Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Государственній єкзамен / ГОС 2, заразніе

.pdf
Скачиваний:
81
Добавлен:
04.08.2017
Размер:
3.52 Mб
Скачать

інфекціїйтериторії,наякуможливаміграціядикихтварин.Унеблагополучному пунктізабороняєтьсяпроведеннявиставок,виведеннясобак,вивезеннязайого межісобак,котівтадикихтварин.Нанеблагополучнихмисливськихугіддяхів загрозливійзонізабороняєтьсяпромисловейліцензійневідстрілюваннядиких тварин,їх відлов та вивезення.При захворюваннідиких тварин на сказ організовуєтьсяїхвідстрілюваннянезалежновідстроківполювання.Вживаються заходищодозниженнячисельностілисицьтаєнотовиднихсобак,проводиться пероральнаімунізаціяантирабічноювакциноюм'ясоїднихзвірів.

Затваринаминеблагополучноїфермивстановлюютьпостійнийветеринарний нагляд.Підозрюванихщодозахворюваннянасказіпокусанихтвариннеменшяк2

—3разинадобуретельнообстежують.Лікуватиабощеплюватипротисказуцих тварин забороняється.Підозрюванихузараженнінасказтварин щеплюють антирабічноювакциноюіутримуютьпідветеринарнимнаглядомупродовж60діб. Свійськихтвариніхутровихзвірів,підозрюванихщодозараженнянасказ,без клінічнихознакзахворюваннядозволяєтьсязабиватийвикористовуватиодержані віднихпродуктиназагальнихпідставах.Молоковідклінічноздоровихтварин неблагополучноїотари (ферми)дозволяється вживати людям або на корм тваринам післяпастеризаціївпродовж ЗО хв при 80 — 85 °С чи кип'ятіння впродовж5хв.Гнійвідхворихіпідозрюванихщодозахворюваннянасказтварин,а також забруднену виділеннями цих тварин підстилку після попереднього зволожування дезінфекційними розчинами спалюють. Гноївку змішують у гноєзбірникуізсухим хлорним вапном,щоміститьнеменш як25% активного хлору,зрозрахунку0,5кгхлорноговапнана20лгноївки.Місцезнаходженняхворої абопідозрюваноїщодозахворюваннянасказтварини,інвентар,одягтаіншіречі, контамінованіслиною таіншимивиділеннямихворихтварин,дезінфікують.Для дезінфекціївикористовують4%-йрозчинформальдегіду,10%-йгарячий(70°С) розчинїдкогонатру,розчинхлорноговапназвмістомактивногохлору5%.Клітки длясобакдезінфікуютьобпаленнямпаяльноюлампою.Одяг,забрудненийслиною хвороїтварини,кип'ятять.Шерстьітвариннусировину,отриманівід клінічно здоровихтвариннеблагополучноїщодосказугрупи,вивозятьізгосподарствавтарі зщільноїтканини лишена переробніпідприємства або на підприємства із заготівлі,зберіганнятапереробкизобов'язковою вказівкою уветеринарному свідоцтвіпронеобхідністьїхдезінфекції.Шкури,знятізубитихбродячихсобаку неблагополучних щодо сказу пунктах,піддають профілактичній дезінфекції. Карантинніобмеженнязнеблагополучногощодосказупунктузнімаютьчерез2міс після останнього випадку захворювання тварин на сказ івиконання всіх передбаченихзаходів.

Білет13.

1.ВЧЕННЯ Є.Н.ПАВЛОВСЬКОГО ПРО ПРИРОДНУ ОСЕРЕДКОВАНІСТЬ ТРАНСМІСИВНИХХВОРОБ.

Паразитози,збудникиякихпередаютьсявідхворихдоздоровихтваринза допомогою переносників(комахтапавукоподібних),називаютьтрансмісивними. Впершевченняпро трансмісивніхвороби таїхприроднуосередковістьбуло розробленеЄ.Н.Павловськимзіспівробітникамив30–40-хрр.минулогостоліття.

Яскравим прикладом такоїінвазіїможе бути лейшманіоз.Збудник цієї хвороби—одноклітиннийджгутиковийорганізмLeishmaniatropica.Удикійприроді лейшманіямиураженігризуни(хом’яки,великіпіщанки).Збудникипередаютьсяза допомогоюкровосиснихкомах— москітів,щоживутьунорахгризунів.Упродовж тривалогочасулейшманіїможутьциркулюватиміж переносникамийдикими тваринами.Припроникненнівприродніосередкилейшманіозулюдиниісвійських м’ясоїдних тварин відбувається їх зараження збудниками цих небезпечних інвазійниххвороб.Ворганізмімеханічнихпереносниківпаразитичніорганізмине розвиваються(факультативно-трансмісивніхвороби).Наприклад,ґедзітамухи- жигалки ємеханічними переносниками одноклітиннихорганізмів Trypanosoma brucei.

