
- •6.Віруси грипу: антигенні властивості. Проблеми в одержанні вакцин.
- •4.І 7.Структура бактериальной клетки как прокариотического организма. Функции клеточных структур.
- •8.Антигени,їх характеристика. Антигенна будова бактеріальної клітини та її практичне значення. Аутоантигени.
- •9.Шигели дизентерії, властивості. Загальна характеристика захворювання, принципи діагностики. Фармакологічні препарати для діагностики, лікування та профілактики.
- •10.Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •11.Вплив фізичних,хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Механізм дії на мікробну клітину різних груп хімічних речовин. Поняття асептики, антисептики. Методи дезкнфекції, стерилізації.
- •12.Коринебактерії дифтерії:морфологія,культуральні властивості, токсшюутворення, їх значення для діагностики.
- •13.Вірус поліомієліту: біологічні властивості, захворювання, препарати для діагностики, лікування, профілактики.
- •14.Анаероби та методи їх культивування.
- •15.Ешерихії, їх основні властивості. Роль в мікробіоценозі кишковика.Патогенні кишкові палички і захворювання що вони викликають. Фармакологічні препарати для діагностики, лікування та профілактики.
- •16.Вірус сказу, біологічні властивості. Загальна характеристика захворювання. Фармакологічні препарати для діагностики, лікування та профілактики.
- •17.Ферменти бактерій і роль для кдатіти,основні групи. Принципи біохімічної ідентифікації мікроорганізмів.
- •18.Гонококи, їх властивості. Загальна характеристика захворювання.Фармакологічні препарати для діагностиків, лікування та профілактики.
- •19.Вірус кору, таксономія. Загальна характеристика ахворювання. Фармакологічні препарати для діагностики та профілактики.
- •20.Мікобактерії туберкульозу. Загальна характеристика захворювання, діагностики.Фармакологічні препарати для діагностики, лікування та профілактики.
- •21.Герпесвіруси, біологічні властивості, значення у патології людини.
- •22.Імунна система людини.Т-і в-лімфоцити їх взаємодія та роль в імунній відповіді.
- •23.Умовно-патогенні мікроорганізми, біологічні властивості,етіологічна роль у розвитку госпітальних інфекцій.
- •24.Пікорнавіруси, біологічні властивості,основні представники. Загальна характеристика захворювання.Фармакологічні препарати для діагностики,лікування та профілактики.
- •25.Чисті культури мікроорганізмів. Методи виділення чистих культур аеробних бактерій та принципи їх ідентифікації.
- •27.Методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій: реакція віруснейтралізації, механізм.Принципи використання, діагностична цінність.
- •28.Реакції аглютинації,компоненти реакції.Значення для організму і діагностики.
- •29.Загальна порівняльна характеристика анаеробних бактерій, їх значення у патології людини.
- •30.Вірус епідемічного паротиту. Загальна характеристика захворювання. Фармакологічні препарати для діагностики, лікування та профілактики.
- •31.Механізм імунної відповіді. Імунологічна пам'ять та ревакцинація.
- •32.Збудник сибірки, його характеристика. Загальна характеристика захворювання та його діагностика. Фармакологічні препарати для діагностики, лкування та профілактики.
- •33.Антигенна мінливість вірусу грипу, значення в одержанні вакцинних препаратів.
- •34.Вчення про інфекцію. Роль мікроорганiзмів в інфекційному процесі. Патогенність, вірулентність, одиниці вимірювання, способи визначення. Фактори патогенності бактерій.
- •35.Збудник чуми, його властивостi. Загальна характеристика захворювання. Фармакологiчнi препарати для дiагностики, лiкування та профiлактики.
- •Шляхи зараження
- •Лікування, спрямоване на різні етапи розвитку патологічного процесу
- •37.Хіміотерапевтичні препарати.Їсторія їх створення. Хіміотерапевтичний індекс. Меха нізм антибактеріальної дії сульфаніламідів.
- •38.Стрептококи - їх роль в етіології ревматизму. Препарат о-етрептолізин, його призначення.
- •39.Використання клітинних культур в вірусології та їх класифікація. Середовища для їх культивування.
- •40.Антитіла (імуноглобуліни), їх будова. Класи імуноглобулінів, їх функції.
