
методичка макіївка / градостроительство том 1
.pdf
Мал. 6.13. Облаштування поворотних пунктів і автостоянок: а – поворотні тупики; б – автостоянки в розширеннях проїздів; в – автостоянки, суміщені з поворотним тупиком

Для пішохідного руху в мікрорайоні проектуються пішохідні алеї, доріжки і стежини. Пішохідні алеї пов'язують групи житлових будівель з школою і дитячими установами. Ширина їх приймається 3,0 м.
Для зв'язку виходів з будівель з майданчиками для відпочинку, дитячими ігровими і господарськими майданчиками влаштовуються пішохідні стежини шириною 0,75–1,5 м, які часто мають живописний криволінійний контур. Приклади розміщення проїздів і пішохідних алей мікрорайону приведені на мал. 6.14 і 6.15.
Мал. 6.14. Схема розміщення проїздів і пішохідних алей мікрорайону: |
|
|
– внутрішньо мікрорайонні проїзди і під'їзди; |
– |
пішохідні алеї; |
– автостоянки;
– сміттєзбірники;
– госпдвори і майданчики, розворотів
Майданчики для стоянки автомобілів розташовують на житлових вулицях в міс-
цях:
1)примикання до них внутрішніх проїздів;
2)безпосередньо на внутрішніх проїздах;
3)поблизу в'їздів в мікрорайони з магістральних вулиць;
4)на ділянках господарських дворів.
Відстань від під'їздів житлових будинків до майданчиків повинна бути не більше 100 м. При розміщенні майданчиків для стоянки автомобілів слід приймати рівень автомобілізації на розрахунковий термін 200–250 легкових автомобілів на 1000 жителів
[1, п.7.51,табл.7.6, Прим. 1].
32
Для зберігання легкових автомобілів жителів кварталу необхідно передбачити гаражі заввишки до 5 наземних поверхів, використовуючи для цього і підземний простір. Допускається облаштування гаражів для легкових автомобілів в перших, цокольних і підземних поверхах багатоповерхових і садибних житлових будинків Звичайно бокси об'єднуються в групи і блокуються з комунально-господарським блоком.
У зв'язку з тим, що експлуатація гаражів пов'язана з постійним під'їздом машин до них, розташовувати їх в глибині мікрорайону небажано. Найдоцільніше розміщувати їх поблизу червоних ліній на окремих ділянках, ізолювати зеленими насадженнями шириною не менше 10 м, господарським блоком, торгово-громадськими будівлями і т.п.
На території повинно розміщуватися не менше 70 % кількості автомобілів громадян, що проживають в даному мікрорайоні з урахуванням прийнятого рівня автомобілізації. Число місць в гаражах встановлюється нормами або приймається за завданням на проектування [1, п.7.43].
Мінімальна відстань до в'їзду на ділянки гаражів і автостоянок необхідно приймати:
від перехрестя магістральних вулиць районного значення – 100м; від перехрестя вулиць і проїздів місцевого значення – 35 м.
Відстань від наземних і наземно-підземних гаражів і автостоянок автомобілів до житлових і громадських будівель слід приймати відповідно до таблиці 6.7 [1, р.7,
табл. 7.5].
|
|
|
|
|
Таблиця 6.7. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Будівля, до якої нормується |
|
Відстань від гаражів і автостоянок, м при кілько- |
|
|||
відстань |
|
|
сті місць |
|
|
|
|
10 |
11-50 |
51-100 |
101-300 |
Більше |
|
|
300 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
Житлові будинки |
10 |
15 |
25 |
35 |
50 |
|
Торці житлових будівель без |
10 |
10 |
15 |
25 |
35 |
|
вікон |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Громадські будівлі |
10 |
10 |
15 |
25 |
25 |
|
Школи і дошкільні установи |
15 |
25 |
25 |
50 |
|
|
6.5. Зелена зона мікрорайону з фізкультурними майданчиками
Озеленені території і інші відкриті простори мікрорайону повинні формувати безперервну систему зелених насаджень. Рівень озелененности території забудови повинен бути не менше 40% для районів II В, 45% - III В, Би, і 50% - IV В2.
Озеленення мікрорайону за функціональним призначенням і характеру підрозділяється на наступні види.
1.Озеленення житлової зони.
2.Мікрорайонний сад (при щільній забудові зливається з озелененням житлової
зони).
3.Озеленення ділянок шкіл і дитячих установ.
4.Озеленення житлових вулиць.
Зелена зона житлової забудови включає озеленені житлові двори, майданчики для ігор дітей і відпочинку дорослого населення, зелені смуги між червоною лінією забудови, захисні смуги, що оздоблюють господарські майданчики, гаражі і ін. На мал. 6.17 і 6.18 дані приклади озеленення і впорядкування двору групи житлових бу-
33