Утілібіологічних(специфічних)переносниківзоопаразитивпродовжпевного часурозвиваютьсяітількипісляцьогоздатнізаразитиздоровутварину(мухицеце дляTrypanosomavivaxабоіксодовікліщідлябабезійітейлерій).Такіхвороби називаютьоблігатно-трансмісивними.Важливурольвідіграютьтакож природноосередковігельмінтози(опісторхоз,ехінококоз,трихінельоз).

2.ЦИСТИЦЕРКОЗЦЕЛЮЛОЗНИЙ(CYSTICERCOSISCELLULOSIS)

Небезпечний антропозооноз,що спричинюється паразитуванням у серціта скелетнихм’язахличинковоїстадіїCysticercuscelulosaeстьожковогогельмінта

(свинячогоціп’яка)Taeniasolium.

Збудник.C.celulosae— прозорийпухирецьеліпсоїдноїформи,заповнений

рідиною,.Маєдвошаровуоболонку.Довнутрішньогошаруприкріпленийсколекс, щомаєтакусамубудову,якіустатевозрілогопаразита.Крізьоболонкусколекс просвічуєтьсяувиглядібілоїплями.

Taeniasolium — цестодазавдовжкидо3м,однакінодіможедосягати6–8м. Сколексзавширшки0,6–1мм,маєчотириприсоски,хоботокозброєний22–32 гачками,розміщенимивдваряди.Стробілаціп’яканалічуєблизько900члеників. Зрілийчленикціп’яказаповненийматкою,якаміститьяйцяімає7–12бічних відгалужень.Яйцяокруглоїформи,діаметром 0,04мм,вкритітрьоматовстими, радіальнопокресленимиоболонками.Всерединінихміститьсяонкосфераз3–6 гачками.

Циклрозвитку.Свинячийціп’якрозвиваєтьсязаучастю дефінітивногота проміжниххазяїв.Дефінітивнимхазяїномєтількилюдина,апроміжними—свійські йдикісвині,ведмеді,верблюди,собаки,коти,зайці,кролі,атакож людина.З фекаліямихвороїлюдини узовнішнєсередовищевиділяютьсязрілічленики.Кутикулаїхчасторуйнується, звільняючияйця,якірозсіюютьсяузовнішньомусередовищійконтамінуютькорми, підстилку,годівниці,предметидогляду.Дляподальшогорозвиткугельмінтаяйця мають потрапити в організм проміжного хазяїна.Найчастіше цистицерками уражуютьсясвині,оскількивонимаютьсхильністьдокопрофагіїіпоїдаютьфекалії людини разом зчлениками цестоди.У кишкахпроміжного хазяїна кутикула члениківтаоболонкияєцьперетравлюються,онкосферизвільняються,проникають устінкукишокілімфатичнимитакровоноснимисудинамипоширюютьсяповсьому тілу,досягаючимісцьлокалізації(м’язисерця,посмугованім’язи,мозок,очітаінші органи).Через20дібнавнутрішній оболонціцистицеркарозвиваютьсязародкисколекса,ачерез40–50дібнаньому з’являютьсяприсоскитагачки.Інвазійнимицистицеркистаютьчерез2,5–4міс.В органахітканинахпроміжногохазяїнацистицеркиживутьупродовж3–6років.З часомвонизвапнюютьсяігинуть.Зараженнялюдинивідбуваєтьсявразівживання вїжусирогоабонедостатньотермічнообробленогом’яса,ураженогоцистицерками (дегустаціяфаршунасмак,холоднокопченім’яснівироби,салозпрошаркомм’яса). Джерелом зараженнялюдиниможебутим’ясодикогокабана,ведмедя,верблюда.Втонких кишкахпіддією жовчітакишковогосокусколексвивертаєтьсязпухирця,за допомогоюгачківтаприсосківприкріплюєтьсядослизовоїоболонки,івідшийки починаєтьсярістчлеників.Статевозрілоїстадіїпаразитдосягаєчерез2–3міс.В організмілюдинисвинячийціп’якживепонад10років,постійновиділяючизрілі членикиузовнішнєсередовище.Людина,якпроміжнийхазяїн,заражаєтьсяпри заковтуванніяєцьсвинячогоціп’яка,наприкладприспоживаннінемитиховочів, фруктів,забрудненоїводитощо.Іншийшляхзараженнялюдини—аутоінвазія,коли внаслідокантиперистальтикикишок(підчасблювання)зрілічленикицестоди потрапляютьушлунок.Піддієюшлунковогосокувониперетравлюються,оболонка яєцьруйнується,онкосферизадопомогоюембріональнихгачківпроникаютькрізь стінкукишок укров ізаносяться в органи й тканини.В організмілюдини цистицерки локалізуються переважно в мозку,очах,підшкірній клітковині, спричинюючитяжкіічастоневиліковнізахворювання.