- •41.Сальмонели – збудники харчових токсикоінфекцій. Їх види, властивості, принципи діагностики. Препарати для діагностики.
- •42.Віруси – збудники гострих респіраторних інфекцій. Принципи їх діагностики. Фармакологічні препарати для діагностики, лікування та профілактики. Інтерферони та їх індуктори.
- •43.Вимоги щодо мiкробiологiчної чистоти лiкiв. Мікробна контамінація різних лікарських форм та її наслідки, попередження.
- •45.Реакція звязування комплементу, її практичне використання. Комплемент, його властивості.
- •46.Антибіотики, історія відкриття,класифікація, одиниці вимірювання, механізм дії, принципи застосування.
- •47.Коринебактерії дифтерії:їх класифікація.Дифтерійний токсин, анатоксин, сироватка, принципи одержання, призначення.
- •48.Реакція вірусної гемагглютинації та гемадсорбції.Механізм, практичне значення, застосування, діагностична цінність.
- •49.Генетика мікроорганізмів. Організація генетичного матеріалу у бактерій. Генотип і фенотип. Види мінливості. Дисоціація у бактерій, значення у фармацевтичній справі.
- •50.Клостридії правця: морфологія, культуральні властивості, токсиноутворення. Загальна характеристика захворювання. Фармакологічні препарати для діагностики, лікування та профілактики.
- •51.Вірусні вакцини, класифікація, принципи одержання вимоги до них.
- •52.Аутоантитіла, їх роль у виникненні аутоімунних процесів Аутоімунні захворювання, принципи їх лікування.
- •53.Стафілококи: морфологія, культуральні властивості, токсиноутворення, класифішція. Проблема антистафілококової боротьби в лікарняних та фармацевтичних закладах.
- •54.Вірус гепатиту: біологічні властивості. Механізм зараження. Загальна характеристика захворювання. Препарати для діагностики,лікування та профілактики.
- •55.Iмунні сироватки. Класифікація. Принципи одержання, контроль, практичне використання.
- •56.Збудник лептострозу: морфологія, методи діагностики. Єпідеміологія та клінічні прояви захворювання.Фармакологічні препарати для діагностики, лікування та профілактики.
- •57.Морфологія і структура бактеріофагу. Препарати бактеріофагів для діагностики, лікування, профілактики інфекцій.
- •Практичне застосування бактеріофагів
- •Лікування бактеріофагами
- •58.Алергія, механізми, типи. Розпізнавання та фармацевтична профілактика.
- •59.Сальмонели черевного тифу, властивості, антигенна структура. Загальна характеристика захворювання. Препарати ранньої та пізньої діагностики.
- •60.Види взаємодії вірусів та клітин. Принципи дії противірусних препаратів.
- •61.Хімічний склад бактеріальної клітини. Роль речовин, що входять до складу клітин. Живлення мікроорганізмів in vivo та IV vitro.
- •62.Мікоплазми, їх основні властивості. Патологія мікоплазмової природи. Препарати для діагностики.
- •63.Методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій: реакція гальмування гемаглютинації, її механізм, умови постановки, принципи застосування, діагностична цінність.
- •64.Механізм дії лікарської стійкості мікроорганізмів. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків. Побічна дія антибіотиків на макроорганізм.
- •65.Збудник туляремії, його характеристика. Загальна характеристика захворювання. Фармакологічні препарати для діагноетики;лікування та профілактики.
- •66.Основні властивості вірусів людини та їх використання для діагностики,лікування, профілактики вірусних інфекцій.
- •67.Принципи систематики і класифікації мікроорганізмів. Вид у бактерій як номенклатурна одиниця. Поняття «штам», «серовар».
- •68.Менінгококи: морфологія, культуральні властивості, токсиноутворення. Загальна характеристика захворювання. Фармакологічні препарати для діагностики, лікування та профілактики.
- •69.Принципи класифікації вірусів. Місце вірусів у системі живого.
- •70.Визначення поняття «імунітет». Види протиіифекційиого імунітету. Препарати для його формування.
- •71.Збудник сифілісу: морфологія, культуральні властивості. Загальна характеристика захворювання. Препарати для діагностики, постановки рск.
- •Діагностика
- •72.Вірус краснухи; його морфологія та резистентність. Патогенез, клініка, лабораторна діагностика краснухи, препарати для профілактики.
