23. Способи забезпечення конкурентоспроможності за допомогою операційної функції

- лідерство по мінімуму витрат

- технічні характеристики продукції

- надійність виробу

- міцність виробу

- швидкість доставки

- гарантійний час доставки

- індивідуалізація виробів за вимогами замовника

- впровадження продукції на ринок

- гнучке регулювання обсягу

24. Поняття сукупного попиту та фактори, що впливають на нього

Сукупний обсяг попиту на всі товари і послуги, що виробляє операційна с-ма називається сукупним попитом.

Сукупний попит за той чи інший місяць для п-ва можна виміряти у годинах роботи обладнання або працевитратах у нормо-годинах.

Планування випуску продукції передбачає прийняття рішення про те як експлуатувати операційну с-му з врахуванням змін сукупного попиту.

Планування продукції розробляється на конкретні періоди часу. Для кожного планового періоду часу необхідно визначити 2 показники:

1. Обсяг в-ва в даний період

2. Чисельність робітників використовуваних в даний період

Витрати на на які впливає план випуску продукції:

• Витрати збереження готової продукції

• Витрати пов’язані з позаурочною роботою або простоєм робітників

• Витрати пов’язані з передачею частини робітників субпідрядникам

• Втрати пов’язані з наймом та звільненням робітників

• Витрати введення портфеля вкладених замовлень.

Мета планування в-ва полягає у забезпеченні задоволення сукупного попиту при мінімізації загальної суми свище вказаних витрат.

25. Основні стратегії планування сукупного об’єм в-ва

1. постійний обсяг в-ва при постійній чисельності робочої сили. Передбачає постійний обсяг випуску продукції незалежно від коливань попиту. Різниця між обсягом сукупного попиту та обсягом випуску компенсується шляхом збільшення або зменшення запасу виробленої продукції або введення портфеля відкладеного попиту клієнтів. Найчастіше використовується у капіталомістких в-вах з відносно низькими питомими витратами на збереження готової продукції або створення портфеля відкладених замовлень (с-ма водопостачання, цент пластичної хірургії).

2. змінний обсяг в-ва при постійній чисельності робочої сили. Передбачає зміну обсягу в незалежності від попиту, але чисельність робочої сили залишається постійною. Різниця між обсягом в-ва та чисельністю робочої сили регулюють шляхом організації понадурочної роботи, надання відгулів або передачею частини обсягу роботи субпідрядникам. Даний принцип застосовується у трудомістких галузях, які х-ся: потребою у висококваліфікованій робочій силі; значною дорожнечею або неможливістю створити запасу готової продукції або портфеля відкладених замовлень.

3. змінний обсяг в-ва при змінній чисельності робочої сили. Передбачає найм та звільнення робітників у відповідності зі змінами обсягу в-ва. Використовується у трудомістких в-вах, яким властиві: відсутність кваліфікованої праці; сезонність роботи.

26. . Сутність організації управлінської праці

Управлінська праця — це особливий вид людської діяльності, в якій відображується реальна взаємодія об'єктивних і суб'єктивних факторів суспільної діяльності людей.

Глибокі кількісні, якісні та структурні перетворення в економіці країни зумовлюють диференціацію та інтеграцію окремих видів діяльності, підвищення ролі і збільшення обсягу робіт, пов'язаних з управлінням та обслуговуванням виробництва. Тому ефективність господарювання підприємств і об'єднань стає функцією певного рівня організації апарату управління.

Під організацією управлінської праці розуміють порядок, правила службової поведінки в апараті управління, які спрямовані на виконання поточних та перспективних завдань керівниками, фахівцями та іншими працівниками управління відповідно до діючих посадових інструкцій та положень про структурні підрозділи.

Організація праці в апараті управління грунтується на розробці комплексу регламентів, які визначають місце і роль кожного структурного підрозділу в апараті управління та кожного працівника в системі управління: порядок взаємозв'язків між ними; норми взаємовідносин усередині апарату управління; форми впливу на діяльність об'єкта управління; способи контактів з навколишнім середовищем.

Організація управлінської праці як система є результатом упорядкованої діяльності і невід'ємною складовою управління.

Рівень організації праці персоналу можна визначити і за коефіцієнтами: використання фонду робочого часу, кваліфікації працівників та ін.

Високий організаційний ефект від колективної діяльності можуть забезпечити: узгодження цілей і засобів діяльності учасників, синхронізація їхніх зусиль, правильний підбір і розстановка кадрів, диспетчеризація і комп'ютеризація виробництва, підвищення кваліфікації працівників з питань раціональної організації праці тощо.

Економії часу менеджерів можна досягти тоді, коли організувати його роботу так, щоб йому не доводилося декілька разів повертатись до неї. Внаслідок того, що на багатьох підприємствах немає чіткого регламенту роботи менеджерів, у них дуже незначна частка особистої роботи (1-3%) без участі підлеглих або інших відвідувачів, коли вони зайняті прогнозуванням основних напрямів розвитку виробництва і творчим пошуком альтернативного розв'язання проблем, що виникають.