Государственній єкзамен / ГОС 2, заразніе

Обстеженняінфекційнохворихтварин

Клінічне дослідження тварин на фермахгосподарств проводять зметою перевіркистануїхньогоздоров'ящодозаразнихзахворювань,якправило,не меншедвохразівнарік— навесніпередвиведеннямтвариннапасовищаабов табориівосенипередпостановкою їхнастійловезимовеутримання,атакож завжди під час проведення планових діагностичних досліджень (алергічних, серологічних тощо)іветеринарних обробок.Крім того,клінічнідослідження проводятьприпідозрінабудь-якеінфекційнезахворюваннязтим,щобсвоєчасно виявитихворихтваринівжитизаходівзйоголіквідації.

У господарствах,неблагополучнихщодоінфекційнихзахворювань,клінічне дослідженнятаіншіманіпуляціїпроводять,якправило,починаючизблагополучних груптваринізтим,щобнепоширюватиінфекції.

Клінічнедослідженнятварин,щознаходятьсявособистійвласностігромадян, проводятьприобходідворів,абож власникитваринзводятьїхупевнімісця населеногопункту,визначенілікаремдлятакихзаходів.

Якщожунаселеномупунктізареєстрованівипадкиінфекційнихзахворювань (ящур,чумасвинейчиінші),тозметоюзапобіганняїхпоширення,зводититварин назбірніпунктизабороняється.

Проведена робота з клінічного обстеження тварин у господарствічи населеномупунктіоформляєтьсявідповідним актом,доякогододаєтьсяопис тварин,щодосліджувалисяклінічноіззазначеннямрезультатівдосліджень.

Діагностикаінфекційниххворобутварин,навідмінувіддіагностикинезаразних хвороб,маєдвіособливості:

1-необхідністьтерміновоїпостановкидіагнозу;

2-обов'язковістьвикористаннякомплексногометодудіагностики. Раннядіагностикаінфекційноїхворобиєпротиепізоотичним заходом.Ілише комплекснийметод,доскладуякогоможевходитидекількаметодів,дозволяє встановитидостовірнийдіагноз. Комплекснийметоддіагностикиінфекційниххворобвключаєвсебе:клінічний, епізоотологічний, патологоанатомічний і гістологічний, бактеріологічний і вірусологічний,гематологічний,серологічний,алергічнийтабіологічнийметоди. Першітриметодивважаютьсяосновними,рештадопоміжні.

Клінічнийметод діагностики базується на розпізнаванні захворювання за комплексом ознак,якіспостерігаютьсяухворихтвариніполягаєупроведенні клінічногодослідженняхвороїтварини.

Пставититочнийдіагнознапідставілишеклінічнихознакдоситьскладно.

Для інфекційноїхвороби характернаСтадійність перебігу,яка проявляється послідовноюзміноюдекількохперіодівхвороби. РозрізняютьтакіПеріодихвороби:

·інкубаційний– періодізмоментупроникненнязбудникахворобиворганізм тваринидопоявипершихклінічнихознак; ·продромальний– характеризуєтьсярозвитком неспецифічнихклінічнихознак (лихоманка,загальнаслабкість,зниженняапетитуіт.п.);

·періодповногорозвиткуклінічнихознакхвороби–характеризуєтьсяпоявою типовихдляданоїхворобисимптомівхвороби; ·періодвидужування(реконвалесценції)абозагибелітварини. Тривалістьназванихперіодівдлярізниххворобнеоднаковаізалежновідхарактеру перебігуйтривалостіхворобирозрізняютьтакіФормиперебігу:

¾ надгостра(блискавична)–триваєдекількагодинітиповіознакихворобине

встигаютьпроявитися;

¾гостра–тривалістювідодногододекількохднівіхарактеризуєтьсятиповими дляданоїхворобиклінічнимиознаками;

¾підгостра–тривалістюдо2-3тижнівіхарактеризуєтьсятиповимидляхвороби клінічнимиознаками,алеменшвираженими;

¾хронічна–тривалістювідкількохмісяцівдодекількохроківіхарактеризується, якправило,слабкимпроявомклінічнихознакхвороби.

