Vse_vmeste_1-126

1-5

6-10

11.Коефіцієнт перетравності - відношення маси перетравної р-ни до прийнятої (у відсотках).

12.Досліди з визначення перетравності ПР корму: у фізіологічних дослідах, для яких добирають не менше трьох тварин однієї породи й статі, близьких за віком, вгодованістю, продуктивністю і типом нервової діяльності. Для досліду заготовляють корми з відомим хімічним складом. Зразки зібраних протягом досліду добових зразків калу аналізують у лабораторії

13.Термін досліду поділяють на два періоди: підготовчий (попередній) і

головний (обліковий).

14.Підготовчий період потрібен для того, щоб кишково-шлунковий тракт звільнився від передньо з*їденого корму, та тварина звикла до досліджуваного корма.

15.Протеїнове відношення — відношення кількості перетравних безазотистих р-н до кількості перетравного протеїну в кормі; характеризує рівень протеїнового живлення тварин.

16.Протеїнове відношення 1 до 4—5, при якому на 1 вагову частину протеїну припадає 4—5 вагових частин безазотистих р-н, вважається вузьким, багато протеїну в кормі; 1 до 6—8—середнім; більше ніж 1 до 8 — широким, бідний на протеїн. В кормових раціонах для молодняка, молочної худоби, підсисних маток і при м'ясній відгодівлі протеїнове відношення має бути середнє або вузьке; при сальній відгодівлі і для робочих тварин — широке.

17.Протеїнове відношення у годівлі свиней і птиці: 3,5-4,5.

18. Як перетравлюються окремі органічні р-ни кормів у тварин з однокамерним шлунком? Головним місцем перетравлювання крохмалю та цукрів у тварин з однокамерним шлунком є тонкий відділ кишечнику, де на них діють соки підшлункової залози та кишковий. Наявні у них ферменти – амілаза, мальтаза, інвертаза, лактаза – перетворюють дита полісахариди на моносахариди. У такій формі вуглеводи всмоктуються через стінку кишечнику в кров. Жири не зазнають у ротовій порожнині суттєвих змін, оскільки слина не має ліполітичних ферментів. Перетравлювання жирів відбувається переважно у тонкому відділі кишечнику, де вони під впливом ліпази соків підшлункової залози та кишечнику за участю жовчі розщеплюються до гліцерину і жирних кислот. Останні у реакції з солями жовчних кислот утворюють розчинні у воді комплекси.У тварин з однокамерним шлунком протеїн корму під дією ферментів шлункового і кишкового соків перетравлюється до амінокислот, які всмоктуються у тонкому кишечнику.

19.Як перетравлюються окремі органічні р-ни кормів у тварин з багатокамерним шлунком? У жуйних цукри і крохмаль амілолітичними ферментами мікроорганізмів у рубці гідролізуються до моносахаридів, які у клітинах бактерій зброджуються до летких жирних кислот – оцтової, пропіонової, масляної та ін. У травних соках шлунка і тонкого кишечнику відсутні ферменти, здатні розщеплювати клітковину. Вона може розщеплюватися під дією ферментів мікроорганізмів у передшлунках жуйних, товстому кишечнику коней, свиней та птиці.У рубці жуйних ліпіди корму розщеплюються під дією ліполітичних ферментів мікроорганізмів з утворенням етерифікованих жирних кислот. Ненасичені жирні кислоти гідрогенізуються. При гідролізі ліпідів вивільняється гліцерин, який зброджується мікроорганізмами до летких жирних кислот. У рубці жуйних всі аміди і значна частина білків (75–40 %) піддаються дії мікрофлори, у результаті чого вони розщеплюються до амінокислот і аміаку, з яких бактерії синтезують білок власного тіла. Синтезований мікробний білок разом з нерозщепленою частиною білка корму у сичузі під впливом пепсину за наявності соляної кислоти частково розпадається до пептидів. Із сичуга суміш незміненого білка та пептидів надходить у тонкий відділ кишечнику, де під дією ферментів підшлункової залози та тонкого кишечнику розщеплюються до амінокислот.

