Теорія виховання (теорія)
.docx4. Поняття про методи виховання. Класифікація методів виховання. Вибір методів виховання.
Методи виховання - це способи взаємопов’язаної діяльності вихователів і вихованців, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив на свідомість, поведінку дітей з метою формування у них необхідних якостей, збагачення їхніх відносин і досвіду корисної діяльності.
Методи виховання – це способи взаємопов’язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямовані на досягнення виховних цілей.
Класифікація загальних методів виховання (за В.О. Сластьоніним):
-
Методи формування свідомості особистості (розповідь, роз’яснення, бесіда, лекція, дискусія і диспут, робота з книгами);
-
Методи організації діяльності та формування досвіду суспільної поведінки (вправа, привчання, вправляння в діяльності або тренування, створення спеціальних виховних ситуацій, педагогічна вимога,громадська думка, режим доручення, метод рольової гри);
-
Методи стимулювання позитивної поведінки (постановка перспективи, гра, змагання, заохочення і покарання);
-
Методи самовиховання (самозвіт, самоаналіз, самоконтроль, самооцінка, самопізнання і т.д.).
5.Методи формування свідомості особистості.
Методи формування свідомості особистості:
-
Розповідь – спосіб впливу на свідомість особистості, що передбачає раціональний виклад і обґрунтування фактів і понять, а також поглядів, норм і цінностей суспільного життя з метою формування свідомості вихованців. Визначальними у розповіді є факти.
Вимоги до розповіді:
-
Розповідь повинна бути актуальною;
-
Розповідь повинна бути доступною, яскравою, емоційно викладеною;
-
Розповідь повинна викликати позитивну реакцію, впливати на почуття, мати науковий характер, нести нову інформацію.
-
Роз’яснення – метод виховання, що передбачає розкриття соціального, морального, естетичного змісту подій, вчинків, явищ, що сприяють формування в учнів правильної оцінки людських стосунків і поведінки.
-
Бесіда – метод виховання, що передбачає за допомогою запитань залучення учнів до оцінки подій, вчинків, явищ суспільного життя і на цій основі формування у них ставлень до навколишньої дійсності, своїх обов’язків.
Види бесід:
-
За змістом:
-
Правову;
-
Естетичну;
-
Етичну;
-
Від мети застосування:
-
Виховна;
-
Загально – розвивальна;
-
Від способу застосування:
-
Колективна;
-
Індивідуальна;
-
Групова.
Етапи бесіди:
-
Обґрунтування теми і актуалізація знань;
-
Діалог з дітьми (вільне вираження думок і спрямування розмови педагогом);
-
Підсумки.
Правила організації індивід. бесіди:
-
На початку бесіди уникати іронії, моралізування і сарказму, пригнічення, пересторог;
-
Уникати монологу вихователя;
-
Вислуховувати дитину;
-
Спокійно реагувати на суперечливі висловлювання;
-
Бути уважним до думки співрозмовника.
-
Диспут – метод формування суджень, оцінок, переконань. Ґрунтується на тій закономірності, що знання здобуті в професіональному зіткненні думок, різних позицій, завжди відрізняється високою мірою узагальнення стійкості і гнучкості.
-
Методи формування громадської думки.
Громадська думка — система загальних суджень людей, яка виникає в процесі їх діяльності і спілкування та виражає ставлення до різних явищ, подій, що становлять загальний інтерес.
Громадська думка є також методом виховного впливу і результатом виховання. Особиста думка є складовою громадської. Тому основним завданням при використанні цього методу є формування думки особистості: системи поглядів, оцінних суджень, уміння висловлюватись, вести полеміку, критикувати і сприймати критику, прислухатись до думки інших, зіставляти, аналізувати їх, захищати свою думку і на цій основі втілювати її в загальну, відповідно вирізняючись на фоні загального судження як індивідуальність.