Залежно від ступеня виразності клінічних ознак розрізняють такіФорми проявухвороби:

V типова – характеризується наявністю певного яскраво вираженого симптомокомплексу; Vатипова–колиспостерігаєтьсяяке-небудьвідхиленнявпроявіклінічнихознаку тойчиіншийбік.

Усвоючергуатиповаформаможепроявлятисьв:

°абортивнійформі–коликлінічніознакихворобиповністю нерозвиваються,а хворатваринашвидкоодужує; °стертійформі–колиперебігхворобихарактеризуєтьсянедоситьвираженими клінічнимиознаками;

° безсимптомній формі– коли клінічніознаки хвороби відсутні,але при дослідженнітваринивдаєтьсявиявитинаявністьворганізмідвохфазінфекційного процесу:інфекційно-патологічнихзмінізахисно-імунологічноїреакції.

Крім цього можна розрізняти форми інфекційноїхвороби залежно від місць локалізаціїпатологічногопроцесу.Наприклад,присибірцірозрізняютьсептичну, кишкову,карбункульозну,ангінозну,нашкірнуталегеневуформи.

Епізоотологічнийметод полягає в систематизаціїданих,якіотримують при епізоотологічномуобстеженнігосподарстваабо населеного пункту.Важливою складовою частиною епізоотологічногообстеженняєзбиранняепізоотологічного анамнезу.Наприклад,з’ясовують,коли,приякихобставинахз’явиласяхвороба,які чимгодувалитварин,чибулоподібнезахворюванняраніше,вікхворихтварин,вид, стать,благополуччясусідніхгосподарствірайонівпоційхворобііт.ін.

Основноюметоюепізоотологічногообстеженняє: 1¾з’ясуванняпричинзахворюваньізагибелітварин;

2¾виявленняшляхівзанесеннязбудникаінфекціїугосподарство;

3¾ вивченнязакономірностіепізоотичногопроцесувконкретнихумовахданого епізоотичноговогнища; 4 ¾ з’ясування особливостей епізоотичного вогнища й розробка конкретних

заходів,спрямованихнашвидкуйоголокалізацію тазапобіганняпоявинових хворихтварин.

Патологоанатомічний ігістологічнийметоди є досить цінними методами в постановціточногодіагнозу.Патологоанатомічнакартинахвороби–цезмістовна книга,якуветеринарномуфахівцюнеобхідновмітичитати.Придеякихінфекційних хворобах (туберкульоз,пошесне запалення легень) даніпаткартини мають вирішальнезначенняприпостановцідіагнозу.Інколивпроцесіпостановкидіагнозу наінфекційнухворобузметоювиявленняпатологічнихзмінворганахітканинахна мікрорівнівикористовуютьгістологічнийметоддосліджень.

Бактеріологічнийметодполягаєувиявленнівпатологічномуматеріалізбудника інфекційноїхвороби,щодаєможливістьпоставитиетіологічнийдіагноз.Цеодиніз найбільш важливихметодівдіагностики,оскількидіагнознабудь-якуінфекційну хворобу вважається встановленим лише при наявностізбудника хвороби й

можливостіекспериментального відтворення хвороби на іншій окремо взятій сприйнятливійтварині. Виявленнявдосліджуваномупатологічномуматеріалізбудникахворобипрактично гарантуєточний діагноз.Разом ізтим негативнірезультати бактеріологічних дослідженьщеневказуютьнавідсутністьінфекційноїхвороби,оскількиуспіхцього дослідженнязначнозалежитьвідчасуйправильностівзяттятапересилання патматеріалу.

Бактеріологічна діагностика проводиться після ознайомлення із супровідним документомнапатматеріалзатакоюсхемою:

1¾приготуваннямазків-відбитківізпатматеріалуіїхмікроскопія;

2¾висівпатматеріалунаштучніпоживнісередовищайвиділеннячистоїкультури;

3¾зараженнялабораторнихтварин. Залежновідвидудосліджуваногоматеріалубактеріологічнадіагностикабуває прижиттєвоютапосмертною. Вірусологічнийметодмаєзавданнявиявитивдосліджуваномуматеріалізбудника хворобивірусноїприроди.У практицівіндужеподібнийдобактеріологічного методу діагностики,але замість світловоїмікроскопіїтут використовується електронна,авирощуваннявірусупроводятьукультурахклітин. Гематологічнийметоддіагностикибазуєтьсянавиявленніутваринирізнихзміну складікрові,абоївластивостей,якіможутьвиникнутипід дією наявногов організмізбудникахвороби.Сюдиналежатьвизначенняконцентраціїгемоглобіну, підрахунок формених елементів крові, виведення лейкоцитарної формули, виявленнязмінушвидкостізсіданняеритроцитівтощо.