20.Основні продукти перетравлювання БЕР та жирів в шлунку та тонкому кишечнику моногастричних тварин. Вуглеводи – до моносахаридів, жири-

гліцерин і жирні кислоти., білкиамінокислоти.

21.На перетравність поживних р-н кормів впливає:вид і вік тварини, умови годівлі при її вирощуванні, фізичне навантаження, об єм раціону і його склад, режим годівлі та підготовки корму до згодовування.

22.Енергетичну поживність кормів ототожнюють із загальною, під якою розуміють сумарну корисну дію поживних р-н, зосереджених у кормі чи раціоні. Енергетичну поживність кормів визначають за вмістом перетравної, чистої та обмінної енергії. Це оцінка поживності кормів за сумою перетравних поживних р-н (СППР), крохмальним еквівалентом, вівсяною й енергетичною кормовими одиницями.

23.Баланс азоту: Nкорму=Nкалу+Nсечі+Nприросту+Nпродукції. Звідси: Nприросту= Nкорму– Nкалу–

Nсечі–Nпродукції

Баланс вуглецю: С корму=С калу+С сечі+С газів+С виділеної продукції+С приросту ; С приросту = С корму – С калу–- С сечі–- С газів–- С виділеної продукції

24.Баланс азоту і вуглецю слугує індикатором обміну протеїну в організмі і за його балансом визначають ефективність використання азотистих р-н корму.

25.Вівсяна кормова одиниця - поживність 1 кг вівса середньої якості, при згодовуванні якого понад підтримуючий корм в організмі дорослого вола синтезується 150 г жиру, що відповідає 5920 кДж чистої енергії. За цим способом оцінки поживність будь-якого корму прирівнюється за продуктивною дією жировідкладення до 1 кг вівса. Енергетичну поживність кормів виражають в енергетичних кормових одиницях (ЕКО) для окремих видів тварин. Одна ЕКО дорівнює 10 МДж обмінної енергії.

26.За кормову одиницю прийнято 1 кг вівса, продуктивна дія якого по жировідкладенню (при відгодівлі худоби) відповідає 150 г жиру. Розділивши масу фактичного жировідкладення на 0,150 кг жиру, еквівалентного кормовій одиниці, отримаємо, що в 100 кг пшеничних висівок міститься певна маса кормових одиниць, або в 1 кг пшеничних висівок міститься певна кількість кормових одиниць.

27.При оцінці поживності кормів і нормуванні потреби тварин враховується 6

показників (продуктивна енергія, виражена у вівсяних кормових одиницях, перетравний протеїн, кальцій, фосфор кухонна сіль і каротин), чого недостатньо для організації повноцінної годівлі тварин. Рядом учених-економістів пропонується оцінювати кормові культури за умовними показниками, як мають врахувати не лише енергетичну поживність кормів, а й інші їх елементи поживності кормів: вміст білку, клітковини, жирів та інших білково-вітамінних речовин.

28.Поряд з втратами енергії з калом проходить виділення енергії з сечею і кишковими газами (метаном СН4 та вуглекислим газом СО2). Різниця між валовою енергією корму (ВЕ) та енергією калу (Ек), сечі (Ес) і кишковими газами СН4 та СО2 і є обмінною енергією (ОЕ). ОЕ = ВЕ – Е к –Е с- Е кг.

29.Під чистою енергією розуміють енергію корму, яка залишається після вирахування із обмінної енергії енергії екстра теплоти (затрат енергії на засвоєння поживних речовин). Чиста енергія тратиться на підтримання життєвих функцій організму (дихання, кровообіг, репродуктивні функції та інші) та безпосередньо на продуктивність (продуктивна енергія). ЧЕ корму = ВЕ – Ек - Ес - Екг – Ет.

