Государственній єкзамен / ГОС 2, заразніе

Цистицерк—прозорийміхурецьсірувато-білогокольору,овальноїформи, заповнений рідиною.Зовніцистицерки покритікапсулою зісполучної тканини.Черезнеїпросвічуєтьсяпаразит,головкаішийкаякоговтягнуті всередину.Сколексмає4сильнорозвиненіприсоски.Вголівці,хвостовій частинііособливовшийціцистицеркарозташованічисленнівапнянітільця, розміромдо0,02мм.

СтатевозріластадіяTaeniasaginata(бичачийціп’як)досягаєрозмірудо10 мібільше,маєнеозброєнийсколекс.

Людина є дефінітивним господарем.Вона виділяє назовніразом з фекаліями зрілі членики. Проміжні господарі (жуйні) заражаються, заковтуючияйцяразом зтравою іводою.Даліличинкизбудникачерез кровоноснуілімфатичнусистемипотрапляютьум’язи,дечерез3—4,5міс перетворюютьсянаінвазійні.

Ворганізміінвазованоїтвариницистицеркипідвпливомрізнихфакторів змінюютьсяічастогинуть,причомустінкакапсулиінаявнавміхурцірідина мутніють,ашийкаісколексжовтіють.Нерідкоуцистицерківспостерігають дегенеративнізміни,щосупроводжуютьсясироподібним переродженням, яке спостерігається особливо часто в м’язах серця.Іноді,у випадку занесення мігруючими цистицерками гнійних бактерій,виникає гнійний процес, при якому цистицерки перетворюються на зеленувато-сіру гноєподібнумасу.Ворганізмі однієїітієїжтвариниможутьміститисяякзагиблі,такіживіпаразити. Найчастішецистицеркилокалізуютьсявжувальнихм’язах(50—77%), м’язахсерця(14—29%),язикаішиї(12—27%).Їхможнавиявитивм’язах потилиці,стравоходу,діафрагми,стегнаілопатко-ліктьових(анконеус).У разісильноїінвазіїцистицеркипроникаютьулегені,печінку,селезінку, мозок,підшлунковузалозу,лімфатичнівузлиіжировутканину.Умолодих телят,особливопідсисних,найчастішевражаєтьсясерце.

Цистицеркивеликоїрогатоїхудобичутливідотемпературнихфакторів (гинутьпри–12.–14і47—48°С),впливунатріюхлориду(в20%-мурозчині гинутьпротягом20днів).

Післязабійнадіагностика.Діагностуватицистицеркозпередзабоєму великоїрогатоїхудоби практично неможливо.Томуосновним методом діагностикиєпіслязабійнедослідження.

Для виявлення цистицеркозу двома широкими паралельними розрізамирозтинаютьіоглядаютьповерхневийтаглибокийшаривеликого жувальногом’яза.Післяцьогооглядаютькрилоподібнийм’яз,длячого роблятьодинрозріз.

Захоплюють верхівку язика,очищають його поверхню від слизу, залишківкровітакормовихчасточок,оглядаютьтаретельнопромацують,за необхідностірозрізають.Потім досліджуютьзовнішню поверхню серцевої сорочки,їколір,блиск,станнавколосерцевоїжировоїтканини.Післяцього серцевусорочку розтинаютьіоглядаютьвнутрішню їповерхню таепікард,виключаючи

цистицеркознівузлики,щопросвічуються.Серцерозрізаютьпобілясинусній борозні,оглядаютьстанкрові,ендокарду,клапанногоапарату;проводять два-трипоздовжніхтаодин-дванескрізнихпоперечнихрозрізиміокарду. Відзначаються випадкилокалізаціїцистицерків(живих,устадіїрозпадуабозвапнення)під

епікардомтауміокарді.Оглядаютьстравохід. Якщоцистицерківвиявляютьум’язахголовиісерця,тушунаправляютьна фінальнуточкудлядодатковогодослідження.Вкожнійпівтушіобов’язково розтинаютьм’язишиї,лопатко-ліктьові,найдовшийм’язспини,поперекові м’язи,м’язистегнаім’язидіафрагми.Прицьомурозрізироблятьвздовж м’язових волокон та визначають інтенсивність ураження м’язів цистицеркозом.

