Государственній єкзамен / ГОС 2, заразніе

1білет

1.Опишітьметодикувивченняепізоотичноїситуаціїврайоні,області,державі Епізоотичнуситуаціюврайоні,областітадержавіхарактеризуєсукупність інфекційниххвороб,зареєстрованихнавказанихтериторіяхзапевнийперіод часу,або станом на день оцінки. Для їоцінки на основікількості неблагополучнихпунктівщодозахворюваньімісцьїхрозміщення,кількості захворілихтазагиблихтваринрізнихвидіввизначаютьнозологічнийпрофіль (структуру)інфекційниххвороб та питомувагукожноїзнихузагальній захворюваностітварин усімаінфекційними хворобами,атакож складають

епізоотологічнукартину.

Нозологічнийпрофіль(нозологічнаструктура)захворюваньявляєсобою перелікінфекційниххворобтварин,зареєстрованихугосподарстві,районі, області,держави за певний період часу.Його відображають у вигляді аналітичної таблиці, де наводять перелік хвороб, дані про кількість неблагополучнихпунктів,захворілихізагиблихтваринвабсолютнихчислах, питомувагукожноїхвороби.

Питомавага(частка)окремоїхворобивзагальнійзахворюваностітварин усіма інфекційними хворобами визначають за кількістю неблагополучних пунктів ікількістю захворілихтварин шляхом множеннянеблагополучних пунктів(абозахворілихтварин)зокремоїхворобина100знаступнимділенням назагальнукількість неблагополучнихпунктів(абозахворілихтварин)зусіх урахованиххвороб(%).

Виясняють розміщення неблагополучних пунктів шляхом складання епізоотичноїкартитериторії,якувивчають.

2.Монієзіозжуйних(теорія)

МОНІЄЗІОЗ (MONIEZIOSIS)(ЦЕСТОДОЗИ)– цехвороба жуйних,спричинювана цестодами Moniezia expansa і М. benedeni родиниAnoplocephalidae,

характеризується пригніченням,постійнимипроносами,анемією,відставанняму ростійрозвитку.

Збудники.М.еxpansa— молочно-білогокольору,розміром до10м,має неозброєнийсколексзчотирмаприсосками.Членикиширокійкороткі,вздовж заднього краю їхрозміщеніміжпроглотиднізалози кільцеподібноїформи.В гермафродитнихчлениках— подвійнийнабірстатевихорганів,узрілих— гілки матки,заповненіяйцями.Статевіотворивідкриваютьсязкожногоїхбокуічасто виступаютьнадбічнимикраями,утворюючистатевісосочки.Паразитуєвтонких кишкаховець.

М.benedeni— завдовжкидо4м,стробілажовто-білогокольору,широка, тонкайнапівпрозора.Членикиширокі,міжпроглотиднізалозимаютьвигляд суцільноїсмуги.В гермафродитних члениках міститься до 600 сім’яників. Паразитуєворганізмітелят.

Яйцягельмінтівтемно-сірогокольору,середньогорозміру(0,05–0,09мм), неправильноїформи,онкосфераміститьсявгрушоподібномуапараті.УМ.еxpansa вонимаютьтрикутнуформу,уМ.benedeni—чотири-йшестикутну.

Цикл розвитку.Паразити є біогельмінтами.Розвиваються за участю проміжниххазяїв—панцирних,абоорибатиднихкліщів.

Хворітварини виділяютьузовнішнєсередовищевеликукількістьзрілих члениківмонієзій,переповненихяйцями.Членикипідсихають,лопаються,ізних вивільняютьсяяйця,якізаковтуютьорибатиднікліщі.Через3–5місупорожнині їхньоготілаформуються1–3інвазійніличинки—цистицеркоїди кільцеподібної

форми,вкритітовстоючотиришаровоюоболонкою.Ягнятаітелятазаражаютьсяна пасовищіпризаковтуванніінвазованихкліщів.Укишкахтваринцистицеркоїд прикріплюєтьсясколексомдослизовоїоболонкиіпочинаєрости.

Уперші20дібчленикивідростаютьповільно,авнаступні15–20діб,навпаки, доситьшвидко.Задобудовжинатілапаразитазбільшуєтьсяна8–10см.Статевої зрілостівіндосягаєчерез30–35діб.Гельмінтиживутьутонкихкишкахтварин упродовж5–6міс.

