VSE

+ три точки ВСЕ: для огляду внутрішніх органів і тушок; видалених внутрішніх органів і фінальну;

-чотири точки ВСЕ: голів; тушок; внутрішніх органів; фінальну;

-п'ять точок ВСЕ: голів; лімфовузлів; тушок; внутрішніх органів; фінальну.

62.Розтин серця під час огляду туш проводять для виявлення:

- трихінельозу; + саркоцистозу, цистицеркозу; - актиномікозу

- трихінельозу та цистицеркозу.

63.Для визначення свіжості м'яса проби відбирають:

+ з м'язів шиї, в ділянці лопатки, з м'язів стегна;

-біля кісток;

-у ділянці хвоста;

-у ділянці спинних м'язів.

64. Поверхня туші злегка липка, потемніла, жир м'який, матовий, має сіруватий відтінок, злегка липне де пальців. Таке м'ясо:

-зіпсоване;

-свіже;

+ сумнівної свіжості; - несвіже.

65.У разі фасціольозу та дикроцеліозу:

- тушу і внутрішні органи утилізують; + уражені частини внутрішніх органів утилізують або знищують, а неуражені

і тушу випускають без обмежень. За інтенсивного ураження внутрішніх органів їх цілком утилізують; - внутрішні органи утилізують, а тушу випускають без обмежень;

- внутрішні органи і тушу знищують.

66.Диференційну діагностику ехінококозу проводять:

-тільки від туберкульозу;

-тільки від тонкошийого цистицеркозу;

+ від туберкульозу, тонкошийого цистицеркозу, бичачого та свинячого цистицеркозу; - тільки бичачого та свинячого цистицеркозу.

67. Диференційна діагностика ехінококозу від туберкульозу:

-у разі ехінококозу різко збільшені всі регіональні лімфовузли;

-проводиться за результатами бактеріоскопії;

10

+ у разі ехінококозу не спостерігають туберкул у регіональних лімфатичних вузлах, під час натискання на звапнені ехінококи вилущуються личинки; - проводиться за результатами бактеріологічних досліджень.

68.Диференційна діагностика ехінококозу від тонкошийного цистицеркозу:

-у разі ехінококозу різко збільшені всі регіональні лімфовузли;

-проводиться за результатами бактеріоскопії;

+ тонкошийні цистицерки розміщуються, як правило, на периферії органа і мають чітко виражену голівку, що знаходиться на довгій тонкій шийці; - проводиться за результатами бактеріологічних досліджень.

69. У разі виявлення саркоцист і наявності змін у м'язах (виснаженні, гідремії, звапнення, знебарвлення):

+ тушу і органи утилізують, шпик, внутрішній жир, кишки і шкури використовують без обмежень;

-тушу та інші продукти забою направляють на промислову переробку;

-м’ясо і органи використовують без обмежень;

-тушу і органи направляють на корм тваринам.

70. На агропродовольчому ринку під час ветеринарно-санітарної експертизи яловичини на цистицеркоз досліджують:

+ м'язи серця, язика, шиї, великий жувальний та крилоподібний, стегнові м'язи, поперекові м'язи;

-м'язи черевної стінки, міжреберні, м’язи діафрагми;

-печінку;

-селезінку.

71.У разі цистицеркозу після знешкодження туші і субпродукти:

- утилізують; - використовують на корм тваринам;

- не використовують; + використовують для виготовлення варених і ліверних ковбас та фаршевих консервів.

72.Під час трихінелоскопії свіжої свинини досліджують зрізи:

-120 шт.;

-24 шт.; + 48 шт.;

-72 шт.

73. Прижиттєві методи діагностики трихінельозу:

+ ІФА. біопсія м'язів, РЗК; - мікроскопія м'язових волокон;

11

-метод перетравлення м’язів у штучному шлунковому соку;

-трихінелоскопія за допомогою компресоріуму.

74. Диференційна лабораторна діагностика трихінельозу проводиться від:

- Диктіокаульозу; + Саркоспоридій, молодих цистицерків;

-Ехінококів;

-Метастронгільозу.