30.Обмінна енергія корму вираховується шляхом віднімання від валової енергії корму, енергії, що виділяється з калом, кишковими газами та сечею(прямий спосіб). Обмінну енергію визначають також розрахунковим шляхом, використовуючи дані по вивченню перетравності поживних речовин кормів та раціонів(непрямий спосіб). Також існує три способи визначення обмінної енергії шляхом розрахунків. Перший спосіб оснований на даних хімічного складу корму, коефіцієнтів перетравності, вмісту перетравних поживних речовин та рівнянь регресії . При визначенні обмінної енергії корму для кожного виду сільськогосподарських тварин та птиці рівняння різні. Другий спосіб - вміст енергетичних кормових одиниць вираховується по перетравній енергії корму або раціону. Третій спосіб оснований на розрахунку енергетичної поживності корму або раціону, з використанням коефіцієнтів запропонованих Ж.Аксельсоном.

31.Одна енергетичну кормову одиницю (ЕКО) = 10 МДж (10000 кДЖ) ОЕ.

32.Чому кількість обмінної енергії (ОЕ) в одному й тому ж кормі для тварин різних видів різна? Оскільки тварини кожного зі згаданих видів мають певні особливості перетравлювання поживних р-н та енергетичного обміну в організмі.

33.Обмінна енергія прямим способом для жуйних і коней: ВЕ корму –Е калу –Е

сечі –Е метану.

34.Обмінна енергія прямим способом для свиней: ВЕ корму –Е калу –Е сечі

35.Обмінна енергія прямим способом для птиці: ВЕ корму –Е посліду

36.Непрямим методом у жуйних – за кількістю перетравлених поживних р-н та їхнім тепловим коефіцієнтом. Енергія перетравлених поживних р-н в організмі частково втрачається із кишковими газами.

37.Непрямим методом у птиці – за кількістю перетравлених поживних р-н та їхнім тепловим коефіцієнтом. Енергія перетравлених поживних р-н в організмі частково втрачається із сечею.

38.Система оцінки поживності кормів і раціонів, в якій враховується кілька різносторонніх показників, що розглядаються як самостійні, без взаємного впливу один на одного, називається диференційованою.

39.Протеїнову поживність визначають за кількістю та якістю протеїну в кормах. Вміст сирого або перетравного протеїну виражають у відсотках, в грамах на 1 кг натурального корму або сухої р-ни.

40.Мінеральна поживність корму визначається кількістю мінеральних р-н, які надходять в організм тварини з кормами і частково з питною водою.

41.В яких кормах “сирого” протеїну міститься в межах 19 – 25%? В зелених кормах.

42.В яких кормах “сирого” протеїну міститься в межах 35 – 45%? Залишки олійного виробництва.

43.В яких кормах “сирого” протеїну міститься в межах 60 – 70%? Відходи мясопереробн виробництва.

44.В яких кормах “сирої” клітковини міститься в межах 35 – 40%? У соломі.

45.В яких кормах “сирої” клітковини міститься в межах 20 – 25%? У сіні.

46.В яких кормах “сирої” клітковини міститься в межах 2 – 8%? У зелених кормах.

47.Енергетична поживність жому бурякового свіжого. 1 кг свіжого жому становить 0,08 к.од

48.З якою метою в раціони тварин вводиться меляса кормова? Згодовування амідомелясної суміші дозволяє до 30% поповнити нестачу перетравного протеїну у раціоні. При цьому зростають перетравність поживних р-н кормів на 3–4%, відкладання азоту в організмі тварин – на 3–5%, середньодобові прирости ж.м. у молодняку і надої молока у корів – на 10–15%.

49.Які комбікорми містять усі поживні необхідні р-ни? Премікси.

50.Які комбікорми складаються із суміші концентрованих кормів, мінеральних добавок, вітамінних та біологічно активних р-н, призначених для згодовування додатково до об’ємистих кормів з метою забезпечення повноцінної годівлі. Комбікорми-добавки структура концентровані 75-80; соковиті 5-10; грубі 20-25; тваринного походження 5-10.

51.Комбікорми-концентрати доповнюють основний раціон із грубих і соковитих кормів необхідною кількістю енергії, протеїну, мінеральних р-н. Комбікормидобавки представлені білковими концентратами (БК), білково-вітамінними добавками (БВД), білково-вітамінно-мінеральними добавками (БВМД), замінниками незбираного молока (ЗНМ). БВД і БВМД містять концентровані високопротеїнові корми (макуха і шрот, дріжджі, зерно бобових, рибне і м’ясокісткове борошно), а також препарати вітамінів, макро- і мікроелементів та інші біостимулятори.