- •73.Неспецифічні фактории природної резистенції макроорганізму, шляхи їх стимуляції.
- •74.Хламідії: біологічні властивості, спричинювана ними патологія. Фармакологічні засоби для лікування.
- •75.Спадкова мінливість. Мутації у мікроорганізмів, їх значення в медикаментозній терапії захворювань.
- •76.Мікрофлора готових ліків і лікарської рослинної сировини. Джерела мікробного забруднення ліків.Мікробіологічшїй контроль готових ліків.
- •77.Бруцели, їх властивості. Загальна характеристика захворювання. Фармакологічні препарати для діагностики, лікування та профілактики.
- •79.Методи мікроскопії для вивчення мікрорганізмів. Фарби, що застосовуються для виготовлення мікробіологічних препаратів.
- •Основні види барвників, що застосовуються в мікробіологічній практиці:
- •Особливості різних видів мікроскопії
- •80.Реакція з міченими антитілами та антигенами у вірусологи. Реакція імунофлюоресценції (ріф), реактиви.
- •81.Нормальна мікрофлора організму людини, її роль у фізіологічних процесах. Поняття про дисбактеріоз та засоби для його корекції.
- •Лікування
- •Дисбактеріоз: лікування
- •Культуральні властивості
- •Антигенна будова
- •Токсиноутворення
- •83.Вірус імунодифіциту людини (віл). Властивості. Симптоматика сніДу та принципи лікування.
- •Лікування
- •84.Серопрофілактика і серотерапія інфекційних захворювань. Антитоксичні сироватки: отримання, очищення, титрування, застосування.
- •85.Клостридії газової гангрени, правця, ботулізму - основні властивості. Загальна характеристика захворювання. Моно - і полівалентні препарати для діагностики, лікування та профілактики.
- •86.Вірус імунодефіциту людини (віл). Методи лабораторної діагностики,Перспективи отримання препаратів для специфічної профілактики і терапії.
- •Лікування
- •87.Тінкторіальні властивості мікробів; Методи фарбування бактерій та їх окремих структур. Особливості структури клітинної стінки грампозитивних і грамнегативних бактерій.
- •88.Стрептококи, біологічні властивості, роль стрептококів у патології людини. Лабораторна діагностика, фармакологічні препарати для лікування і профілактики. Стрептококи
- •89.Віруси грипу: структура, методи культивування. Реакція вірусній гемаглютинації.
- •Фарбування за Грамом
- •Особливості різних бактерій при фарбуванні
- •Стафілококи
- •Стрептококи
- •Ентеробактерії
- •Ешерихії
- •Ешеріхія колі
- •Структурні особливості бактерій
- •Будова бактерільної клітини
- •Фарбування стрептококів
- •Фарбування стафілококів
- •Фарбування пневмококів
- •Гранулоцити
- •Стрептококи
- •Практичні навички
61.Хімічний склад бактеріальної клітини. Роль речовин, що входять до складу клітин. Живлення мікроорганізмів in vivo та IV vitro.
Бактеріальна клітина на 80-90% складається з води і лише 10% припадає на частку сухої речовини. Вода в клітці знаходиться у вільному або зв’язаному стані. Вона виконує механічну роль у забезпеченні тургору, бере участь у гидролитических реакціях. Видалення води з клітини шляхом висушування призводить до призупинення процесів метаболізму, припиненню розмноження, а для багатьох мікроорганізмів згубно. У той же час особливий спосіб висушування мікроорганізмів у вакуумі із замороженого стану (лиофилизация) забезпечує збереження життєздатності більшості мікроорганізмів. Ліофілізація використовується для приготування проб, придатних для тривалого зберігання.
У сухій речовині бактерій 52% складають білки, 17% – вуглеводи, 9% – ліпіди, 16% – РНК, 3% – ДНК і 3% – мінеральні речовини.
Білки є ферментами, а також складовою частиною клітини, входять до складу цитоплазматичної мембрани (ЦПМ) і її похідних, клітинної стінки, джгутиків, спор і деяких капсул. Деякі бактеріальні білки є антигенами і токсинами бактерій. До складу білків бактерій входять відсутні у людини D-амінокислоти, а також діамінопімеліновая кислота.
