4. Методика проведення ветсанекспертизи продуктів забою великої рогатої худоби і свиней на цистицеркоз.

Дослідження починають з голови (перша точка ВСЕ на лінії огляду туш ВРХ і друга у свиней). З цією метою промацують язик, на корені язика роблять глибокий поздовжній розріз. Розрізають і оглядають жувальні мязи, нарізаючи шарами, на всю ширину, паралельно до їхньої поверхні(великий жувальний мяз двома розрізами, крилоподібний одним) з кожного боку.Під час огляду серця на забійних підприємствах роблять 2-3 поздовжніх і 1-2 нескрізних поперечних розрізи міокарда. Пр и здійсненні ВСЕна ринках проводять додатково нескрізні поздовжні листочкопожібні розрізи міокарда через 1 см.

При огляді туш на ринках та при виявленні цистицерків на розрізах мязів голови, язика або серця проводять додатково по 2 паралельних розрізи шийних мязів, грудних, лопатко-ліктьових(анконеуси), спинних, поперекових, тазових кінцівок і діафрагми. При підозрі на цистицеркоз нарізають м’язову тканину і досл у компресорії при малому збільшенні.

При виявленні на розрізах мязів голови, язика або серця чи на одному із розрізів мязів туші та ін. субпродуктів 4 і більше живих чи загиблих цистицерків – тушу голову вн орг. крім кишечнику направляють на утилізацію. Вн і зовн жир знімають і направляють на витоплювання для харчових потреб.

У випадку виявлення 3 і менше – голову язик і вн орг. крім кишечнику утилізують, а тушу піддають знешкодженню провар, заморож чи солінням. Жир так само. Знешкоджені туші направляють на виготовлення варених ковбасних виробів, паштетів чи фаршевих консерви, м'ясо-кісткові і шерстні субпродукти – на промпереробку.. Кишки і шкури – після технологічної обробки без обмежень.

5.Як лабораторними методами встановити діагноз на аскароз

Збудники аскарозу —геогельмінти. Збудник локалізується в просвіті тонкого від­ділу кишечнику свиней. Хвороба проявляється виснаженням, розлада­ми травлення та нервової системи, запаленням легенів.

Діагноз Прижиттєва діагностика гострого аскарозу розроблена не­достатньо. Враховують епізоотологічні дані й симптоми хвороби. Кишкову форму діагностують дослідженням фекалій флотаційним ме­тодом за Фюллеборном і знаходженням яєць гельмінтів. У невелику баночку (зазвичай мазеву) поміщають 5 г фекалій і ретельно розмішують з 20-кратним кількістю насиченого розчину хлориду натрію, додаючи його при помішуванні невеликими порціями. Спливші на поверхню великі частки видаляють шматочком паперу або картону, баночку до країв наповнюють розчином хлориду натрію і покривають предметним склом так, щоб нижня поверхня стикалася з рідиною. Баночку залишають стояти на 45-90 хв (протягом цього терміну яйця спливають і тримаються на поверхні суміші), потім предметне скло обережно піднімають, швидко перевертають і приставшую плівку мікроскопують під малим збільшенням без покривного скла. Можна засто­совувати діагностичну дегельмінтизацію хворих тварин. Посмертно діагноз підтверджується виявленням мігруючих личи­нок і статевозрілих A.suum та характерними патолого-анатомічними змінами. Для остаточного діагнозу гострого аскарозу легені або пе­чінку хворих тварин розрізають у теплій воді на дрібні шматочки і проводять гельмінтоларвоскопічні дослідження за методом Бермана Отриманий від хворого кал (краще свіжевиділений) у кількості 5 г поміщають на дрібну металеву сітку (зручна цеділка для молока) в скляну воронку, закріплену в штативі. На нижній кінець воронки надягають гумову трубку з затискачем (апарат Бермана). Сітку (цеділку) підводять і в воронку наливають нагріту до 50 ° С воду таким чином, щоб нижня частина сітки була занурена у воду. Личинки з калу у зв'язку з термотропністю активно виповзають в теплу воду і скупчуються, в нижній частині воронки. Через 2-4 год затиск відкривають, рідину випускають в одну або дві центрифужні пробірки. Цетріфугіруют протягом 2-3 хв, після чого швидко зливають поверхневий шар, а осад поміщають на предметне скло і досліджують під мікроскопом.. При позитивних результатах знаходять личинок паразита. Хворобу диференціюють від метастронгільозу, трихурозу та езофагостомозу свиней. Яйця метастронгілюсів невеликі, зрілі, сірого кольору. При розтині трупів у бронхах і трахеї виявляють статево­зрілих паразитів. Яйця трихурисів коричневі, бочкоподібні, а езофагостом — сірого кольору, з гладенькою шкаралупою, незрілі.