75.Під час трихінелоскопії свіжої конини досліджують зрізи:

- 12 шт.; - 24 шт.; - 48 шт.; + 120 шт.

76.Вуглеводи м'яса:

-містяться в значній кількості, але не мають біологічної цінності;

-до дозрівання м'яса не мають відношення;

+ у процесі автолізу обумовлюють виникнення процесу післязабійного задубіння; - беруть участь у формуванні смаку і запаху м'яса.

77. М'ясо – це:

-м'язова тканина з жиром;

-тільки м'язова тканина;

-м'язова тканина, жир, кістки;

+ м'язова тканина, жир, кістки, нерви, кров'яні і лімфатичні судини і лімфатичні вузли.

78. Автоліз – це:

- мікробіологічні процеси, що відбуваються в м'ясі в післязабійний період; + ферментативні процеси розпаду речовин і тканин під дією протеолітичних ферментів самих тканин;

-мікробіологічні та ферментативні процеси в м'ясі;

-біологічні перетворення в м'ясі.

79.Структурною одиницею м'язової тканини є:

- міоген; + м'язове волокно;

- міофібрили; - м'язові пучки.

80.Підщелепні лімфатичні вузли під час післязабійного огляду свиней:

12

- не розтинають; + розтинають для дослідження на сибірку;

-розтинають для дослідження на трихінельоз;

-розтинають за необхідності.

81.М’ясо погано знекровлене, з синюшним або бузково-рожевим відтінком лімфатичних вузлів, рН 6,6 і вище, реакція на пероксидазу негативна, а формольна реакція супроводжується утворенням

драглистого згустку. Таке м’ясо:

-від здорової тварини;

-у разі трихінельозу;

-у разі ехінококозу;

+ від хворої тварини або від тварини, забитої в агонії.

82.Для визначення життєздатності цистицерків застосовують:

+ жовч свині або бугая; - проварювання; - біопробу;

- бактеріологічне дослідження.

83.Знезаражують м'ясо у разі цистицеркозу:

+ проварюванням м'яса впродовж 3-х годин у відкритих котлах;

-переробкою на варені ковбаси;

-переробкою на сирокопчені ковбаси;

-зачищенням.

84.Диференціюють трихінел від бульбашок повітря:

- за розміром; - фарбують за Ямщиковим;

- фарбують 5%-им фуксином; + сильніше закручують компресоріум.

85.Ветеринарно-санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення трихінел:

- направляють на виготовлення консервів; - проварювання протягом 3-х годин; + знищення (спалювання); - без обмежень.

86.Ветеринарно-санітарне оцінювання туші свині за ангінозної форми

сибірки:

-утилізують (переробляють на сухі корми); + знищують (спалюванням);

-без обмежень;

-направляють на проварювання.

87. Ветеринарно-санітарне оцінювання туші великої рогатої худоби

13

уразі карбункульозної форми сибірки:

-утилізують (переробляють на сухі корми); + знищують (спалюванням);

-використовують без обмежень;

-направляють на виготовлення консервів.

88.Ветеринарно-санітарне оцінювання свіжого м'яса у разі сказу:

- тушу направляють на виготовлення ковбасних виробів; - використовують без обмежень; - направляють на виготовлення консервів; + утилізують.

89.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі

виснаження тварин:

+ утилізація;

-використовують без обмежень;

-направляють на виготовлення консервів;

-направляють для використання в громадському харчуванні.

90. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою від тварин, що позитивно реагують на туберкулін:

-знищення;

-утилізація;

-використання без обмежень; + промислова переробка.

91. Визначення м'яса хворих тварин у реакції з нейтральним формаліном ставлять із м'ясом:

-курятини;

-баранини та козлятини; + яловичини;

-свинини.

92.Скільки зрізів із м’язової тканини роблять для дослідження на трихінельоз свиней у неблагополучному пункті:

-48;

-24;

-12; + 120

93. Скільки проб м'яса відбирають для дослідження на трихінельоз від свинячої туші?

-1 пробу – 80 г.

+ 2 проби по 80 г.