Серологічнийметод є одним із найбільш поширених методів лабораторної діагностики.Серологічна діагностика базується на використаннісерологічних реакційзметоювиявленнявдосліджуваномуматеріаліспецифічнихантигенівабо антитіл.Індикаціявдосліджуваномуматеріаліантитілінформуєнаспровзаємодію макро-імікроорганізмівнаімунномурівні.

Серологічнадіагностикавідіграєдужеважливурольудіагностиціінфекційних хвороб,коливиділеннязбудникахворобивнаслідокрізнихобставинєдосить проблематичним,атакожприретроспективнійдіагностицібагатьохбактеріальнихі віруснихзахворювань.

Серологічнареакція,якавикористовуєтьсядлядіагностикиінфекційноїхвороби– цереакціяміж антигеном іантитіламиіnvіtro.Вонабазуєтьсянавластивості антитілспецифічновзаємодіятизантигеном,якийвикликавїхутворення.

Серологічнареакціяпротікаєудвіфази:1–специфічна,невидимафазавзаємодії антигенузантитіламийутвореннякомплексуантиген-антитіло;і2–неспецифічна, видимафаза,якахарактеризуєтьсязмінамидеякихфізико-хімічнихвластивостей комплексуантиген-антитіло,абопроявомякихосьіншихзмін.Тобтодругафазає індикаторомпроявупершоїфазисерологічноїреакції.

Насьогоднішнійденьрозробленадоситьвеликакількістьрізнихсерологічних реакцій.Найчастішевпрактицідіагностикиінфекційниххворобзастосовують:

¾РП–реакціюпреципітації;

¾РН–Реакціюнейтралізації;

¾РЗК–реакціюзв'язуваннякомплементу;

¾РА–реакціюаглютинації;

¾РГА–реакціюгемаглютинації;

¾РІД–реакціюімунноїдифузіїібагатоінших. Укожномуконкретномувипадкуперевагувіддаютьтійчиіншійсерологічнійреакції

виникненніускладненьутварин,щооброблені.

Вибракування великої кількості біопрепаратів проводять комісійно з обов'язковою участю фахівцівветеринарноїмедицини.Знищуютьбіопрепарати автоклавуванням чи кип'ятінням протягом 45–60хв.На знищеніпрепарати складаютьакт,уякомуобов'язковозазначаютьназвубіопрепарату,йогосерію, датувиготовлення,причинувибракуванняйметодзнищення.

 Зберіганняйтранспортуваннябіопрепаратів Зберігатитатранспортуватибіопрепаратипотрібновумовах,щоневпливають

наїхмакроскопічнийвиглядіспецифічнівластивостіпротягомтермінупридатності, встановленогодляпрепарату.

На якість біопрепарату негативно впливають перемерзання, висока температура,надмірнавологість,прямісонячніпромені.Сховищадлябіопрепаратів повиннібути сухими,темними й прохолодними. Температуру у них слід підтримуватиумежахвід+2°Сдо+12°С,длянестійкихпрепаратів–від+2°Сдо+8°С інавітьмінус196°С.Ваптекахветеринарноїмедицинибіопрепаратизберігаютьу підвалах,льохах,холодильникахіпосудинахДюара.

Кожнийвидбіопрепарату(вакцини,сироватки,алергени,антигени)необхідно зберігатиокремо.Забороняєтьсязберігатиразомізбіопрепаратамиживікультури мікроорганізмів та вибракуванібіопрепарати.Біопрепарати слід зберігати під замкомвопечатаномувигляді.Ключіпечатказнаходятьсяупосадовоїособи,яка відповідаєзазберіганняпрепаратів.

