Мортальні методи виявлення коростяних кліщів

Компресорний метод (розчинення зішкреба шкіри їдкими лугами). Зскрібки (епідерміс, кірочки, волосся) вміщують у чашки Петрі або пробірки, заливають 5–10-кратною кількістю 10% розчину їдкого натрію або калію і підігрівають на полум'ї газового пальника або спиртівки до легкого кипіння протягом 10–20 хвилин (до розчинення кірок). Пізніше маленькими частинами кірочки переносять на предметне скло, накривають препарат покривним скельцем і досліджують під мікроскопом. У ветеринарній практиці взятий зскрібок зазвичай кладуть на предметне скло, додають 1–2 краплі 10% розчину їдкого натрію або калію. Все це добре перемішують і залишають на 25–40 хв длярозчинення кірочок. Для прискорення процесу одержану суміш підігрівають до 60–70° С. Пізніше матеріал накривають іншим предметним склом і досліджують під мікроскопом.

Метод Г.З. Шика. Подрібнений зскрібок вміщують у центрифужну пробірку, заливають 10–12 мл 10% розчину їдкого калію, підігрівають 20 хв, помішуючи, а пізніше центрифугують 10–15 хвилин. Рідину з пробірки зливають, а осад переносять краплями на предметне скло. Препарати накривають скельцями і мікроскопують.

Метод М.П. Добичіна. У пробірку з 1 мл 10% їдкого калію вміщують 0,2–0,5 г зскрібка шкіри і підігрівають 1–2 хвилин. Через 3–5 хвилин пробірку заповнюють до країв 55% розчином цукру або 60% розчином гіпосульфіту і залишають у штативі на 5 хвилин. Після цього дротяною петлею з поверхні плівки розчину беруть 2–3 краплі, переносять на предметне скло, накривають препарат покривним скельцем і мікроскопують.

Метод Д.Р. Приселкової. Для цього зскрібок вміщують у лабораторну чашку або на предметне скло, додають до нього подвійний об’єм гасу, ретельно переміщують і готують роздавлені краплі, які і досліджують за малого збільшення мікроскопа: кліщі активно рухаються у гасі упродовж 4 год.

Саркоптоз у тварин диференціюють від сифункулятозу, бовікольозу, трихофітії, демодекозу, екземи і дерматитів незаразного походження.

Виявлення нотоедресів. Зскрібки з уражених ділянок шкіри відбирають скальпелем до появи сукровиці-лімфи з домішкою крові. Отриманий матеріал транспортують добре укупореним, досліджують відразу компресорним методом. У позитивних випадках виявляють кліщів на різних стадіях розвитку, їх яйця. Диференціюють нотоедроз від саркоптозу демодекозу, отодектозу, мікроспорії, трихофітії, алергічних

дерматитів, екзем, ураховуючи клінічний прояв та результати лабораторних досліджень.

Виділення кнемідокоптесів у птахів. З уражених ніг суходольних птахів (курей, індиків, цесарок, перепілок, фазанів, голубів, папуг) старше 5–6-міс віку) скальпелем чи лезом бритви отримують глибокі зскрібки чи зрізи. Матеріал поміщають у лабораторну чашку, подрібнюють скальпелем і доливають подвійний за об’ємом 10% розчин лугу або гасу. Ретельно розмішують і через 1–2 год. готують роздавлені краплі, проводять мікроскопічне дослідження (10х8). Зскрібки зі шкіри за підозри на кнемідокоптоз тіла у птахів також досліджують компресорним методом. Виявляють кліщів на різних стадіях розвитку, а також їх отоскопічні елементи.

Виявлення псороптесів. З уражених ділянок шкіри або на межі із здоровими, з кількох місць роблять неглибокі (поверхневі) зскрібки і досліджують їх одним із мортальних чи вітальних методів. Під час первинного діагностування застосовують частіше мортальні методи, зокрема, метод компресорного дослідження. Зскрібок шкіри вміщують у бактеріологічну чашку і розглядають на чорному фоні візуально чи з допомогою лупи. Краї чашки попередньо ретельно змащують вазеліном. Підігрівши чашку до 30° С, вже через 10 хвилин під кірками виявляють псороптесів, які мають вигляд сірувато-білих крапок, що повільно перемішуються по чашці, нерідко у спарованому стані.

У кролів з ураженого вуха пінцетом відбирають кірки, вміщують їх у бактеріологічну чашку, яку підігрівають до 35–40о С і через 10 хв під кірками на склі чашки виявляють велику кількість рухливих кліщів.

Окремих з них переносять на предметне скло у краплю водно-гліцеринової суміші (1:1) і досліджують з допомогою мікроскопа, уточнюючи клінічний діагноз.

Виявлення хоріоптесів. Переважно уражують шкіру задніх кінцівок у великої рогатої худоби, коней та овець; у кіз – задню і передню частини тіла, з тенденцією до поширення на все тіло; у кролів – шкіру голови, вух, кінцівок.

З уражених ділянок шкіри тварин скальпелем беруть поверхневі зскрібки і досліджують одним з мортальних методів із застосуванням компресоріума.

Виділення збудників отодектозу в м'ясоїдних тварин. З ураженого вуха пінцетом, чи дерев'яною паличкою отримують уміст, запальний ексудат та досліджують компресорним методом.

Лабораторні дослідження за демодекозу. Демодекозні кліщі спричиняють у людей і тварин (великої рогатої худоби, овець, кіз, коней, свиней, собак, котів, тощо) коростоподібну хворобу – демодекоз або залозницю. Кліщ 0,2–0,4 мм завдовжки, має червоподібну форму, світло- сірий колір. Роками демодекси паразитують у волосяних фолікулах, потових і сальних залозах. У собак ці кліщі здатні паразитувати у внутрішніх органах, тому їх виявляють іноді у фекаліях.

Для виявлення цих кліщів за пустульозної форми інвазії, з допомогою стерильної голки отримують вміст пустул, за сквамозної роблять глибокий зскрібок з уражених ділянок шкіри. Шкіру тварин ретельно пальпують, намацують у ній горбики (кіркові потовщення шкіри завбільшки від просяного зерна до горошини).

У місцях ураження вистригають шерсть, дезінфікують спиртом і стерильною кровопускальною голкою проколюють горбик на глибину 2–3 мм. Далі набраний матеріал виштовхують мандреном із порожнини голки на предметне скло. Крім того, натискають пальцями на горбик і вичавлюють гнійну масу. До отриманого матеріалу додають подвійну за об'ємом кількість 10% розчину їдкого натрію, ретельно перемішують і роблять розчавлену краплю. Матеріал досліджують під мікроскопом.

Якщо до нього додати теплого рослинного або вазелінового масла, гліцерину, фізіологічного розчину чи води, то можна спостерігати за рухом кінцівок і ротового апарату кліща.

Матеріал для дослідження можна добути також засобами глибоких зскрібків кіркових утворень. Тоді рекомендується прокип’ятити матеріал протягом кількох хвилин у 10% розчині їдкого натрію; при цьому волосся і епітеліальні клітини розчиняються, а кліщі залишаються живими і виявляються під час мікроскопічного дослідження осаду методом розчавленої краплі.

Для дослідження на демодекоз гній із пустул надсилають до лабораторії в пробірках з додаванням невеликої кількості фізіологічного розчину або 70% спирту, щоб запобігти висиханню біоматеріалу.