3. Внесок школи психології та людських стосунків у розвиток управлінської думки

Заснована в 30-ті роки ХХ ст. і до сьогодні. Представники М.Паркер, Е. Мито, П.Маслоу. Характерні особливості цієї школи: вона базується на досягненнях науки про людську поведінку тобто соціологію та психологію.

Основні ідеї школи:

• Управління – це не економічний, а соціальний процес;

• В основі управління знаходиться людина неповторна особистість з її інтересами, потребами та мотивами;

• Людина – це соціальна істота, яка підпорядковується законам розвитку колективу;

• На продуктивність праці виконавця впливають не лише матеріальні, але і духовні фактори;

• Керівникам встановлювати та підтримувати лояльні стосунки з неформальними робочими групами та їх лідерами.

4. Внесок кількісної школи в розвиток теорії та практики управління

Заснована в 60-тих роках ХХ ст.. і до сьогодні. Представники Екман, Ентховен. Вони розглядають управління як логічний процес, який можна виразити математично. Ця школа передбачає використання в управлінні математики, кібернетиким, статистики, теорії імовірності та комп’ютерної технології. У 60-ті роки ХХ ст.. розпочалась розробка концепції управління, яка базується на використанні математичного управління. В цей час зявляються нові елементи внутрішньо фірмового управління, це:

• Імітаційне моделювання рішень;

• Методи аналізу в умовах невизначеності;

• Математичне обґрунтування управління.

Внесок в управління представників кількісної школи:

• Поглиблення розуміння складності управлінських проблем. Завдяки застосуванню різних математичних моделей.

• Розвиток та використання кількісних методів для надання допомоги у прийнятті рішень в складних питаннях.

5. Мотивація, як основна функція менеджменту.

Функція мотивації – це процес спонукання або стимулювання себе та інших до діяльності для досягнення особистої мети або мети організації.

Всі сучасні теорії мотивації поділяють на:

• змістовні;

• процесуальні.

Змістовні теорії мотивації роблять основний акцент на визначені переліку і структури потреб людей.

Потреби – це усвідомлена відсутність чого-небудь, що спонукає до дії. (первинні потреби людини – закладені генетично: харчування, сон, вода; вторинні потреби (психологічні) набуваються в ході пізнання та набуття життєвого досвіду: потреби влади, успіху, визнання з боку оточуючих).

Спрощена модель мотивації поведінки через потреби:

Потреби можна задовольнити винагородами – те, що людина для себе уважає цінним. Винагороди бувають:

• зовнішні (грошові виплати, просування по службі)

• внутрішні – це винагороди, які людина отримує під час виконання роботи (почуття успіху, або задоволення при досягненні мети)

Згідно, з теорією потреб Маслоу є 5 основних типів потреб, які утворюють ієрархічну структуру, яка визначає поведінку людини, ці потреби зображають у вигляді піраміди.

1. фізіологічні;

2. потреби безпеки та захищеності;

3. соціальні потреби;

4. потреби успіху;

5. потреби утвердження.

Потреби вищих рівнів, згідно теорії Маслоу не мотивують людину доти, поки не будуть задоволені потреби нищих рівнів.

Теорія Гецберга стверджує, що фактори, які діють у процесі роботи впливають на задоволення потреб. Вні виділяє 2 групи факторів:

• гігієнічні (розмір оплати праці, характер контролю з боку безпосереднього начальника, умови праці);

• мотивуючі (почуття успіху, просування по службі, признання з боку оточуючих)

До процесуальних теорій входять:

• теорія сподівання – дана теорія базується на припущенні того, що людина спрямовує свої зусилля на досягнення якоїсь мети, лише тоді. Коли буде впевнена у великій ймовірності за цей рахунок задоволення своїх потреб або досягнення мети. Вона досягається тоді, коли люди вірять, що їхні зусилля обов’язково прийти до мети й одержання цінної винагороди. Мотивація слабшає якщо ймовірність успіху або цінність винагороди людьми оцінюється невисоко.

• теорія справедливості – передбачає, що люди піддають суб’єктивній оцінці відношення винагороди до витрачених зусиль і порівнюють з тим, що отримують інші працівники за аналогічну роботу. Якщо людина вважає свою працю недооціненою, то вона менше вже прикладає зусиль;

• теорія Портера-Лаулера базується на тому, що мотивація є функцією потреб сподівань і сприйняття працівниками справедливої винагороди. Об’єм витрачених зусиль залежить від оцінки працівниками цінності винагороди та впевненості в тому, що вона буде одержана. Результативність праці породжує задоволення.