2.3 Аналіз структурних показників: товарна та регіональна структура експорту/імпорту товарів та послуг
У 2014 році Норвегія експортувала $ 190 млрд, що робить його 25 за величиною експортером у світі. Товарна структура досить різноманітна. Основні статті експорту – це мінеральне паливо, морська продукція, машини, ядерні реактори та котли, алюміній, електрообладнання.[16]
У 2014 році Норвегія імпортувала 148 млрд $ і стала 28 найбільшим імпортером у світі. Товарна структура імпорту досить різноманітна. Найбільшими статтями імпорту є вироби з чорних металів, мінеральне паливо, масла, продукти переробки, машини, ядерні реактори та котли, транспорт, крім залізничного, електрообладнання. [17]
У 2014 році Норвегія експортувала $ 190 млрд, що робить його 25 за величиною експортером у світі. Структура експорту послуг досить різноманітна. Основні статті експорту – це туризм, ділові послуги, транспортування та інші.[18]
У 2014 році Норвегія експортувала $ 148 млрд, що робить його 28 за величиною імпортером у світі. Структура експорту послуг досить різноманітна. Основні статті експорту – це туризм, ділові послуги, транспортування та інші.[19]
Найбільше Норвегія експортувала до Німеччини, Великобританії, Нідерландів, Швеції, Бельгії, Франції та Данії. [20]
Найбільшими імпортними партнерами Норвегії є Швеція, Німеччина, Великобританія, Данія, Польща, Нідерланди, Франція та Італія.[20]
2. 4 Аналіз показників інтенсивності: Ке; Кі; Обсяг експорту/імпорту та зто на душу населення;
Імпортна квота як частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни характеризує рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг. Норвегія залежна від імпорту в середньому на 28%. За стабільних (нормальних) умов відтворення експортна квота для кожної конкретної країни протягом певного історичного періоду зберігається більш–менш постійною. Для Норвегії це близько 39%. Чим більшою є експортна квота, тим вище розвинуті виробничі, сили країни. У великих країнах експортна квота, як правило, менша, ніж у малих, тому експортна квота Норвегії досить непогана.
Обсяг експорту на душу населення в 2014 році дорівнює 28796$, обсяг імпорту на душу населення становить 36999$. Зовнішньоторговельний оборот на душу населення в 2014 році становив 65794$.
2.5 Рівень інтеграції країни у глобальну економіку (% частка експорту та імпорту у світовому експорті/імпорті; темп приросту Е/І; відношення експорту, імпорту та ЗТО до ВВП
Частка експорту та імпорту Норвегії досить невелика (1%). Проте за графіком видно, що Норвегія експортоорієнтована країна, і частка експорту більша ніж частка імпорту.
До 2012 року спостерігалась негативна тенденція у прирості імпорту. З 2012 року спостерігається позитивна тенденція у прирості імпорту. З експортом ситуація непостійна, постійні скачки від мінусових значень до плюсових.[21], [22]
Співвідношення експорту до ВВП Норвегії у 2014 році становить 24,5 доларів, імпорту до ВВП – 34,1 долар, ЗТО до ВВП – 58,6 доларів.
-
РЕКОМЕНДАЦІЇ СТОСОВНО ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМКІВ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ КРАЇН.
Розвиток нафтогазової промисловості Норвегії в найближчі роки значною мірою буде обумовлено досягненням проектних виробничих показників на великих родовищах шельфу Північного моря, створенням нових потужних газотранспортних систем. Разом з тим, слід враховувати високу ступінь виснаження запасів нафтогазових родовищ Екофіск, скорочення видобутку газу на таких великих родовищах як Фригг, Галлфакс і Статфьорд, що не дозволить Норвегії різко збільшити виробництво вуглеводнів.
Та й у самій економіці Норвегії наростає опір однобокого розвитку, наслідки якого можуть виявитися вельми драматичними для майбутнього країни. Звичайно, покупці трубопровідного газу в Західній Європі поки можуть особливо не турбуватися з приводу зростаючого ризику імпорту газу з Норвегії, так як зберігається відносно високий потенціал поставок з Росії і, почасти, Нідерландів, але можливості більш масштабного використання норвезького газу обмежені, бо по-перше , погіршується сировинна база, по -друге, поставки з морських родовищ менш надійні; по-третє, цінова конкурентоспроможність норвезького газу в чому підтримується за рахунок поставок нафти. Вирішення цих проблем йде по шляху розширення єдиної газозбірної мережі на норвезькому шельфі, приналежність якої державі доповнюється фактичної державною монополією на експортні поставки природного газу.
В даний час через виснаження великих діючих родовищ, на зміну яким приходять нові нізкодебітних продуктивні структури, розташовані в більш складних гірничо-геологічних і природно-кліматичних умовах, видобуток нафти в Норвегії стає менш стійкою і більш витратною.
Уряд може стимулювати у державному та корпоративному секторі тіснішу, зорієнтовану на довгострокову взаємодію, співпрацю нафтових компаній з виготовлювачами відповідної продукції, а також з підприємствами, що надають різні промислові послуги суміжного характеру.
Перехід до розвідки і освоєння запасів вуглеводневої сировини на глибоководних ділянках обумовлює необхідність інтенсивних досліджень і розробок в області глибоководних технологій.