Перед транспортуванням препаратів необхідно вивчити режимніумови їх перевезеннятапакування.Біопрепарати,яківідпускаютьізскладів,ретельно упаковуютьущільніящики.Кожнийфлаконабоампулуобгортаютьпаперомчи ватою.Ампуливкладаютьуспеціальнікоробки.Вящикиабокоробкиобов'язково повиннабутивкладенавідповіднаінструкціящодовикористанняпрепарату.На ящикахроблятьпопереджувальнінаписи«Обережно,скло!»,«Біопрепарати».При упаковуваннірідкихбіопрепаратівроблятьнапис«Оберігативідперегріванняй заморожування!»,асухих(ліофілізованих)–«Оберігативідперегрівання!».Інколи пишуть:«Терміново!Дляборотьбизепізоотіями!».Великіпартіїбіопрепаратів перевозять увагонах-рефрижераторах.При транспортуванніневеликихпартій використовуютьзакритіавтомобілі,взимкупрепаратиутеплюють.Прозаходи безпекиприперевезенніінструктуютьводіяісупроводжуючого.

Уперіодвикористаннярідкіірозбавленібіопрепаратиутримуютьузахищеному відсонячнихпроменів,прохолодномумісцітанепереохолоджуютьухолоднупору року.Взимкуфлаконизвакциною необхіднопідігріватинаводянійбані(відроіз соломоюдополовиниоб'ємунаповненетеплоюводою)дотемпературиневище 37°С.Більшістьсухихвірус-вакцинпридатнідовикористанняпротягом4год.після розведення,адеякі–1год.(протихворобиМарека).

 Організаціяйпроведенняобробоктваринбіопрепаратами Передвикористаннямбіопрепаратівнеобхідновстановитинаявністьпоказників

дляїхзастосуванняретельноз'ясуватиепізоотичнуситуацію.Залежновідситуації визначаютькатегоріюпункту:а)неблагополучний;б)стаціонарно-неблагополучний; в)загрозливий;г)благополучний.

Профілактичніщепленняпроводятьзметоюзапобіганнявиникненнюхворобиу господарствітаприпрофілактичномукарантинуванні,авимушені–підчасспалаху хвороби.

Уцьомуразістадорозділяютьнагрупи:

хворііпідозріліузахворюваннітварини – їхімунізуютьспецифічними

сироватками,глобулінами,вакциною (пристригучомулишаї).Якщопідозрілиху зараженнітвариннебагато,їхтакожімунізуютьпасивно;

підозріліузараженніабож умовноздоровітварини– підлягають активнійімунізації. Масовіщепленнятваринпроводятьвесноюпередвигономїхулітнітаборичи

пасовища та восени перед переведенням худоби на стійловеутримання.На підприємствахпромисловоготипу–згіднозтехнологічнимикартамиобробок.

Передпроведеннямобробкинеобхідно:уточнитипоголів'я,якепідлягаєобробці–скластиспискитварин;провести клінічний огляд ітермометрію тварин,виділивши тварин із

протипоказаннями(ослаблені,виснажені,великийстроквагітностічипісляродовий період,підвищеннятемпературитіла);

визначитимісцетачаспроведенняобробки;

перевірититапідготуватибіопрепарати,інструменти,засобидезінфекціїй стерилізації,засобиособистогозахистуйгігієни(спецодяг,мило,рушник);

подбатипрополіпшенняумовгодівлійутриманнятварин,щодаєзмогу запобігтиускладненнямтазниженнюпродуктивностігурта; підготуватизапасипрепаратівдлялікуванняможливихускладнень;

Післяобробкитваринобов'язковоскладаютьакт,дезазначають:дату,місце проведеннятавидобробки;видтварин,вік;назвубіопрепаратуійогоповну характеристику (згідно з інструкцією); дозу та метод введення; спосіб знезараження залишків препарату;кому доручено нагляд за обробленими тваринамитанаякийтермін.

Вакцинованихтваринутримуютьокремовідневакцинованих.Ветеринарний нагляд за обробленими тваринами включає повний клінічний огляд,оцінку з'їденого корму, продуктивності, вибіркову термометрію. Для запобігання ускладненням вакцинованихтвариноберігаютьвідпереохолодження,протягів, дощу,снігу,перегрівання,особливопритранспортуванні.