Епізоотологічнідані.Цистицеркозсвинейітеніозлюдейдужепоширенів багатьохкраїнахАфрики,Азії,ЛатинськоїАмерики,Європи.Ураженістьсвиней личинкамицестодидосягаєвокремихмісцевостях80%.Джерелом інвазіїдля свинейєхворалюдина,якарокамивиділяєунавколишнєсередовищечленики

ціп’яка.Поширенню хворобисеред свинейсприяєутримуванняїхусільській місцевостів загонах,дворах,коли вони мають доступ до необлаштованих убиралень. Яйця гельмінта досить стійкі протии несприятливих чинників зовнішньогосередовища.

Клінічніознаки.Зазвичайнихумовцистицеркозсвинеймаєсубклінічни йчибезсимптомнийперебіг.Загальнепригнічення,зниженняапетиту,пронос, підвищеннячутливостішкіри.На8-мудобуз’явилисьблювання,проносізкров’ю, спрага,болісністьскелетнихм’язів.Температуратілапідвищуваласьдо40,6°С, прискорювалисьпульсідихання.На15– 17-тудобузпочаткуінвазіїклінічні ознакипоступовозникали,однакукровізменшуваласькількістьеритроцитів, рівеньзагальногобілка,збільшуваласькількістьлейкоцитівтаеозинофілів.Якщо врахувати,щоводномузріломучленикуT.solium міститьсядо40тис.яєць,то великідозизараженняіклінічнийпроявхворобизазвичайнихумовутримання тваринцілкомреальні.

Патологоанатомічні зміни. У разі невисокої інтенсивності інвазії патологоанатомічнізміниневиявляються.Придоситьзначнійінвазіїцистицерками відмічаютьпереродженняіводянистістьм’язовоїтканини,розростаннясполучної тканининамісціатрофованихм’язовихволокон.

Діагностика.Зажиттєвудіагностикуцелюлозногоцистицеркозуусвинейне розроблено.Імунобіологічніметоди,хочайдаютьобнадійливірезультати,однак покищоненабулиширокогопрактичногозастосування.Цистицеркоздіагностують підчаспроведенняветеринарно-санітарноїекспертизитуш.Досліджуютьжувальні м’язи,серце,язик.Застосовуютьлюмінесцентнийметод.Живіцистицеркивм’язах маютьвластивістьпіддієюультрафіолетовоговипромінюваннясвітитисярожевочервонимкольором.

Лікуваннярозробленонедостатньо.Обнадійливірезультатиодержанопри парентеральномузастосуваннірозчинівпразиквантелувдозі10мг/кгмаситіла щодня впродовж 7 днів.Проте економічна доцільність такого лікування не виправдана. Профілактика та заходи боротьби.З метою профілактики целюлозногоцистицеркозуусвинейпотрібнаобов’язковаветеринарно-санітарна експертизавсіхсвинячихтуш назабійнихпунктах;заборонаподвірногозабою тварин та продаж м’яса ім’ясних продуктів без ветеринарного нагляду на несанкціонованихринках;утилізаціятушізсубпродуктамивразівиявленнябільш якчотирьохцистицерківум’язах;обов’язковаветеринарно-санітарнаекспертиза туш дикихкабанів,ведмедів,зайців,верблюдів;пропагандаветеринарнихзнань серед населення; плановий медогляд працівників тваринницьких ферм з проведеннямкопроскопічнихдосліджень;заборонавикористанняфекалійлюдей дляудобренняприсадибнихділянокіполів;обладнаннянафермахубиралень, недоступнихдлятварин.Узахідноєвропейськихкраїнахпрактикуютьвакцинацію свиней.

Ветеринарно-санітарнаекспертиза:Придослідженнінафінозоглядаютьі прощупуютьязик.Розрізають(паралельноповерхнінижньоїщелепи)іоглядають жуйнім'язи(зовнішні— двомарозрізами,авнутрішні— однимзкожногобоку). Потім розрізають серце іроблять кілька поздовжніх надрізів.Розрізають і оглядаютьм'язикореняязика,шийніідіафрагму.Санітарнаоцінкафінозногом'яса перебуваєвпрямійзалежностівідміриураженняйоголичинкамифін.

Якщоум'язахабоорганахнарозрізі40см єбільше3-хфін(живихабо мертвих),тотушу,голову,язик,серцетаіншіпродукти,щомаютьм'язовутканину, передаютьдлятехнічноїутилізації,при3-хіменше— тушуівсісубпродукти,які

мають м'язову тканину — проварюють, заморожують або солять. Жир знешкоджуютьвитопленнямздоведеннямтемпературидо100°Спротягом20хв. Кишкивідураженихфінозомтваринпіслязвичайноїобробкивикористовуютьза призначенням.

Фінозовецьіоленівдлялюдейбезпечний.Томувразівиявленняличинокфін тушу,якщонемаєзмінум'язах,всіорганицихтваринпередаютьдляпереробкина вареніковбаснівиробиабознешкоджуютьзаморожуванням.Придегенеративних змінахум'язахтушупіддаютьтехнічнійутилізації,ажирперетоплюютьнахарчові цілі.

