Виробничі процеси / Виробничі процеси / ПРОЦЕССЫ / МОИ ПРОЦЕССЫ / Методы / ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Таблиця 5-Характеристика перегону С-Д (непарний напрямок)

Ординати (пікетаж) перегону	Швидкість розрахункового поїзда, км/г	Хвилинні засічки розрахунк. поїзда	Крутизна та довжина елементів профілю, м	Радіус та довжина кривої, м	Примітки
1	2	3	4	5	6
ПК 7+60 ПК 6+20 ПК 3+10 ПК 2+30 ПК 1+35	0 15 39	0 1 2		800; 165	Вісь приймально-відправного парку ст. С Початок кривої Вихідний світдофор Н1 ст. С

Закінчення таблиці 5

1	2	3	4	5	6
81 км ПК 4+55 80 км ПК 7+35	53	3 4	0 1315
79 км ПК 9+55		5	6,7 1255
ПК 0+50 78 км ПК 2+25	59	6	3,7 1120
ПК 1-50 77 км ПК 8+95	62	7	0,1 325
ПК 2+35 76 км ПК 7+40 ПК 1+65 75 км ПК 9+85	75 75	8 9	3,0 1910	1000; 400	Початок кривої
74 км ПК 9+65 ПК 6+95		10	9,4 1740	650; 300	Початок кривої
ПК 2+00 73 км ПК 7+85	78	11	0 555	600; 200	Початок кривої
72 км ПК 6+75	61	12	0,4 1145
ПК 4+50 ПК 4+05	47		6,5 265		Вхідний світлофор Н ст. Д
71 км ПК 9+65 ПК 8+35 ПК 7+20 ПК 4+65 ПК 4+40	10 0	13 14	0,4 1690	1000; 600	Вихідний світлофор П1 ст. Д Початок кривої Вісь приймально-відправного парку ст. Д

Дані про розрахунковий інтервал попутного слідування, довжину поїзда, кількості розграничувальних блок-ділянок та розвитку перегону вибирають з таблиці 6 за передостанньою цифрою залікової книжки.

Таблиця 6 - Визначення варіанта завдання

Передостання цифра залікової книжки	Інтервал попутного слідування, с	Кількість розграничувальних блок-ділянок	Довжина поїзда, м	Характер колійного розвитку
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9	7,4 7,5 7,6 7,7 7,8 7,9 8,0 8,1 8,2 8,3	3 3 3 3 3 3 3 3 3 3	850 1050 850 1050 850 1050 850 1050 850 1050	Двоколійний Одноколійний Двоколійний Одноколійний Двоколійний Одноколійний Двоколійний Одноколійний Двоколійний Одноколійний

При двоколійному перегоні дані про кількість пар пасажирських, збірних та прискорених поїздів, які обертаються на заданій ділянці, вибирають за останньою цифрою залікової книжки з таблиці 7. При цьому для зазначених поїздів коіфіцієнти знімання відповідно складають Епс=2,3; Езб=1,8; Епрс=2,0.

Таблиця 7 – Вибір кількості поїздів при двоколійному перегоні

Остання цифра залікової книжки	Кількість пар пасажирських поїздів	Кількість пар збірних поїздів	Кількість пар прискорених поїздів
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9	21 22 23 24 25 26 27 28 29 30	1 2 3 1 2 3 1 2 3 2	2 3 1 2 3 1 2 3 2 1

3.МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

На однонитковому плані станції необхідно показати:

• спеціалізацію колій з їх нумерацією;

• нормальне положення стрілочних переводів та їх нумерацію;

• значимість і тип поїзних та маневрових світлофорів, їх нумерацію;

• ізолюючі стики;

• пост централізації та маневрові колонки при їх наявності;

• ординати гостряків стрілок, світлофорів та маневрових колонок.

Маршрутизацію поїзних і маневрових переміщень розробляють на основі прийнятої спеціалізації колій та технічного процесу роботи станції.

Для заданої горловини та розставлених під час виконання завдання поїзних і маневрових світлофорів потрібно розробити таблицю ворожості маршрутів.

При вирішенні поставлених завдань доцільно користуватися літературою [2, 3, 5, 6, 7].

Розставлення світлофорів АБ виконують на кресленні, на яке наносять:

• профіль колій перегону в обох напрямках;

• план колій з позначенням кілометрів та кривих ділянок;

• профіль колій перегону в обох напрямках;

• план колій з позначенням кілометрів та кривих ділянок;

• вхідні та вихідні світлофори станцій по головним коліям, від яких починається побудова кривої швидкості;

• криві швидкості руху розрахункового поїзда в парному та непарному напрямках з хвилинними засічками на них часу ходу поїзда.

Рішенням задачі розставлення світлофорів АБ є визначення місць (ординат) їх розміщення, в яких забезпечується безпека руху поїздів та заданий міжпоїзний інтервал.

Послідовність та особливості розставлення світлофорів викладена в [3, 5, 7].

Розрахунок пропускної спроможності заданого перегону проводиться при обладнанні його системою напівблокування та системою АБ, для прийнятих графіків руху поїздів.

Спочатку згідно до методик, наведених у [4, 5, 7], визначається оптимальний графік руху поїздів, а потім пропускна спроможність перегону в кожному напрямку.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Инструктивные материалы по проектированию устройств автоматики, телемеханики и связи на железнодорожном транспорте. Указания по расстановке светофоров автоблокировки на перегонах. ГТСС, 1970.

2. Инструкция по проктированию станций и узлов на железных дорогах общей сети Союза ССР. (ВСН 56-78) – М.: Транспорт, 1978.

3. Ведомственные нормы. Нормы технологического проектирования устройств автоматики и телемеханики на железнодорожном транспорте. ВНТП/МПС 85. Утверждены указанием МПС СССР от 01.007.85 № Т-2100.

4. Кокурин И.М., Кондратенко Л.Ф. Эксплутационные основы устройств железнодорожной автоматики и телемеханики.- М.: Транспорт, 1989.

5. Инструкция по расчету наличной пропускной способности железных дорог.- М.: Транспорт, 1991.

6. Інструкція з сигналізації на залізницях України.- Київ : Транспорт України, 1995.

7. Методичні вказівки до курсового та дипломного проектування з дисципліни “Експлутаційні основи автоматики та управління” для студентів спеціальності “Автоматика і автоматизація на транспорті” денної форми навчання.- Харків: ХарДАЗТ, 1998.

ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до курсового проектування з дисципліни

“ЕКСПЛУТАЦІЙНІ ОСНОВИ АВТОМАТИКИ ТА УПРАВЛІННЯ”

для студентів спеціальності

«АВТОМАТИКА І АВТОМАТИЗАЦІЯ НА ТРАНСПОРТІ»

безвідривної форми навчання

Відповідальний за випуск Панченко С.В.

Редактор Дмитроченко Л.І.

Підписано до друку 24.09.98 р.

Формат паперу 60x84 1/16. Папір писальний.

Умовн.-друк.арк. 1,0. Обл.-вид.арк. 1,25.

Замовлення № 732. Тираж 100. Ціна 0,70 коп.

Друкарня ХарДАЗТу,

310050, Харків – 50, пл. Фейєрбаха, 7

14