Ускладнення після застосування біопрепаратів можуть бути зумовлені використаннямбіопрепаратівізпідвищеноюактивністю,порушеннямиправилзїх застосування,порушеннями правил утримання щеплених тварин (скупчене утримання, недостатня годівля, перевтома при роботі, перегрівання чи переохолодженняйін.),наявністьінкубатиківущепленомустаді.Ускладнення можутьпроявлятисяувиглядікороткочасногонездужання(втратаапетиту,швидка стомлюваність,відставання від гурту),наявністю місцевих реакцій (набряк, підвищенабольовачутливість,підвищеннямісцевоїтемператури),підвищення температуритіла,шоком,загибеллющепленоїтварини.

Тварин зускладненнями ізолюють іякнайшвидше лікують,застосовуючи специфічніпрепаратитазасобисимптоматичноїтерапії.Провипадокускладнень сповіщають вищу інстанцію ветеринарної медицини, ДНДКІ ветеринарних препаратів ікормових добавок та біофабрику,що виготовила препарат.У повідомленнізазначаютьназвубіопрепарату,серію,датувиготовленнятаметод йогозастосування,видікількістьімунізованихтварин,характерускладненьі прізвищефахівцяветеринарноїмедицини,якийвиявивускладнення.Разомізциму зазначенийінститутнадсилаютьдвафлакониабо4-5ампулізбіопрепаратом.Тому ваптеці,провсяквипадок,завждинеобхіднозалишатиневеликучастинупрепарату.

Способивведеннябіопрепаратів

1.Ін'єкційний – введення препаратів внутрішньовенно,внутрішньосинусно,

внутрішньом'язово,підшкірно,учеревнупорожнинуйін. 2.Скарифікаційно-нашкірний–втиранняпрепаратувшкіру,слизовіоболонки

губчиясен.

3.Інсталяційний–краплинневведенняпрепаратувприродніпорожнинитіла тварин(кон'юнктивально,клоачно,назально).

4.Дисперсійний – розпилення рідких і порошкоподібних препаратів у приміщенні,деутримуютьтварин(птицю).

5.Аліментарний–згодовуванняпрепаратівізкормомабоводою.

6.Комбінований– одночасне,алероздільневикористаннядвохабобільше методів.

Місцяін'єкційбіопрепаратів

підшкірне–вділянцішиї,залопаткою,вкінчикхвоста,завухом;

внутрішньошкірне– вділянцішиї,лопатки,підхвостовоїскладки,воснову шкіривуха,ушкіруборідки,мочки,сережки,внутрішньоїповерхністегна;

внутрішньом'язове–вділянкукрупа,стегна,шиї,підгруддя(коні),угрудний м'яз,гомілку(птиця); внутрішньовенне–уяремну,вушну,підкрильнувени; 2.«Гнус».Заходиборотьби.

Утеплупорурокунатвариннападаютькровосиснікомахи:ґедзі, комарі,мошки,мокреці,москіти,об’єднаніпідоднією народною назвою— гнус.

Докучаютьтваринамілюдям—мухи,клопи,таргани.

1. Ґедзі— великідвокрилікомахиродиниTabanidaeпідрядуBrachycera рядуDiptera.Їхвідомодо3тис.видів.Ґедзіпоширенівлісовійілісостеповій зонах.Живутьірозмножуютьсяпоблизуводойм.Дляветеринарноїмедицини становлять інтерес ґедзіродів:Tabanus,Hybomitra,Atylotus,Chrysops, Нaematopota.

РідTabanus— великіґедзі,16–30ммзавдовжки.Очіскладні,зеленого, синього,коричневогокольорів.Крилапрозорі.Найпоширенішівиди—T.bromius,T. autumnalisтаін.

РідHybomitra(паунти,справжніґедзі)— середньогорозміру,12–22мм завдовжки.Очіскладні,зеленіабосині.Наспинцієрідківолоскийтрипо-перечні смуги,начеревцізбоків—коричнево-жовтіплями.ПоширенівидиH.tarandina,H. tropica,H.montanaтаін.

РідAtylotus— невеликі,9–15ммзавдовжки,світло-жовтогоабожовтого кольору.Види:A.fulvis,A.agrestisтаін.

РідChrysops(пістряки,абозолотоочки)—дрібніґедзі,7–10ммзавдовжки. Маютьяскравезабарвленнятіла.Вусикидовшізаголову.Наголовієщейтроє простихочей.Крилазтемнимиплямамийсмугами.Види:Ch.relictus,Ch.pictusта ін.

