ми.

Класифікація конкретних функцій менеджменту:

• Загальне або лінійне керівництво – директор, заступник;

• Конструкторська підготовка в-ва – конструкторський відділ;

• Технологічна підготовка в-ва - відділ головного технолога;

• Стандартизація та нормалізація продукції та технологічних процесів;

• Організація праці, ЗП та управління в-вом – відділ праці і ЗП;

• Ремонтне та енергетичне обслуговування;

• Контроль якості продукції – відділ технічного контролю;

• Оперативне управління основним в-вом;

• Техніко-економічне планування – планово-економічний відділ;

• Бухгалтерський облік та фінансова діяльність – бухгалтерія;

• Матеріально-технічне постачання;

• Кооперування та збут продукції;

• Комплектування та підготовка кадрів;

• Охорона праці та техніка безпеки;

• Діловодство;

• Господарське обслуговування.

27. Етапи раціонального вирішення проблем.

1. етап діагностики проблеми. Першим кроком на шляху розв’язання проблеми є її визначення або повний і правильний діагноз. Перша фаза діагностування проблеми - це встановлення симптомів ускладнень (низький прибуток, низький збут продукції, низька продуктивність та якість, надмірні витрати, багато чисельні конфлікти, велика плинність кадрів). Друга фаза – необхідність збору та аналізу потрібної внутрішньої та зовнішньої стосовно п-ва інформації. Інформацію можна збирати на основі: формальних методів (комплексний аналіз ф-вих звітів, запрошення консультантів з менеджменту); неформальних методів (особистих спостережень, обговорення ситуації, що склалася з підлеглими). Третя фаза – необхідність розмежування релевантної (дані, які стосуються лишек конкретної проблеми людини або періоду часу) або зайвої інформації.

2. етап формування обмежень та критеріїв для прийняття рішень. Прикладом таких обмежень можуть бути : недостатня чисельність робітників, які мають потрібну кваліфікацію та досвід; неможливість закупити ресурси по прийнятних цінах, потреба в технології, ще нерозробленій або занадто дорогій; виключно гостра конкуренція.

3. етап виявлення альтернатив. На практиці керівник рідко має достатні знання та час, щоб сформувати та оцінити кожну альтернативу тому він обмежує число варіантів вибору для серйозного розгляду всього кількома альтернативами.

4. етап оцінки альтернатив. При оцінці рішень керівник повинен оцінити як переваги так і недоліки кожної альтернативи.

5. кінцевий вибір. Керівник вибирає альтернативу з найбільш сприятливими загальними оцінками.

28. Підходи до розуміння суті лідерства.

На початку ХХ ст.. психологи розробили з підходи до розуміння суті лідерства.

1. Підхід з позиції особистих якостей – базується на використанні властивостей та особистісних характеристик ефективних керівників. Згідно теорії великих людей найкращі керівники володіють певним набором особистих якостей, які є загальними для всіх: рівень інтелекту та знань, вражаюча зовнішність, дисциплінованість, економічна та соціальна освіта, ініціативність, великий ступінь впевненості в собі, здоровий глузд та мудрість.

2. Поведінковий підхід створює основу для класифікації стилів керівництва : авторитарний, демократичний, ліберальний.

3. Ситуаційний підхід передбачає різну поведінку керівника-лідера в залежності від конкретної ситуації.