************

Під час проведення ветеринарно-санітарноїекспертизи на ринку дослідженнянацистицеркозмаєсвоїособливості.Зцієюметоюрозрізають великийжувальнийтакрилоподібнийм’язи,м’язиязика,серця,шиї.Слід зазначити,що серце оглядають ірозтинають навколосерцеву сумку. Звертаютьувагунастанепікарда,міокарда,розрізаютьпобілясинусній (великійкривизні),оглядаютьстанкрові,ендокарда,клапанногоапарату; проводятьлисточкоподібніповздовжні(через1см)розрізиміокарда.За умов ураження цистицеркозом органів ітканин у м’язах добре видно міхурцевіличинкиціп’яка— цистицерки.Важчевизначитидегенеративно змінені,зокремасироподібнопереродженіабозвапніліцистицерки.Вцих випадках діагноз підтверджують виявленіпід мікроскопом (під малим збільшенням)абопід трихінелоскопом ушийціличинкичисленнікруглі вапнянітільця.

*************

Для підвищення ефективностіпіслязабійноїдіагностики у тушах великоїрогатоїхудобивикористовуютьультрафіолетовіпромені,піддією якихцистицеркисвітятьсяяскраво-червонимсвітлом(соління,охолодження м’ясанеперешкоджаютьпоявічервоногосвітіння)

Санітарнаоцінкапродуктівзабою.Уразівиявленняцистицерківна розрізах м’язів голови,язика або серця проводять додатково по два паралельнихрозрізишийнихм’язів(употиличнійділянці),грудних,лопатколіктьових(анконеуси),спинних,поперекових,тазовихкінцівокідіафрагми. Ветеринарно-санітарнуоцінкутушійорганівпроводятьзалежновідступеня ураження цистицерками.

Якщонарозрізахм’язівголови,язикаабосерцячинаодномуіз розрізівм’язівтушітаіншихсубпродуктіввиявленочотириібільшеживих абозагиблихцистицерки,тушу,головуівнутрішніоргани(крімкишечнику) направляютьнаутилізацію.Внутрішнійізовнішнійжир(шпик)знімаютьі направляютьнавитопленнядляхарчовогопризначення.

Увипадкувиявленнянарозрізахм’язівголови,язикаабосерця,чина одномуізрозрізівм’язівтушітаіншихсубпродуктівтрьохіменшеживихабо загиблихцистицерків,голову,язиківнутрішніоргани (крім кишечнику) утилізують, а тушу піддають знешкодженню (проварюванням, заморожуванням або солінням).Внутрішній жир ісало знезаражують заморожуваннямабоперетоплюютьдляхарчовихпотреб.

Знешкодженітушітасубпродуктивеликоїрогатоїхудоби,овець,кіз, оленівтасвинейнаправляютьнавиготовленняваренихковбаснихвиробів, паштетівабоконсервів(фаршевих),ам’ясо-кістковіташерстнісубпродукти

—напромпереробку.Кишкиішкури,незалежновідступеняураженнятуші цистицерками,післятехнологічноїобробкивипускаютьбезобмеження.

Порядок знешкодження м’яса. Знешкодження м’яса проводять методомпроварювання,заморожуванняабосоління.

М’ясоім’ясопродуктизнезаражуютьпроварюваннямпритемпературі ненижче100°С,шматками,масою небільше2кг,товщиною до8см,у відкритихкотлахпротягом 3-хгод.,вавтоклавахзанадлишковоготиску пари0,5МПа— протягом2,5год.М’ясовважаєтьсязнешкодженим,якщо всерединішматкатемпературадосягланенижче80°С;колірнарозрізістає сірим,безознаккров’янистоговідтінку;сік,щостікаєзповерхнірозрізу шматкавареногом’яса,прозорий.

Після проварювання м’ясо дозволяється використовувати для приготуванняварених,лівернихковбас.

Напідприємствах,якіобладнаніелектричними,газовимипечамиабо маютьконсервніцехи,м’ясо,щопідлягаєзнешкодженню проварюванням, дозволяєтьсянаправлятинавиготовленням’ясниххлібівабоконсервів.