Циклрозвитку.Самкивідкладаютьяйцякупкаминастебларослин,листя поблизуводойм.Яйцяциліндричні,косо зрізанінаверхньомуполюсі,білого кольору,придозріванні—темно-бурі.Зяєцьчерез4–8діб,інодічерезтритижні вилуплюютьсяверетеноподібніличинки2,3–2,7ммзавдовжки,якізбираютьсяв коконіпадаютьуводу,навологийґрунт.Доосенівонишістьразівлиняють. Живлятьсяорганічнимирештками,молюсками,червами.Навесніпереповзаютьна сухемісцеіперетворюютьсяналялечку.Фазалялечкитриває5–25діб,апотім вилітаєімаго.

Утеплупорурокуґедзілітають30–40днів.Усерпні–вереснівонизникають.

1.Комарі—кровосиснікомахиродиниCulicidae,поширенівсюди.Відомо їхпонад3500видів.Дляветеринарноїмедицинимаютьзначенняпереважно родиAedes,Culex,Anopheles.

2.Мошки-належатьдородиниSimulidae.Відомопонад900видівмошок. Більшістьзнихєгематофагами.Дляветеринарноїмедицинимаютьзначення

Simulium galeratum,S.columbaczenceтаін.Утваринпримасовомунападі спричинюютьсимуліотоксикоз. Епізоотологічнідані.Симуліотоксикозпоширенийубасейнахрік,струмківі

маєхарактерензоотичнихспалахів.Найчутливішідоукусівмошокконі,велика рогатахудоба,вівці,свині,м’ясоїдні.Уразівисокоїінтенсивностіінвазіїтварини можутьзагинути.

Клінічніознаки.Приінтенсивномунападімошокутваринспостерігається занепокоєння,якезчасомпереходитьупригнічення.Натіліпомітнінабряки підшкірноїклітковини,язика.Температуратілапідвищуєтьсяна2–3°С,апотім стаєсубфебрильною.Пульсідиханняприскорюються,характернасалівація. Відмічається тремор м’язів, параліч і парез кінцівок. У подальшому розвивається набряк легень,який іпризводить до загибелі.За незначної інтоксикаціїтваринивидужуютьна5–8-мудобу.

Діагностика.Враховують епізоотологічнідані,клінічніознаки,під час обстеженнявочах,ніздрях,вухахтваринвиявляютьмошок.

Симуліотоксикоздиференціюютьвідсибірки,лептоспірозуiпастерельозу. Лікування.Вводятьсимптоматичніпрепарати:серцевійдихальніаналептики, внутрішньовенно 40%-й розчин глюкози,10%-й розчин хлориду кальцію,

фізіологічнийрозчинтощо.

1. Мокреці— кровосиснікомахиродиниCeratopogonidae— поширені всюди.Відомопонад4тис.їхвидів.Дляветеринарноїмедицинимають значенняродиCulicoides,Leptoconops,Lasiochela.

Укуси їх болючі,спричинюють свербіж,набряки,дерматити.Мокреці переносять збудників інфекційних та інвазійних хвороб.Kрім того,вони є проміжнимихазяямизбудникаонхоцеркозуконей.

1. Москіти—комахиродиниPsychodidae.Поширеніпереважновтропіках ісубтропікахтапівденнихрегіонахУкраїни.Відомопонад600видівмоскітів. Дляветеринарноїмедицини маютьзначення Phlebotomuspapatasi,Ph. sergentiтаін.

Тяжкопереносятьукусикомахконі,собаки,птахи.Москітиєпереносниками збудниківлейшманіозівтваринілюдей,мікоплазмозукролів.

Профілактикатазаходиборотьби. Проводятьпрофілактичнізаходи,спрямованінаобмеженнямісцьвиплоду

гнусу:

-меліораціязаболоченихземель,

-культурнеосвоєнняпасовищ,

-будівництвогідротехнічнихспоруд.

-Тваринницькіферми,літнітаборидлятваринбудуютьподалівідболіт, заболоченихлісівтакущів.

-Худобувипасаютьутойчас,колиактивністьгнусунайменша.

-Увідкритихзагонах,напасовищахрозпалюютьбагаття,яківиділяють багатодимуівідлякуютькровосиснихкомах.

