
методичка макіївка / градостроительство том 1
.pdf
Мал.6.5. Розміщення господарських дворів в житловій забудові: 1 – господарські дво-
ри
Мал. 6.6. Приклади впорядкування в групах житлових будинків: 1 – басейн; 2 – майданчик для відпочинку дорослого населення; 3 – дитячий майданчик; 4 – спортивний майданчик; 5
– господарський майданчик
21
|
|
|
Розміри господарських майданчиків |
|
Таблиця 6.4. |
|||
|
|
|
|
|
|
|
||
Призначення майда- |
|
Типові розміри, м2 |
Орієнтовне облад- |
|
Примітки |
|
||
|
нчику |
|
|
нання |
|
|
|
|
Майданчики відпочинку |
|
|
|
|
|
|
|
|
Для |
відпочинку до- |
|
10-150 |
Лави, альтанки, пер- |
Слід |
розташовувати |
||
рослого населення (в |
|
(6-10) |
голы, квіткарки, де- |
в найбільш |
спокій- |
|||
тому числі біля вхо- |
|
|
коративний басейн і |
них місцях на доста- |
||||
дів в будинки) |
|
|
т.п. Лави |
тній |
відстані |
від |
||
|
|
|
|
|
спортивних і дитячих |
|||
|
|
|
|
|
ігрових майданчиків |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для ігор дітей |
|
|
|
|
|
|
|
|
Для |
дітей до трьох |
|
|
Пісочниці (1–1,5м2 |
Рекомендується роз- |
|||
років |
|
|
20-200 |
на 1 дитину), лави, |
міщувати рівномірно |
|||
|
|
|
|
тіньовий навіс і т.п. ) |
по всій території по |
|||
|
|
|
|
квіткарки не рекоме- |
можливості під вік- |
|||
|
|
|
|
ндуються) |
нами будинків |
|
|
|
Для |
дітей від трьох |
|
150-200 |
Пісочниці, будиноч- |
|
|
|
|
до сьома років |
|
|
ки, містечка, гойдал- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ки, каруселі, тіньо- |
|
|
|
|
|
|
|
|
вий навіс, лави і ін. |
|
|
|
|
Для |
дітей від сьома |
|
400-800 |
Різні ігрові пристрої, |
Устаткування |
пови- |
||
до дванадцяти років |
|
|
що розвивають силу і |
нне |
виключати |
не- |
||
|
|
|
|
спритність |
безпеку травматизму |
|||
|
|
|
|
|
|
|||
Спортивні |
|
36х18 – тенісний |
Стовпи з натягнутою |
Устаткування |
пови- |
|||
|
|
|
корт; |
сіткою, лавки для |
нне |
виключати |
не- |
|
|
|
|
9х18 – майданчик |
відвідувачив |
безпеку травматизму |
|||
|
|
|
для волейболу |
|
|
|
|
|
Для господарських цілей |
|
|
|
|
|
|||
Для сушки білизни |
|
|
Стійки або рами для |
По периметру май- |
||||
|
|
|
|
кріплення вірьовок |
данчиків слід перед- |
|||
Для |
чищення кили- |
|
|
|
бачити смуги зеле- |
|||
мів, одягу і т.п. |
|
|
Контейнери для сміт- |
них |
|
|
|
|
Для сміттєзбірників |
|
|
тя |
насаджень (окрім ча- |
||||
|
|
|
|
|
стини, що примикає |
|||
|
|
|
|
|
до стін без вікон) |
|
6.2.Зона громадського центру
Громадський центр мікрорайону призначений для розміщення в ньому підприємств торгівлі, громадського харчування, а також приміщень для культурнопобутового обслуговування. Він може розміщуватися в одній окремій уніфікованій будівлі суспільно-торгового центру мікрорайону, а також в перших, цокольних або підвальних поверхах житлових будинків.
Громадський центр може знаходитися в глибині мікрорайону або зміщуватися ближче до найбільш значущої магістральної вулиці, або ж в окремих випадках – на головній магістралі безпосередньо, залежно від планувальної структури мікрорайону, конфігурації його території, типу житлової забудови, кількості населення і максимального радіусу обслуговування мікрорайону. У всіх випадках необхідно прагнути до
22

такої постановки будівлі громадського центру, щоб найкращим чином вирішити головне завдання – організувати найбільш сприятливі умови для побуту і відпочинку населення мікрорайону.
