
- •1. Диференційна діагностика та лікування бронхіту та катаральної бронхопневмонії.
- •2. Ветеринарні правила допуску на забій хворих та вакцинованих тварин.
- •3. Анатомо-топографічна будова черевної стінки. Методи лапаротомії.
- •1. Відібрати кров для гематологічних досліджень.
- •2. Провести коротку новокаїнову блокаду нервів вим’я за методом д.Д. Логвинова при маститі задніх чвертей.
- •3. Описати існуючі методики знешкодження трупного матеріалу.
- •3. Патогенетична терапія
- •4.Провести осіменіння корови мано-цервікальним методом
- •5.Описати методику гастротомії
- •6. Методи визначення м*яса хворих і загиблих тварин
- •1.Методи та біохімічні принципи консервування м’яса, їх санітарне та економічне значення.
- •2.Диференційна діагностика і лікування гастриту і гастроентериту.
- •3.Місцеві розлади лімфообігу та вмісту тканинної рідини.
- •1.Етіологія, патогенез та лікування тварин на панкреатит.
- •2)Класифікація хвороб та вад вимя
- •3)Підготовка тварини до наркозу. Контроль перебігу наркозу. Методи реанімації.
- •4) Ветсан експертиза і санітарна оцінка свіжих і консервованих рослинних продуктів.
- •2. Дослідити орган зору кератоскопом
- •1.Наркоз, види, визначення, ускладнення.
- •2.Періоди утробного розвитку
- •3. Систолічні, пресистолічні та діастолічні пороки серця.
- •4. Все продуктів забою на агропородовольчих ринках.
- •5.Критерії визначення деформації копит і копитець
- •6. Дослідити тварину на предмет виявлення травматичного перикардиту
- •1. Класифікація анемій. Діагностика і лікування
- •2. Поняття про неплідність і яловість
- •3. Анатомотопографічна будова голови. Операції в ділянці голови.
- •4. Визначити групу чистоти молока та кислотність
- •5. Продемонструвати методику інфільтраційної анестезії
- •6. Ввести тварині лікарський розчин інтраперитоніально
- •1.Етіопатогенез, діагностика та лікування аліментарної остеодистрофії
- •2. Етіопатогенез, діагностика, лікування тварин хворих на міозит.
- •3.Передвісники родів.
- •4.Лабораторні методи дослідження риби.
- •2.Описати методику перкутанної кастрації самців.
- •3.Відбір проб крові для біохімічного дослідження.
- •1. Смерть та посмертні зміни.
- •2.Імунодефіцитний стан. Діагностика та лікування.
- •3.Вагітність - визначення, термінологія і види вагітності.
- •2. Визначення густини та вмісту сухих речовин у молоці
- •3.Дослідження стану печінки у тварин.
- •1.Синдром стресу (сс). Етіопатогенез та лікування
- •2.Стадії статевого циклу за Студєнцовим
- •3.Методи роз'єднання та з'єднання біологічних тканин
- •1.Органолептичні та фіз.-хім.Методи визначення натуральності меду
- •2. Новокаїнова блокада промежини за Магдою
- •1.Жовте тіло, його розвиток і функція
- •2.Як лікують тварин, хворих на ревматизм
- •3. Етіотропна терапія:визначення та класифікація
- •1. Продемонструвати методику руменотомії
- •2.Органолептичні та лабораторні методи дослідження меду, фальсифікація меду, її розпізнання.
- •3. Описати методику розтину трупів свиней
- •1.Маткова кровотеча.(metrorrhagia)
- •3. Що таке травматичний дифузний набряк холки?
- •1.Диференціальна діагностика міокардиту і міокардозу та їх лікування.
- •3. Забійні та м’ясопереробні підприємства
- •4. Підготувати штучну вагіну.
- •5. Дослідити рубець.
- •6. Описати правила особистої гігієни до під час та після розтину трупа.
- •1Пр Дослідити орган зору кератоскопом
- •2Пр Визначити ступінь свіжості мяса
- •3Пр Дослідити легені у тварини
- •1. Визначення жиру в молоці.