-Здійснюютьделарваціюводойм(знищенняличинокгнусууводі).

Дляцьогорозпилюютьінсектицидніпрепаратизадопомогою наземних засобівмеханізації(ДУК,ЛСД,ВДМ)таавіації.Ефективнимиєбактокуліцид, якийвносятьуводоймизрозрахунку0,5–2л/га;дибром,батокс—200мг/га;40 –50%-йсульфідофос—40–100г/га;дифос—10–50г/га;байтекс—40–100 г/га.

Усіобробкиводойм погоджуютьзмісцевимиорганами,санепідемстанцією, сповіщають населення череззасоби масовоїінформації.Водойми,що мають рибогосподарськезначення,інсектицидаминеобробляють.

Угодиниактивностігнусухудобуутримуютьпіднавісами,вприміщеннях. Вікна ідверізавішують антимоскітними сітками,мішковиною.Тварин

обприскуютьрозчинами,емульсіями,аерозолямиінсектициднихпрепаратівабо наносять їх на шкіру у виглядідустів,мазей:ДДВФ,дибром,неоцидол, неостомазан,ціодрин,бутокс,пропоксур,оксалан.Ефективним репелентом є оксамат(0,5–2лнатварину),якимобробляютьїходинразнатиждень.

1. Зоофільнімухи— зоотропнікомахи,більшістьякихєпаразитичними організмами(гематофаги,збудники міазів)або переносниками збудників інвазійнихтаінфекційниххвороб.МухиналежатьдорядуDiptera,підряду Brachycera.Дляветеринарноїмедицининайбільшезначеннямаютьродини

Muscidae(справжнімухи),Сaliphoridae(синітазеленімухи),Sarcophagidae (сірім’яснійвольфартовімухи),Glossinidae(мухицеце)таін. Профілактикатазаходиборотьби.У приміщенняхінатериторіїферми

здійснюютьпрофілактичнітазнищувальнізаходи. Профілактичнізаходиспрямованіназапобіганнявиплодумух,поширеннюїх

уприміщенняхінатериторіїфермтажитловихбудинків.Територіюферм,будівель, складівтримаютьучистоті.Прибираютьгній,трупи,залишкикормів,м’ясо,рибу. Вліткувікна,дверізавішуютьантимоскітнимисітками,марлею,мішковиною.

Длязнищеннябіотопівмухзастосовуютьрізніінсектицидніпрепарати. Ефективнимиєхлорневапно(1кг/м2),якимпосипаютьвигрібніями,туалети,

залишкикормів;10%-ваводнаемульсіякреоліну,ксилонафту,нафталізолу(для рідкогосубстрату—1–2,длятвердого—3–5л/м2).Длядезінсекціїзастосовують розчини,емульсіїта аерозоліінсектицидів:диброму,неоцидолу,ціодрину, неостомазану,пропоксуру,аеролу-2,інсектолу,аміачноїводи,якірозпилюютьза допомогоюзасобівмеханізації(гідропульти,ДУК,ЛСД).

Навеснітавосениобробкупроводятьодинразнадватижні,влітку—через кожні5– 7днів.У приміщенняхрозвішуютьклейкістрічки,ставлятьсолодкі приманки.Тваринобприскуютьрозчинамитаемульсіямиінсектицидів:бутоксу, ектоміну, ектопору, себацилу, турингіну. Кількість обробок залежить від чисельностімух:першіпроводятьзінтервалом3–5днів,наступні—че-рез6–7,10

–14днів.Протимух-жигалокзастосовують3–5%-відустидиброму,ціодрину, пропоксуру.Їхнаносять тваринам на голову,шию,спину,боки.Проти мух- корівницьвикористовують2–3%-вімазінеоцидолу,тролену,яківтираютьбіля очей,ніздрів.Тваринам надягаютьтакож різноманітністрічки нашию,хвіст, кінцівки,атакож биркиувуха,якізаздалегідьобробляютьінсектицидамита репелентами тривалоїдії. Застосування таких методів боротьби підвищує продуктивністьтваринна15–20%.

