Самостыйна ФГК
.docxБегерського В.І.
УЕ-21
Самостійна 7
Тема 17. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
Завдання 1. Розкрийте відмінності в поглядах на гроші послідовників кількісної теорії грошей і трудової теорії вартості.
Гроші послідовники трудової теорії вартості розглядає по суті як специфічний товар у товарному світі, маючи на увазі, що особливо золото та срібло, більше ніж будь-який інший метал, придатні слугувати монетою, тому що вони "за самою природою речей стали монетою, до того ж загальною монетою, незалежно ні від якої угоди, ні від якого закону." На його переконання, гроші, тобто "золото та срібло, змінюються в ціні не тільки порівняно з усіма іншими товарами, а й стосовно одне одного залежно від більшої чи меншої їх наявності".
Серйозну увагу послідовники трудової теорії вартості приділяють дослідженню природи походження позичкового (грошового) відсотка, засуджуючи пересуди моралістів, які розглядали "віддання в зростання як злочин", цитуючи при цьому Євангеліє: "У позику давайте, не чекаючи нічого". Він твердить, що згодом той, хто позичає, втрачає прибуток, який міг би отримати, тому що ризикує своїм капіталом, а той, хто взяв позику, може використати гроші на вигідне придбання, яке може принести йому великий прибуток. Тому, робить висновок Тюрго, той, хто позичає "не завдає ніякого збитку тому, хто бере позику, оскільки цей останній пристає на умови і не має ніяких прав на позичену суму. Прибуток, який можна отримати, маючи гроші, є, безперечно, одним із найбільш впливових чинників, що схиляють тих, хто бере позику під відсотки; це одне з джерел, яке дає змогу виплачувати цей відсоток". Щодо поточного відсотка, то він, на думку Тюрго, є термометром на ринку, за яким можна судити про надлишок або нестачу капіталів, уточнюючи зокрема, що низький грошовий відсоток - це і наслідок, і показник надлишку капіталів
Кількісної теорії грошей визначає що гроші почали розглядатися економічною теорією як не просто товар, а особливий товар, що виконує в системі економічних відносин специфічну функцію – виступає в ролі загального вартісного еквіваленту.
Головними відмінностя ми між цими теоріями є те, що послідовники трудової теорії вартості вважають, що гроші по суті як специфічний товар у товарному світі, маючи на увазі, що особливо золото та срібло, більше ніж будь-який інший метал, придатні слугувати монетою, тому що вони "за самою природою речей стали монетою, до того ж загальною монетою, незалежно ні від якої угоди, ні від якого закону.", а послідовники кількісної теорії грошей визначає що гроші почали розглядатися економічною теорією як не просто товар, а особливий товар, що виконує в системі економічних відносин специфічну функцію – виступає в ролі загального вартісного еквіваленту.
.Завдання 2. Охарактеризуйте “трансакційний варіант” І. Фішера та “Кембриджську версію” кількісної теорії.
Трансакційний варіант кількісної теорії. Американський економіст І. Фішер здобув визнання у західній економічній теорії завдяки своїй праці «Купівельна спроможність грошей» опублікованій 1921 р У книзі дається математичне обгрунтування залежності рівня цін від маси грошових засобів, що використовуються при здійсненні товарообігу (трансакційних операцій). Ідеться про рівняння обміну виражене формулою
MV = PY,
де: М — статистична кількість грошей (або грошова маса),
V — швидкість обігу (середньорічне число разів використання грошової одиниці на придбання необхідних товарів і послуг),
Р — рівень цін (середньостатистичне значення (індекс) цін готових товарів і послуг, виражене стосовно базового річного показника, що дорівнює 1 0),
Y — реальний національний продукт (рівень фактичного обсягу виробництва).
Добуток рівня цін на реальний національний продукт — PY — визначає обсяг номінального національного продукту. Йдеться про грошове вираження сукупної вартості всіх кінцевих товарів і послуг, що їх вироблено економічною системою за визначений відтинок часу.
