6) Посилання на докази, що підтверджують наявність ново- виявлених обставин.

Якщо заява не відповідає вимогам ст. 364 ЦПК, то це тягне наслідки, передбачені ст. 121 ЦПК.

Суддя, встановивши, що заява про перегляд у зв'язку з но­вовиявленими обставинами не відповідає вимогам ст. 364 ЦПК, постановляє ухвалу, в якій зазначається підстава залишення заяви без руху, про що повідомляється особа, яка подала заяву і надається строк для усунення недоліків. Якщо заявник відповідно до ухвали суду в установлений строк виконає вимоги щодо змісту заяви, то вона вважається поданою в день ЇЇ первісного подання до суду, у протилежному випадку заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Для підстав перегляду рішень, ухвал і . судового наказу в зв'язку з нововиявленими обставинами характерна така ознака: це мають бути істотні для справи обставини, які не були відомі заявнику, а отже, і суду. Тобто якби ці обставини були відомі суду при розгляді справи, то суд ухвалив би принципово інше рішення. У літературі як приклад істотних для справи обставин наводиться поділ в судовому порядку спадщини між спадкоємця­ми однієї черги, на користь одного з яких було складено заповіт, про що він не знав і дізнався лише після набрання законної сили рішенням суду про поділ спадщини. В цьому разі спадкоємець, на користь якого було складено заповіт, має право на перегляд судового рішення, що набрало законної сили, про поділ спадщини відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК.

Нововиявлеиі обставини — це юридичні факти, які існували на момент вирішення справи. Обставини, що виникли після ухвалення судового рішення, постановлення ухвали чи видачі судового наказу, не належать до нововиявлених. Це мають бути нові обставини, факти, а не нововиявлені докази. Якщо обстави­ни виникли чи змінились після набрання рішенням, ухвалою чи судовим наказом законної сили, то можна подати иовий позов, оскільки в цьому разі будуть нові підстави позову, тобто не буде тотожності розглянутого позову та нового позову. Ці ознаки характерні для всіх чотирьох підстав перегляду рішень, ухвал і судового наказу за нововиявленими обставинами, а не лише для першої підстави.

Другою підставою для перегляду в зв'язку з нововиявленими обставинами є встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо непра­вильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли ухва­лення незаконного або необгрунтованого рішення. Вирок суду,

що набрав законної сили, має бути винесений після набрання законної сили рішенням, ухвалою чи судовим наказом, які під­лягають перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами. У протилежному випадку вони можуть бути переглянуті в апе­ляційному порядку, так як є незаконними і необгрунтованими, якщо не закінчилися строки апеляційного оскарження (ч. ч. 1, 2 ст. 294 ЦПК). Якщо ж означені рішення, ухвали і судовий наказ набрали законної сили, то вони можуть бути переглянуті в каса­ційному порядку за умови, що не закінчився строк касаційного оскарження (ч. 1 ст. 325 ЦПК).

У разі, коли щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження в кримінальній справі не може бути закін­чене винесенням вироку (за спливом строку давності, у зв'язку з амністією, помилуванням, недосягненням віку кримінальної відповідальності, в зв'язку зі смертю) суд згідно з абз. 2 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 р. № 1 «Про практику перегляду судами у зв'язку з ново- виявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» на підтвердження означених злочинних дій може взяти до уваги постанову слідчих органів за результатами розслідування, проведеного в порядку кримі­нального провадження.

Наступною підставою для перегляду в зв'язку з нововияв­леними обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду. Згідно з ч. З ст. 61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказу­ються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, тобто мають преюдиційне значення. Тому скасування судового рішен­ня, що набрало законної сили і стало підставою для ухвалення рішення, чи постановлення ухвали є підставою для перегляду означених рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими обставина­ми. Наприклад, подружжя всиновило дитину, через певний час воно розірвало шлюб і за рішенням суду з одного із подружжя стягнули аліменти на утримання дитини. Потім усиновлення було визнане недійсним, так як було встановлено, що воно було проведене без згоди одного з батьків дитини (ч. 1 ст. 236 СК). У такому разі колишній усиновлювач, якого зобов'язано спла­чувати аліменти, має право на перегляд рішення, що набрало законної сили, щодо стягнення з нього аліментів відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК.

Підставою для перегляду судових рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими обставинами також є встановлена Конституцій­ним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирі­шенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Встановлення цієї підстави пояснюється тим, що Конституція має найвищу

юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти прий­маються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 2 ст. 8 Конституції).

Про необхідність при розгляді судами конкретних справ оці­нювати зміст будь-якого закону або іншого нормативНо-правового акта на предмет їх відповідності Конституції та в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії зазначено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. Л^г9 9. Для перегляду рішення чи ухвали в зв'язку з ново­виявленими обставинами неконституційність закону або іншого правового акта, застосовуваного судом при вирішенні справи, має бути встановлена Конституційним Судом України після набрання сили означеними рішенням чи ухвалою, якщо вони ще не вико­нані. Якщо неконституційність закону або іншого правового акта, застосовуваного судом при ухваленні рішення чи постановленій ухвали, встановлена Конституційним Судом України, і ці судові рішення чи ухвала не набрали законної сили, вони можуть бути переглянуті в апеляційному порядку за умови, що не закінчилися строки апеляційного оскарження (ч. 1 ст. 294 ЦПК).