Розрив між межею ділянки громадського центру і фасадом або торцем житлових будівель повинен бути не менше 20 м.
Варіанти розміщення громадського центру мікрорайону приведені таблиці 6.5. Орієнтовні площі елементів ділянок будівель суспільних центрів мікрорайонів – в таблиці 6.6. Тип громадських центрів, установи, розміщувані в ньому види різних магазинів дані в Додатку 4 (Том 2)..
Варіанти розміщення громадського центру мікрорайону |
|
Таблиця 6.5. |
|
|||||
|
|
|
|
|||||
|
Співвідношення |
Мікрорайон |
|
|||||
Розміщення громадського центру |
сторін території, |
Територія, га |
Населення, тис. |
|
||||
|
|
a:b |
|
|
|
жителів |
|
|
|
1:1 |
39,0 |
|
|
13,0-19,0 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3:4 |
28,0 |
|
|
10,0-14,0 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1:2 |
19,0 |
|
|
7,0-10,0 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1:1 |
9,0 |
|
|
3,0-5,0 |
|
||
1- громадський центр мікрорайону |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 6.6 |
|
|
Склад і площі елементів ділянки будівель громадського центру мікрорайону |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Площа в гектарах при кількості |
|
|||||
Елемент ділянки |
|
жителів в мікрорайоні, тис. люд. |
|
|||||
|
|
14–18 |
11–13 |
|
10–8 |
|
6–7 |
|
1. Площа забудови будівлі |
|
0,35 |
0,3 |
|
0,25 |
|
0,2 |
|
23

2. |
Зона для відвідувачів, включаючи |
|
|
|
|
|
площі для літніх посадочних місць, |
0,23 |
0,18 |
0,14 |
0,1 |
||
відпочинку, дитячий ігровий майдан- |
||||||
|
|
|
|
|||
чик |
|
|
|
|
||
3. |
Майданчики для сезонної торгівлі |
0,1 |
0,01 |
0,05 |
0,06 |
|
овочами і фруктами |
||||||
|
|
|
|
|||
4. |
Автостоянка і під'їзні шляхи до неї |
0,1 |
0,08 |
0,06 |
0,06 |
|
5. |
Господарський двір з розвантажува- |
|
|
|
|
|
льними і під'їзними шляхами для транс- |
0,12 |
0,1 |
0,08 |
0,06 |
||
порту |
|
|
|
|
||
РАЗОМ |
0,9 |
0,75 |
0,6 |
0,5 |
6.3. Зона шкіл і дитячих дошкільних установ
Ділянки шкіл і дитячих дошкільних установ в цілях створення кращих санітар- но-гігієнічних умов і ізоляції від магістральних вулиць рекомендується розміщувати у середині мікрорайону і по можливості поблизу мікрорайонного саду.
Школи і дитячі сади-ясла слід розміщувати на окремих ділянках і відокремлювати їх огорожами. До кожної ділянки повинен бути забезпечений підхід, що не проходить через двори житлових будинків.
Розміщення і орієнтація будівель дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл повинні забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції в приміщеннях, передбачених будівельними нормами і правилами [1, п.10.30*].
Прийоми розміщення шкіл і дитячих установ використовуються залежно від місцевих умов. Ці будівлі можуть знаходитися навколо саду, розташованого в центрі мікрорайону, можуть розосереджуватися і розміщуватися в безпосередній близькості до житлових територій або біля меж мікрорайону, що виходять у бік міського зеленого масиву або тихою жилою вулиці. Радіус обслуговування населення приймається 750 м для загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступеня і до 2000 м для шкіл ІІІ ступеня[1, Дод
6.3.].
Якщо шкільна ділянка виходить на житлову вулицю, то будівлю школи рекомендується розміщувати з відступом не менше 25 м від червоної лінії. При розташуванні шкільної ділянки усередині мікрорайону необхідно дотримувати розрив від ії меж до стін житлових будинків не менше 10 м, до будівель комунального призначення і пожежних депо – не менше 50 м [1; п.6.2, табл.6.2]. Додаток 5 (Том 2).