Жир внутрішній ісало перетоплюють.У процесівитоплювання температуражируповиннабутидоведенадо100°С.Приційтемпературійого витримують20хв.

М’ясо великоїрогатоїхудоби заморожують шляхом доведення температуривтовщім’язівневище—12°Сбезнаступноговитримуванняабо доведенням температури в товщім’язів не вище 6 °С з наступним витримуваннямукамерахпритемпературіневище–9°Снеменше24годин. Знешкодженезаморожуваннямм’ясо,уразідотриманнявідповіднихумов, можебутинаправленодляпереробкинафаршевіковбаснівироби,ліверні абофаршевіконсерви.

Длязнешкодженням’ясасоліннямйогорозрубуютьнашматки,масою небільше2,5кг,натираютьізасипаютьхлоридомнатрію(кухонноюсіллю),з розрахунку10% солівідмасим’яса,потім заливаютьрозчином натрію хлориду,концентрацієюнеменше24%,івитримують20діб.

1)Цистицеркозсвиней

Хвороба викликається личинкою Cysticercus celulose статевозрілої формиTaeniasolium (свинячийціп’як)родиниTaenidae,якапаразитуєв кишечникулюдини.Окрім свинейпроміжнимигосподарямиможутьбути дикийкабан,ведмідь,верблюд,собака,кішка,кріль,заєцьінавітьлюдина.

Цистицерк— напівпрозорийміхурецькулястоїабоеліпсоїдноїформи, розміром 0,5—0,8 см. Всередині міхура міститься сколекс. Під час дослідженнясколексацистицерка(збільшення50—70разів)видноротову щілину(ботрія),чотириприсоскиі28—32хітиновікрюки,розташованівдва ряди.

Ворганізмісвиней,якіприцистицеркозірогатоїхудоби,цистицерки можуть гинути, зазнавши казеозного розкладу і звапніння. Загиблі цистицеркимаютьвиглядовальнихабокруглихутвореньрізнихрозмірів. Конкрементизвичайнобілогокольору,маютьдужеущільненукапсулуз вапнистимцентром.

Якщоцистицеркизагинулипісляповногосформуваннясколексу,їхможна розпізнатизадопомогоюмікроскопічногодослідженнязанаявністюгачків, якінеруйнуються.

Усвинейособливосильнобуваютьураженімасетери,анконеуси,м’язи серцяіязика,поперекові,шийніім’язилопатки.

Свинісхильнідокопрофагії,томуможутьпоїдатиекскрементилюдини

разом з яйцями або члениками ціп’яка ізаражатися цистицеркозом. Інвазійноїстадіїв тіліпроміжнихживителів цистицерки досягаютьпри вживаннів їжу сироїабо погано просмаженоїсвинини,інвазованої життєздатними цистицерками. У кишечнику людини ціп’як стає статевозрілимчерез2,5—4міс.

Удеякихвипадкахпроміжнимживителемсвинячогоціп’якаможебути людина.Цебуваєприаутоінвазії,колипідчасблюваннязрілічленики потрапляють у шлунок. Сколекс заглиблюється в слизову оболонку кишечникаізаноситьсязтечієюкровівмісцяпаразитування,деформуються цистицерки.

Цистицеркисвинейчутливідовпливутемператури(гинутьпри–12°С протягом3дібіпри70—80°Смиттєво),натріюхлориду(ум’ясі,засоленому методомзмішаногопосолуприконцентраціїрозсолу24%заБоме,гинуть протягом20днів).

Післязабійнадіагностика.Перед забоєм діагностуватицистицеркозу свинейпрактичнонеможливо.Уразізначногоураженняцистицеркиможна виявитипідслизовоюоболонкоюповікабоязикапромацуванням.Алеметод передзабійноїдіагностикинапрактицінезастосовують.Основнимметодом діагностикиєпіслязабійнадіагностика.

Длядіагностикицистицеркозувумовахм’ясопереробнихпідприємств розрізаютьвеликийжувальний,крилоподібнийм’язпаралельнодокістки нижньої щелепи. Далі оглядають язик, слизову оболонку гортані, надгортанникімигдалики.