динків і вулиць. Приклади функціонального зонування мікрорайону наведено на малюнку 6.19.
Спортивна зона кварталу як правило повинна примикати до його саду або скверу. Найбільш сприятлива орієнтація спортивних майданчиків – меридіональна. Приклад озеленення ділянки групи житлових будинків.
Основними видами фізичної культури і спорту в мікрорайоні є рухомі ігри, легка атлетика, гімнастика, волейбол, баскетбол, футбол, теніс, містечка.
Розміри і пропускна спроможність спортивних майданчиків мікрорайонів приведені табл. 6.8, а їх вигляд з габаритними розмірами – на мал. 6.20 і 6.21.
Мал. 6.17. Приклад озеленення і впорядкування двору-саду житлової групи: 1 – пункт первинного обслуговування; 2 – 9-поверховий житловий будинок; 3 – 5-поверховий житло-
вий будинок; 4 – басейн; 5 – дитячий майданчик; 6 – майданчик для сушки білизни; 7 – майданчик для відпочинку; 8 – тіньовий навіс; 9 – пергола;
10 – майданчик для настільного тенісу; 11 – розворот ний майданчик
34

Мал. 6.18. Озеленення вулиць: а – жилої; б – магістральних; в – проїздів, стежин

Мал. 6.19. Функціональне зонування озеленення мікрорайону: а, би, в, г – приклади розміщення саду мікрорайону; 1 – сад мікрорайону; 2 – озеленені двори; 3 – сади на групу будинків
36
|
|
Спортивні майданчики в ммікрорайоні |
|
Таблиця 6.8 |
||||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
Кількість при |
|
|
Спортивні споруди |
Одночасна пропу- |
Розміри, |
Площа, |
населенні мікро- |
|
|||
скна |
м |
м2 |
району, тис. жите- |
|
||||
|
|
|
спроможність |
|
|
|
лів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5–6 |
6–12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Поле |
для |
рухомих |
22 і більше |
60х 40 |
2400– |
1 |
1 - 2 |
|
ігор і футболу |
|
90х 50 |
4500 |
|
||||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Легкоатлетичний |
|
15 |
– |
1000– |
1 |
1–2 |
|
|
сектор з |
прямою |
біговою |
|
|||||
доріжкою |
|
|
|
|
1500 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Майданчики: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
гімнастичний |
|
25 |
40х 20 |
800 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
волейбольний |
|
12 |
23х 14 |
322 |
3 |
5–6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
баскетбольний |
|
10 |
31х 18 |
558 |
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тенісний |
|
|
4 |
36х 18 |
648 |
2–3 |
4–6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
городошний |
|
10 |
28х 14 |
392 |
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
настільного тенісу |
|
– |
4,5х 8 |
36 |
3 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фізкультурні майданчики, розміщені в саду мікрорайону, призначені для самостійних занять дорослого населення і для організованих занять школярів (на ділянці школи).
Але не завжди можна виділити територію для спортивних майданчиків з розмірами, вказаними табл. 6.8. У цих випадках можна піти на зменшення площі фізкультурних майданчиків, що розміщуються в саду мікрорайону, компенсуючи це зменшення улаштуванням частини майданчиків на житловій території і на ділянках шкіл. Майданчики для тихіших видів спорту (гімнастика, теніс) можна розташувати в просторих озеленених дворах за умови відділення їх від будинків на відстань не менше 20 м.
Розміщення спортивних майданчиків в саду мікрорайону може бути різним: їх можна розосередити або згрупувати по видах спорту, об'єднати в комплекс.
Схеми розміщення фізкультурних майданчиків, а також приклад рішення мікрорайонного саду дані на мал. 6.22, 6.23, 6.24.
Приклади рішення генпланів мікрорайонів приведені на мал. 6.25, 6.26, 6.27,
6.28.
37

Мал. 6.20. Типи і габарити основних спортивних майданчиків
38

Мал. 6.21. Спортивне ядро: 1 – межа футбольного поля (104х 69 м); 2 – межа поля для регбі (120х 60 м); 3 – головна бігова доріжка (130 м); 4 – допоміжна доріжка; 5 – кругова бігова доріжка (400 м); 6 – запобіжна зона з бар'єром; 7 – місце для метання диска (d = 2,5 м); 8 – доріжка для метання списа; 9 – сектор для штовхання ядра; 10 – сектор для стрибків у висоту з розгону; 11 – доріжка для стрибків в довжину і з жердиною
39

Мал. 6.22. Схеми розміщення фізкультурних майданчиків:
а – частина майданчиків суміщена з шкільним спортивним ядром, інша частина розміщена в садах при групах будинків; б – спортивні майданчики для самостійних спортивних занять розміщені в саду мікрорайону окремо від шкільного спортивного ядра; в – всі майданчики розміщені в садах при групах будинків
Мал. 6.23. Схема планування фізкультурно-спортивного центру:
1 – поле для масових ігор; 2 – майданчик для гімнастики; 3 – майданчик для волейболу; 4 – майданчик для баскетболу; 5 – тенісні майданчики; 6 – городошні майданчики; 7 – пряма бігова доріжка; 8 – місце для стрибків в довжину; 9 – яма для приземлення;
10 – місце для стрибків у висоту; 11 – місце для настільних ігор; 12 – майданчик для гри в бадмінтон
40