Реферат

В данній курсовій роботі розглянуто розрахунок рейкового кола з фазочутливим приймачем типу ДСШ – 13 частотою 25 Гц, яке використовується при електротязі змінного струму та типом рейок Р65. В розрахунку врахована дія параметрів, що змінюються (опір ізоляції, місце накладання шунту та зламу рейки). В роботі також виконано аналіз та дослідження рейкового кола при дії параметрів, що змінюються.

Листів – .

Рисунків – .

Графіків – .

Зміст

Введення

1.Вибір та характеристика рейкового кола

2.Принципова схема РК, аналіз роботи

3.Найменування, типи приладів та їх параметри

4.Складання схеми заміщення РК

5.Розробка алгоритмів розрахунку режимів РК

6.Розрахунок режимів роботи РК

7.Аналіз режимів роботи РК

8.Дослідження РК

Висновок

Список використаної літератури.

1 Вибір та характеристика рейкового кола.

Згідно з завданням на ділянці використовується електротяга змінного струму частотою 50 Гц; частота сигнального струму 25 Гц; тип колійного приймача – ФЧП; тип рейок Р65; довжина нерозгалуженого рейкового кола 500 м.

Таким чином було вибране двониткове рейкове коло частотою 25 Гц з двома дросель – трансформаторами, реле типу ДСШ – 13 та накладенням кодових сигналів АЛСН з обох боків. Це рейкове коло може використовуватися на всіх коліях та стрілочних ділянках станції довжиною до 1200 м.

Даний тип РК має високу перешкодозахищеність при замиканні ізостиків за рахунок використання фазочутливого реле типу ДСШ – 13.

Станційні рейкові кола (РК) змінного струму частотою 25 Гц з фазочутливим приймачем типу ДСШ – 13 використовуються як на станціях так і на перегонах з електротягою змінного струму частотою 50 Гц, пристроями ЕЦ, кодовим АБ та АЛСН змінного струму частотою 25 Гц.

Головне достоїнство РК з ФЧП є високий захист від перешкод, які виникають як від тягового струму так і від сигнального струму суміжної РК при короткому замиканні ізостиків. Ця якість визначається властивістю ФЧП, спрацювання якого залежить не тільки від рівня сигналу на вході ФЧП, а і від фази сигналу відносно опорного сигналу2.

Живлення здійснюється за допомогою перетворювача частоти типу ПЧ50/25. На живлющому кінці РК розташован обмежувач Rо який обмежує струм в режимі короткого замикання та забезпечує потрібний струм у режимі АЛС.

2.Принципова схема рейкового кола, аналіз роботи.

Принципова схема рейкового кола частотою 25 Гц з фазочутливим реле типу ДСШ – 13 наведена на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1- Принципова схема рейкового кола.

Схема містить 2 дросель – трансформатори для пропуску тягового струму в обхід ізолюючих стиків, для каналізації сигнального струму та для узгодження опорів рейкової лінії та апаратури.

Для захисту апаратури від дії високої напруги (обрив контактного проводу чи дія блискавки) на обох кінцях РК встановлені автоматичні вимикачі типу АВМ- 1.

Кодування може здійснюватися з обох боків при в’їзді поїзда на ділянку. Коло з R та C представляє іскрогасівний контур, який захищає контакт трансміттерного реле. З релейного боку РК кодується контактом Т1, який подає живлення у рейкову лінію від кодового трансформатора КТ через обмежувальний опір Rk. З живлющого боку – контактом ГТ.

Для захисту реле від гармонік тягового струму на релейному кінці встановлений захисний блок типу ЗБ, який захищає колійний приймач віф тягового струму 50Гц.

В якості колійного приймача використовуються реле типу ДСШ – 13.

Нормальна робота колійного приймача забеспечується за рахунок відставання вихідної напруги 25Гц перетворювача ПП від вихідної напруги ПМ на кут 90 градусів, для чого перетворювачі вмикаються у мережу смінного струму 50Гц потифазно.

Регулювання РК здійснюється переключенням секціонованих вторинних обмоток трансформаторів блоку живлення.

Всі станційні пристрої рейкового кола живляця з поста електрчної чентралізації від загального для всіх пристроїв ЕЦ силового трансформатору типа ОМ або ТС. Виходна напруга 25 Гц місцевого перетворювача та колійного повинні бути так сфазовані, щоб забеспечити нормальну роботу рейкового кола та контроль короткого замикання ізолюючих стиків сміжних рейкових кіл. Контроль короткого замикання ізолюючих стиків забеспечується за рахунок чередування миттєвих полярностей напруги 1.