Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

методичка макіївка / градостроительство том 1

.pdf
Скачиваний:
50
Добавлен:
20.11.2017
Размер:
7.96 Mб
Скачать

Мал.6.5. Розміщення господарських дворів в житловій забудові: 1 – господарські дво-

ри

Мал. 6.6. Приклади впорядкування в групах житлових будинків: 1 – басейн; 2 – майданчик для відпочинку дорослого населення; 3 – дитячий майданчик; 4 – спортивний майданчик; 5

– господарський майданчик

21

 

 

 

Розміри господарських майданчиків

 

Таблиця 6.4.

 

 

 

 

 

 

 

Призначення майда-

 

Типові розміри, м2

Орієнтовне облад-

 

Примітки

 

 

нчику

 

 

нання

 

 

 

 

Майданчики відпочинку

 

 

 

 

 

 

 

Для

відпочинку до-

 

10-150

Лави, альтанки, пер-

Слід

розташовувати

рослого населення (в

 

(6-10)

голы, квіткарки, де-

в найбільш

спокій-

тому числі біля вхо-

 

 

коративний басейн і

них місцях на доста-

дів в будинки)

 

 

т.п. Лави

тній

відстані

від

 

 

 

 

 

спортивних і дитячих

 

 

 

 

 

ігрових майданчиків

 

 

 

 

 

 

 

 

Для ігор дітей

 

 

 

 

 

 

 

Для

дітей до трьох

 

 

Пісочниці (1–1,5м2

Рекомендується роз-

років

 

 

20-200

на 1 дитину), лави,

міщувати рівномірно

 

 

 

 

тіньовий навіс і т.п. )

по всій території по

 

 

 

 

квіткарки не рекоме-

можливості під вік-

 

 

 

 

ндуються)

нами будинків

 

 

Для

дітей від трьох

 

150-200

Пісочниці, будиноч-

 

 

 

 

до сьома років

 

 

ки, містечка, гойдал-

 

 

 

 

 

 

 

 

ки, каруселі, тіньо-

 

 

 

 

 

 

 

 

вий навіс, лави і ін.

 

 

 

 

Для

дітей від сьома

 

400-800

Різні ігрові пристрої,

Устаткування

пови-

до дванадцяти років

 

 

що розвивають силу і

нне

виключати

не-

 

 

 

 

спритність

безпеку травматизму

 

 

 

 

 

 

Спортивні

 

36х18 – тенісний

Стовпи з натягнутою

Устаткування

пови-

 

 

 

корт;

сіткою, лавки для

нне

виключати

не-

 

 

 

9х18 – майданчик

відвідувачив

безпеку травматизму

 

 

 

для волейболу

 

 

 

 

 

Для господарських цілей

 

 

 

 

 

Для сушки білизни

 

 

Стійки або рами для

По периметру май-

 

 

 

 

кріплення вірьовок

данчиків слід перед-

Для

чищення кили-

 

 

 

бачити смуги зеле-

мів, одягу і т.п.

 

 

Контейнери для сміт-

них

 

 

 

Для сміттєзбірників

 

 

тя

насаджень (окрім ча-

 

 

 

 

 

стини, що примикає

 

 

 

 

 

до стін без вікон)

 

6.2.Зона громадського центру

Громадський центр мікрорайону призначений для розміщення в ньому підприємств торгівлі, громадського харчування, а також приміщень для культурнопобутового обслуговування. Він може розміщуватися в одній окремій уніфікованій будівлі суспільно-торгового центру мікрорайону, а також в перших, цокольних або підвальних поверхах житлових будинків.

Громадський центр може знаходитися в глибині мікрорайону або зміщуватися ближче до найбільш значущої магістральної вулиці, або ж в окремих випадках – на головній магістралі безпосередньо, залежно від планувальної структури мікрорайону, конфігурації його території, типу житлової забудови, кількості населення і максимального радіусу обслуговування мікрорайону. У всіх випадках необхідно прагнути до

22

такої постановки будівлі громадського центру, щоб найкращим чином вирішити головне завдання – організувати найбільш сприятливі умови для побуту і відпочинку населення мікрорайону.