52.Бульбоплоди:корми з картоплі, топінамбуру, батату.

53.Які групи поживних р-н входять у переважній більшості до сухої р-ни коренебульбоплодів? Вітаміни групи В, багато вітаміну С, а морква — каротину.

54.Поживність 1 кг коренебульбоплодів коливається від 0,1 до 0,3 к. од.

55.Нормованою годівлею називають кількість поживних р-н та енергії, яка задовольняє потреби тварини, зумовлені її фізіологічним станом та господарським використанням.

56.Раціон - норма харчових продуктів для людей і норма кормів для годівлі тварин на певний термін; - це набір різних кормів у кількостях, що забезпечують добову потребу тварин у всіх поживних р-нах.

57.Структура раціону — це співвідношення окремих груп кормів у ньому за вмістом енергії, виражене у відсотках до загальної його поживності.

58.Яка інформація про тварин необхідна для визначення норми годівлі тільних корів у сухостійний період?

59.Яка орієнтовна даванка грубих кормів для тільної корови у сухостійний період з розрахунку на 100 кг ж.м.?

60.Яка орієнтовна даванка соковитих кормів для тільної корови у сухостійний період з розрахунку на 100 кг ж.м.? 4 – 6 кг на 100 кг ж.м.

61.Скільки концентрованих кормів згодовують тільній корові у сухостійний період на одну голову за добу? 25 - 40 %, в середньому в сухостійний період згодовують 0,4 – 0,6 кг концкормів на 100 кг ж.м.

62.Потребу дійних корів у енергії та поживних р-нах визначають за їх живою масою, надоєм і жирністю молока, місяцем лактації, віком та вгодованістю.

63.Авансування годівлі полягає в тому, що раціон складають не за фактичним надоєм (за нормою, що відповідає живій масі тварини і теперішньому надою), а з додаванням (авансом спочатку 2-3, а потім 1,0-1,5 корм.од. з відповідним (пропорційним) збільшенням кількості окремих поживних і біологічно активних р- н. У разі, коли корова реагує на це збільшення рівня годівлі підвищенням надою, його знову збільшують. Так діють доти, поки надій зростає.

64.Орієнтовна даванка грубих кормів в раціонах для дійної корови з розрахунку на 100 кг ж.м.. Сіна 1,0–1,5 кг, соломи – 0,4–0,5кг.

66.Від чого залежить даванка концентрованих кормів дійним коровам? Від добового надою.

67.За якої кількості концентрованих кормів у структурі раціону тип годівлі вважається концентратним? Більше 40 %.

68.Який вміст сирої клітковини повинен бути в сухій р-ні раціонів для дійних корів різної продуктивності? 16-28%.

69.Добавки, за допомогою яких можна поповнити нестачу кальцію в раціонах:

борошно:черепашки, мідії, вапняки, кальцію хлорид, кісткове борошно, крейда кормова, монокальційфосфат кормовий, преципітат кормовий, трикальційфосфат, фосфат знефторений.

70.Добавки, за допомогою яких можна поповнити нестачу фосфору в раціонах:

вапняки, диамонійфосфат, динатрійфосфат, кісткове борошно, моно амонійфосфат, монокальційфосфат кормовий, преципітат кормовий, три кальцій фосфат, фосфат знефторений.

71.За якими зоотехнічними показниками визначають норму годівлі телят:

порода, маса, рід, вид.

72.Скільки літрів молозива дають телятам за першу даванку? Телятам на протязі 7 днів випоюють материнське молозиво три рази на добу по 1,5-2 кг, залежно від розвитку і здоров’я.

73.Який максимально допустимий термін першого згодовування молозива?

Відразу після народження, вдруге - через 7–10 год після народження.