Вимоги до земельних ділянок шкіл. На земельних ділянках шкіл повинні передбачатися наступні основні зони: фізкультурно-спортивна, початкової військової підготовки, навчально-дослідна, відпочинку і господарська.
Як фізкультурно-спортивну, так і зону початкової військової підготовки не допускається розміщувати з боку вікон класних приміщень будівель шкіл і шкілінтернатів. Майданчики для ігор з м'ячем і метання спортивних снарядів слід розміщувати на відстані не менше 25 м від вікон інших приміщень будівлі, за наявності огорожі заввишки 3 м – не менше 15 м, а майданчики для занять іншими видами фіз- культурно-спортивних занять – на відстані не менше 10 м. Приклади планувальних рішень ділянок шкіл наведено на малюнках 6.7., 6.8.

Мал. 6.7. Генплан ділянки школи на 464 учнів (12 класів):
1 – будівля школи; 2 – теплиця; 3 – парники; 4 – сміттєзбірник; 5 – навіс для занять на повітрі; 6 – господарський сарай; 7 – ділянка овочевих і польових культур; 8 – ділянка плодового саду і ягідника; 9 – ділянка квітково-декоративних рослин; 10 – ділянка розплідника пло- дово-ягідних і декоративних рослин; 11 – ділянка колекційно-селекційної роботи; 12 – метеорологічний і географічний майданчик; 13 – ділянка початкових класів; 14 – майданчик для рухомих ігор I–II класів; 15 – майданчик для рухомих ігор III–IV класів; 16 – майданчик для рухомих ігор V–VII класів; 17 – майданчик для тихого відпочинку V–VII класів; 18 – легкоатлетичний майданчик; 19 – майданчик для спортивних ігор; 20 – майданчик для гімнастики; 21 – майданчик для волейболу і баскетболу; 22 – майданчик для тенісу

Мал. 6.8. Генплан ділянки школи на 624 учнів (16 класів):
1 – будівля школи; 2 – теплиця; 3 – парники; 4 – сміттєзбірник; 5 – навіс для занять на повітрі; 6 – господарський сарай; 7 – ділянка овочевих і польових культур; 8 – ділянка плодового саду і ягідника; 9 – ділянка квітково-декоративних рослин; 10 – ділянка розплідника плодово-ягідних і декоративних рослин; 11 – ділянка колекційноселекційної роботи; 12 – метеорологічний і географічний майданчик; 13 – ділянка початкових класів; 14 – майданчик для рухомих ігор I–II класів; 15 – майданчик для рухомих ігор III–IV класів; 16 – майданчик для рухомих ігор V–VII класів; 17 – майданчик для тихого відпочинку V–VII класів; 18 – легкоатлетичний майданчик; 19 – майданчик для спортивних ігор; 20 – майданчик для гімнастики; 21 – майданчик для волейболу і баскетболу; 22 – майданчик для тенісу; 23 – майданчик комбінований (баскетбол, волейбол і ін.)
На земельних ділянках дитячих дошкільних установ слід розміщувати майданчики: групові, для занять фізкультурою, для вирощування овочевих і ягідних культур, господарську. Територія земельної ділянки дитячих дошкільних установ загального типа повинна мати огорожу заввишки 1,6 м.
Ділянка дитячої установи повинна бути захищена по периметру зеленою захисною смугою шириною до 5 м. Приклади рішення генеральних планів дитячих садівясел різної місткості показані на мал. 6.9 і 6.10.
