Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Самочтійна 8-9 ТО

.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
22.10.2017
Размер:
30.38 Кб
Скачать

Бегерського В.І.

Самостійна

Тема 5. Зовнішнє й внутрішнє середовище організації

Завдання 1. Обґрунтувати на конкретному прикладі взаємозв'язок факторів зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Організація (підприємство, установа) на вибір студента

До внутрішнього середовища ВАТ «Славутський залізобетонний завод», як і до всіх організацій, входить: Завдання, увлі, люди, технології. Діяльність будь-якої організації цілком залежить від зовнішнього і внутрішнього середовища. Всі організації повинні чітко взаємодіяти з навколишнім середовищем, аби:

1) одержати матеріальні, трудові і фінансові ресурси;

2) знайти споживачів своєї продукції й реалізувати її; 3) одержувати від цього доход і прибуток;

4) розвивати й удосконалювати свою організацію.

До зовнішнього середовища належать:

1) економічні умови, у яких перебуває організація;

2) джерела одержання сировини, матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

3) споживачі продукції (послуг, робіт);

4) законодавство, урядові декрети (закони про власність, підприємство, оренду, працю й ін.);

5) конкурентні організації;

6) профспілки;

7) суспільна думка тощо.

Усі ці фактори взаємозалежні. ВАТ «Славутський залізобетонний завод» враховує дію і вплив зовнішніх факторів, оскільки вона є відкритою системою. Завдання на моєму підприємстві так, як і в інших отримання найкращого прибутку, другорядним завданням організації є вихід на всеукраїнський ринок та утворення конкурентоспроможної продукції.Взаємо зв'язок факторів зовнішнього та внутрішнього середовища досить потужно було відчутно на початку 2009 та початку 2014 років. Так, саме на ці роки припадають кризи в Україні. Досить відчутно було на цьому підприємстві ці кризи. Наприклад, в наслідок кризи на підприємстві відбулось скорочення персоналу, перехід до дешевшої сировини, перехіт до менш затратних технологій з більшою втратою якості продукції.

Тісний зв’язок внутрішнього і зовнішнього середовищ дає змогу організації зменшити негативний вплив їх елементів на себе, а також збільшити свої можливості.

Можна зробити висновок, що взаємозв’язок внутрішнього та зовнішнього середовища досить важливий, тому що ці дві категорії факторів впливають на розаиток та діяльність організації.

Завдання 2. Здійснити порівняльну характеристику методів аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища. Визначити переваги та обмеження щодо їх застосування:

Зовнішнє середовище

Методи аналізу

Переваги

Обмеження у застосуванні

PEST-аналіз

- систематизація знань про внутрішні й зовнішні фактори, що

впливають на процес стратегічного планування;

- визначення конкурентних переваг і формування стратегічних

пріоритетів;

- періодична діагностика ринку й ресурсів.

суб’єктивність вибору та ранжування факторів зовнішнього і

внутрішнього середовища;

- слабка підтримка прийняття конкретних управлінських рішень;

- погана адаптація до середовища, що постійно змінюється;

- ймовірність і ризик віднесення факторів до тієї чи іншої групи

(минулі переваги можуть у майбутньому стати недоліками, і навпаки);

- суб’єктивність специфіки сприйняття менеджерами впливу факторів

зовнішнього середовища.

Метод SWOT-аналіз

  • Систематизація знань про внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на процес стратегічного планування

  • Визначення конкурентних переваг та формування стратегічних пріоритетів

  • Періодична діагностика ринку та ресурсів підприємства

  • Суб'єктивність вибору та ранжування факторів зовнішнього і внутрішнього середовища

  • Слабка підтримка прийняття конкретних управлінських рішень

  • Погана адаптація до середовища, що постійно змінюється

Методи внутрішнього середовища

SNW- аналіз

  • конкурентні переваги (унікальність);

-сильна позиція у специфічних ринкових сегментах, добре знаний лідер;

-жорсткий конкурент на ринку;

-стратегія наступу чи інша важлива стратегія;

-сприяння зростанню чисельності цільових груп споживачів чи їхній лояльності;

-вища за середню обізнаність про стан ринку;

- можливості захисту від конкурентів;

-диференціація виробів, обгрунтована диверсифікація;

-достатні фінансові ресурси;

-вищі за середні технологічні та інноваційні навички; творчий менеджмент;

-добре вивчений ринок, потреби покупців;

-вища за середню рентабельність і

прибутковість та маркетингові навички.