-3 проби по 200 г.

-Без обмежень.

14

94.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі фасціольозу з дегенеративними змінами печінки:

-печінку проварюють, а інші продукти забою використовують без обмежень;

-продукти забою проварюють;

+ печінку утилізують, а інші продукти забою використовують без обмежень; - печінку знезаражують, а інші продукти забою використовують без обмежень.

95.Диференціюють трихінельоз від:

+ Саркоцистозу; - Фасціольозу; - Ехінококозу; - Актиномікозу.

96.Виявляють «тільця Бабеша-Негрі» для діагностики захворювання:

- Сибірки; + Сказу;

- Анаеробної дизентерії ягнят; - Сапу.

97.Утворення синьо-зеленого забарвлення у реакції на пероксидазу

вказує на те, що м'ясо:

-містить 1% глікогену;

-не свіже;

-сумнівної свіжості;

+ свіже.

98.У реакції із сульфатом міді м’ясо утворює пластівці:

+ сумнівної свіжості; - свіже; - м’ясо ведмедя;

- м’ясо коня.

99.Місце зарізу здорової тварини, яку забили у нормальному

фізіологічному стані буде:

-рівне та просякнуте кров'ю;

-рівне та не просякнуте кров'ю, бліде; + нерівне та просякнуте кров'ю;

-рівне, без згустків крові.

100. Характерна наявність гіпостазів для:

+ загиблих тварин;

-молодих тварин;

-здорових тварин;

-дорослих тварин.

15

101. Лімфовузли на розрізі у тварин, що забиті в агональному стані будуть кольору:

- сіро-жовтого; + синьо-рожевого;

-сіро-білого;

-сірого.

102.Під час дослідження м’яса на трихінельоз методом перетравлення м'язів у штучному шлунковому соку використовують реактиви:

- жовч свині або бугая; - реактив Неслера; - розчин Люголя;

+ пепсин + НСІ+вода.

103.Пристрій, де роздавлюють зрізи м'язів у разі трихінелоскопії

називається:

+ Компресоріум;

-Трихінелоскоп;

-АВТ;

-АВТ – У.

104."Тигрове серце" характерне для:

- Цистицеркозу; - Саркоцистозу; + Ящуру; - Трихінельозу.

105.Носову перегородку у коней досліджують для діагностики:

- Туберкульозу; + Сапу; - Сказу; - Миту.

106.Якщо під час бактеріоскопії мазків-відбитків виявляють поодинокі мікроорганізми в декількох полях зору мікроскопа, м’ясо:

+ свіже; - сумнівної свіжості;

- неякісне; - несвіже.

107.Санітарне оцінювання варених ковбас у разі виявлення сальмонел:

- знешкоджують; - випускають без обмежень; - знищують; + утилізують.

16

108. Санітарне оцінювання ураженої поодинокими ехінококами печінки за нормальної вгодованості туш:

- знешкоджують; + зачищають і використовують без обмежень;

-утилізують;

-знищують.

109.Наявність у серці крові, що не згорнулась після забою тварини, свідчить про можливе інфекційне захворювання:

- Ящур; + Сибірку;

- Лістеріоз; - Ку-лихоманку.

110.Кров у м'язах і кровоносних судинах відсутня, дрібні судини під

плеврою не просвічуються:

-м’ясо старих тварин;

-м’ясо хворих тварин;

+ м’ясо від здорових тварин; - м’ясо від тварин, забитих в агональному стані.

111.Санітарне оцінювання м’яса і продуктів забою у разі сапу коней:

- утилізація; + знищують;

- знезаражують; - випускають без обмежень.

112.Санітарне оцінювання м'яса за наявності жовтяничності туші, яка не зникає протягом двох діб:

- знезаражують; - випускають без обмежень; - знищують; + утилізують.

113.Санітарне оцінювання туші у разі аскарозу без виснаження:

+випускають без обмежень; - знезаражують; - знищують; - утилізують.

114. Санітарне оцінювання туші у разі аскарозу, туша виснажена:

- знезаражують;

+утилізують;

-знищують;

-випускають без обмежень.