26
Мал. 6.9. Генплан ділянки дитсадка на 320 місць:
1 – будівля саду на 320 місць; 2 – груповий майданчик для дітей ясельного віку; 3 – груповий майданчик для дітей від 3–6 років; 4 – спортивний майданчик; 5 – басейн; 6 – господарський двір; 7 – город-ягідник; 8 – майданчик для тварин
27

Мал. 6.10. Генплан ділянки дитсадка на 280 місць:
1 – будівля саду на 280 місць; 2 – груповий майданчик для дітей ясельного віку; 3 – груповий майданчик для дітей 3–7 років; 4 – спортивний майданчик; 5 – басейн; 6 – господарський двір; 7 – майданчик для тварин; 8 – город-ягідник
У курсовому проекті необхідно на міліметрівці виконати генплан підібраних шкіл і дитячих садів-ясел з експлікацією (М 1:1000), які надалі будуть використані при комплексному рішенні мікрорайону.
6.4. Зона вулично-дорожньої мережі
До вулично-дорожньої мережі мікрорайону пред'являються наступні вимоги:
–забезпечення зручного під'їзду до житлових будинків і громадських будівель;
–виключення або обмеження можливості наскрізного проїзду по території мікрорайону;
–обмеження кількості примикань місцевої дорожньої мережі до магістральних вулиць;
–розділення трас руху автомобільного транспорту і пішоходів.
Система проїздів мікрорайону складається з головних і другорядних проїздів і під'їздів до житлових будівель, які можуть проектуватися по кільцевій, пів кільцевій і тупиковій схемах.
Головні проїзди забезпечують під'їзди до груп житлових будівель і ділянок громадських будівель. Ширина внутрішніх мікрорайонних доріг, що приймається в дві смуги руху, 6 м; з однієї або двох сторін цих доріг влаштовуються тротуари шириною
1,5 м [1, табл.7.1].
Другорядні проїзди шириною 3,5 м з однією смугою руху забезпечують під'їзд до невеликих груп житлових будівель. Під'їзди до житлових будівель служать одночасно для пішохідного руху (поєднуються з тротуарами).
Мікрорайони із забудовою 5 поверхів і вище обслуговуються двосмуговими, а при забудові до 5 поверхів – односмуговими проїздами. Проїзди з одностороннім кільцевим рухом транспорту і протяжністю не більше 300 м за наявності тротуарів допускається приймати в одну смугу руху шириною 3,5 м, причому через кожні 75 м передбачаються роз'їзні майданчики шириною 6 м і завдовжки 15 м
При кільцевій і пів кільцевій схемі проїзд проходить навколо мікрорайонного саду у вигляді кільця або півкільця, з'єднуючись в декількох місцях короткими проїздами з магістралями, що оточують територію мікрорайону. Це кільце (або півкільце) підходить до дитячих дошкільних установ, шкіл, гаражів і торців житлових будівель.
Від торців житлових будівель до входів прокладаються пішохідні підходи у вигляді петель або безвиході.
Схеми основних видів мікрорайонних проїздів з магістральних і житлових вулиць приведені на мал. 6.11 і 6.12. При застосуванні цих схем має місце концентрація всього місцевого руху на кільці, і пішохідні шляхи від груп житлових будинків до дитячих установ, торговим підприємствам перетинаються шляхами руху транспорту. Ці схеми доцільно використовувати для мікрорайонів з незначним місцевим рухом. Тупикові проїзди є найбільш доцільними, оскільки в цьому випадку виключається можливість крізного транзитного руху. Протяжність тупикових одно смугових проїздів не повинна перевищувати 150 м. Тупикові проїзди закінчуються поворотними майданчиками розмірами 12х12 м або кільцем з радіусом по осі не менше 10 м. Приклади облаштування поворотних пунктів і автомобільних стоянок приведені на мал. 6.13.
При забудові мікрорайону односекційними житловими будинками висотою 9 і більш поверхів необхідно передбачати кільцевий проїзд шириною не менше 3,5 м. Видалення краю проїзду від будинку повинне бути на відстані 5–8 м. Проїзди, що ведуть до житлових будинків, і пішохідні дороги слід розміщувати не ближче 5 м від стін житлових будинків і громадських будівель, при цьому проїзди повинні примикати до кожного входу в будинок.
29

Мал. 6.11. Приклади облаштування внутрішньо мікрорайонних проїздів з магістральних вулиць: а – у вигляді гілочок; б – кільцева; в – петельна
Мал. 6.12. Приклади облаштування внутрішньо мікрорайонних проїздів з жилих вулиц