Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

лекции / 716e0d3610698fe0b796ddcdbfd82867

.pdf
Скачиваний:
37
Добавлен:
20.11.2017
Размер:
276.08 Кб
Скачать

Теми 13-15

Організація будівництва.

Напрям 6.06010101 – Будівництво, спеціальності – “ Промислове та цивільне будівництво”, “ Міське будівництво та господарство”, “ Теплогазопостачання та вентиляція”

Тема: Організація контролю якості в будівництві. Проведення контролю якості за виконанням будівельно-монтажних робіт ВНТУ, ФБТЕГП, каф МБЦО, 2014

Лекція №13 Організація контролю якості в будівництві. Проведення контролю якості за виконанням будівельно-монтажних робіт

План

1.1.Організація контролю якості в будівництві.

1.2.Проведення контролю якості за виконанням будівельно-монтажних

робіт.

Конспект лекції

1.1. . Організація контролю якості в будівництві..

Під якістю будівництва або будівельної продукції розуміють сукупність властивостей готового будівельного об’єкта, яка задовольняє його основному призначенню, або відповідність побудованих будинків і споруд проектним рішенням і нормативам.

Вимоги до якості продукції усіх галузей народного господарства, в тому числі і будівельної, постійно підвищуються, необхідний рівень якості і його підвищення можливі тільки при комплексному підході до цієї проблеми, включаючи розробку нормативної і проектної документації, виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, виробництво будівельномонтажних робіт, експлуатацію готових споруд. Таким чином, досягнення потрібного рівня якості будівництва є проблемою, яка залежить від усіх його учасників – планових організацій, замовників, проектних і будівельномонтажних організацій, заводів-постачальників.

Якість будівельної продукції формується на чотирьох етапах: 1) при розробці нормативної документації; 2) проектуванні об’єктів; 3) виготовленні матеріалів, виробів, деталей і конструкцій; 4) виконанні БМР.

Якість нормативної документації визначається загальним технічним рівнем будівельного виробництва, розвитком стандартизації, вимірювальної, обчислювальної техніки і науково-вишукувальних робіт

Якість проекту визначається рівнем прийнятих проектних рішень, їх прогресивністю, відповідністю їх найновішим досягненням вітчизняного і закордонного досвіду, перспективам розвитку галузі. Розрізняють наступні ознаки якості проекту:

функціональні – забезпечення в запроектованих спорудах нормального технологічного процесу при дотриманні вимог побуту і відпочинку обслуговуючого персоналу;

конструктивні – надійність роботи як об’єкту, так і його вузлів (незмінність несучої здатності, безвідмовна робота вузлів, водонепроникність і т.д.);

економічні – отримання високоякісної продукції при мінімальних матеріальних і трудових затратах;

естетичні – відповідність соціально-економічному рівню людей, їх культурним вимогам (архітектурна композиція, опорядження будинків і т.д.).

Якість будівельних матеріалів і виробів характеризується сукупністю визначених властивостей, які задовольняють умови їх використання. Наприклад, для несучої конструкції – це міцність, жорсткість; для огороджуючи конструкцій ємностей і труб – тріщиностійкість, водонепроникність, морозостійкість; для огороджуючих конструкцій будинку – тепло і звукоізоляційні якості. Кількість виробів підвищують шляхом вдосконалення технологічних процесів на заводах, впровадження машинної технології на всіх стадіях виробництва, покращення поопераційного і приймального контролю.

Якість БМР визначається вимогами проекту, ДБН, технічними умовами (ТУ) і спеціальними інструкціями. Вона залежить від кваліфікації робітників і ІТР, якості машин і інструментів, застосованих матеріалів і виробів, а також від дотримання правильної технологічної послідовності робіт, узгодження дій загальнобудівельних генпідрядних і спеціалізованих організацій, субпідрядних організацій, впровадження спеціальних заходів по підвищенню якості (наприклад, комплексної системи управління якості робіт).

Організація контролю і якості робіт. Для визначення відповідності якості будівництва вимогам, що пред’являються і оперативного прийняття мір по ліквідації браку організують зовнішній і внутрішній контроль якості матеріалів і будівельномонтажних робіт.