Епізоотологічнідані.Хворобатрапляєтьсявсюди.

Джерелом інвазіїє хворітварини й паразитоносії.Ягнята ітелята заражаються з перших днів виходу на пасовище.Хворіють на гельмінтоз переважнов3–4-місячномувіці.Першіознакихворобиз’являютьсянаприкінці травняітривають2,5–3міс.Масовазагибельтваринспостерігаєтьсяучервні– липніізнижуєтьсяувересні.

Поширенню інвазії сприяє значна кількість орибатидних кліщів на нерозоранихпасовищах.

Патогенезтаімунітет.Гельмінтипорушуютьмоторнуйсекреторнуфункції тонкихкишок,унаслідокчоговиникаютькатаральнезапаленняслизовоїоболонки, виснажливий пронос, слабкість, знижується стійкість організму тварин, послаблюютьсязахисніреакції.Продуктиметаболізмугельмінтівтоксичнідля ягнятранньоговіку,зумовлюютьтяжкийтоксикоз.Одночаснамеханічнаітоксична діяпаразитівнарецепторитонкихкишокспричинюєпосиленняперистальтики,що призводитьдорозвиткуінвагінації,перекручуваннякишковихпетельізагибелі тварин.

Уягнят,особливодо3–4-місячноговіку,існуєвіковийімунітет.Разомзтим набутий імунітетслабкий імає видову специфічність,оскільки тварини,що перехворіли,можутьзновузаразитися.

Клінічніознаки.Спостерігаютьпостійний пронос,фекаліїмістятьслизі членикипаразитів.Тваринипригнічені,більшележать,виснажені,живітздутий, слизовіоболонкибліді.Температуратілавмежахнорми.Хворобатриває1–3 тижнійнерідкозакінчуєтьсязагибеллютварин.

Уягнятрозрізняютьчотириформипроявівмонієзіозу:

-тяжкатоксична,

-легкатоксична,

-обтураційна,

-нервова.

При тяжкій токсичній форміу ягнят-сисунів клінічніознаки хвороби виявляютьсяприблизнозадватижнідопочаткувиділеннячлениківзфекаліями. Тваринистаютьмлявими,відмовляютьсявідкорму,швидкохуднуть.

Фекаліїм’якоїконсистенції,вкритіслизом.Згодом у них виявляються членикипаразитів,виникаютьпронос,анемія,залежування.Ягнятавідстаютьу ростійрозвитку.Через1–2тижнівонигинуть.

Легкутоксичнуформуспостерігаютьуягняттрохистаршоговіку.Вони худнуть,стаютьмлявими,фекаліїрідкі,містятьчленикийфрагментигельмінтів. Захворювання триває 3 – 4 тижні і закінчується одужанням унаслідок самовідходженняпаразитів.

Обтураційнаформатрапляєтьсяуягнят-сисуніввіком2– 4міс.Тварини оглядаютьсянаживіт,падаютьназемлю,б’ютькінцівками.Розвиваютьсяколіки.З часом тваринистаютьпригніченимийгинутьвідзадухи,спричиненоїздуттям кишок.

Принервовійформіутваринспостерігаютьрухпоколу,закиданняголовина спину,паралічкінцівок.Зчасомз’являютьсяклонічнісудоми,внаслідокякихвони гинутьу1–2-гудобу.

Патологоанатомічнізміни.Трупвиснажений,живітсильноздутий.Легені стиснені,анемічні.Судинибрижірозширені,лімфовузлизбільшені,соковитіна розрізі.Крізьстінкикишокпросвічуютьсястробілимонієзійувиглядіжовтуватобілихстрічок.Слизоваоболонкатонкихкишокпотовщена,гіперемійована,нерідкоз крововиливами,вкритагустимслизомзнеприємнимзапахом.

Вмісткишоктемно-зеленогокольорузвеликоюкількістюгельмінтів. Діагностика. Враховують епізоотологічні дані, клінічні ознаки,

патологоанатомічнізміни та проводять лабораторне дослідження фекалій методомпослідовногопромивання(виявляютьчленики)іФюллеборна(виявляють яйця).

Підчасобстеженняприміщеннявранцінамісцінічноговідпочинкутварин знаходять членики гельмінтів.Від іншихцестод їхвідрізняють за наявністю міжпроглотиднихзалозіподвійногонаборустатевогоапарату.