Коментуючи функціональну залежність складових елементів цього рівняння, І Фішер писав « із того простого факту що сума грошей, яку витрачено на блага, має дорівнювати загальній кількості цих благ, помноженій на їхні ціни, випливає, що рівень цін повинен підвищуватися або падати залежно від змін кількості грошей, якщо водночас не змінюватиметься швидкість їхнього обігу або кількість відповідних благ»
Формула Фішера MV = PY отримала широке застосування в західній економічній літературі. Її було включено в підручники з теорії грошей як наукове аргументування одного з фундаментальних законів ринкової економіки. Широке застосування має вказана формула в сучасній економічній теорії, де вона вважається «видатною формулою Фішера».
Однак, необхідно враховувати, що рівняння, яке розглядається, виражає лише загальнотеоретичний принцип кількісної теорії грошей. Мова йде про те, що при розгляді низки конкретних ситуацій виявляються специфічні обставини, не охоплювані її змістом. З урахуванням цього формулу І.Фішера називають «простим», «послабленим» вираженням кількісної теорії грошей.
Абсолютизація І. Фішером однонаправленої лінії впливу «гроші—ціни» закріпила традиційний розрив між грошовою і загальноекономічною теоріями.
Кембриджський варіант кількісної теорії грошей — більш гнучкіший. Він відрізняється від трансакційного новими методологічними підходами, що можуть розглядатися як його доповнення. Зміст цих доповнень зводиться: по-перше, якщо в рівнянні Фішера розглядається динаміка грошових потоків на макроекономічному рівні функціонування економіки, то науковці кембриджської школи зосереджують увагу на мотивах нагромадження грошей конкретними суб'єктами ринкової економіки. Як наслідок — макроекономічний аналіз доповнюється мікроекономічним.
По-друге, рівняння Фішера базується на методологічній передумові про те, що гроші за своєю суттю є засобом обігу. На противагу цьому в кембриджському варіанті сутність грошей розглядається не лише в названій функції, а й у ролі засобу збереження вартості та нагромадження.
По-третє, у кембриджському варіанті увага теорії акцентується не лише на об'єктивних аспектах обігу грошей, а й на визначенні його суб'єктивних засад, на характеристиці психологічної реакції господарських суб'єктів щодо використання грошової готівки.
По-четверте, представники англійської школи економістів докладніше розглядають і проблему забезпечення грошової рівноваги. Якщо в концепції Фішера йдеться лише про пропозицію грошей (Ms), то в новому варіанті кількісної теорії грошей центральною проблемою стає проблема попиту на гроші (Md), визначення мотивів їх нагромадження у касах та на рахунках окремих господарських суб'єктів ринку. Відповідно до цього кембриджський варіант отримав у західній літературі назву теорії касових залишків.
Зміст цієї теорії виражено широко відомою формулою А.Пігу, або кембриджським рівнянням
Md = kPY,
де: Md — попит на наявні касові залишки, або реальна потреба у грошах;
k — кембриджський коефіцієнт, що показує, яка частина фінансових активів зберігається у вигляді грошей;
Р — ціна продукції (товарів і послуг), що реалізується;
Y — обсяг виробництва у фізичному вираженні.
При постійності k і Р виникає обернено пропорційний зв'язок між вартістю (купівельною силою) грошової одиниці і величиною наявних у господарстві касових залишків. Саме в цьому і полягає основний висновок кількісної теорії.
Завдання 3. Обґрунтуйте неминучість інфляційних наслідків реалізації кейнсіанських концепцій.
В кейнсіанській концепції відкидалося те положення класичної теорії, згідно з яким пропозиція створює власний попит. Дж.Кейнс стверджував, що існує зворотний причинно-наслідковий зв'язок: сукупний попит створює пропозицію. Якщо сукупний попит недостатній, то й обсяг виробництва не буде дорівнює потенційному при повній зайнятості. При негнучкості цін економіка довгий час може перебувати в стані депресії з високим рівнем безробіття.
Кейнс реалізує в своєму вченні в першу чергу практичну, можна навіть сказати прагматичну функцію економічної теорії. Його теорія насправді дуже прагматична, тісно пов'язана з тлумаченням завдань державної політики і в цьому сенсі знаменує собою методологічний поворот від соціально нейтральною економіки до традицій політичної економії. Однак на відміну від свого вчителя А. Маршалла Кейнс ставить головний акцент на вивчення не мікро-, а макроекономічних зв'язків. У дослідженні деяких загальних закономірностей капіталістичної економіки як єдиного цілого відображена також пізнавальна функція вчення Дж.М.Кейнса.