74.З якої декади телят привчають до поїдання сіна та концкормів? Від 10-

денного віку теляті починають випоювати незбиране молоко і одночасно привчають до поїдання якісного злаково-бобового сіна, концентрованих кормів.

75.У якій пропорції розчиняють сухий замінник молока у воді? Оптимальним вважається її вміст на рівні 125 г, що досягається при розведенні порошку водою у співвідношенні 1:8. Таке співвідношення треба витримувати при випоюванні ЗНМ з 7—8-го дня по 20—21-й день. Телятам старшим цього віку можна випоювати ЗНМ, розведений у співвідношенні 1:9, що буде відповідати вмісту приблизно 105—110 г сухої р-ни в 1 л продукту.

76-80

81-85

86-90

91.Як змінюється потреба кнурів плідників в поживних р-нах при підвищенні інтинсивності використання? Залежить від їх ж.м., віку, інтенсивності

використання, індивідуальних особливостей обміну р-н та загального фізіологічного стану. Порівняно з іншими виробничими групами дорослих свиней, вони характеризуються вищим рівнем обміну р-н та енергії в організмі. Так, у молодих кнурів у 9,5-місячному віці теплопродукція з розрахунку на 1 кг ж.м. за добу досягає 44,6 ккал (0,19 МДж), тоді як у лактуючих свиноматок – 40,8 ккал (0,17 МДж), у поросних – лише 24,3 ккал (0,10 МДж). При складанні раціонів для кнурів насамперед враховують норми і тип годівлі, період року та інтенсивність використання, що зумовлює їх структуру та поживність.

92.Оптимальна вологість кормосуміші для свиней. 60-65% 93. На які групи поділяються свиноматки за фізіологічним станом? холості,

поросні і лактуючі.

94. Як змінюється потреба поросних свиноматок у поживних р-нах протягом просності. Залежить від віку,ж.м. та фізіологічного стану. Розрізняють три періоди фізіологічного стану свиноматок:підготовка до осеменіння,поросність,лактація.

у перші 84 дні поросності потреба свиноматок у енергіїі поживних р-нах невелика - дуже мало відкладаеться поживних р-н у плодах і генеративних органах.Тому бажаний рівень годівлі тварин у цей період -близький до підтримуючого ,але повноцінність годівлі повинна бути високою ,оскільки ембріональна загибель поросят настає переважно в перші 45 днів просності.Тому від перебігу першої третини вагітності залежить фактична багатоплідність свиноматок.Упродовж останього місяця поросності інтинсивніть обміну в організмі свиноматок стрімко зростає.Так рівень нагромадження енергії та протеїну збільшується у 8-10разів і в зв,язкуз цим зроствє потреба в енергії та поживних р-нах.

95.Яка інформація необхідна для визначення норми годівлі підсисних свиноматок? Визначають за живою масою ,періодом поросності(перші 84 чи остані

30днів)віком (до двох років або старше).Для забезпечення нормального росту й розвитку поросних свиноматок у віці до двох років незалежно від їх фактичної ж.м. годують за нормами годівлі лорослих тварин.Нормами годівлі поросних багатоплідних свиноматок,виснажених попереднєю лактацією,збільшують на 1015%.

96.Яка структура раціонів прийнята для підсисних свиноматок? Основу має складати суміш концентрованих з додаванням невеликої кількості соковитих кормів для синтезу молока. У господарствах, які виробляють свинину на кормах власного виробництва, у зимовий період раціони для підсисних свиноматок включають 3,5– 5,0 кг зернових кормів (пшениці – 20–25%, ячменю – 35–40, вівса – 5–10, кукурудзи

– 15–20%, невелику кількість макухи, гороху та ін.), 3–8 кг соковитих кормів, 0,5–

0,8 кг трав яного чи сінного борошна. Добрими соковитими кормами для лактуючих свиноматок є буряки, гарбузи, морква, картопля, комбінований силос. Сприятливо впливають на молочність корми тваринного походження – збиране молоко, м ясокісткове, рибне борошно, сироватка. У літній період до раціонів підсисних свиноматок входять суміш концкормів – 75–80% за поживністю та трава бобових – 15–20%. Улітку свиноматок з поросятами бажано випасати.