ЦИСТИЦЕРКОЗБОВІСНИЙ

TaeniosisCysticercosis

Загальнаінформація Теніоз— захворюваннялюдини,якевикликаєпаразитуваннявтонкому

кишечникустатевозрілоїцестодиTaeniasaginata(ціп'якабичачого).Цистоцеркоз бичачий— захворюваннявеликоїрогатоїхудоби,буйволів,яків,зебу,зумовлене паразитуваннямличинковоїстадіїцієїцестоди—CysticercusbovisзродиниTaenidae. ЦистицеркозвеликоїрогатоїхудобипоширенийвУкраїнійзавдаєзначнихзбитків м'яснійпромисловостіузв'язкузнеобхідністюутилізаціїяловичихтуш­ ,уражених цистицерками.

Симптоми Клінічніознаки бичачого цистицеркозу вивченіна експериментальних

телятах,априприродномузараженнівони,якправило,нереєструються. Діагноз

Цистицеркозвеликоїрогатоїхудобидіагностуютьтількипіслязабоютварин. Посмертнадіагностикагрунтуєтьсянаретельномуоглядірозрізівжуйнихтаінших м'язів,атакожсерцяйвиявленніунихживихчимертвихцистицерків.Згідноз Правилами ветеринарного огляду забійних тварин іветеринарно-санітарної експертизим'ясатам'яснихпродуктів(1985)нацистицеркозоглядаютьголовуй серце.Привиявленніцистицерківнарозрізахголовиісерцяроблятьдодатковопо­ двапаралельнихрозрізишийнихм'язів,спиннихтаін.Останнімирокамина­ м'ясокомбінатахУкраїнизастосовуютьлюмінесцентнийметоддіагностики­ .

Діагностику теніозу проводять,головним чином,методами опитування­ , копроовоскопіїтагельмінтоскопії.

Лікування Єдинийнадійнийзасібтерапіїтваринприцистицеркозі— цепразиквантел

(дронцит),якийудозі100мг/кгживоїмасидаютьодноразовоабо50мг/кг—двачи тридніпідряд.Однимізнайкращихзасобівтерапіїлюдинипритеніозієфенасал (ніклозамід,йомезан),чи виготовлений на його основіпрепарат діклосал. Високоефективнийантигельмінтикдлялікуваннялюдини—празиквантел.

Профілактика Профілактика ізаходи боротьби аналогічніописаним при цистицеркозі­

свиней. Збудникхвороби

Ціп'якбичачийзабудовою нагадуєсвинячогоціп'яка,алевідостаннього відрізняєтьсябільшимирозмірами(до10мзавдовжки),неозброєнимсколексом, дволопатевим яєчником ібільшою кількістю бічних гілок,що відходять від поздовжньогостовбураматкиузріломучленику.Яйцяйонкосферибичачогота свинячогоціп'яківмаютьоднаковубудову.Личинковастадія—цистицеркбичачий

—цеміхурець,якийзабудовоюподібнийдозбудникацистицеркозуцелюлозного.

Епізоотологія Епізоотичнатаепідеміологічнаситуаціїщодотеніозу-цистицеркозувУкраїні

маєтенденцію допослаблення.Теніозлюдейчастішереєструєтьсяуприміських зонахвеликихпромисловихцентрів (Дніпропетровськ,Запоріжжя,Київ,Львів, Одеса,Харків).Єдинеджерелозараженнявеликоїрогатоїхудобицистицеркозом— хворанатеніозлюдина,якаможерокамивиділятивнавколишнєсередовище­ члениківціп'яка.Причиною інвазіїсередвеликоїрогатоїхудобиможутьстати тваринники— носіїстатевозрілихцестод,атакожтрава,вода,грунт,забруднені членикамибичачогоціп'яка.Длялюдини— цесираабонедостатньооброблена яловичина.Цистицеркозом здебільшогозаражається2,5—3-місячниймолодняк. Яйцяціп'яківдоситьстійкіпротикліматичнихумов.Критичнимитемпературами длянихє60—70°С.Урідкомугноюяйцязберігаютьжиттєздатність71день,сіні— близько2міс,утелятниках—1,5року.Цистицеркименшстійкі,ніжяйця,ігинуть через2—3тижніпіслясмертіживителя.

Ветеринарно-санітарнаекспертиза:Ветеринарно-санітарнаекспертизатуші органів великої рогатої худоби при ураженні цистицеркозом в нашій країніпроводитьсязгідноіз«Правиламипередзабійноговетеринарногоогляду тварин іветеринарно-санітарною експертизою м’яса та м’ясних продуктів». Діагностикацистицеркозупроводитьсяшляхомрозрізівязика,м’язівголови,серця, апривиявленніцистицерківпроводятьдодатковоподвапаралельнихрозрізи шийних(употиличній ділянці)м'язів,грудних,лопатко-ліктьових (анконеуси), спинних,поперекових,тазових кінцівок ідіафрагми.Ці «традиційні» місця експертизилегкодоступніпідчасзвичайногозабою,призводятьдонайменшого пошкодженнятуші,івважаютьсямісцямивиявленнядляпаразиту.