Післяцьогорозтинаютьсерцепобілясинуснійборознівідверхівкичерез серединуправогошлуночка.Розрізчерезлівийшлуночокабопоперечний розрізнедопустимий,томущопорушуєтьсятоварнийвиглядорганута ускладнюєтьсяоглядміокарду.Збокуміокардароблять2—3ненаскрізні розрізи(поздовжніабопоперечні).

Уразівиявленняцистицеркозунафінальнійточцівизначаютьступінь ураженням’язів.Дляцьогорозрізаютьшийні,лопатко-ліктьові(анконеуси), грудні,поперекові,крижові,задньостегновім’язиідіафрагму.

Порядокоглядум’ясатаіншихпродуктівзабоюсвинейнаринкахзметою виявленняцистицеркозублизькийдотакого,якнам’ясокомбінаті.Зцією метоюрозрізаютьвеликийжувальнийм’язтакрилоподібний,роблятьрозріз серцяпобілясинуснійборознііпроводятьлисточкоподібніпоздовжні(через 1см)розрізиміокарду.Якщовиниклапідозра,додатковорозрізаютьта оглядають м’язиязика,шиї,лопатко-плечовогопоясу,поперековім’язитам’язистегна.

Диференційнадіагностика.Придослідженнісвинейнацистицеркоз потрібно диференціювати живіцистицерки від дегенеративних,атакож тонкошийноїцистицерки.Загибліцистицерки(дегенеративні)діагностують під мікроскопом,виявляючи звапнілітільця.Тонкошийніцистицерки, звичайно,містятьсяпідсерозноюоболонкоюорганів(аневтовщім’язів),а також маютьвсколексівеликукількістьгачків(32—48проти22—28в свинячоїцистицерки)ідовшоїшийки.

Санітарнаоцінкапродуктівзабою тапорядокзнешкодженням’яса. Санітарнаоцінкапродуктівзабоюсвинейтакаж,якіпродуктівзабоювеликої рогатої худоби. Знезараження м’яса проводять проварюванням і засолюванням при тих самих режимах,що й великоїрогатоїхудоби.

Знешкодженням’ясасвинейхолодомпроводятьзаморожуванням шляхом доведення температури в товщім’язів не вище –10 °С з наступним витримуваннямпритемпературівкамеріневище–12°Спротягом10дібабо доведенням температури в товщім’язів не вище –12 °С знаступним витримуваннямвкамеріпритемпературіневище–13°Спротягом49хдіб. Температурувимірюютьутовщітазостегновихм’язівнаглибині7—10см.

Шпикзнезаражуютьтаксамо,яківнутрішнійжирвеликоїрогатої худоби.

Визначення життєздатності цистицерку. У разі знезараження цистицерку засолюванням або низькими температурами нерідко порушуєтьсярежим,томупісляцихпроцесіврекомендуєтьсядослідитим’ясо нажиттєздатністьцистицерку.

Найбільш поширеним ідосить ефективним методом є занурення досліджуванихцистицерківужовчабофізіологічнийрозчинздодаваннямдо ньогожовчі.Цейметодбазуєтьсянавластивостіживихпаразитіввивертати сколексиірухатисявтеплихрозчинахжовчі.

Дляпроведеннядослідженьзм’ясавирізають10цистицерків.Якщож досліджуютьсолонину,тоїнеобхіднопопередньовимочитивтеплійводі. Препарованихцистицерків злегка здавлюють пальцями,щоб зміхурця з’явивсясколекс,івміщуютьвчашкуПетрізрозчиномжовчі,попередньо нагрітим до 37 °С (80 %9й розчин жовчіна фізіологічному розчині). Температуружовчіпідтримуютьнацьомурівніпротягом 10—30хв.Якщо цистицеркиживі,товонививер9 таютьсколексназовніірухаються.

Єметодпобічноговизначенняжиттєздатностіцистицерківусолонині засольовимпоказником(паразитигинутьуглибокихшарахсолонинипри вмістісолі5,5—7%).Вміст солі(для визначення сольового показника) визначаютьзазагальноприйнятоюметодикою.