Саме тому вдається уникнути "відомчих" рішень, які, як правило, характеризуються вузьким спектром цілей і недостатньою пропрацьованністю знаходяться поза галузевої компетенції питань (часто не враховують наслідків в суміжних областях діяльності). Тобто політика держави готується досить ретельно на всіх рівнях управління, узагальнює масу пропозицій зацікавлених організацій (у тому числі громадських) і остаточно формулюється на рівні представницької влади і реалізується через систему агентств міністерства нафти та енергетики, а також ряду асоційованих з ним організацій.
Ще один важливий факт про Норвегію: її залежність від вуглеводневих ресурсів. Саме «темні» і «світлі» джерела легких грошей - заховані під дном холодних норвезьких морів нафта і газ - на протязі ось вже 40 років в значній мірі забезпечують зростання місцевої економіки і процвітання країни. Доходи від продажу нафти і газу зараз забезпечують чверть загальних надходжень до бюджету країни. Незважаючи на те що в країні та світі продовжують розвиватися технології, що дозволяють добувати запаси, які раніше вважалися невитягуваними, а також успішно вести роботи у високих широтах, на перший план виходить питання рентабельності здійснення подібних заходів. Тому «Статойл» зараз бере активну участь у різноманітних зарубіжних проектах, виявляючи велику зацікавленість у проектах розробки нетрадиційних ресурсів, таких як сланцеві нафту і газ.
ВИСНОВОК
Сьогодні Норвегію розглядають у світі вже не просто як країну, де розвинуті туризм, риболовство, гідроенергетика і металургія, а як крупного постачальника нафти та газу. Відкриття родовищ нафти і газу в Норвегії дозволили їй перетворитися з однієї із найбідніших країн Європи, якою вона була в 50-х роках минулого століття, на одну з найбагатших та найменш корумпованих у світі. У 2014 році експорт газу до Європи становив 100 млрд. куб. м (це приблизно так само, як і транзит Україною газу з Росії в рік), і за цим показником Норвегія була другою у світі. Водночас за обсягами постачання нафти країна займає п’яту позицію у світі. Нині у цій сфері спостерігаються такі тенденції: виробництво нафти падає, але видобуток газу зростає. Власне, так і планувалося, адже передбачається, що Норвегія буде енергетичною країною ще деякий час. У цьому аспекті важливим моментом є належним чином працююча газотранспортна система, що забезпечує доступ до газоносних джерел, видобуток газу, ринкові відносини між іншими європейськими партнерами.
Норвегія створила на основі грошових надходжень від нафти великий ”Пенсійний фонд”, який становить $450 млрд. Для країни із населенням менш ніж 5 млн. людей – це велике багатство. Норвегія – крупний експортер капіталу та інвестор в Європі й світі, і наразі вже у 7 тис. компаній на глобальному рівні є частка норвезьких інвестицій. Усе це свідчить про те, що індустрія та економіка Норвегії функціонують добре.
Географія у Норвегії є досить складною для облаштування життя. Важливе питання – уникати сильної урбанізації. Вирішенню цього питання значною мірою допомагає Інтернет. Він став важливою складовою для розвитку і підтримки робочих місць у регіонах країни.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:
-
http://www.webeconomy.ru/index.php?page=cat&newsid=1382&type=news
-
http://www.tradingeconomics.com/norway/terms-of-trade
-
http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global_IT_Report_2015.pdf
-
http://russian.doingbusiness.org/~/media/GIAWB/Doing%20Business/Documents/Annual-Reports/English/DB16-Full-Report.pdf
-
http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2014-15.pdf
-
http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD/countries/NO?order=wbapi_data_value_2011%20wbapi_data_value%20wbapi_data_value-first&sort=desc&display=default
-
http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD/countries/NO?order=wbapi_data_value_2011%20wbapi_data_value%20wbapi_data_value-first&sort=desc&display=default
-
http://data.worldbank.org/indicator/NE.EXP.GNFS.CD/countries/NO?display=graph
-
http://data.worldbank.org/indicator/NE.IMP.GNFS.CD/countries/NO?display=graph
-
http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD/countries/NO?display=graph
-
http://data.worldbank.org/indicator/NE.TRD.GNFS.ZS/countries/NO?display=graph
-
http://data.worldbank.org/indicator/BX.GSR.NFSV.CD/countries/NO?display=graph
-
http://data.worldbank.org/indicator/BM.GSR.NFSV.CD/countries/NO?display=graph
-
http://data.worldbank.org/indicator/TT.PRI.MRCH.XD.WD/countries/1W-IT?display=graph
-
http://www.nordicenergyregulators.org/wp-content/uploads/2014/02/Nordic_Market-report_2014.pdf
-
http://www.trademap.org/Product_SelCountry_TS.aspx
-
http://www.trademap.org/Product_SelCountry_TS.aspx
-
http://www.trademap.org/Service_SelCountry_TS.aspx?nvpm=1|579||||||S00|1|3|1|2|2|1||1|1
-
http://www.trademap.org/Service_SelCountry_TS.aspx
-
http://atlas.media.mit.edu/en/profile/country/nor/
-
http://data.worldbank.org/indicator/NE.EXP.GNFS.KD.ZG/countries/NO?display=graph
-
http://data.worldbank.org/indicator/NE.IMP.GNFS.KD.ZG/countries/NO?display=graph