Якщо означені судові рішення чи ухвала були ухвалені чи постановлені після встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта або їх окремого положення і ці судові рішення чи ухвала набрали законної сили, то вони можуть бути переглянуті в касаційному порядку, якщо вони були переглянуті в апеляційному порядку і не закінчився строк на касаційне оскарження (ч. 1 ст. 324, ч. 1 ст. 325 ЦПК).

Наприклад, Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2004 р. № 14-рп/2004 у справі про граничний вік кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконс­титуційним), положення абзаца 2 ч. 1 ст. 39 Закону від 17 січня 2002 р. «Про вищу освіту», відповідно до якого граничний вік кандидата на посаду керівника, навчального закладу III —IV рівнів акредитації не може перевищувати 65 років. Якщо суд не задовольнив скаргу кандидата па посаду керівника навчального закладу III —IV рівнів акредитації про відмову в прийнятті його заяви на заміщення цієї посади на тій підставі, що він старше 65 років, і таке рішення було ухвалене до ухвалення вказаного Рішення Конституційним Судом України і воно набрало законної сили, то його може бути переглянуто в зв'язку з нововиявленими обставинами. Якщо означене рішення було ухвалене після ухва­лення Рішення Конституційним Судом України, то його може бути переглянуто в апеляційному порядку, якщо воно не набрало законної сили і не закінчився строк апеляційного оскарження. Якщо означене рішення було ухвалене після ухвалення Рішення Конституційним Судом України і воно набрало законної сили, то його може бути переглянуто в касаційному порядку, якщо воно було переглянуте в апеляційному порядку і не закінчився строк касаційного оскарження.

Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з нововияв­леними обставинами обчислюється:

1. у випадках встановлених п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК, — з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;

2. у випадках встановлених п. 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК, — з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав законної сили;

3. у випадках встановлених п. З ч. 2 ст. 361 ЦПК, — з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлений ухвали, які підлягають перегляду;

4. у випадках встановлених П. 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК, — з дня ух­валення Конституційним Судом України відповідного рішення.

Якщо заява про перегляд у- зв'язку з нововиявленими обста­винами відповідає вимогам ст. 364 ЦПК, суддя приймає її і пос­тановляє ухвалу про відкриття цієї стадії цивільного пронесу.

Подальшою частиною стадії перегляду судових рішень, ухвал і судового наказу, що набрали законної сили, є провадження у справі до судового розгляду. В главі 4 розділу V ЦПК, що регулює питання перегляду в зв'язку з нововиявленими обста­винами, не передбачено проведення в ній стадії попереднього судового засідання (ст. ст. 129, 130). Проте в разі відкритгя стадії перегляду в зв'язку з нововиявленими обставинами, виходячи з того, що перегляд означених судових актів здійснює суд першої інстанції, який ухвалив рішення, постановив ухвалу чи видав судовий наказ, суд вчиняє процесуальні дії, передбачені главою 3 розділу ІЇІ ЦПК. Суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття цієї стадії цивільного процесу та копії заяви про перегляд судового рішення, ухвали, що набрали законної сили (ст. 127 ЦПК), а також копію судового наказу (ст. 104 ЦПК). Інша сторона вправі подати до суду запе­речення проти заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами за аналогією зі ст. 128 ЦПК (ч. 7 ст. 8 ЦПК).

Наступною частиною перегляду в зв'язку з нововиявленими обставинами є судовий розгляд, який складається з. 1) підго­товчої частини; 2) розгляду справи по суті; 3) судових дебатів; 4) постановлення і проголошення судової ухвали.

Підготовча частина починається з відкриття судового розгляду (ст. 163 ЦПК). Далі головуючий у судовому засіданні вчиняє процесуальні дії, передбачені ст. ст. 164—168, 171, 172 ЦПК, тобто дії, необхідні для забезпечення розгляду справи по суті. Розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого про зміст заяви про перегляд судового рішення, ухвали чи судового наказу в зв'язку з нововиявленими обставинами за аналогією зі ст. 173 ЦПК (ч. 7 ст. 8 ЦПК). У цій частині судового розгляду з'ясовуються та перевіряються обставини справи.

Варто зазначити, що стадія перегляду в зв'язку з нововияв­леними обставинами має певні особливості. Згідно з ч. 1 ст. 365 ЦПК неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи. Тож

При судовому розгляді судових дебатів може і не бути. Якщо ж заявник та інші особи, які беруть участь у справі, з'являться в судове засідання — судові дебати відбудуться за аналогією зі ст. 193 ЦПК.

Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для постановлення ухвали. Якщо під час постановлення ухва­ли виникає необхідність з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не постановляючи остаточної ухвали про задоволення або відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення, ухвали чи судового наказу, що набрали законної сили, в зв'язку з нововиявленими обставинами, постановляє ухвалу про понов­лення судового розгляду (ч. ч. 1, 2 ст. 195 ЦПК).

Розглянувши заяву, суд своєю ухвалою або задовольняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні у разі необґрунтованості заяви (ч. 2 ст. 365 ЦПК).

Ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції, якою було відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстан­ції, в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявле­ними обставинами втрачає законну силу (ч. 2 ст. 363 ЦПК).

Ухвала суду про задоволення заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з ново­виявленими обставинами оскарженню не підлягає. Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з нововиявлени­ми обставинами може бути оскаржена в порядку, встановленому ЦПК (ст. 366 ЦПК).