Люмінесцентний метод визначення життєздатності цистицерків базуєтьсянавластивостіживихцистицерків під дією ультрафіолетових променівсвітитисьчервонимсвітлом.Дослідженняпроводятьзадопомогою флуороскопа в затіненій кімнаті(спостерігач повинен бути в темних окулярах).Вирізаютьцистицеркзневеликимшматкомсполучноїтканиниі досліджують у ультрафіолетовому світлі. Живі цистицерки світяться червонимсвітлом,амертвііконкрементинедаютьчервоногосвітіння.

Інодівиникаєпотребавдослідженнірубленихковбаснанаявність цистицерків.Дляцьогошматочокфаршу(5—10г)розкришуютьівміщуютьна декількагодинупосудзштучнимшлунковимсоком(6—89кратнийоб’єм)при 39—40°С.М’ясопереварюється,жирспливаєнаповерхню,аживіголовки цистицерківігачки(мертвихсвинячихцистицерків)залишаютьсянадні посуду,їхвиявляютьпідмікроскопом.

Заіншим методом,уконічнупосудинуналивають1—3л19%9го розчинуїдкого натруабо вуглекислого калію.Фарш кришатьнадрібні шматочки,перетворюючийогонакашку,додаючиневеликукількістьтієїж основи.Кашкувміщуютьуконічнупосудинузосновою ізбовтують.Якщо фаршжирний,йогопопередньообробляютьефіром.Післявідстоюваннявся масафаршузалишитьсянаповерхнірідини,а цистицеркиігачкивипадутьнаднопосудини,їхвиявляютьвосадіпід мікроскопом.

Загальнапроба—кількістькорму,складеназразовихпроб,взятихізрізних точоксховища,скирти,вагону.

Середня проба — відбирається із загальноїпроби після ретельного перемішування.

Дляневеликихпартійкормузагальнапробаводночасієсередньою. Кожна середня проба повинна бути однорідною партією корму.При

визначенніоднорідностіпартіївраховуються:однорідністьплощізбору,технологія заготівлі,культурачисумішкультур,умовитастрокизберіганняітранспортування.

Відібранусередню пробурозділяютьнадвічастинимасою неменше1кг кожна,упаковуютьучистісухісклянкиабобавовнянімішкиіопечатують.Одну частинупробинаправляютьзактомкомісійноговідборуісупровіднимлистомдля досліджень,другучастинупроби зберігаютьугосподарствіпротягом одного місяцявумовах,якінесприяютьпсуваннюабоїхповторномузабрудненню.

У супровідному листізазначають мету дослідження,вид корму,його призначення,масупартії,місцевідборупроби;длякомбікормів,окрімтого,номері склад рецепта (у випадку відхилення від нього додають копію якісного посвідчення), назву підприємства-виробника, дату виготовлення продукції, позначеннястандартунанеї,номерзміни,номерпартії.

При надсиланнікорму з метою діагностики захворювання додатково вказуютьдатуйоговиникнення,видіскількитваринзахворіло,основніклінічні ознакихвороби.

*Визначенняаг.к-імікроб.клітин:

В стерильнупробірку1 гкормуізсередньоїпроби+9 мл фіз.р-у– струшують.Даліготуютьізцьогорозведення(1:100,1:1000,110000,1;100000,1 :1000000)

Післяосіданнязваженихчастокзверхньогошарурідинироблятьпосіви(на МПА).

Корминаправляютьуветеринарнулабораторію. Середняпробакормиповинназаскладомвідображатисереднійскладнаявних

кормів,спрямованихнадослідження.

Зерновийфураж(комбікорм,висівкитощо.),якіускладахікоморахнасипом, привисотінасипу1,5мвідбираютьвагоннимчиамбарнимщупом,завеликоївисоті насипу-щупом знавинчивающимисяштангами,передвідбором пробповерхню збіжжяускладіподіляєтьсянасекціїплощеюприблизно100мм,ависівкипо4-5м кожна івідбирають проби за п'ять точкахповерхнінасипузкожного шару (верхнього,середнього,нижнього).

Проби партіїзатаренного зерна відбираютьмешочним щупом.Кількість мішків,зякихмаютьзабратипроби,визначаютьзалежновідвеличинипартії.