Вуглеводи представлені в бактеріальної клітці у вигляді моно-, ди-, олігосахарів і полісахаридів, а також входять до складу комплексних сполук з білками, ліпідами і іншими сполуками. Полісахариди входять до складу деяких капсул, клітинної стінки; крохмаль і глікоген є запасними поживними речовинами. Деякі полісахариди беруть участь у формуванні антигенів.
Ліпіди або жири входять до складу ЦПМ та її похідних, клітинної стінки грамнегативних бактерій, а також служать запасними речовинами, входять до складу ендотоксину грамнегативних бактерій, у складі ЛПС формують антигени. У бактеріальних жирах переважають довголанцюгові (С14-С18) насичені жирні кислоти і ненасичені жирні кислоти, що містять одну подвійну зв’язок. Складні ліпіди представлені фосфатіділінозітом, фосфатидилгліцерин і фосфатидилетаноламін. У деяких бактерій в клітці знаходяться воски, ефіри міколових кислоти. Мікоплазми – єдині представники царства Procaryotae, що мають у складі ЦПМ стероли. Решта бактерії в складі ЦПМ та її похідних не мають стеролов.
В бактеріальної клітці присутні всі типи РНК: іРНК, транспортна РНК (тРНК), рРНК, менш відома антисенс РНК (асРНК). Молекули асРНК поки не виявлені в клітинах еукаріот. Інформація про асРНК записана в хромосомі, в так званих антисенс-генах. АсРНК бере активну участь у регуляції різних клітинних процесів, у тому числі реплікації ДНК бактерій, вірусів, плазмід і танспозонов. асРНК являє собою коротку молекулу, комплементарную певної ділянки іРНК, і, з’єднуючись з нею, блокує процес синтезу білка. При цьому в клітці подібні комплекси можуть накопичуватися, і при дисоціації асРНК і іРНК одночасно починається синтез білка на великому числі однотіпньгх матриць. Штучні молекули асРНК намагаються використати для боротьби з бактеріями за рахунок пригнічення ними синтезу в клітині певних життєво важливих білків.
Пуринові і піримідинові нуклеотиди – це ті будівельні блоки, з яких синтезуються нуклеїнові кислоти. Крім того, пуринові і піримідинові нуклеотиди входять до складу багатьох коферментів і служать для активації і перенесення амінокислот, моносахаров, органічних кислот.
ДНК виконує в бактеріальної клітці спадкову функцію. Молекула ДНК побудована з двох полінуклеотидних ланцюжків. Кожен нуклеотид складається з азотистої основи, цукру дезоксирибози і фосфатної групи (рис. 3.1, б). Азотисті основи представлені пуринами (аденін, гуанін) і піримідину (тимін, цитозин). Кожен нуклеотид має полярність. У нього є дезоксірібозний З’-кінець і фосфатний 5′-кінець. Нуклеотиди з’єднуються в полінуклеотидний ланцюжок допомогою фосфодіефірних зв’язків між 5′-кінцем одного нуклеотиду і З’-кінцем іншого (рис. 3.1, а). З’єднання ланцюгів забезпечується водневими зв’язками між комплементарними азотистими підставами: аденіну з тиміном, гуаніну з цитозином. Нуклеотидні ланцюга антіпараллельни: на кожному з кінців лінійної молекули ДНК розташовані 5′-кінець одного ланцюга і З’-кінець іншого ланцюга. Процентний вміст ГЦ-пар в ДНК визначає ступінь спорідненості між бактеріями і використовується при визначенні таксономічного положення бактерій.
Мінеральні речовини виявляються в попелі, отриманої після спалювання клітин. У великій кількості представлені N, S, Р, Са, К, Mg, Fe, Mn, а також мікроелементи Zn, Cu, Co, Ва.
Азот входить до складу білків, нуклеотидів, коферментів. Сірка входить у вигляді сульфгідрильних груп в структуру білків. Фосфор у вигляді фосфатів представлений в нуклеїнових кислотах, АТФ, коферментах. В якості активаторів ферментів використовуються іони Mg, Fe, Mn. Іони К і Mg необхідні для активації рибосом. Са є складовою частиною клітинної стінки грампозитивних бактерій. У багатьох бактерій є сідерохроми, які забезпечують транспортування іонів Fe всередину клітини у вигляді розчинних комплексних сполук.