Зовнішній контроль здійснюють державні і відомчі органи контролю. Замовник – виконує технічний нагляд за якістю виконаних робіт,

перевіряє їх об’єми, контролює терміни їх виконання і приймає участь в прийманні закінчених об’єктів.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю (Держархбудконтролю) дають дозвіл на виробництво будівельномонтажних робіт, контролюють правильність забудови виділеної ділянки і дотримання технічних правил ведення робіт.

Авторський нагляд – в обличчі генеральної проектної організації контролює якість робіт і відповідності споруджених об’єктів (споруд) затвердженому проекту.

Пожежна інспекція контролює виконання на об’єкті запроектованих протипожежних заходів.

Санітарна інспекція слідкує за дотриманням на буд майданчику обов’язкових правил санітарії та гігієни, а також за своєчасним виконанням мір по охороні навколишнього середовища.

Державний гірнотехнічний нагляд (Держгірнагляд) контролює технічний стан і безпеку експлуатації підйомно-транспортних машин і обладнання, котлів та інших ємностей, які працюють під тиском.

Технічна інспекція профспілки здійснює контроль за дотриманням правил охорони праці, техніки безпеки і норм трудового законодавства.

Банківський (фінансовий) контроль органами здійснюється для перевірки використання матеріальних ресурсів і грошових засобів, строків і вартості будівництва. Шляхом контрольних замірів перевіряють кількість, характер і вартість робіт, не допускаючи до оплати ті з них, які виконані з відхиленнями від проекту.

Внутрішній технічний контроль здійснюється робітниками і контролюючими органами будівельних організацій на усіх стадіях робіт (рис.10.1). Оперативний контроль за якістю робіт покладений на прораба, будівельного майстра і бригадира, які виконують його безперервно і постійно. Особлива відповідальність при цьому покладається на лінійні ІТР, які дають підписку на право виконання робіт. Підписка – це особлива юридична форма, яка документально фіксує обов’язки виконавця робіт чітко дотримуватись при будівництві об’єкту вимог проекту, ДБН, ТУ та інших нормативних документів. При цьому він попереджається про особисту адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення технічних умов виробництва робіт і будівельного законодавства.

Головний інженер БУ (БМУ) є технічним керівником організації, здійснює систематичний вибірковий контроль якості робіт.

Взалежності від етапів виготовлення будівельної продукції розрізняють чотири основні види внутрішнього контролю: вхідний, операційний, приймальний ті лабораторний.

Вхідний контроль служить для перевірки якості проектної документації, а також матеріалів, виробів, обладнання. Відповідність документації можливостям якісного виконання робіт перевіряється технічним відділом тресту, двічі – при обговоренні проекту і при отриманні робочих креслень. Якість виробів, матеріалів і обладнання перевіряють співвідношення їх стандартам, ТУ, паспортам і робочим кресленням. Цей вид контролю виконують прораби, майстри, бригадири, укладальники, а в необхідних випадках - представники будівельних лабораторій і замовника.

Операційний контроль якості є основним видом внутрішнього технічного контролю, який здійснюється безпосередньо на місцях.

Він виконується у вигляді самоконтролю робітниками і контролю виробничим персоналом. Як правило, операційний контроль виконується після завершення виробничих операцій. Ціль його – виявлення дефектів і прийняття оперативних мір по їх видаленню.

Операційний контроль виконується у відповідності з спеціальними схемами контролю, які розробляються у складі ППР. Контролюючі функції виконують бригадири та ІТР з використанням засобів метрологічного обслуговування. У необхідних випадках залучаються будівельні і лабораторії інших організацій, геодезичні, геологічні та інші служби.

Приймальний контроль слугує для оцінки якості закінчених споруд або їх частин, а також прихованих робіт (тобто тих, результатами яких зачиняються наступними роботами) і відповідальних будівельних конструкцій.

Лабораторний контроль здійснюється на об’єктах і підприємствах будпромисловості (заводах, трубозаготівельних і трубозварювальних базах і т.д.). В трестах і на заводах є центральні будівельні лабораторії (ЦБЛ). В БМУ і на трубозварювальноізоляційних базах лабораторії організовують лише при значній віддаленості їх від ЦБЛ і великих об’ємах робіт.