Лікування.Для лікуванняхворихтваринвикористовуютьпрепаратигрупи бензімідазолу:

-альбендазолудозі5мг/кг;

-камбендазол—25мг/кг;

-фенбендазол—10мг/кг;

-фебантел—15мг/кг. Усілікарськіпрепаратизгодовуютьусумішізконцентрованимикормами

одноразовона початкувранішньоїгодівлі,індивідуальноабогруповимметодом. Можливезастосуванняпразиквантелу—4мг/кгабоніклозаміду—50–70мг/кг,з недорогихпрепаратів—1%-йрозчинмідногокупоросу,однакобробканимтварин більштрудомістка.Розчинвводятьвнутрішньопісля10–12-годинногоголодного витримування,ягнятам1–1,5-місячноговіку—15–20мл;1,5–2-місячного—20– 25мл;2–3-місячного—25–30мл;3–4-місячного—30–35мл;4–5-місячного—

35–40мл;5–6-місячного—40–45млі6–7-місяч-ного—45–50мл.

Профілактика та заходи боротьби. Проводять профілактичну дегельмінтизацію тварин.Для ягнят ефективнісистематичніпреімагінальні дегельмінтизації:перша—черездватижніпіслявигонунапасовище;друга—через тритижніпісляпершоїобробки;третяйчетверта—змісячнимінтервалом.

Телятдегельмінтизують двічі:вперше — через1,5 міс після вигону на пасовище;вдруге—черезтакийсамийінтервал.

Зазадовільнихумовутриманняйгодівлістанхворихтапідозрюванихщодо захворювання тварин значно поліпшується.Тварин випасають на культурних пасовищах,наранішепереоранихділянках,зпосівом травпостернізлакових. Практикуютьстійловетастійлово-вигульнеутриманнятелят.

******************************************************************

3.Лабораторніметодидослідженняякостіриби(Вет-сан–№8)(практика) Гідробіонтизаймаютьвагомемісцевхарчуваннілюдини.Використовуютьїх

нелишедляякхарчовіпродукти,алеідляотриманнярядуціннихлікувальних препаратів,кормівітехнічноїсировини.

Лабораторнідослідження проводять в разівиникнення сумніву щодо доброякісностірибиідляуточненняорганолептичнихпоказників,атакожзметою встановленнянаявностіпестицидів,мікрофлори,патогенноїдлялюдиниітварин, гельмінтозоонозів.При сумнівнихорганолептичнихпоказникахтазадовільних результатахлабораторнихдослідженьрибунаправляютьнапромпереробку.Рибу, визнану непридатною до їжі,за рішенням лікаря ветеринарноїмедицини згодовуютьтваринампіслятермічноїобробки,піддаютьутилізаціїабознищують.

Наосновіданихветеринарно-санітарногооглядутапіслядослідженняриби лабораторією ветеринарноїмедицининавсю партію виловленоїрибивидають ветеринарне свідоцтво за формою №2 з обов’язковим зазначенням усіх передбаченихформою свідоцтвавідомостей,зокремапроблагополуччярибита водоймщодозаразнихіантропозоонозниххворобтатермінівїреалізації.

Привиявленніознакнесвіжостірибипроводятьбактеріоскопію,визначають вмістсірководню,аміаку,ставлятьреакціюнапероксидазуіредуктазу.

Основнимипоказникамиє: 1)Бактеріоскопія-роблять2мазки-відбитки:

1-зповерхневихшарівм'язів,

2-ізм'язовоїтканиниглибокихшарів,розміщенихбіляхребта. ПрепаратифарбуютьзаГрамом.

Під мікроскопом переглядають 10 полів іпідраховуютьсередню кількість мікроорганізмівводномуполізору.

Умазкахізглибокихтаповерхневихшарівм'язівриби(свіжої)мікроорганізмів ненемаєабовиявленіпоодинокіпаличкивдеякихполяхзору.

Препаратипоганофарбуються,насклінепомітнорозкладеноїтканини. Умазкахізглибокихшарівм'язів(сумнівноїсвіжості)виявляють10–20,аз

поверхневих–30–50мікробівводномуполізору.

Препарати фарбуються задовільно,на склідобре помітніволокна,що розкладаються.