Розрив між межею ділянки громадського центру і фасадом або торцем житлових будівель повинен бути не менше 20 м.

Варіанти розміщення громадського центру мікрорайону приведені таблиці 6.5. Орієнтовні площі елементів ділянок будівель суспільних центрів мікрорайонів – в таблиці 6.6. Тип громадських центрів, установи, розміщувані в ньому види різних магазинів дані в Додатку 4 (Том 2)..

Варіанти розміщення громадського центру мікрорайону

 

Таблиця 6.5.

 

 

 

 

 

 

Співвідношення

Мікрорайон

 

Розміщення громадського центру

сторін території,

Територія, га

Населення, тис.

 

 

 

a:b

 

 

 

жителів

 

 

1:1

39,0

 

 

13,0-19,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3:4

28,0

 

 

10,0-14,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1:2

19,0

 

 

7,0-10,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1:1

9,0

 

 

3,0-5,0

 

1- громадський центр мікрорайону

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6.6

 

Склад і площі елементів ділянки будівель громадського центру мікрорайону

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Площа в гектарах при кількості

 

Елемент ділянки

 

жителів в мікрорайоні, тис. люд.

 

 

 

14–18

11–13

 

10–8

 

6–7

 

1. Площа забудови будівлі

 

0,35

0,3

 

0,25

 

0,2

 

23

2.

Зона для відвідувачів, включаючи

 

 

 

 

площі для літніх посадочних місць,

0,23

0,18

0,14

0,1

відпочинку, дитячий ігровий майдан-

 

 

 

 

чик

 

 

 

 

3.

Майданчики для сезонної торгівлі

0,1

0,01

0,05

0,06

овочами і фруктами

 

 

 

 

4.

Автостоянка і під'їзні шляхи до неї

0,1

0,08

0,06

0,06

5.

Господарський двір з розвантажува-

 

 

 

 

льними і під'їзними шляхами для транс-

0,12

0,1

0,08

0,06

порту

 

 

 

 

РАЗОМ

0,9

0,75

0,6

0,5

6.3. Зона шкіл і дитячих дошкільних установ

Ділянки шкіл і дитячих дошкільних установ в цілях створення кращих санітар- но-гігієнічних умов і ізоляції від магістральних вулиць рекомендується розміщувати у середині мікрорайону і по можливості поблизу мікрорайонного саду.

Школи і дитячі сади-ясла слід розміщувати на окремих ділянках і відокремлювати їх огорожами. До кожної ділянки повинен бути забезпечений підхід, що не проходить через двори житлових будинків.

Розміщення і орієнтація будівель дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл повинні забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції в приміщеннях, передбачених будівельними нормами і правилами [1, п.10.30*].

Прийоми розміщення шкіл і дитячих установ використовуються залежно від місцевих умов. Ці будівлі можуть знаходитися навколо саду, розташованого в центрі мікрорайону, можуть розосереджуватися і розміщуватися в безпосередній близькості до житлових територій або біля меж мікрорайону, що виходять у бік міського зеленого масиву або тихою жилою вулиці. Радіус обслуговування населення приймається 750 м для загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступеня і до 2000 м для шкіл ІІІ ступеня[1, Дод

6.3.].

Якщо шкільна ділянка виходить на житлову вулицю, то будівлю школи рекомендується розміщувати з відступом не менше 25 м від червоної лінії. При розташуванні шкільної ділянки усередині мікрорайону необхідно дотримувати розрив від ії меж до стін житлових будинків не менше 10 м, до будівель комунального призначення і пожежних депо – не менше 50 м [1; п.6.2, табл.6.2]. Додаток 5 (Том 2).

Вимоги до земельних ділянок шкіл. На земельних ділянках шкіл повинні передбачатися наступні основні зони: фізкультурно-спортивна, початкової військової підготовки, навчально-дослідна, відпочинку і господарська.