РОЗКАЖІТЬ ТА ПРОДЕМОНСТРУЙТЕ (ПРИ НЕОБХІДНОСТІ,НА ТВАРИНІ) ЗАХОДИ,ЯКИХМАЄВЖИТИФАХІВЕЦЬ,ЩОДОЛІКВІДАЦІЇПРАВЦЮ,ПРИПІДОЗРІ ЦЬОГОЗАХВОРЮВАННЯ.

Правець(Tetanus,стовбняк)—гостранеконтагіознарановатоксикоінфекція різнихвидівтварин,щохарактеризуєтьсяпідвищеноюрефлекторноюзбудливістюі тривалимсудомнимскороченнямскелетнихм’язів.Направецьсмертельнохворіє людина.

Збудникхвороби—паличкаправцяCl.tetani,щодужепоширенавприроді, постійноперебуваєірозмножуєтьсявкишечникутравоїднихтварин.Узовнішнє середовищевиділяєтьсязфекаліямиізабруднюєверхнішариґрунту,деутворює спори.Паличка правця — анаеробний рухливий мікроорганізм,що внаслідок розміщеннянаодномузкінцівклітиникруглихабоовальнихспормаєформу барабанноїпалички

Епізоотологіяхвороби.Доправцевоготоксинудужечутливіконі,морські свинки,миші,значноменше— великарогатахудоба,вівці,козитасвині.Птиця рідко хворіє на правець.Собаки та холоднокровнітварини до цієїхвороби несприйнятливі.Молодітвариничутливіші,ніж дорослі.Хворобанеконтагіозна, проявляєтьсяспорадично.Розвиткухвороби сприяєсильнеохолодженняабо перегріваннятварин.Джереломзбудникаінфекціїєздоровітварини,яківиділяють йогозфекаліямиіконтамінуютьґрунт,деспориправцяможутьзберігатисядо11 років.Зараженнятваринвідбуваєтьсявнаслідокпроникненняспоруглибокірвані ранизрозчавленимитканинами,крововиливами,некрозами,вякихстворюються сприятливіанаеробніумовидлярозмноженнябацил.

Клінічніознакитаперебігхвороби.Інкубаційнийперіодтриває6–20діб. Перебігхворобивусіхтварингострий.Кіньстоїтьнерухомонаодномуйтому

самомумісцізширокорозставленимикінцівками,витягнутоювпередголовоюта загнутою догоришиєю.Живітпідтягнутий,спинасудорожноувігнута,хвісттрохи піднятий.Вуханерухомі,зіниційніздрірозширені,щелеписудорожностиснуті (тризм).Пальпацією виявляютьсядужетвердінапруженім’язи,що рельєфно виступаютьпідшкірою.Ухвороїтваринирізковираженерефлекторнезбудження, щозумовлюєпоявусудомнавітьуразінезначногошуму,легкогодотикудошкіри. Характерноюєнезвичнапозахвороїтварини,колихребетвигнутийдонизу,передні кінцівкисильновитягнутівперед,азадніназад.

Патологоанатомічнізміни.Трупнезадубіннявираженедобре.М’язимають виглядвареногом’яса,пронизанікрововиливами.

Діагнознаправецьґрунтуєтьсянапідставітиповихклінічнихознакхвороби, долабораторнихдослідженьвдаютьсялишеувинятковихвипадках.

Лабораторна діагностика.У лабораторію для дослідження надсилають рановийексудат,шматочкиураженоїтканини,яківідбираютьзглибинирани.Від загиблихтвариннадсилаютьшматочкитканинзмісцьуражень,атакожпечінкиі селезінки,кров (5 –10мл).Лабораторнідослідженняпередбачаютьвиявлення правцевоготоксинутавиділеннякультуризбудниказнаступнимдослідженнямна токсичність.Длявиявленняправцевоготоксинупроводятьпідшкірнезараження фільтратомзпатологічногоматеріалу2–3білихмишейабо2морськихсвинок.У разі виявлення в патологічному матеріалі правцевого токсину подальші дослідженнянепроводять.Якщорезультатидослідженьзвиявленнятоксину негативні,проводятьвисівипатологічногоматеріалунасередовищеКітт—Тароцці знаступнимвизначеннямтоксичностівиділеноїкультуридлямишейтаморських свинок.

Діагнознаправецьвважаютьустановленим уразівиявленняправцевого токсинувдосліджуваномуматеріалібезвиділенняькультуриабовиділенняз патологічногоматеріалукультуризвластивостями,характернимидлязбудника правця,якапродукуєтоксин.Терміндослідження—15діб.