97. Особливості травлення у поросят до 3 тижневого віку. Протягом перших трьох тижнів після народження у складі шлункового соку відсутня вільна соляна

кислота (період вікової ахлоргідрії), через що він не проявляє перетравної дії на білки корму та позбавлений бактерицидних властивостей.

98.Норми вмісту клітковини в сухій речовині раціонів поросят. 3,4–4,2%.

99.Розрізняють такі типи відгодівлі свиней: інтенсивний м ясний, беконний та до жирних кондицій.

101.Корми, що понижують якість м’яса та сала: гречка, пшеничні та ячмінні висівки, кукурудза.

102.Для м'ясної відгодівлі потрібно ставити поросят скоростиглих порід у віці 3-

4місяці, з середньою масою тіла 25-35 кілограмів, і закінчувати її в 7-8 місячному віці з досягненням маси тіла 110-120 кг. Ефективним для інтенсивної відгодівлі, крім концентрованих кормів (усі зернові, насіння рослин, макуха, висівки, борошно тощо) є використання картоплі, буряків, гарбузів, відходів кухонь та їдалень, зеленої маси бобових трав, кропиви, інших об'ємистих кормів. Напівсальна та сальна відгодівля здійснюється впродовж 3-4 місяців, маса тіла свиней сягає 170-

200і більше кілограмів. У цей період нарощується переважно сало і внутрішній жир.

103.У жеребців підвищується потреба в поживних речовинах у періоди

підготовки до парування та його проведення.

104.Норми годівлі робочих коней визначають, передусім, за показниками іх м’язової роботи(характер виконуваної роботи) та їхньої живої маси

105.Чим важче робота, тим більшу питому вагу повинні займати в раціоні концентровані корми.

106.В якій послідовності відбувається згодовування концентрованих кормів і напування коней? Грубі, соковиті, далі напоюють, згодовують концентровані, решту грубих.

107.Що викликає згодовування коням сірої масті гречаної соломи? Гречана солома, зазвичай при збиранні соковита, важко висихає, легко пліснявіє і може викликати фагопіроз - припухання і почервоніння шкіри, висип, пухлини.

108.Які корми можна включати до раціону кролів. Грубі,зелені,корене-бульбо плоди.

109.Яка структура раціонів прийнята для кролів у зимовий період.

Концентровані-65-75, грубі-20, соковиті-10-15.

110.Нормують годівлю хутрових звірів залежно від виду, віку, ж.м., сезону року і фізіологічного стану.

111.Як змінюється потреба хутрових звірів у поживних р-нах весною. Обмін р-

н у хижих хутрових звірів найінтенсивніший у літній період, восени сповільнюється, найповільніший він узимку, а навесні знову пришвидшується. У зимово-весняні місяці на 100 кДж обмінної енергії для норок необхідно 2,3–2,6 г перетраного протеїну, песців і лисиць – 2,1–2,3 г. Даванка жиру у цей період не повинна перевищувати 1,1 г на 100 кДж обмінної енергії. Бажане співвідношення між протеїном, жиром і вуглеводами від вмісту енергії у цей період має становити, %: для норок – 45–50, 30–40 і 15–20 та для песців і лисиць – 40–45, 30–40 і 20–25.

112.Які корми включають до раціону хутрових звірів. Використовують три основні групи кормів — тваринного походження, рослинні і додаткові.

113.Як розподіляється добова даванка кормів хутровим звірям. Годують звірів

2рази на добу. Вранці дають 40 — 45 % добового раціо ну, ввечері — решту. У жаркий період нез’їдений корм через дві го дини забирають.

114.За якими показниками нормується живлення сільськогосподарської птиці.

За обмінною енергією, загальним (не перетравним) протеїном,амінокислотами, мінеральними р-нами, вітамінами.

115.Як здійснюється нормування живлення птиці при сухому типові годівлі.

Нормується з розрахунку не на голову за добу, а на 100 г повнораціонного комбікорму.

