
Экзамен / Паразитка_модуль 1_магістр_онлайн
.docxМоноксенність – розвиток паразита з одним видом хазяїна (Ascaris suum, Dictyocaulus filaria)
Гетероксенність – 2 і більше різних видів хазяїв ( Fasciola, Echinostoma)
Поліксенність – паразит на певній стадії розвитку знх у різних хазяях з далеких систематичних груп
Стеноксенність – паразити на певній стадії розвитку живуть в близькоспоріднених видах
олігоксенність – коли нечисленні неспоріднені види можуть виконувати функцію хазяїв;
голоксенність – паразити розвиваються за участю одного хазяїна;
гомоксенність – весь онтогенетичний розвиток паразитів відбувається в одному хазяїні, а в зовнішнє середовище виділяються тільки дисперсійні стадії (ооцисти, яйця тощо).
Організми, в яких даний паразит виявляється тільки винятково, переважно не проходить повного розвитку і навіть довго не виживає, є випадковими хазяями.
Остаточний (дефінітивний) хазяїн – організм, в якому паразит проходить кінцевий етап розвитку, зазвичай пов'язаний з статевим розмноженням.
Проміжний хазяїн – організм, в якому паразит проходить частину розвитку до досягнення статевої зрілості.
Симбіоз – співжиття організмів, при якому усі партнери отримують взаємну користь
Синойкія – форма співжиття, при якому один організм при симбіозі з іншим отримує користь для себе, не завдаючи йому шкоди.
Ендойкія – поселення одного організму у внутрішніх порожнинах тіла іншого, при цьому зв’язки між ними носять нейтральний чи симбіотичний характер.
Епіойкія – форма співжиття, при якому один організм використовує іншого для тимчасового прикріплення до нього з метою пересування і використовує залишки його їжі.
Паройкія – сусідські стосунки між організмами, які виявляються між ними виключно просторово, не маючи при цьому ані безпосереднього фізичного контакту, ані спільної участі у процесах живлення, дихання чи в обміні субстратами.
Форезія – тип зв’язку між організмами, за якого 1 з них забезпечує іншому захист, опору або транспортування.
Коменсалізм – тип вільних взаємовідносин тваринних організмів різних видів, при якому один із них використовує другого для харчування за його рахунок, не завдаючи при цьому шкоди
Мутуалізм – форма взаємовідносин тваринних організмів, за яких обидва партнери отримують користь і з екологічних та фізіологічних причин не можуть існувати окремо
Паразитизм – асоціація генетично різнорідних організмів, за якої один (паразит) використовує іншого (хазяїна) в якості середовища існування і джерела харчування, причому обидва партнери знаходяться в антагоністичних відносинах різної гостроти.
випадковий (факультативний) паразитизм, за якого паразитичний спосіб життя виявляється тільки за певних (сприятливих) умов, як наприклад - нематод з роду Strongyloides. Цей тип паразитизму вказує на низький ступінь зв’язку з хазяїном і відсутня як залежність від організму хазяїна, так і адаптація до життя в ньому
Обов’язковий (облігатний) паразитизм стосується організмів, що ведуть виключно паразитичний спосіб життя протягом усього циклу розвитку або якоїсь його частини, виявляється високий ступінь залежності паразита від хазяїна, а також різноманітні пристосування, що цьому слугують.
Паратенічний паразитизм, коли одна із стадій розвитку паразита проходить в організмі у хазяїна, який не є необхідним для його розвитку і в якому або зовсім не відбуваються процеси розвитку паразита або відбуваються тільки у невеликому обсязі.
Тимчасовий паразитизм – це короткотривалий контакт паразита з хазяїном (іксодові кліщі, мухи-жигалки, мошки).
Періодичний паразитизм – це постійний зв'язок організмів паразита і хазяїна на певних стадіях розвитку паразита (Oestrus ovis).
Постійний паразитизм – тривалий зв'язок організмів паразита і хазяїна протягом усього періоду життя і і на всіх етапах розвитку паразита (воші).
Розрізняють паразитів партимальних (часткових), певна частина розвитку яких проходить у зовнішньому середовищі і семпітермальних (постійні), увесь цикл розвитку яких проходить в організмі хазяїна чи хазяїв.
Залежно від того, яка частина циклу розвитку паразита проходить в організмі хазяїна, розрізняють паразитизм імагінальний і паразитизм ларвальний.
паразитоїдизм. - коли організми, які існують за рахунок хазяїна (паразитоїди) вбивають його через певний період часу.
Доза азідіну для лікування еперитрозоонозу ВРХ = 3.5 мг/кг м.т.
Доза івомеку для лікув ВРХ за коростяних захв = 0.02 мл/кг 1%р-ну
Токсоплазми- гетероксенні
Саркоцисти – гетероксенні
Еймерії – моноксенні
Криптоспоридії – моноксенні
Аскароз – геогельмінтоз
Хабертіоз – гео
Трихуроз – гео
Авітелінеоз -біо
Споровики = бабезії
Джгуикові – гіардії
Інфузорії – балантидії
Цистицеркоїд – moniezia expansa|thysaniezia giardi
Цистицерк – taenia hydatigena|saginata
Hypodermatidae – зб крівеліозу, едемагенозу
Строк життя вошей на телятах = 1-1,5міс
Які групи препаратів використовують для лікування бабезіозу = Динамізину ацетурат
Комах, якы на стадыъ імаго не живляться- оводи
Основні клінічні ознаки демодекозу у ВРХ = на шкірі голови, шиї – горбики, свербіж відсутній
Підряд Trichurata = Trichinella Spiralis
Родина Ancylostomatidae = Bunostomum trigonocephalum
Родина Filariidae = Setaria labiato-papillosa,
Родина Strongylidae = Chabertia ovina
ектопаразити
(1,2-іксодові кліщі, 3- аргасові кліші,
4-тромбідіформні кліщі, 5-саркоптиформний
кліщ, 6- демодекс, 7-гамазоїдний кліщ |
Фасціольоз
Alveonasus
lachorensis |
саркоптес |
|
|
Ліногнатоз (воша) |
Яйце стронгілоїдного типу (№10)/9 |
Сифонаптерозу |
Ascaris suum (№1) |
яйце
фасціоли (23) |
Яйця шистосом (17)/18 |
яйце
езофагостом (10) |
Дикроцеліоз жуйних (последний) |
Metastrongylus elongatus (2) |
Трихуроз (3) |
Макраторинха (6) |
Thysaniezia giardi (3) Моніезії (5) |
Nematodirus spatiger (1) |