Як фізкультурно-спортивну, так і зону початкової військової підготовки не допускається розміщувати з боку вікон класних приміщень будівель шкіл і шкілінтернатів. Майданчики для ігор з м'ячем і метання спортивних снарядів слід розміщувати на відстані не менше 25 м від вікон інших приміщень будівлі, за наявності огорожі заввишки 3 м – не менше 15 м, а майданчики для занять іншими видами фіз- культурно-спортивних занять – на відстані не менше 10 м. Приклади планувальних рішень ділянок шкіл наведено на малюнках 6.7., 6.8.

Мал. 6.7. Генплан ділянки школи на 464 учнів (12 класів):

1 – будівля школи; 2 – теплиця; 3 – парники; 4 – сміттєзбірник; 5 – навіс для занять на повітрі; 6 – господарський сарай; 7 – ділянка овочевих і польових культур; 8 – ділянка плодового саду і ягідника; 9 – ділянка квітково-декоративних рослин; 10 – ділянка розплідника пло- дово-ягідних і декоративних рослин; 11 – ділянка колекційно-селекційної роботи; 12 – метеорологічний і географічний майданчик; 13 – ділянка початкових класів; 14 – майданчик для рухомих ігор I–II класів; 15 – майданчик для рухомих ігор III–IV класів; 16 – майданчик для рухомих ігор V–VII класів; 17 – майданчик для тихого відпочинку V–VII класів; 18 – легкоатлетичний майданчик; 19 – майданчик для спортивних ігор; 20 – майданчик для гімнастики; 21 – майданчик для волейболу і баскетболу; 22 – майданчик для тенісу

Мал. 6.8. Генплан ділянки школи на 624 учнів (16 класів):

1 – будівля школи; 2 – теплиця; 3 – парники; 4 – сміттєзбірник; 5 – навіс для занять на повітрі; 6 – господарський сарай; 7 – ділянка овочевих і польових культур; 8 – ділянка плодового саду і ягідника; 9 – ділянка квітково-декоративних рослин; 10 – ділянка розплідника плодово-ягідних і декоративних рослин; 11 – ділянка колекційноселекційної роботи; 12 – метеорологічний і географічний майданчик; 13 – ділянка початкових класів; 14 – майданчик для рухомих ігор I–II класів; 15 – майданчик для рухомих ігор III–IV класів; 16 – майданчик для рухомих ігор V–VII класів; 17 – майданчик для тихого відпочинку V–VII класів; 18 – легкоатлетичний майданчик; 19 – майданчик для спортивних ігор; 20 – майданчик для гімнастики; 21 – майданчик для волейболу і баскетболу; 22 – майданчик для тенісу; 23 – майданчик комбінований (баскетбол, волейбол і ін.)

На земельних ділянках дитячих дошкільних установ слід розміщувати майданчики: групові, для занять фізкультурою, для вирощування овочевих і ягідних культур, господарську. Територія земельної ділянки дитячих дошкільних установ загального типа повинна мати огорожу заввишки 1,6 м.

Ділянка дитячої установи повинна бути захищена по периметру зеленою захисною смугою шириною до 5 м. Приклади рішення генеральних планів дитячих садівясел різної місткості показані на мал. 6.9 і 6.10.

26

Мал. 6.9. Генплан ділянки дитсадка на 320 місць:

1 – будівля саду на 320 місць; 2 – груповий майданчик для дітей ясельного віку; 3 – груповий майданчик для дітей від 3–6 років; 4 – спортивний майданчик; 5 – басейн; 6 – господарський двір; 7 – город-ягідник; 8 – майданчик для тварин

27

Мал. 6.10. Генплан ділянки дитсадка на 280 місць:

1 – будівля саду на 280 місць; 2 – груповий майданчик для дітей ясельного віку; 3 – груповий майданчик для дітей 3–7 років; 4 – спортивний майданчик; 5 – басейн; 6 – господарський двір; 7 – майданчик для тварин; 8 – город-ягідник

У курсовому проекті необхідно на міліметрівці виконати генплан підібраних шкіл і дитячих садів-ясел з експлікацією (М 1:1000), які надалі будуть використані при комплексному рішенні мікрорайону.