-відсутність реальних конкурентних переваг;

-постійні атаки з боку ключових конку­рентів;

-нижчі за середні темпи зростання;

-брак фінансових ресурсів, недостатній прибуток;

-втрата репутації у споживачів;

-«пасти задніх» у розвитку продукції, вузька спеціалізація;

-недоліки в стратегічній діяльності;

-брак дій для пом’якшення конкурентного тиску;

-виробництво з високими витратами, старіння потужностей;

-відсутність реальних особливих навичок у галузі менеджменту, брак талантів;

-«новачок» у бізнесі, чию репутацію ще не доведено;

-відсутність міцної позиції, щоб боротися із загрозами;

Метод SPACE

  • Зрозуміла логіка проведення аналізу.

  • Можливість чисто формально, швидко зробити оцінку. Але ця приваблива сторона даного методу може бути причиною вибору невірних рекомендацій.

  • Можливість визначення укрупнених стратегічних позицій (далеко не всіх).

  • Наочність представлення отриманих результатів та рекомендацій щодо вибору напрямків дій.

  • Групи чинників представлені без обґрунтування виділення саме цих груп чинників.

  • У групи факторів включений далеко не повний перелік цих чинників, причому включення факторів в окремі групи часом носить випадковий характер, не випливає з послідовного використання якихось певних класифікаційних ознак.

  • Має місце в злегка змінених формулюваннях повтор факторів, поміщених в різні розділи методики.

  • Слід зазначити частковий повтор факторів, поміщених в один розділ методики.

  • Представлений без будь-якого обґрунтування далеко не повний перелік стратегічних позицій організації-конкурента.

  • Для оцінки навіть кількісних змістовних показників використовувалися тільки бальні експертні оцінки.

Матриця BCG

  • Теоретичне опрацювання взаємозв'язку між фінансовими надходженнями і аналізованими параметрами;

  • Об'єктивність аналізованих параметрів (відносна ринкова частка і темп зростання ринку);

  • Наочність отриманих результатів і простота побудови;

  • Вона дозволяє поєднувати аналіз портфеля з моделлю життєвого циклу товару;

  • Матриця проста і доступна для розуміння;

  • Легко розробити стратегію для бізнес-одиниць та інвестиційну політику.

  • Сильне спрощення ситуації;

  • У моделі враховуються тільки два фактори, однак висока відносна частка ринку — не єдиний фактор успіху, а високі темпи приросту — не єдиний показник привабливості ринку;

  • Відсутність обліку фінансового аспекту, видалення собак може призвести до подорожчання собівартості «корів» і «зірок», а також негативно позначитися на лояльності клієнтів, що користуються даним продуктом;

  • Допущення про те, що частка ринку відповідає прибутку, це правило може порушуватися при виведенні на ринок нового продукту з великими інвестиційними витратами;

  • Допущення, що зниження ринку викликане закінченням життєвого циклу товару. Бувають інші ситуації на ринку, наприклад, закінчення ажіотажного попиту або економічна криза.

Портфельний аналіз

  • Глибина. Тому що використання не приводить до спро­щених висновків, як у випадку з БКГ, оскільки розглядається істотно більше число чинників, тобто факторів середовища, що впливають як на привабливість ринку, так і на конкуренто­спроможність підприємства

  • Гнучкість. Тому що згадані чинники вибираються са­мостійно, залежно від конкретної ситуації, що склалась в тій чи іншій СОБ.

Широта застосування. Тому що даний метод не вихо­дить з якоїсь приватної гіпотези.

  • складність вимірювання великого числа чинників

  • статичний характер матриці,

  • суб'єктивність оцінок, загальний характер і труднощі вибору стратегій з багатьох можливих варіантів.

Інтегральний метод за моделлю Дюпон 

  • простота розрахунків завдяки незначній кількості показників оцінювання;

  • наявність доступу до необхідних для обчислення інформаційних даних;

  • можливість використання для зовнішньої експрес-діагностики

  • завищеність граничних значень коефіцієнтів

  • занадто узагальнена градація нормативного значення результуючого показника