Будівельні лабораторії слідкують за якістю матеріалів ті виробів, які надходять (цемент, труби, муфти, потовщувачі, електродів, бітуму і т .д.), перевіряють їх на відповідність ДСТУ, ТУ, нормам і вказівкам, контролюють роботи по підвищенню якості матеріалів та виробів (наприклад, промивку і фракціювання інертних, очистку та ізоляцію труб і ін.), відбирають проби та випробовують зразки бетону, розчину, зварних швів, ізоляційних покрівель, контролюють дотримання режимів виконаних робіт. Оснащення лабораторій сучасним обладнанням підвищує діяльність лабораторного контролю якості.

1.2. Проведення контролю якості за виконанням будівельномонтажних робіт.

Цей контроль включає у себе міри, методи і засоби, які направленні на встановлення, забезпечення і підтримки необхідного рівня якості робіт.

Планування якості робіт, які виконуються бригадами, учасниками БУ(БМУ) і трестом або об’єднанням в цілому здійснюється плановим, технічним відділом та головним технологом будівельної організації на основі “ Інструкцій по оцінці якості будівельно-монтажних робіт”.

Контроль, інформаційне забезпечення оцінки якості робіт забезпечується службою управління якістю, головним технологом, будівельною лабораторією, технічним відділом, лінійними ІТР і бригадирами, а також геодезичною групою або головним геодезистом. Технічний відділ разом із кошторисно-договірним відділом здійснює вхідний контроль якості проектної документації, забезпечують всі підрядження і служби нормативноінструктивними документами по якості робіт і в першу чергу ДБН А.3.1-3-94 "Правила приймання і здачі робіт".

Метрологічне і геодезичне забезпечення якості здійснюють будівельна лабораторія і геодезична служба у цілях єдності, точності ті достовірності замірів.

Правове забезпечення якості здійснює юридична служба разом із кошторисно-договірним відділом. Претензійну роботу виконує юрисконсульт разом із бухгалтерією.

Крім вищезгаданих основних функцій управління якістю до них також відносять організаційно-технічна підготовка підприємства, його матеріальнотехнічне забезпечення (комплектація), підбір кадрів, їх матеріальне та моральне стимулювання.

Загальне управління розробкою та впровадженням комплексної системи управління якістю здійснює керівник будівельної організації, а координація робіт покладається на спеціальну службу управління якістю.

Важливими ланками у даній системі являються стандартизація і атестація як самих об’єктів будівництва, так і продукція буд промисловості.

Стандарт – це нормативно-технічний документ, який встановлює комплекс норм, правил і вимог до об’єкту стандартизації і затверджені компетентними організаціями. У нашій країні приймаються стандарти трьох основних категорій: державні (ДСТУ), галузеві (ГСТУ) та стандарти підприємств (СТП). До підприємств, які порушують стандарти, приймаються економічні санкції.

Атестації підлягає продукція усіх галузей народного господарства, у тому числі, яка використовується у будівництві.

Закінчені будівництвом або реконструйовані об’єкти після закінчення всіх БМР і благоустрою майданчику пред’являються підрядникам до здачі в експлуатацію. Приймання готових об’єктів в завершальною і найбільш відповідальною формою контролю їх якості.

Для приймання мереж і споруд утворюються робочі і Державні комісії. Порядок і основні вимоги прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів приведені в ДБН А.3-1-3-94.

Робоча комісія визначається наказом керівника об’єкта, що будується водогосподарського підприємства або організації замовника. В склад комісії входять представники генпідрядника, субпідрядних і проектних організацій, технологічної інспекції профспілок, органів санітарного і пожежного нагляду.

Держбудконтролю, профспілкової організації замовника і деяких інших зацікавлених організацій (по бажанню замовники).

Робоча комісія зобов’язана: перевірити готовність встановленого обладнання до комплексного випробування і скласти акт ,перевірити приймання обладнання, яке не потребує комплексного випробування, а також обладнання, яке пройшло комплексне випробування, прийняти в експлуатацію окремі допоміжні будинки і споруди у відповідності зі ДБН А.3.1-3-94 і скласти акт, перевірити готовність пред’явлених до приймання Державною комісією закінчених будівництва або реконструкцією будинків і споруд основного водогосподарського призначення , відповідність проекту виконання робіт і їх якість, скласти про це акт.

Призначення робочих комісій виконується передчасно в залежності від характеру і складності об’єкта, який підлягає прийманню, але не пізніше ніж за місяць до призначення Державної приймальної комісії.