Ум'язахзглибокихшарів(несвіжої)рибивиявляють30–40,азповерхневих-

Свіжа–каламутна, Сумнівна–утв.помутніння,пластівців.,

Несвіжа–випаданняжелеподібногозгусткусиньо-блакитногокольору. 7)Реакціянапероксидазу Упроб.вносять2мл.водноївитяжки(1:10)іззябровоїтканини ідод.5

крапель0.2%спиртовогорозчинубензидину.Вмістзбовтують,потімвносять2 краплі1%розчинуводнюперекису.

Витяжкаізсвіжоїриби-даєсинєзабарвлення,щопереходитьукоричневе. Сумнівноїсвіжості-менш інтенсивнесинєзабарвленняізначнопізніше

переходитьукоричневе. Несвіжоїриби-недаєсиньогозабарвлення,абезпосередньопереходитьу

коричневийколір.(негативнареакціянапероксидазу). 8)Редуктазнапроба

5 г фаршу заливають подвійною кількістю води,струшують і залишаютьна30хвприкімнатнійтемпературі,додають1см3 0,1% водногорозчинуметиленовогоблакитного,струшуютьідодають0,5– 1см3 вазелінового масла.У термостат при 37°С – чим швидше знебарвитьсясуміш,тим більшевнійферментуредуктази,аотжеі мікроорганізмів,щойогопродукують.

Недоброякісна–МОу1гм'яса–106ібільше,часзнебарвлення–до40хв;

Сумнівна–104–105–40хв.–2,5год;

Свіжа–до103,понад2,5год. 9)Визначеннявмістувологиум'ясіриби

Визначають висушуванням проб у сушильній шафіпри 105°С до постійноїмасисухоїречовини.

Відважують проби 5 г розкладають у попередньо зваженісухі бактеріальнічашкиівміщуютьусушильнушафу.

Черезприблизно2–3днівисушуютьіпроводять3–4зважуваннябак. чашокзпробами.

Передзважуваннямчашкиохолоджуютьзконцентрованоюсірчаною кислотою.

Аналізвважаютьзакінченим.Вологувираховуютьвизначеннямрізниці масичашкизпробоюм'ясадовисушуванняіпіслянього(%).

Чимвищазаг.к-тьводиум'ясіриби,тимнижчаїякість.Такариба швидкопсується.

Неживарибапризберіганніуводілегковсмоктуєрідину. Заснулікоропиприблизночерез20годзбільшуютьмасуна2–5%,

рослиноїдні–до5%.

Збільшеннямасина1– 2% відмічаєтьсяуживихослабленихриб: хворих,отруєних,втомлених,травмованих,вирощенихунезадовільних гідрохімічнихумовах.

*****************************************************************************

4.Продемонструватитехнікувзяттякровіутваринтарозкажітьсхемуподальших гематологічнихдосліджень(практика)

1)Технікавзяттякровіутварин: -Уконей,великоїйдрібноїрогатоїхудобипробикровіберутьізяремноївенина

межіверхньоїйсередньоїтретинишиїчипідхвостовоївени (область2 – 5 хвостовиххребців;Голкувводятьпідкутом90°доупорунаглибину5-10мм.),

-усвиней–ізвенивухаабосудинхвоста,

-усобак,котівтахутровихзвірів–ізповерхневоївенистегна,передпліччячи подушечоклап,

-уптахів–ізпідкрильноївениабозгребеня(укурей).

Перед узяттям проб кровітварин фіксують.Волосся в місціпроколу вистригають,ауптахіввищипуютьпір'яйпух;шкірудезінфікуютьспиртомабо настойкою йоду.У свинейкінчикхвостаобмиваютьтеплою водою змилом, висушуютьчистимрушником,апотімдезінфікують.

Пробикровітребабратипоможливостівранцідогодівлійнапуваннятварин. Кровберетьсяучистістерильніскляніпробіркивоб'ємі7-10млвідтвариниі2-3 млвідптиці.Накожнупункціюберутьоднустерильнуголкувідповідноїконструкції.

Щоб узяти проби кровіу великих тварин,великим пальцем лівоїруки натискаютьнаяремнийжолоб,затискуючияремнувену.Увеликоїрогатоїхудоби затисканняяремноївеникращепроводитишляхомнакладаннянашиюгумового джгута.Потімпоштовхомправоїрукиголкоюдлявзяттякровіпроколюютьшкіруй стінкувенипідкутом45-50оунапрямкудоголовитварини.Довільногокінцяголки підставляютьпробірку,якукращевсьоготриматиодночаснозголкоювправійруці.