Для знищення мух цеце застосовують інсектициди:тіодан,перметрин, бутокс(декаметрин),циперметрин,фентіон,піретрум.Препаратирозпилюютьза допомогоюавіаціїабоназемнихзасобівмеханізації3–5разівзінтервалом2–3 тижні.Підчасроботизінсектицидамидотримуютьсятехнікибезпеки.

Длязнищеннямухцецеуспішнорозробляютьівпроваджуютьбіологічні методи боротьби:специфічнібактеріїта віруси;стерилізацію самців мух за допомогоюопроміненняцезієм-137ікобальтом-60.

1. Клопи—тимчасовіектопаразитиптахів,лабораторнихтварин,людей. НалежатьдорядуHemiptera(напівтвердокрилі).Їхналічуютьдо25тис.видів. Ветеринарно-медичнезначеннямаютькровосисніклопиродиниСimеcidae видів:Cimexlectularius(постільнийклоп),якийпоширенийусюди,атакожС. соlumbarius(голубинийклоп)—упівденнихрегіонах.Українахзтропічним кліматом трапляються окрилені(поцілункові)клопи родини Reduvidaei Polyctenidae.Вони живуть біля гнізд інір тварин,часто залітають у приміщеннялюдей.Їхніукуситакровоссаннятваринийлюдиневідчувають. Діагностика.Клопівзнаходятьуночінаптиціабовгніздах.Білякролячих

кліток,курячихгніздвідчуваєтьсяхарактернийзапах,щойдевідклопів. Профілактика та заходи боротьби.Для знищення клопів застосовують

інсектициди,якимиобробляютьприміщення,клітки:неоцидол,тролен,пропоксур, дибром,різноманітніаерозолі,щоєвторговельніймережі.Інсектицидипісля2–3 обробокзамінюють,аджеклопизвикаютьдопрепарату.Обробкуповторюють через10–12днівутеплуічерез14–16днів—ухолоднупорироку.Приміщення також знезаражують окропом,гарячою парою,полум’ям паяльноїлампи чи вогнемету.Регулярночистятькліткиіодинразнамісяцьздійснюютьсанітарну обробкутапрофілактичнийремонтприміщення.

1. Таргани— зоотропнійсинантропнікомахи.Вониналежатьдоряду Blatoptera. Ветеринарно-медичне значення мають види: Blatela germanica(рудийтарган)іBlataorientalis(чорнийтарган).

Профілактикатазаходиборотьби.Застосовуютьінсектицидніпрепарати групи ФОС,карбамати,піретроїди (неоцидол,ціодрин,аерол-2,бензофосфат, неостомазан,дибром,пропоксур). Розчини готують згідно з настановами, розпилюють їх за допомогою оприскувачів,дотримуючись техніки безпеки. Згодовуютьтакожрізноманітніотруйніприманки,якієвторговельніймережі,або готуютьїхзборноїкислоти,бури.Ефективноюєборнакислота,змішаназжовтком увиглядім’ячиків,якірозкладаютьурізнихмісцях;сухарі,печиво,змоченів розчиніборноїкислоти(2чайніложкинасклянкуводи);пропеченанавогнібура, змішаназцукроміпшеничнимкрохмалем(1:1:1).Слідтакожінодізвертатисьдо випробуванихнароднихзасобів.Достатньо,наприклад,змочитиганчіркупивом— тарганийоголюблять—ілишитиїнакухні.Вночіможнавчинитифізичнурозправу надзахмелілими«вусанями»,ілюдинабудеврятованавідтакогосусідствахочаб наодиндень

3.Методикапроведенняветсанекспертизипродуктівзабоювеликоїрогатої худобиісвинейнацистицеркоз

Цистицеркоз-інвазійнахворобасписку“Б”

1)Цистицеркозвеликоїрогатоїхудоби

Цистицеркоз— цеінвазійнахвороба,викликаналичинковою стадією — цистицерком (Cysticercusbovis)бичачогоціп’яка(Taeniasaginata)родини

Taenidae,якалокалізуєтьсявм’язахсерця,діафрагми,язика,міжреберних м’язах,масетерах,зрідкавпечінці,мозку.

Цистицеркоз великоїрогатоїхудоби (буйволів),що є результатом ураження личинкою м’язовоїтканини тварин,становить небезпекудля людини івідноситься до інвазійних хвороб,що передаються людині безпосередньочерезм’ясо.