Для перевірки готовності окремих споруд і будинків, а також змонтованого обладнання при прийманні, наприклад потужних водопровідних або каналізаційних очисних споруд, гідровузлів, утворюються спеціалізовані комісії. Порядок їх роботи визначається представником робочої комісії, а матеріали її розглядаються робочою комісією і затверджуються представником.

Склад підкомісії затверджується на засіданні робочої комісії Керівництво кожної з них покладається на одного із членів робочої омісії. При вводі водопровідно-каналізаційних споруд окремими чергами або пусковими комплексами створюються робочі комісії черг і пускових комплексів.

Державна комісія призначається в залежності від важливості і кошторисної вартості побудованих або реконструйованих об’єктів Радою Міністрів (міністерствами), виконкомами міських (районних) Рад народних депутатів. У склад Держкомісії входять представники замовника, генерального підрядника і проектувальника, органів державного санітарного і пожежного нагляду, технічної інспекції профспілок, профспілкової організації замовника, організацій по використанню і охороні водних ресурсів і при необхідності представники інших організацій.

Державна приймальна комісія зобов’язана розглянути заключення робочої комісії про готовність об’єкта до приймання в експлуатацію; перевірити наявність і зміст актів приймання окремих будинків, споруд і обладнання, складених робочою комісією, комплектність і достовірність представленої замовником документації; встановити відповідність пред’явленого до приймання об’єкта затвердженому проекту, перевірити якість робіт що виконані по конструктивним елементам будинків і споруд, зовнішнім мережам і комунікаціям, перевірити готовність пред’явленого об’єкта до дії у відповідності з правилами технічної експлуатації; дати оцінку виконаним роботам, встановленому обладнанню і об’єкту в цілому; скласти і підписати акт приймання об’єкта або комплексу споруд в експлуатацію.

Пропозиції про призначення і склад державних комісій представляють замовник і генпідрядник передчасно. Держкомісія і її голова в залежності від характеру і складності будівництва призначаються компетентним органом не пізніше , ніж за три місяці до встановленого терміну їх вводу в експлуатацію. Кількість представників від кожної організації визначаються органом, які призначають комісію. Одночасно з призначенням Держкомісії призначається її голова.

Контрольні запитання

1.Етапи якості будівельної продукції?

2.Зовнішній контроль якості БМР?

3.Внутрішній контроль якості БМР?

4.Вимоги до прийняття в експлуатацію будівельного об’єкту?

5.Склад робочої комісії для прийняття будівельних об’єктів?

6.Склад Держкомісії для прийняття будівельних об’єктів?

Організація будівництва.

Напрям 6.06010101 – Будівництво, спеціальності – “ Промислове та цивільне будівництво”, “ Міське будівництво та господарство”, “ Теплогазопостачання та вентиляція”

Тема: Охорона праці, пожежна безпека і техніка безпеки на будівельному майданчику ВНТУ, ФБТЕГП, каф МБЦО, 2014

Лекція №14 Охорона праці, пожежна безпека і техніка безпеки на будівельному майданчику

Конспект лекції

1. Охорона праці, пожежна безпека і техніка безпеки на будівельному

майданчику

Під час зведення будівельних об'єктів повинні бути вжиті заходи для запобігання впливу на працівників та населення, яке перебуває на прилеглій до будівельного об'єкта території, небезпечних і шкідливих виробничих факторів. За можливості впливу таких факторів необхідно розробити та реалізувати заходи відповідно до вимог цих Норм, інших нормативних документів, нормативно-правових актів.

Вимоги до заходів із забезпечення безпеки праці необхідно зазначити у проектно-технологічній документації - проектах організації будівництва - ПОБ, проектах виконання робіт - ПВР згідно регламентуючих вимог ДБН А.3.2-2- 2009 Система стандартів безпеки праці Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення, а також ДБН А.3.1-5% 2009 Організація будівельного виробництва. Управління, організація і технологія.