116-120

121.Чому рибу собакам згодовують з перервами? Риба містить повноцінний білок, добре засвоювані жири, вітаміни А, Д, багата мінеральними солями. Однак в нутрощах багатьох риб, міститься фермент тіаміназа, що руйнує вітамін В1. А такі види риб як пікша, хек, минтай - тріметіламідоксід, що перетворює залізо в неусвояемие форму, що веде до анемії. Тому рибу рекомендують згодовувати з перервами.

122.Які показники враховують при визначенні норм годівлі собак? Статть, вік,

ж.м., фізіологічний стан, умови утримання, робоче навантаження та ін. Потреба собаки в енергії зумовлюється не тільки її масою й віком, а також змінюється залежно від температури й вологості повітря, стану волосяного покриву, статі, конституції, інтенсивності м'язової роботи, фізіологічного стану (вагітність, лактація) тощо. Чим масивніша тварина, тим менша потреба у енергії з розрахунку на 1 кг ж.м..

123.На скільки груп поділяють усіх собак залежно від ж.м.? 6.

124.Яка хвороба виникає у собак за нестачі клітковини у раціоні? Її нестача викликає дискінезію кишечнику, особливо у повновікових тварин. Клітковина позитивно впливає на моторику жовчовивідних шляхів і виділення з організму холестерину.

125.Яка частка м’яса та м’ясних субпродуктів має бути у раціонах племінних псів за енергетичною поживністю. До 40% енергетичної поживності раціонів собак мають становити тваринні корми: м'ясо, субпродукти, молоко, відходи переробки молока, риба, яйця. Найпоживнішим кормом для собак є м'ясо, частка якого в раціоні повинна становити 25–30% за калорійністю. Собакам згодовують конину, яловичину, баранину, свинину, птицю, гризунів, ембріони великої рогатої худоби у сирому і вареному вигляді.

126.Орієнтовна структура раціонів для собак? Потреба повновікової собаки в енергії з розрахунку на 1 кг маси тіла на одну голову становить, кДж: масою до 5 кг

– 380–600; 6–10 кг – 310–360; 11–20 кг – 270; 21–30 кг – 240; 31–40 кг – 220; 41–50

кг – 210. Цуценята потребують значно більше енергії з розрахунку на 1 кг маси. Білка на 1 кг маси потрібно дорослим 4,5 г, молодняку - 9, вуглеводів 10 і 16, в тому числі клітковини 1 і 1,5 г відповідно. У годівлі собак використовують продукти тваринного і рослинного походження, а також добавки і препарати (мінеральні, вітамінні). До 40% енергетичної поживності раціонів собак мають становити тваринні корми: м'ясо, субпродукти, молоко, відходи переробки молока, риба, яйця. Найпоживнішим кормом для собак є м'ясо, частка якого в раціоні повинна становити 25–30% за калорійністю. У годівлі собак також використовують субпродукти до 30% за калорійністю раціону та кістки. М'ясо-кістковим борошном частково замінюють м'ясо, згодовуючи його не більше 100 г за добу. Молоко, молочні продукти та їх відходи в раціонах собак можуть замінювати частину м'яса і становити 3–5% калорійності раціону. Рибного борошна дорослим собакам згодовують не більше 50, а цуценятам – 20 г за добу. Риб'ячий жир використовують як вітамінну підгодівлю. Корми рослинного походження в раціонах дорослих собак повинні досягати 60–70% добової потреби в енергії. Серед них найпоширеніші: злакові зернові (овес, ячмінь, просо, кукурудза тощо) у вигляді борошна, хліба і круп та овочі й коренебульбоплоди. У годівлі собак використовують житній і пшеничний хліб, добова норма якого для дорослої собаки становить 200–300г. Із круп використовують манну, кукурудзяну, пшоняну, гречану, перлову і ячмінну (200-250г). Собакам згодовують капусту (свіжу і квашену), моркву, картоплю, буряки, салат, щавель, шпинат, гичку буряків і моркви, топінамбур. Їхня частка у раціонах дорослої тварини має становити 8–10% його добової калорійності.