Усвинейкровберутьізвенивушноїраковиниабознадрізанихкровоносних судинкінчикахвоста.

Кровтребабратитак,щобвонавільностікалапостінціпробірки.

Післявзяттякровішкірувмісціпроколудезінфікують,аусвинейнадрізаний кінчикхвостадлязапобіганнякровотечіперев'язуютьлігатурою,якуобов’язково знімаютьпіслятромбуваннясудин.

Пробіркизкров'юетикетують,закриваютьпаперовимиковпачкамиіставлятьу штативидлявідстоюваннясироватки,необхідноїдляпостановкисерологічних реакцій.

2)Схемаподальшихгематологічнихдослідженькрові: Гематологічніпоказники пророкують появу перших,неясно виражених

клінічних симптомів захворювання, сигналізують про небезпеку рецидиву, забезпечують контроль над терапією та перебігом патологічного процесу. Одужаннятвариннормалізуєкартинукрові.

Дляпроведеннягематологічногоаналізуможевикористовуватисякапілярна йвенознакров.

Рекомендуєтьсявикористаннявенозноїкрові,оскількипривзяттізвени клітиникровіменш схильнідомеханічноговпливуівиключаєтьсяпопадання сторонніхдомішок.

Гематологічнийаналізкровівключаєвсебе:

-підрахуноквсіхвидівклітинкрові(еритроцитів,лейкоцитів,тромбоцитів),

-визначенняїхпараметрів(розміриклітинтаін),

-диференціюваннялейкоцитарнихклітин,

-вимірюваннярівнягемоглобіну,

-визначенняспіввідношенняклітинноїмасидоплазми(гематокрит). Проведеннягематологічногоаналізунеобхіднодляоцінкизагальноїкартини

стануорганізмувціломуієпервинноюланкоюдіагностикибагатьохзахворюваньі патологічнихстанів.

Йогонеобхіднопроводитидлядиференціюванняклінічноздоровихтварин відхворих,втомучислііспадковимихворобами.

Отриманірезультатипорівнюютьзнормативними. Зменшеннякількостіеритроцитівукровіспостерігаєтьсяприаутоімунної

гемолітичноїанеміїновонароджених,аутоімунноїгемолітичноїанеміїсобакікішокі деякихіншихспадковиххворобахіаномаліях.

Зниженнятромбоцитів-супроводжуєуродженоїгемофілії,тромбоцитопенії. Збільшення кількостілейкоцитів (лейкоцитоз)з перевагою лімфоцитів характернодлялімфолейкозувеликоїрогатоїхудоби,якийвідносятьдоспадково

схильнимзахворювань. Діярадіації,тератогенівтаіншихнесприятливихфакторівпризводятьдо

порушеннякровотворения,появінезрілихформеритроцитівілейкоцитів. Гемоглобін -хромопротеїд,що є малекулярним переносником кисню і

вуглекислого газу в крові,а також здатний реагувати з багатьма іншими речовинами(окисувуглецютаазоту,хлориди,карбонати,фосфатитаін.)Загальний вмістгемоглобінувкровітваринпредставленовтаблиці6.4.

Зіспадковиххворобвмістгемоглобінузнижуєтьсяпригемолітичноїанемії новонародженихтварин.

Одним з перших методів визначення кількостіеритроцитів в кровіє підрахунокврахунковійкамеріГоряєва.

Кровпопередньорозводятьзметоюзменшеннячислаклітин,щопідлягають рахунку.Ухімічніпробіркивідмірюютьпіпеткою по4мілілітра3%-ногорозчину хлоридунатрію іобережновидуваютьунеї0,02мілілітракапілярноїкрові(кров забираютьпіпеткою відгеометраСалі).Отриманерозведенняможнапрактично прийнятирівним 1:200.Суспензію ретельноперемішуютьіпотім заповнюють камерузсіткамиГоряєва.

СіткаГоряєваскладаєтьсяз225великихквадратів(15х15).Великіквадрати, розкресленівертикальноігоризонтальнона16малихквадратів,чергуютьсяз квадратами,розділенимитількивертикальнимиабогоризонтальнимилініями,із квадратамичистими,безліній.Глибинакамеридорівнює1/10міліметра,сторона малого квадрата -1/20 міліметра;обсягмалого квадрата дорівнює 14 000 міліметрівкубічних.