Організація і виконання будівельно-монтажних робіт повинні відповідати вимогам:

-законодавства України про охорону праці (далі - законодавство);

-природоохоронного законодавства;

-нормативно-правових актів, що містять вимоги з охорони праці;

-державних стандартів системи стандартів безпеки праці (ССБП);

-державних будівельних норм (ДБН);

-правил безпечного зведення та безпечної експлуатації будинків і споруд;

-галузевих правил і типових інструкцій з охорони праці, що затверджені

увизначеному порядку;

-гігієнічних нормативів, санітарних правил і норм, затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

Під час виконання будівельно-монтажних робіт в умовах впливу шкідливих і небезпечних факторів з використанням технологічного оснащення, устаткування, транспортних засобів, стосовно яких вимоги безпечного виконання робіт даними Нормами не передбачені, необхідно застосовувати технічні рішення і дотримуватись правил безпеки праці, що зазначені в інших нормативних документах, інструкціях та проектно-технологічній документації.

Розробляти проектно-технологічну документацію можуть тільки організації та фахівці, які мають ліцензію на виконання таких робіт. Експертиза є обов'язковою і здійснюється організаціями, що мають право на виконання такого виду робіт.

Вимоги безпеки праці нормативно-правових актів і відомчих нормативних документів не повинні суперечити положенням цих Норм. За наявності розбіжностей ці Норми є пріоритетними.

Під час виконання робіт на будівельному майданчику роботодавець повинен забезпечити працівників санітарно-побутовими приміщеннями (гардеробними, душовими, умивальними, сушильними для одягу і взуття, приміщеннями для обігрівання, для вживання їжі та відпочинку, для особистої гігієни жінок, туалетами тощо), питною водою і медичним обслуговуванням згідно з чинними нормативами і колективним договором (угодою). Санітарнопобутові приміщення і обладнання мають бути введені в експлуатацію до початку виконання робіт.

Під час реконструкції діючих підприємств санітарно-побутові приміщення необхідно улаштовувати з урахуванням вимог, додержання яких обов'язкове під час виробничих процесів на об'єктах, які реконструюються. У санітарно-побутових приміщеннях необхідно мати достатню кількість шаф, столів та стільців.

Площа санітарно-побутових приміщень визначається відповідно до кількісного складу робітників у найбільш багаточисельну зміну на об'єкті за укрупненими нормативними показниками згідно з таблицею 1.

На будівельних об'єктах необхідно мати аптечки з медикаментами, ноші, фіксуючі шини та інші засоби надання першої долікарської допомоги.

За чисельності працюючих на об'єкті більше ніж 300 осіб генпідрядник повинен організувати роботу медпункту (з постійним медперсоналом). Приміщення (установки) для вживання питної води мають бути облаштовані на відстані не більше ніж 75 м по горизонталі і не більше ніж 10 м по вертикалі від робочих місць.

На будівництві об'єктів із застосуванням вантажопідіймальних кранів, якщо до небезпечних зон переміщення вантажів кранами потрапляють транспортні або пішохідні шляхи, санітарно-побутові чи виробничі будівлі та споруди, інші місця постійного чи тимчасового перебування людей під час виконання будівельно-монтажних робіт, необхідно виконувати вимоги цих норм, ПОБ і ПВР щодо забезпечення безпеки працюючих, зокрема:

-застосовувати засоби штучного обмеження зони роботи баштових

кранів;

-застосовувати захисні пристрої, захисні екрани тощо.

Таблиця 1 - Норми площ санітарно-побутових приміщень

Номенклатура приміщень

Одиниця

Нормативний

вимірювання

показник

 

Гардеробна

м2/10 осіб

7,0

Душова з переддушовою

Те саме

5,4

Умивальня

 

 

»

 

2,0

 

Сушильня для одягу та взуття

»

 

2,0

 

Приміщення

для

обігрівання

 

 

 

 

працюючих (захисту від сонячного

»

 

1,0

 

випромінювання)

 

 

 

 

 

 

Їдальня (на

напівфабрикатах)

»

 

8,1

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буфет, або

 

 

»

 

7,0

 

Приміщення для відпочинку та

»

 

10

 

вживання їжі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приміщення

для

особистої

м2/100 жінок

 

3,5

 

гігієни жінок

 

 

 

 

 

 

Медпункт

 

 

м2/300 осіб

і

70

і більше

 

 

 

більше

 

 

 

 

 

 

 

Туалет (питома площа на одну

м2/10 осіб

 

1

 

особу)

 

 

 

 

 

 