Диференціальнадіагностика.Передбачаєнеобхідністьвиключеннясказу, м’язовогоревматизму,менінгіту.Сказхарактеризуєтьсязначною агресивністю тварин,паралічемнижньоїщелепи,слинотечею,відсутністютризму.Прим’язовому ревматизмі у хворихтварин не спостерігається підвищення рефлекторного збудження,м’язидуженапруженійболісні.Дляменінгітухарактерніпаралічі загальнепригнічення,тризмунебуває.

Лікування.Ефективнелишезаумовиранньогозастосуванняпротиправцевої антитоксичноїсироватки,оскількипіслявзаємодіїзклітинаминервовоїсистеми нейтралізаціяправцевогоекзотоксинунеможлива.Протиправцевуантитоксичну сироваткувводятьвнутрішньовенноабопідшкірновдозі80тис.АО великим тваринам,

40 тис.АО — дрібним та молодим тваринам до повного видужання. Рекомендується також спинномозкове введення сироватки під наркозом. Обов’язковоздійснюютьретельнуантисептичнуобробкурани,застосовуютьрізні сульфаніламідніпрепарати та антибіотики. Ротову порожнину промивають підкисленою оцтом водою,прямукишкуочищаютьвідкалу.Дляпослаблення судорожнихскороченьм’язівщодняувиглядіклізмизастосовують30–50мл хлоралгідратув300–500млкрохмальногослизуабопідшкірно50мл30%-го розчинусульфатумагнезії.Кориснимвиявляєтьсявнутрішньом’язовевведення2– 3разинадень50–80мл96%-гоалкоголюв1л5%-горозчинуглюкози.Показані заспокійливіпрепаратиталікидляпідтриманнясерцевоїдіяльності.Хворутварину

слідутримувативізольованомутемномуприміщенні,забезпечуючиїйспокійта повноціннугодівлю.

Імунітет.Після перехворювання на правець тварина набуває стійкого антитоксичногоімунітету.Дляактивноїімунізаціївикористовуютьконцентрований правцевийанатоксин,якийвводятьуділянціверхньоїтретинишиїпідшкірновдозі 1 мл великим тваринам і0,5 мл молоднякута дрібним тваринам.Імунітет формуєтьсячерез21–30дібізберігаєтьсяпонадодинрік,ауконей—упродовж5 років.

Профілактикатазаходиборотьби.Щобзапобігтизахворюваннютваринна правець,слід чітко дотримуватися вимог асептики й антисептики під час хірургічнихопераційтарізнихін’єкцій,авразітравм — своєчаснойправильно оброблятирани.Приглибокихрванихранах,засічках,опіках,тяжкихпологах потрібно вводити протиправцеву антитоксичну сироватку.Для закріплення пасивного імунітету рекомендується одночасне застосування специфічної сироватктаконцентрованогоправцевогоанатоксину.Внеблагополучнихпунктах, де спостерігаються частівипадки захворювання на правець,слід регулярно проводити імунізацію всіх сприйнятливих тварин концентрованим правцевим анатоксином.Плановіпрофілактичніщепленняпротиправцяєобов’язковимина кінних заводах.Для дезінфекціїприміщень,в яких знаходилися хворіта підозрюваніщодозахворюваннянаправецьтварини,застосовують3%-йрозчин формаліну,5%-йрозчинкарболовоїкислоти,5%-йрозчинкреоліну,10%-йрозчин хлорноговапна.

Ветеринарно-санітарна експертиза:При виявленніцієїхвороби тушу з органамиішкуроюзнищуютьспалюванням.Усізнеособленіпродукти(ноги,вим'я, вуха,кровтаін.),отриманіпризабоїіншихтварин,змішанізпродуктамизабоювід хворих,абоякщовонизнаходилисявконтактізними,утомучислітуші,також спалюють.

4.ФАСЦІОЛЬОЗ(FASCIOLOSIS)

ХворобажуйнихспричинюєтьсязбудникамиFasciolahepaticaтаF.gigantica родини Fasciolidae іхарактеризується ураженням печінки,жовчного міхура, супроводжуєтьсяінтоксикацією,зниженнямпродуктивностітвариніпогіршенням якостіпродукції.

Збудники. F. hepatica (фасціола звичайна) має листоподібну форму, завдовжки2– 3см,завширшкидо1см,коричневогокольоруіззеленуватим відтінком.Кутикулавкритадрібнимишипиками.Ротовийічеревнийприсоски слаборозвинені,зближеніміжсобоюірозміщенівпереднійчастинітіла.Маткамає розеткоподібнуформу.Яєчникісім’яникигіллясті,займаютьсередню тазадню частинитілапаразита.Жовточникидобрерозвинені,займаютьбоковіполятіла. Яйцяфасціолвеликі(завдовжки0,12–0,15мм,завширшки

0,07–0,09мм),жовтогокольору,овальноїформи,зкришечкоюнаодномуз полюсів.Розвиваютьсявонивзовнішньомусередовищі.