Середню пробусінажуісилосустворюютьіззразків,яківибираютьсязі різнихмісцьсилосноїями(сінажу),укількості1кг,упаковуютьвпергаментнупапір, наклеюютьетикеткуіззазначенняммісцявідбору,датийнайменуваннясилосу.

1. основніправилавідбираннятапересиланнябіологічногочипатологічного матеріалу

Найбільшуживанимиметодамилабораторноїдіагностикиінфекційниххвороб єбактеріологічнийівірусологічнийметодидослідження.

В усіхвипадкахвідбираннятапересиланнябіологічного чи патологічного матеріалунеобхіднокеруватисярядомправилівідповіднихінструкційпоборотьбі зінфекційнимихворобамитварин.Основнимизцихправилє:

необхідністьвідбиранняпатматеріалуякомогаранішпіслясмертітварини;

недопущення забруднення матеріалу сторонньою мікрофлорою при його відбиранні(берутьстерильнимінструментоміпоміщаютьустерильнийпосуд);

виключенняможливостірозсіюваннязбудникаінфекціїпритранспортуванні матеріалу (герметичне,водонепроникне упакування,дерев’янічи металеві пенали);

необхідність консервування матеріалу в разінеможливостійого швидкої доставкивлабораторію. Матеріалдолабораторіїнадсилають,якправило,ускляномупосуді,оскільки,

склонемаєтоксичнихвластивостейілегкостерилізується.Тару(банки,флакони, пробірки,піпеткиіт.п.),уякійпересилаютьматеріал,старанномиютьутеплійводіз милом,споліскуютьістерилізуютьвавтоклавіпритемпературі120оСпротягом15 хвилин.Гумовіпробкистерилізуютьпротягом10хвилинв0,5%розчиніфенолучи іншогоантисептика.Предметніскельцяспочатку10 хвилин кип’ятятьв 1-2% розчинісоди,старанномиютьуводі,висушуютьізберігаютьуспирт-ефірі(1:1). Окрімскляногопосудучастовикористовуютьполіетиленовімішечки,пластикові абометалевіпенали,дерев'яніящички,іінше.Алетакатараповиннавідповідати вимогамщодогерметичності,апринеобхідності,щеістерильності.

Слідтакожпам'ятати,щоводномупосудінеможнарозташовуватиматеріал,із якогопередбачаєтьсявиділеннязбудника,взятийзрізнихчастинорганізму,чивід різнихтварин(виключеннямєматеріал,щоконсервуєтьсябезпосередньонамісці, взятийвідоднієїтвариниі,направляєтьсялишедлягістологічногодослідження).

Умовновесьматеріал,щонадсилаєтьсявлабораторіюдлядослідження,можна розділитинаприжиттєвий,тобтовзятийвідхворихтвариніпосмертний–взятий відзабитихіздіагностичноюметоютваринітрупів.

Матеріалом,якийберутьдлядослідженняприжитті,утвариниє: Молоко–берутьдлябактеріологічногодослідженняприпідозрінабруцельоз

окремозкожноїдолівименівідбираютьпо10-15млі100-150мл(зураженоїдолі) при підозріна туберкульоз.Вим'я попередньо обмивають теплою водою і дезінфікують700спиртом.Першіпорціїмолоказдоюютьокремоідлядослідження неберуть.Вразітривалоготранспортуваннямолокоможнаконсервувати1%-м розчином борноїкислоти,або 1%-м розчином генціанвіолетууспіввідношенні

1:25000.

Фекалії–берутьпідчасактудефекації,абобезпосередньоізпрямоїкишкив кількості100-150гзадопомогою стерильноїложки.Якщоуфекаліяхзнаходять слиз,згусткикрові,абоклаптикислизовоїоболонкикишок–їхвідбираютьокремо.

Секретізноса,глотки,гортані– берутьзадопомогою стерильноговатномарлевоготампона,якийпоміщаютьустерильніпробіркиз0,5млізотонічного розчинунатріюхлориду.

Окрімцього,ізротовоїпорожнинийглотки,длядослідженняможевідбиратися слина,вмістафт,епітелій,слиз.

