17. Економічні методи менеджменту: сутність, класифікація та механізми впливу на керовану систему

Ек. методи мен-ту – це сук-ть прийомів та сп-бів, що забезпечують викор-ня об’єктив. ек. законів та інтересів у д-сті орг.-ції на осн. товарно-грош. відносин з метою досягн. її цілей.

В с-му ек. методів входять майже всі важелі мех.-му госп-ня

Ціна дозволяє:

• стимулювати випуск необх. пр.-ції за к-стю та якістю;

• досягти фінан. стабілізації;

• сприяти структ. змінам в орг.-ції;

• активізувати інвест. та інновац. види д-сті

Фінанси – сп-б досягн. фін. достатку орг.-ції – впливають на прац-в шляхом отр-ня і викор-ня централізованих і де центр-х грош. коштів

Кредит виступає як сп-б тимчасової передачі грош. засобів, товарів та ін.. цінностей на умовах поверн. та платності

Ек. стимули: доплати, надбавки премії, тариф. ставки, дивіденди, пільги;

Податки – взаємовідносини д-ви з суб’єктами госп-ня;

Бюджет як осн. вираз збалансованості доходів та видатків за конкр. період; дозволяє впливати на процеси зменш. витрат на виробн.-госп. д-сть, пошук шляхів зб-ня доходів, створення режиму економії

18. Характеристика етапів процесу планування

Процес планування як доцільна діяльність людей має свою технологію, яка є послідовністю робіт, що виконуються при складанні планів. Процес планування складається із наступних етапів:

1. Визначення цілей планування. Вони стають вирішальними факторами при виборі форми і методів планування.

2. Аналіз проблеми. На цьому етапі визначається вихідна ситуація на момент складання плану і формується кінцева ситуація.

3. Пошук альтернатив. На цьому етапі серед можливих шляхів вирішення проблемної ситуації вибирається найкращий, та розробляються необхідні дії.

4. Прогнозування. На цьому етапі формується уява про розвиток ситуації, яка планується.

5. Оцінка. На цьому етапі проводяться оптимальні розрахунки для вибору найкращої альтернативи.

6. Прийняття планового рішення. Вибирається і оформляється єдине планове рішення.

19. Методи менеджменту: сутність та класифікація

Методи мен-ту – це сук-ть способів та прийомів впливу на колектив та окр. виконавців з метою досягн. цілей та еф-го виконання її місії:

1) Ек. методи мен-ту – це сук-ть прийомів та сп-бів, що забезпечують викор-ня об’єктив. ек. законів та інтересів у д-сті орг.-ції на осн. товарно-грош. відносин з метою досягн. її цілей.

В с-му ек. методів входять майже всі важелі мех.-му госп-ня

Ціна дозволяє:

• стимулювати випуск необх. пр.-ції за к-стю та якістю;

• досягти фінан. стабілізації;

• сприяти структ. змінам в орг.-ції;

• активізувати інвест. та інновац. види д-сті

Фінанси – сп-б досягн. фін. достатку орг.-ції – впливають на прац-в шляхом отр-ня і викор-ня централізованих і де центр-х грош. коштів

Кредит виступає як сп-б тимчасової передачі грош. засобів, товарів та ін.. цінностей на умовах поверн. та платності

Ек. стимули: доплати, надбавки премії, тариф. ставки, дивіденди, пільги;

Податки – взаємовідносини д-ви з суб’єктами госп-ня;

Бюджет як осн. вираз збалансованості доходів та видатків за конкр. період; дозволяє впливати на процеси зменш. витрат на виробн.-госп. д-сть, пошук шляхів зб-ня доходів, створення режиму економії

2) Орг.-розпорядчі (адміністративні) методи мен-ту - це сук-ть засобів та прийомів прямого керуючого впливу на орг.-ційні відносини між прац-ми в процесі функт-ня с-ми з метою керування її стану у відп-ті до умов, що змін-ся.

Методи організац. впливу

• Орг-ційне регламентування поляг. в складанні сук-ті правил, які встан-ть порядок роботи, в упорядкуванні виробн. процесів, підпорядкуванні їх пев. положенням. Це складання пев. правил, статуту, положень, постанов.

• Орг-ційне нормування проявл. в роботі, що викон-ся спец-тами апарату упр-ня з створення нормативів (технічні, технологічні, трудові, ек.ні: рент-ть, амортиз. витрати.

• Орг-ціно-методичне інструктування в керуючій с-мі проводиться шляхом розробки і впровадження інструкцій (порядок виконання дій) та правил

Методи розпорядчого впливу

• накази (про відрах., присв. премії)

• розпорядження

• усні вказівки

Орг-ційно-розпорядчі методи прямо впливають на волю виконавців і не поєд-ся з матер. зацікавленістю, з ек. інтересами прац-в, проте вони пов’яз. з ек. методами.

3) Соц.-психологічні методи мен-ту – це сп-би впливу на колективи людей, які основані на викор-ні наук. досягнень соц.. та аг. психології в упр-ні в-вом.

Соціальні методи

Методи упр-ня соц.-масов. процесами спрямовані на упр-ня рухом кадрів в народногосп-му і галузевих масштабах шляхом регул-ня процесів міграції нас-ня в географ. зони, які багаті сировинними р-сами, але не вистачає труд. р-сів.

Методи упр-ня організов. групами зд-ся авторит., лібер. та демократ. методами

Методи упр-ня внутрішньогруп. процесами та явищами направлені на р-ток позит. або на обмеження негатив. процесів і явищ колективів

Методи р-тку позит. процесів:

методипідвищ. соц.-виробн. акт-ті (обмін досвідом)

методи соц. спадковості (традиції в колект.)

метод зміни соц. статусу професій

соц.-політич. методи

Методи обмеж. негат. процесів

методи соц. профілактики (попередження)

дисциплінаран допомога

методи упр-ня індивідуально-особистою поведінкою

Психологічні методи

• методи психол. спонукання (мотив)

• методи форм-ня соц.-психол. відносин

• методи гуманізації праці

• методи проф. відбору і навчання