F.gigantica (фасціола гігантська)— відрізняється від F.hepatica дещо більшимирозмірами(до7,5см),стрічкоподібною формою тілаіпатогенністю. Статевозріліфасціолипаразитуютьужовчнихпротокахпечінки,жовчномуміхурі

Циклрозвитку.Фасціоли—біогельмінти.Розвиваютьсязаучастюпроміжних хазяїв— прісноводнихмолюсків:дляфасціолизвичайної— Lуmnaeatruncatula (малийставковик),фасціолигігантської—L.auricularia(вушкоподібнийставковик) таL.natalensis(утропічнихкраїнах).

У життєвому цикліпаразитів розрізняють чотири періоди:ембріогонія,

партеногонія,цистогонія,маритогонія.Ембріогонія—розвитокзародковоїклітиниз моментузаплідненняяйцядовиходузньогомірацидія.Партеногоніяпочинається іззануреннямірацидіявтіломолюскаізакінчуєтьсявиходомізньогоцеркаріїв. Цистогонія — перетворення церкаріїв на адолескарії.Маритогонія — період розвиткуфасціолворганізмідефінітивногохазяїна.

Гельмінти виділяють яйця, які разом із жовчю потрапляють у дванадцятипалукишкутварини,азвідтизфекаліями—узовнішнєсередовище.F. Hepaticaзадобувиділяєдо20тис.яєць,азавесьперіодсвогоіснування—понад1 млн.Засприятливихумов(тепло,волога,наявністькисню)вяйцівпродовж2–3 тижнівформуєтьсямірацидій.Мірацидійвиходитьуводу,нападаєнамолюскаі прикріплюєтьсядойоготіла,післячоговтрачаєвійки,занурюєтьсявньогоімігрує допечінки.Черезодинтижденьвінвиростаєіперетворюєтьсянаспороцисту веретеноподібноїформизтупозаокругленимикінцями.

Кишечниквідсутній.Порожнинаїтілазаповненазародковимиклітинами. Спороцистишляхом безстатевогорозвиткудаютьпочатокновомупоколінню — редіям,якірозриваютьоболонкуматеринськоїклітиниіпоселяютьсявпечінці молюска.Розвитокфасціолвідмірацидіядоцеркаріятриваєнеменшяк2,5міс.

Церкаріїскладаютьсяздвохчастин:власнетіла,щонагадуєдорослустадію трематоди,іхвоста.Загальнаїхдовжинастановитьдо0,5мм.Вониплаваютьуводі іпризіткненнізістеблом чилистком рослин,камінням,соломиною кріпляться, втрачаютьхвістіпочинаютьвиділятиназовнісекретзісвоїхцистогеннихзалоз, якийогортаєвсетілоішвидкотвердне(інцистуються).Тілоцеркаріявцисті (оболонці)називаютьадолескарієм.Подальшийрозвитокадолескарія,якінвазійної личинки,відбуваєтьсявтілідефінітивногохазяїна.Підвпливомтравнихсоківу травномуканалі,частішевдванадцятипалійкишці,цистарозчиняєтьсяіюний паразитпроникаєвчеревнупорожнинуабогематогеннимшляхомактивномігрує допечінкидефінітивногохазяїна.Тамвінростеічерез5–6тижнівперетворюється настатевозрілустадію—мариту.Впечінцівеликоїрогатоїхудобигельмінтиживуть до10,овець—до3–4років.

Епізоотологічнідані.Фасціольоздужепоширенийусвіті,особливовзонахз підвищеною вологістю.В Українітрапляється тільки F.hepatica.Основним джерелом захворювання є хворі тварини та паразитоносії. Заражаються фасціольозомсвійськітадикіжуйні,коні,свині,кролі,атакожлюди.Тяжкохворіє молодняк.Першівипадкихворобиутваринспостерігаютьсявосени,амасове захворювання — взимку.Доведено,що у тільних корів може бути утробне зараженняплоду.Чинникамипередаванняєтраваіззаболоченихпасовищ,водаз калюж,боліттанаявністьпроміжногохазяїна.Інодімолюскиіншихвидів(Lуmnaea

рalustris,L.stagnalis,L.ovata,L.cubensis,L.limosa,Radixovata)можутьбутиносіями збудників фасціольозу. Мінімальна зараженість проміжного хазяїна спостерігаєтьсянавесні(близько2%),амаксимальна—напочаткуосені(понад50 %).