Трахеальнийслиз–берутьдлядослідженнязадопомогоютрахеотубуса,або черезспеціальнийносо-трахеальнийзонд.Ценевеликогодіаметра(до0,5-0,6см) гумоватрубка,всерединуякоївставленийметалевийстерженьізшматочком стерильноїмарлінакінці.Зондчерезносовупорожнинувводятьутрахеюірухають металевийстерженьвперед.Уцьомуразішматочокмарліподразнюєслизову оболонкутрахеї,тваринакашляєіслизпотрапляєнамарлю,якупіслявиведення зонду із трахеї поміщають у стерильний посуд,із невеликою кількістю фізіологічногорозчину.

Вмістабсцесів,виразок,ран–берутьзалежновідхарактеруоб'єктаійого локалізаціїчастішезадопомогоюстерильнихпастерівськихпіпетокабошприців.

Зіскріби–відбираютьприураженняхшкіри,числизовихоболонок.Їхроблять задопомогою скальпелянамежіураженоїйздоровоїділянкишкіричислизової оболонки. Якщо одночасно з ураженням шкіри спостерігають ураження і волосяногопокриву,йоготежвідбираютьдлядослідження.

Патологічнимматеріалом,залежновідхарактерупідозрюваноїхвороби,можуть бутирізніоргани,тканини,рідини(шматочкиорганів,пунктати).

Якправило,трупиптахівтаневеликихтвариннадсилаютьдолабораторії цілими.Трупи великихтварин розтинаютьуспеціально відведенихмісцяху господарствіівідбираютьнеобхідніорганичизразки.

Кожнупробувідбираютьстерильним інструментом іпоміщаютьвокремий стерильнийпосуд.Принеобхідностівідбираннячастиниорганудлядослідження поверхнюйогорозрізуприпалюютьнагрітимнадполум'ямспиртівкишпателем.

Частинукишкиразом звмістом відбирають,перерізуючиїміж подвійними лігатурами,накладенимизобохкінців.Кровііншірідиниорганізмувідбираютьу пастерівськіпіпетки,кінціякихзапаюютьзобохбоків.

У кожному конкретному випадку при підозріна інфекційну хворобу до лабораторіїнеобхіднонадсилатитойпатологічнийматеріал,якийперерахованийу ВетеринарномуЗаконодавствіпритомуінфекційномузахворюванні,наякевиникла підозра.

Застереження!Трупитварин,загибельякихвикликанаспороутворюючими мікроорганізмами,розтинатисуворозаборонено!

Патматеріалдлялабораторногодослідженнянеобхідновідбиратийдоставляти влабораторіюякомогаранішепіслязагибелітварини,абизвестидомінімумувплив постмортальнихзмін,якінастаютьворганахітканинах,нарезультатидосліджень. Принеможливостідоставкиматеріалувлабораторіючийогодослідженнявперші 20-30годинпіслязагибелітваринчиптахівйогоконсервуютьінадсилаютьу лабораторіюлишеконсервованим.

Найбільш частовживанимконсервантомпатматеріалудлябактеріологічного дослідженняєстерильнавазеліноваоліята30%-йводнийрозчинхімічночистого гліцерину.Водудляприготуванняконсервантупопередньокип’ятятьпротягом30 хвилин.Об'ємконсервантуповиненперевищуватиоб'ємпатматеріалув4-5разів.

Патматеріалдлявірусологічнихдослідженьконсервують30-50%-мрозчином хімічночистогогліцерину,щоприготовленийнафізіологічномурозчині,попередньо простерилізованомувавтоклавіпритемпературі1200Спротягом30хвилин.

Длябактеріо-тавірусологічногодослідженьконсервуватиматеріалможна такожінизькимитемпературами,використовуючизцієюметоюсухийлід,абойого сумішзетиловимспиртом;сніг,лідтаїхсумішізкухонноюсіллю.

Привикористанніхолодуякконсервантунеобхіднопам'ятати,щоуцьомуразі недопустимізначніперепади температури (заморожування-відтаювання),які призводятьдоруйнуванняякмікробнихклітин,таківірусів.

Консервантом при гістологічних дослідженнях найчастіше служить 10%-й воднийрозчинформальдегіду,априйоговідсутності–96оспирт.

