27. Оцінка ефективності праці управлінського персоналу

Упр. праця – це праця по орг.-ції та зд-ні процесу упр-ня, спрямована на кер-во людьми. В шир. розумінні – будь-яка праця у сфері упр-ня, а не лише роботи, виконувані упр. персоналом. Вузьке трактування – усі види робіт по виконанню упр. ф-цій.

Мета упр. праці – координація спільних зусиль колективу та забезпечення узгоджених дій його членів, спрямованих на досягнення найвищ. рез-тів.

Рез-том упр. праці є рішення.

У чисельнику можуть використовуватись різноманітні показники, що відображають результати діяльності підприємства (обсяг реалізованої продукції або прибуток).

Знаменник формули з відомою часткою умовності може бути представлений показниками середньоспискової чисельності управлінських працівників підприємства, їх заробітною платою.

Еу₁ = Р/Чс,

де Р- обсяг реалізованої продукції (у натуральних показниках)

Чс – середньоспискова чисельність управлінської праці на підприємстві.

Цей показник демонструє обсяг реалізації продукції на 1 працівника управління.

Еу₂ = Р/Зпу = Р/ВПу,

де ВПу – загальні виплати працівникам управління.

Цей показник демонструє обсяг реалізованої продукції на 1 грн. зарплати працівників управління.

Еу₃ = П/Чс,

де П – загальна сума прибутку.

Це показник демонструє суму прибутку на одного працівника управління.

Еу₄ = П/ЗПу =П/ВПу.

Цей показник демонструє суму прибутку на 1 грн. зарплати управлінських працівників.

28. Оцінка рівня організації управлінської праці

П-ки, що х-ть напрям раціон. орг.-ції рівня упр. праці:

• рац-сть розподілу праці

• рац-сть с-м та методів роботи

• орг-ція роб. місць

• нормування праці

• підготовка та підвищ. кваліфікації кадрів

• умови праці

Загальний показник рівня організації управлінської праці (Узаг) у будь-якому підрозділі являє собою середньогеометричну величину його часткових показників.

Загальний показник рівня організації управлінської праці в об’єднанні визначається як:

.

де nзаг j - чисельність працівників в j-му підрозділі, осіб.

S – кількість підрозділів апарату управління в об’єднанні.

29. Напрями вдосконалення організації праці управлінського персоналу в умовах становлення ринкової економіки

1. створення ефективної ОСУ. Принципи:

- структурні блоки повинні бути орієнтовані на товари, ринок або споживача, а не на виконання функцій;

- базовими блоками будь-якої структури повинні бути цільові групи спеціалістів і команд, а не функцій відділів;

- потрібно орієнтуватися на мінімальну кількість рівнів управління та широку зону контролю;

- кожен працівник повинен відповідати і мати можливості для прояву ініціативи.

2. оптимізація чисельності управлінських працівників. Скорочення управлінського персоналу необхідно, але повинно бути процесом структурної перебудови управлінського персоналу, а не безумовного його руйнування, процес перерозподілу кадрів між рівнями його управління. У складі управлінських працівників повинна зменшитись частка працівників зайнятих технічним забезпеченням в-ва.

3.вдосконалення с-ми роботи з управлінськими кадрами.. Традиційні засоби (тести, співбесіди, перевірка інтелектуального розвитку) в останні роки досить часто застосовується не лише для виявлення відповідності займаній посаді, але і придатності до творчої роботи, участі в процесі управління. В кадрових рішеннях враховується здатність працівників виконувати рольові функції пов’язані з управлінською д-тю.

4.Вдосконалення методів оцінки управлінської праці.. Управлінська праця повинна оцінюватися і оплачуватися за кінцевими результатами.

5. широке впровадження АРМ управлінських працівників. Найбільший ефект від впровадження засобів обчислювальної техніки в управлінні досягається лише за рахунок повного переходу до без паперової технології, тобто до такого стану коли вся інформація знаходиться у машинних носіях. Створення і впровадження АРМ управлінських працівників дозволяє збільшити якість і скоротити час на обробку інформації, оптимізувати планово-економічні рішення, виявити резерви в-ва, що сприяє відновленню часу для аналітичної роботи.

6.Належне стимулювання управлінської праці. Радикальні зміни в стимулюванні управлінської праці ґрунтується на використанні гнучких с-м оплати, перегляді базових принципів самого підходу до виділення проблеми як і чому управлінська праця повинна оплачуватись:

- настав час забезпечити тісний зв'язок між рівнем ЗП, продуктивністю та ефективністю;

- частка змінних і постійних виплат повинна змінюватися і залежати від продуктивності і прибутковості;

- при визначенні величини ЗП не слід використовувати зовнішні фактори;

- с-ма оплати праці повинна створюватися так, щоб забезпечити об’єднання, а не роз’єднання працівників, стимулювати співробітництво, а не конфлікти між працівниками.