Клінічніознакизалежатьвідінтенсивностіінвазії,виду,віку,загальногостану тварин.Інкубаційнийперіодтриваєвід1,5тижнядо1,5міс.Умолоднякупри високійінтенсивностіінвазіїхворобачастішевиявляєтьсявгострійформі.Тварини відмовляютьсявідкорму,унихспостерігаєтьсяпідвищеннятемпературитіла, пригнічення,пронос,якийчергуєтьсяіззапором,з’являютьсясудоми,треморм’язів, набрякивділянціміжщелеповогопростору.Зчасомрозвиваютьсяпрогресуюча анемія,виснаження.У разіхронічного перебігупомітнезагальнепригнічення, зниженняапетиту,розвиваютьсяперіодичнаатоніяпередшлунків,анемія,кашель,

особливовранці,мокраспинаувигляді«роси»,схуднення,укорівзнижуютьсянадої. Діагностика.Проводятьепізоотологічні,клінічнійлабораторнідослідження.

Фекаліїтвариндосліджуютьметодамиосадженняіфлотації.Загальноприйнятим вважаєтьсяметодпослідовногопромивання

Лікування.Прифасціольозізастосовуютьхімічніпрепаратизурахуваннямїх діїнарізністадіїрозвиткупаразитів:бензімідазоли(альбендазол,триклабендазол); саліциланіліди (клозантел, оксиклозанід, рафоксанід); бензидисульфонамід (клорсулон);дифенолетил(діамфенетид);замінніфеноли(бітіонол,гексахлорофен, нітроксиніл,ніклофолан);трихлорметилбензол (антитрем,гексихол,куприхол, політрем).

Наранні(дочотирьохтижнів)личинковіформипаразитівдіютьтільки препарати на основідіамфенетиду (ацемідофен,ацетвікол,атаскол,дифенід, корибан)удозі150мг/кгтатриклабендазолу(фазинекс,ендекс)удозі5мг/кг.Їх згодовують з кормом одноразово. У разінеобхідностіодночасноїдіїна статевозрілихфасціолдозузбільшуютьдлявеликоїрогатоїхудобидо12мг/кг,для овець—до10мг/кг.

Препаратиіншихгрупдіютьпереважнонастатевозрілихгельмінтів,ав збільшенихдозах—напізні(старші5–7тижнів)личинковіформи:альбендазолу (альбендазол,бровальзен,вальбазен,вермітан)внутрішньовдозідо10мг/кгдля великоїрогатоїхудоби,до7,5мг/кг—дляовець.Привисокійінтенсивностіінвазії дозузбільшуютьна20–50%;клозантелу(бронтел,роленол,сантел,фасковерм) вводятьудозі2,5мг/кг,анапізніличинковіформиідляовець—удозі5мг/кг; рафоксаніду(дисалан,раніден,урсоверміт,флюканід)внутрішньо,удозі7,5мг/кг одноразово;оксиклозаніду(диплін,заніл,занілокс)одноразовозкормомудозі15 мг/кг;бітіонолу(актопер,бітин,левацид,трематозол)внутрішньо,одноразово,для великоїрогатоїхудобивдозі75мг/кг,вівцям — 120–150мг/кг;нітроксинілу (довенікс,фасціолід)підшкірноодноразововдозі10мг/кг;ніклофолану(білевон, детрил,менікло-фолан)внутрішньоіпідшкірнодлявеликоїрогатоїхудобиудозі2,5 мг/кг,овець—5мг/кг;клорсунол(куратрем,івомекплюс).Останнійєкомбінацією 10%клорсулонута1%івермектину;застосовуютьвнутрішньовдозі7,5мг/кгабо підшкірно—2,2мг/кг;гексахлорпараксилолу(гексихол,гетол,хлоксил)

застосовуютьвнутрішньовдозі250–500мг/кг.Длягруповоїдегельмінтизації антигельмінтики змішують з невеликою кількістю корму.Суміш рівномірно розподіляютьугодівницяхізабезпечуютьвільнийдоступдоних;призначаютьна початкуранковоїгодівлі.Індивідуальнопрепаратизадаютьуформіборошняної суспензії,хлібнихчиборошнянихболюсів.

Для профілактики можливих отруєнь антигельмінтиками за добу до дегельмінтизаціїіпіслянеїзраціонутваринвилучаютьсільтакорми,якібагатіна вуглеводиілегкозброджуються(силос,сінаж,барду,буряк,картоплютощо).Уразі виникнення ускладнень внутрішньовенно вводять розчини кальцію хлориду, глюкози,серцевіпрепаратитазасоби,щознімаютьатоніюрубця.

Профілактикатазаходиборотьби.Практикуютьстійловеутриманнятварин. Випасаютьхудобунакультурнихпасовищах.Невикористовуютьдлявипасів заболочені,сильнозволоженіпасовищазнаявністюнанихмолюсків.Сінозтаких пасовищзгодовуютьтваринамнеранішеякчерез3–6міспісляйогозбирання.У липні–серпніпроводятьзмінупасовищ,обладнуютьводопійдлятварин,який відповідав би санітарно-гігієнічним вимогам. У господарствах,стаціонарно неблагополучних щодо фасціольозу, проводять планові профілактичні дегельмінтизації. Оскільки більшість трематодоцидів малоефективні проти