Передзаповненням камеруішліфованепокривнескломиютьісушать. Покривнесклопритираютдокамеритак,щобз'явилисярайдужнікільця.Краплю розведеноїкровівносятьпіпеткою підпритертепокривнесклокамери.Після заповненнякамерузалишаютьна1-2хвилинивспокоїдляосіданняформених елементів,потімприступаютьдопідрахункупрималомузбільшеннімікроскопав затемненомуполізору(прикритоїдіафрагмііопущеномуконденсорі).

Еритроцитирахуютьв5великихквадратах(5х16=80малимквадратах), розташованих по діагоналі.Для цього відшукують лівий верхній великий розграфленийквадрат,підраховуютькількістьзнаходилисявньомуеритроцитів, потімподіагоналівнизінаправознаходятьнаступнийтакийквадратітакдалі.Для тогощобдвічінезлічитиоднійтіжеритроцити,щолежатьнаприкордоннихлініях, дотримуються правило: до даного квадрату належать тіеритроцити,які знаходятьсябільшою своєю частиною всерединінього,розділеніприкордонної лінією.

Лейкоцитівнабагатоменше,ніжеритроцитів(1-2навеликийквадрат),тому дляточностіпідрахуноквиробляютьу100великихквадратах(неразграфленних).

Більш точним (помилка2-3%)ідосконалим єпідрахуноклейкоцитівза допомогою електроннихапаратів.Підрахуноклейкоцитіввлічильникахчастинок виробляютьзатимжепринципом,щоіеритроцитів.Попередньокроврозводятьі змішуютьзяким-небудьлізуючимеритроцитиреактивом.

Існуєтриметодивизначеннякількостітромбоцитів:

1)Підрахунок тромбоцитів в рахунковій камеріГоряєва мікроскопією при фазовому контрасті,тобтозфазовоконтрастнойприставкою.

2)Підрахунок тромбоцитів у мазку крові(по фоніо)(можливість оцінити морфологічніособливостітромбоцитів). 3)Визначеннякількостітромбоцитівнагематологічномуаналізаторі.

Визначеннягемоглобінупроводятьуспрощеномуколориметрі-гемометра Салі.

*****************************************************************************

5.Продемонструйтетехнікувиконанняофтальмопроби(використавшифізрозчинв якостіалергена)(практика)

якінереагувалинапершевведенняабодалисумнівнуреакцію.Облікреакціїна повторневведенняпроводятьчерез3,6,9і12год.

Припозитивнійреакціїспостерігаєтьсядобревираженагіпереміяінабряк

кон’юнктиви,виділенняслизово–гнійногоабогнійногосекрету,якийвитікаєз внутрішньогокутаокаувиглядішнурка.

Присумнівнійреакціїгіпереміяінабряккон’юнктививираженіслабопри наявностіувнутрішньомукутіокалишеслизу.

Привідсутностіреакціїкон’юнктиванезмінюється. Напроведенутуберкулінізацію складаютьакт,апридослідженнівеликої

рогатоїхудоби,буйволів ізебувидних,крім того,складаютьсписокусього поголів’ятварин,якихдосліджували.Успискувказуютьназвугосподарства,вид тварин,інвентарнийномерабокличку,статьівіктварини(придослідженні тварин,якіналежатьприватнимособам –указуютьназвунаселеногопункту, прізвищевласника,стать,вікімастьтварини).Уреагуючихнатуберкулінтварин реєструютьвеличинупотовщенняшкірноїскладки.

*****************************************************************************

6.Якпроводитьсядослідженняфекалій методом послідовного промивання? (практика)

Метод послідовного промивання (метод осадження) належить до гельмінтоовоскопічнихдосліджень(встановленняяєцьзбудників).

Метод:Невеликукількістьфекалій(5–10г)розмішуютьусклянціз10- кратноюкількістюводи.Сумішфільтруютькрізьметалевеситоабомарлюідають їйвідстоятисяупродовж 5хвилин.Післяпроясненняверхньогошарурідинив склянційогозливають,аосаднаносятьнапредметнескло(бактеріологічнучашку)і досліджують під мікроскопом на наявність яєць трематоди і збудників акантоцефальозів.