6.4. Зона вулично-дорожньої мережі

До вулично-дорожньої мережі мікрорайону пред'являються наступні вимоги:

забезпечення зручного під'їзду до житлових будинків і громадських будівель;

виключення або обмеження можливості наскрізного проїзду по території мікрорайону;

обмеження кількості примикань місцевої дорожньої мережі до магістральних вулиць;

розділення трас руху автомобільного транспорту і пішоходів.

Система проїздів мікрорайону складається з головних і другорядних проїздів і під'їздів до житлових будівель, які можуть проектуватися по кільцевій, пів кільцевій і тупиковій схемах.

Головні проїзди забезпечують під'їзди до груп житлових будівель і ділянок громадських будівель. Ширина внутрішніх мікрорайонних доріг, що приймається в дві смуги руху, 6 м; з однієї або двох сторін цих доріг влаштовуються тротуари шириною

1,5 м [1, табл.7.1].

Другорядні проїзди шириною 3,5 м з однією смугою руху забезпечують під'їзд до невеликих груп житлових будівель. Під'їзди до житлових будівель служать одночасно для пішохідного руху (поєднуються з тротуарами).

Мікрорайони із забудовою 5 поверхів і вище обслуговуються двосмуговими, а при забудові до 5 поверхів – односмуговими проїздами. Проїзди з одностороннім кільцевим рухом транспорту і протяжністю не більше 300 м за наявності тротуарів допускається приймати в одну смугу руху шириною 3,5 м, причому через кожні 75 м передбачаються роз'їзні майданчики шириною 6 м і завдовжки 15 м

При кільцевій і пів кільцевій схемі проїзд проходить навколо мікрорайонного саду у вигляді кільця або півкільця, з'єднуючись в декількох місцях короткими проїздами з магістралями, що оточують територію мікрорайону. Це кільце (або півкільце) підходить до дитячих дошкільних установ, шкіл, гаражів і торців житлових будівель.

Від торців житлових будівель до входів прокладаються пішохідні підходи у вигляді петель або безвиході.

Схеми основних видів мікрорайонних проїздів з магістральних і житлових вулиць приведені на мал. 6.11 і 6.12. При застосуванні цих схем має місце концентрація всього місцевого руху на кільці, і пішохідні шляхи від груп житлових будинків до дитячих установ, торговим підприємствам перетинаються шляхами руху транспорту. Ці схеми доцільно використовувати для мікрорайонів з незначним місцевим рухом. Тупикові проїзди є найбільш доцільними, оскільки в цьому випадку виключається можливість крізного транзитного руху. Протяжність тупикових одно смугових проїздів не повинна перевищувати 150 м. Тупикові проїзди закінчуються поворотними майданчиками розмірами 12х12 м або кільцем з радіусом по осі не менше 10 м. Приклади облаштування поворотних пунктів і автомобільних стоянок приведені на мал. 6.13.

При забудові мікрорайону односекційними житловими будинками висотою 9 і більш поверхів необхідно передбачати кільцевий проїзд шириною не менше 3,5 м. Видалення краю проїзду від будинку повинне бути на відстані 5–8 м. Проїзди, що ведуть до житлових будинків, і пішохідні дороги слід розміщувати не ближче 5 м від стін житлових будинків і громадських будівель, при цьому проїзди повинні примикати до кожного входу в будинок.

29

Мал. 6.11. Приклади облаштування внутрішньо мікрорайонних проїздів з магістральних вулиць: а – у вигляді гілочок; б – кільцева; в – петельна

Мал. 6.12. Приклади облаштування внутрішньо мікрорайонних проїздів з жилих вулиц