
- •1. Визначення поняття "Розумова відсталість"
- •2. Класифікація розумової відсталості
- •3. Причини розумової відсталості
- •10(Го перегляду Міжнародної класифікації хвороб, прийнятого вооз.
- •Основними напрямками корекційно-виховної роботи з розумово відсталими дітьми дошкільного віку є:
- •Очікуваний результат реабілітаційної роботи:
- •Iнструкцiї. Оскільки навчання I виховання у дошкільному віці носить цiлiсний
- •3. Розумову виховання у грі
- •4. Особливості ігровий діяльності розумово відсталих дітей
- •2. Особливості емоційного розвитку
- •3. Особливості вольової поведінки
Iнструкцiї. Оскільки навчання I виховання у дошкільному віці носить цiлiсний
характер, адже освiтнi програми включають в себе i зміст життя дитини, то
діагностування не може спиратися тільки на виявлення комунікативних умінь i
навичок взаємодії з оточенням. Для дошкільника важливим є не тільки, яким
обсягом знань він володіє, а i яким способом вони були засвоєні та які
особистiснi якості при цьому були виявлені чи сформовані. Просування в
розвитку ми розглядаємо як інтегрований результат запровадження методики корекції комунікативної дiяльностi, що характеризується показниками i рівнями
їх виявлення у поведінці.
Таким чином, методику корекції комунікативної дiяльностi дітей зі
складною структурою дефекту ми розглядаємо як сукупність дій, спрямованих
не тільки на формування комунікативних якостей, але й особистiсно-соцiальних
знань, умінь i навичок з урахуванням вікових та iндивiдуальних особливостей
кожної дитини.
Оскільки, соціальний розвиток дитини – це перетворення iндивiда на
соціальну істоту шляхом залучення його до взаємодії з середовищем та
оточуючими засобами спілкування, то з позицій особистiсно-орiєнтованого
підходу й у вiдповiдностi з вимогами суспільства, комунікативна корекція
розглядається як складна дiяльнiсть, що забезпечує особистісне становлення
дитини, її соціальну компетентність та емоційно-комунікативну сферу.
Значення гри для розвитку особистості дитини
Гра - жодну з тих видів дитячої діяльності, якої використовується дорослими з метою виховання дошкільнят, навчаючи їх різним діям з предметами, способам і дезінфікуючих засобів спілкування. У грі дитина розвивається особистість, в нього формується ті боку психіки, яких згодом залежатимуть успішність його навчальної та праці, його з людьми.
Наприклад, у грі формується така риса особистості дитини, як саморегуляція дій зі урахуванням завдань кількісної діяльності. Найважливішим досягненням є придбання почуття колективізму. Воно як характеризує характер дитини, а й перебудовує істотно його інтелектуальну сферу, позаяк у колективної грі відбувається взаємодія різних смислів, розвиток подієвого забезпечення і досягнення загальної ігровий мети.
Доведено, що у грі діти одержують перший досвід колективного мислення. Науковці вважають, що дитячих ігор стихійно, але закономірно виникли відбитка трудовий і суспільного діяльності дорослих людей. Проте відомо, що вміння грати виникає не шляхом автоматичного перенесення, до гриусвоенного у повсякденному житті.
Потрібно прилучати дітей до гри. І поза тим, який зміст стоїть вкладатиметься дорослим в запропоновані дітям гри, залежить успіх передачі суспільством своєї культури підростаючого покоління.
Слід сказати, що плідне освоєння громадського досвіду відбувається лише за
умов власної активності дитини у його діяльності. Виявляється, якщо вихователь не враховує активний характер набуття досвіду, найдосконаліші здавалося б методичні прийоми навчання гри й управління грою не досягають своєю практичною мети.
Завдання всебічного виховання у грі успішно реалізуються лише за умов сформованості психологічної основи ігровий діяльність у кожному віковому періоді. Це пов'язано з тим, що успішний розвиток гри зв'язані суттєві прогресивні перетворення на психіці дитини, і у його інтелектуальної сфері, є фундаментом у розвиток від інших сторін дитячої особистості.