ТЗА / КП / ТЗА Строєв / 2

2.2 Складання схеми заміщення для нормального режиму

Особливістю розрахунку тональних рейкових кіл є те, що на контрольованій ділянці мають місце два рейкові кола, які отримують один і той же сигнал від генератора, який розповсюджується як вліво так і вправо від точок підключення апаратури живлячого кінця, а також те, що на схему заміщення здійснює вплив необмежена довжина суміжних РЛ. Вихідними даними для проведення розрахунку ТРК без ізолюючих стиків є паспортні дані колійного приймача та найгірші умови роботи, при яких на вході ПП повинен бути забезпечений рівень надійного спрацювання.

На рисунку 2.2 приведена схема заміщення тонального рейкового кола 7К з урахуванням двох суміжних рейкових колій 5К та 3К.

Рисунок 2.2 – Схема заміщення ТРК з урахуванням двох суміжних РК

Для того щоб вхідний опір Zвхрл5к=Zвr, що впливає на дане рейкове коло потрібно зробити ряд перетворень:

З урахуванням опору Zвr розглянемо схему заміщення ТРК більш детально. На рисунку 2.3 зображено живлячий кінець ТРК, до складу якого входить колійний фільтр, колійний генератор, опір кабелю, колійний трансформатор і захисні резистори.

Рисунок 2.3 – Схема заміщення апаратури живлячого кінця та РЛ

Рисунок 2.4 – Схема заміщення апаратури релейного кінця

Також на рисунку 2.3 показано чотириполюсник правої рейкової лінії та підключення хвильових опорів та опора апаратури.

На рисунку 2.4 показано схему заміщення релейного кінця, до складу якої входить опір колійного приймача.

Розрахункова схема заміщення ТРК у більш загальному вигляді з урахуванням впливу суміжних РК зображена на рисунку 2.5.

Рисунок 2.5 - Розрахункова схема заміщення

Де на рисунку 2.5:

ГП3 – колійний генератор;

ЖК – апаратура живлячого кінця;

Zв – хвильовий опір;

РЛ – права частина рейкової лінії;

Zвr – вхідний опір двох суміжних рейкових кіл;

РК – апаратура релейного кінця;

Zвхпп – вхідний опір колійного приймача.

Особливості розрахунку ТРК визначаються наступними факторами:

• відсутність ізолюючих стиків, що потребує облік вхідних опорів суміжних рейкових кіл;

• використання кабелю відносно великої довжини для підключення апаратури ТРК до рейкової лінії, що потребує облік опора та ємності жил кабелю та їх узгодження з опором апаратури, а також розрахунок граничної довжини кабелю;

• наявність зони додаткового шунтування, що призводить до необхідності дослідження та розрахунку її довжини в залежності від довжини ТРК, частоти сигнального струму та зміни опору баласту;

• розрізнення довжин суміжних ТРК, що живляться від одного генератора, при цьому повинно бути забезпечено виконання всіх режимів роботи кожної з цих ТРК при загальній напрузі живлення;

• вплив сигналу від генератора однієї ТРК на приймач іншої ТРК з тією ж частотою – для виключення такого впливу необхідно визначити мінімально допустиму довжину ТРК при використанні двох частот;

• використання ТРК на ділянках з пониженим опором баласту; можливість сприймання локомотивними котушками другого поїзду кодового сигналу АЛС, призначеного для попереду ідучого потягу.

Розглянуті схеми заміщення дозволяють розрахувати, яким повинен бути рівень сигналу, що знімається з генератора, для того щоб забезпечити надійне спрацювання колійних приймачів, що знаходяться зліва та справа від живлячого кінця. Розрахунок проводиться при найгірших умовах для нормального режиму.

Також оцінюється коефіцієнт допустимого перевантаження і визначається споживаюча потужність від генератора і генератором.

В шунтовому режимі досліджується коефіцієнт шунтової чутливості до нормативного шунта, визначається остаточна напруга на колійному приймачі та розраховується додаткова зона шунтування.

В контрольному режимі визначається коефіцієнт чутливості до зламу рейкової нитки не тільки контрольованої дільниці, тобто РЛ зліва та справа, але й вплив місця зламу в зоні додаткового шунтування.

В режимі короткого замикання визначається потужність цього режиму, а в режимі АЛС визначається потужність, яка повинна бути подана в РЛ для забезпечення надійної роботи АЛС на дальньому кінці від генератора.