17

115. За вгодованістю дорослу велику рогату худобу та коней поділяють

на ______категорії. Відповідь: 2

116.Карантинне відділення добового надходження забійних тварин на скотобазу розраховане на відсоток:

+10 %;

-15 %;

-20 %;

-5 %.

117. Велику рогату худобу перед знекровленням оглушують:

- електрострумом за допомогою стека, порожнистим ножем, електроголкою, молотом, стрілецькими апаратами (пістолетами з висувним стержнем та вибухового типу);

+ електрострумом за допомогою однота двополюсного стека, молотом, стрілецькими апаратами, стилетом;

-електрострумом за допомогою однота двополюсного стека, молотом, стрілецькими апаратами, сумішшю вуглекислого газу (65%) і повітря (35%);

-не оглушують.

118. Дрібну рогату худобу перед знекровленням оглушують:

-електрострумом за допомогою стека, порожнистим ножем, електроголкою, молотом, стрілецькими апаратами (пістолетами з висувним стрижнем та вибухового типу);

-електрострумом за допомогою однота двополюсного стека, молотом, стрілецькими апаратами, стилетом;

-електрострумом за допомогою однота двополюсного стека, молотом, стрілецькими апаратами, сумішшю вуглекислого газу (65%) і повітря (35%); + не оглушують.

119. Нутрування туш, це:

-процес виймання внутрішніх органів із черевної порожнини;

-процес виймання внутрішніх органів із грудної порожнини з попереднім розпилюванням грудної кістки; + процес виймання внутрішніх органів із черевної та грудної порожнин, із

попереднім розпилюванням грудної кістки;

-процес знімання шкури.

120.Під час визначення м’яса загиблих, хворих або забитих

вагональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки:

- колір, запах і консистенція м’язів; - зовнішній вигляд, стан жиру, запах, стан м’язів на розрізі, консистенцію;

+ стан місця зарізу, ступінь знекровлення туші, наявність гіпостазів, зміни у лімфатичних вузлах і внутрішніх органах;

18

- колір поверхні туші та запах м’яса, стан місця зарізу тощо.

121.Розрізняють наступні ступені знекровлення туш:

- добре і погане; - добре, задовільне, погане;

+ добре, задовільне, погане, дуже погане; - задовільне і незадовільне.

122.Для бактеріологічного дослідження в лабораторію направляють:

+ проби м’язів – частину згинача або розгинача передньої та задньої кінцівок туші, лімфатичні вузли, селезінку, нирку, частину легень і печінки з портальними лімфовузлами та жовчним міхуром;

-шматочки м’яса масою 300–400 г і внутрішні органи;

-відібрані від кожної туші або її частини проби, масою, не менше 200 г кожний, 3 проби відбирають біля місця зарізу проти 4–5-го шийних хребців, у ділянці лопатки, з м’язів стегна;

-проби м’яса, масою 200 г та лімфатичні вузли.

123. Середовища, що використовують для ідентифікації бактерій роду Salmonella:

- МПА, МПБ; + Ендо, Левіна, Плоскирєва, вісмут-сульфітний агар;

-Кітт-Тароцці;

-Скошений агар за Шукевичем і агар Плоскирєва.

124.Санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення стрептококів та стафілококів:

-у разі незадовільних органолептичних показників тушу направляють на промислову переробку; якісних органолептичних показників – випускають без обмеження;

-випускають після проварювання для виготовлення варених ковбас;

-тушу і внутрішні органи утилізують;

+ у разі збереження якісних органолептичних показників м’ясо направляють на проварювання і виготовлення консервів і м’ясних хлібів. За поганих органолептичних показників, що свідчать про гнильне псування м’яса – тушу знищують або утилізують.

125. Післязабійна діагностика фасціольозу:

+виявляють ураження печінки; хронічний запальний процес у жовчних ходах, що призводить до потовщення їх стінок, а за хронічного перебігу – збільшення і звапнування жовчних ходів; - ураження печінки, жовтяничність слизових оболонок. Запалення нирок;

19