Проїзди, проходи на будівельних майданчиках, а також проходи до робочих місць і на робочих місцях не повинні мати вибоїн і утримуватись у чистоті та порядку, очищуватися від сміття, снігу, не захаращуватися матеріалами та виробами, а також бути не ковзкими. Територіально відокремлені приміщення, площадки, ділянки робіт слід забезпечити телефонним чи радіозв'язком. Вимоги безпеки до облаштування і утримання будівельних майданчиків, виробничих дільниць і робочих місць

Будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407. Конструкція захисних огорож повинна задовольняти таким вимогам:

- огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження, а також навантаження від падіння дрібних предметів; ці огорожі повинні бути без прорізів, крім воріт і хвірток, які охороняються протягом робочого часу і замикаються після закінчення робіт.

Робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР. Огорожі слід доставити на об'єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій.

Якщо неможливо установити огорожу, у випадках, визначених у ПВР, для виконання певних видів робіт (наприклад, верхолазні, монтаж конструкцій, обладнання, опалубки; мурування стін тощо) відповідно до ПВР їх необхідно виконувати із застосуванням запобіжних поясів, страхувальних канатів. Місця кріплення запобіжних канатів повинні бути визначені у ПВР. Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального

користування несе генпідрядник, за його відсутності - субпідрядник (підрядник). Генпідрядник разом із субпідрядником (підрядником) несуть відповідальність за наявність огорож на дільниці субпідрядника (підрядника), якщо інше не визначено договором між ними. Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається.

Проходи на робочих місцях і до робочих місць повинні відповідати таким вимогам: - ширина одиночних проходів до робочих місць і на робочих місцях повинна бути не менше ніж 0,6 м, а висота таких проходів у просвіті - не менше ніж 1,8 м;

- драбини або скоби, що передбачені для піднімання чи спускання працівників на робочі місця, які розташовані на висоті (глибині) більше ніж 5 м, необхідно обладнувати пристроями для закріплення фала запобіжного пояса (канатами з уловлювачами тощо), а також обладнані дуговою огорожею.

Прорізи у стінах за однобічного прилягання до них настилу (перекриття) повинні бути огороджені, якщо відстань від рівня настилу до низу прорізу менше ніж 0,7 м.

Входи до будівель (споруд), що споруджуються, на період будівництва слід захистити зверху суцільним козирком шириною не менше ширини входу до будинку (споруди) і довжиною - відповідно до розміру небезпечної зони, що визначається згідно з додатком Е.

Козирки необхідно зберігати до вводу будинку в експлуатацію. Кут, що виникає між козирком та розташованою вище стіною, повинен бути 70° - 75°. За довжини козирка понад 2 м допускається встановлювати під зазначеним кутом тільки частину козирка безпосередньо над входом під козирок.

У разі, коли розрахункова довжина козирка (додаток Е) перевищує межі будмайданчика, необхідно використовувати суцільні або сітчасті захисні системи огородження робочих горизонтів, які запобігають падінню елементів конструкцій та інших предметів з висоти в небезпечну зону. Конструкції цих систем необхідно визначати в ПВР. 6.2.6 Біля в'їзду на будівельний майданчик необхідно встановити схему руху автотранспорту.

Транспортні засоби та пішоходи повинні потрапляти на об'єкт будівництва і покидати його через різні проходи і проїзди, що призначені для транспортних засобів і пішоходів. Для доступу в основні робочі зони тимчасові автомобільні шляхи повинні бути обладнані пішохідними переходами з відповідними знаками.

Внутрішні автомобільні шляхи на будівельних майданчиках повинні відповідати вимогам ДБН А.3.1-5, бути обладнані відповідними дорожніми знаками, що регламентують порядок руху транспортних засобів і будівельних машин відповідно до Правил дорожнього руху України.

Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не може перевищувати 10 км/год на прямих ділянках і 5 км/год - на поворотах.

Для зміни на період будівництва існуючої схеми дорожнього руху на під'їзних шляхах до будівельного майданчика або для вжиття спеціальних заходів із забезпечення безпеки руху у складі ПОБ розробляється схема дорожнього руху, яка узгоджується з Державтоінспекцією МВС України, місцевими органами влади та організацією, що обслуговує ці шляхи. У разі

Соседние файлы в папке лекции