Доматеріалу,якийнадсилаютьулабораторію длядосліджень,обов'язково додаютьсупровіднийдокумент,де,поможливості,зазначаютьякомогабільше інформаціїякпродосліджуванийматеріал,такіпрохвору,забитучизагиблу тварину(ізякогогосподарства;вид,стать,вікхвороїтвариничигрупитварин; короткийописклінічнихознактапатолого-анатомічнихзмін;характерпроведеного

лікування,чийоговідсутність;кількістьпробматеріалуітакеінше),атакож проханняпронеобхідністьпроведеннявідповіднихдіагностичнихдослідженьз метою підтвердженняабовиключеннянаявностівгосподарствітогочиіншого інфекційного захворювання,виявлення токсину,збудника,його чутливостідо лікарськихзасобівіт.п.Супровіднийдокументскладаєтапідписуєветеринарний фахівець інадсилає до лабораторіїразом із біологічним чи патологічним матеріалом,якправило,спеціальнимпосланцем(нарочним)абопоштою.

6.Заходи,якихмаєвжитифахівецьщодоліквідаціїсказутаприпідозрі цьогозахворювання

Сказ(Rabies)— гостревіруснезахворюваннявсіхтеплокровнихтварин,яке характеризується надзвичайно високою агресивністю, ураженням центральноїнервовоїсистеми,нападамикрайньогоне¬рвовогозбудженняі розвиткомпаралічів.Насказсмертельнохворієлюдина.

Збудник хвороби — нейротропний вірус,що належить до родини Rhabdoviridae,родуLissavirus.Маєкулястуформу,довжинублизько180нм, діаметр75—80нм.

Профілактикатазаходиборотьби.Включаютьзаходипрофілактикисказута заходищодоліквідаціїосередківзахворюваннятвариннасказ.

Заходи профілактики сказу.Профілактичними заходами передбачається відловлювання та відстрілювання бродячих собак ікотів;реєстрація та впорядкуваннянормутриманнявнаселенихпунктахсобак,котівіхижихтварин; охоронасвійськихтваринвіднападухижаківнапасовищахталісовихурочищах; щорічнапрофілактичнавакцинаціясобак,авнеобхіднихвипадкахікотів,проти сказу.Продаж,купівля,вивезеннясобак,котів,атакож дикихтваринвінші місцевостідозволяєтьсятількизанаявностіветеринарноїдовідкипрощеплення проти сказу.Органи лісового господарства,охорони природи,мисливського господарствайзаповідниківзобов'язанісистематичнообстежуватиугіддяімісця проживаннядикихтварин.Уразівиявленнятрупівдикихм'ясоїднихтваринабо звірівзнезвичною поведінкою (відсутністьстраху,неспровокованийнападна тваринчилюдей)требанегайноповідомитипроцепрацівниківдержавноїслужби ветеринарноїмедицини,надсилати до ветеринарноїлабораторіїпатологічний матеріал длядослідженнянасказ.Щорокув листопаді— січніздійснювати регулюваннярозмірівпопуляціїлисиць,густотаякихуперіодрозмноженняне повиннаперевищувати0,5—1головина1000гаугідь.

Собак,котівтаіншихтварин,якіпокусалилюдейчитварин,сліднегайно доставлятивнайближчуустановудержавноїветеринарноїмедицинидляогляду такарантинуваннявпродовж 10днів.Вокремихвипадках,здозволуустанови державноїветеринарноїмедицини,тварина,щопокусалалюдейаботварин,може бутизалишенапідрозпискувласниказаумовиутриманняїнаприв'язічив ізольованому приміщеннівпродовж 10 діб та періодичного нагляду з боку ветеринарногоспеціаліста.Результатинаглядузакарантинованимитваринами реєструютьуспеціальномужурналііписьмовоповідомляютьпронихумедичну установу,доякоїзвернулисьпотерпілівідукусівлюди.

Заходи щодоліквідаціїосередків захворюваннятварин насказ.У разі встановлення діагнозу на сказ населений пункт,лісовічи польовімасиви, пасовище,урочищеоголошуютьнеблагополучним щодоцьогозахворюванняі запроваджуютькарантинніобмеження.Чітковизначаютьмежінеблагополучної щодосказутериторії,атакожзагрозливоїзонизурахуваннямджерелазбудника