- •2. Провести вагінальне дослідження піхви
- •3. Поставити очисну клізму.
- •1. Диференційна діагностика нетравматичного і травматичного перикардиту.
- •2. Етапи акушерської і гінекологічної диспансеризації.
- •3. Місцеві розлади кровообігу.
- •4.Проба на «тріцепс»
- •5. .Методи виявлення м’яса хворих,загиблих тварин та тих,що були забиті в агонії
- •6. Дослідити сичуг у тварини.
- •1.Диференційна діагностика хвороб що супроводжуються спазмолітичною формою кольок у коней.
- •2.Хімічний склад,фізико-хімічні показники якості молока корів та фактори що їх обумовлюють.
- •3.Ускладнення при переломі рогу.
- •4.Провести осіменіння церві кальним методом з ректальною фіксацією шийки матки.
- •5Методика езофаготомії
- •6.Визначити пульс у тварини.
- •2.Гпертрофії, атрофії, метаплазія.
- •3.Об'єкт родів, родові шляхи та сили, які обумовлюють роди.
- •4.Визначення видової належності м'яса за органолептичними дослідженнями (яловичина, конина).
- •5.Продемонструвати методику оваріоектомії.
- •6.Поставити крапельницю.
- •1.Позаматкова і несправжня вагітність.
- •2.Суть процесу дозрівання м'яса та фактори, що впливають на нього.
- •3.Структура служби ветеринарної медицини в районі.
- •4.Промити передшлунки у тварин за допомогою зонда Черкасова.
- •5.Продемонструвати методику кастрації самців відкритим методом.
- •6.Описати методику розтину трупів однокопитних.
- •1.Хімічний склад та технологічні властивості молока, вплив різних факторів на молочну продуктивність.
- •2.Морфофункціональні зміни в організмі вагітної самки.
- •3. Диференційна діагностика і лікування фронтиту і гаймориту.
- •1.Визначити кількість дихальних рухів у тварини.
- •2. Описати документи, що складаються за результатами розтину, та правила їх заповнення.
- •3. Продемонструвати методику ентеротомії у тварин
1Пр Дослідити орган зору кератоскопом
КЕРАТОСКОП (keratoscope), ДИСК Плацидо (Placido's disc) - прилад для визначення аномальної кривизни рогівки. Він складається з чорного диска діаметром приблизно 20 см, на якому нанесені концентричні білі кільця. Лікар дивиться через невелику лінзу в центрі кератоскопа на відображення кілець, одержуване на рогівці ока пацієнта. Зображення, що отримується при відбитті від нормальної рогівки, буде мати вигляд правильних концентричних кілець; якщо ж рогівка аномально викривлена (наприклад, має кератоконус) або на ній є рубці, то кільця будуть спотворюватися. Сучасні кератоскопи дозволяють роздруковувати контурну карту поверхні рогівки ока.
Тварину ставлять досліджуваним оком в темну сторону. Кератоскоп розташовують навпроти ока так, щоб світло падало на нього, і дивляться через центральний отвір на рогівку. На дзеркальній поверхні незміненої рогівки відображені круги кератоскопа мають правильну форму (у великої рогатої худоби злегка овальну). Різко овальні, викривлені кола відповідають зміненій кривизні рогівки (астигматизм), зламані контури кіл у вигляді хвилеподібних — при шорсткій, зернистій поверхні рогівки (передній, задній кератит). Переривчасті чорні кола знаходять у місцях розташування сторонніх тіл, білі кола - рубців ран, виразок; пилковидні поїдені - при лущенні, десквамації епітелію.
2Пр Визначити ступінь свіжості мяса
Відбір проб.
Для дослідження відбирають від м'ясної туші або її частини проби цілим шматком масою не менше 200 р. з таких місць: у врізу, проти IV та V шийних хребців; в області лопатки, в області стегна і товстих частин м'язів. Кожен відібраний зразок упаковують в пергамент, целюлозну плівку чи харчову поліетиленову плівку. На пергаменті позначають найменування тканини або органу і номер туші, упаковують разом у паперовий пакет і укладають в металевий закриваючийся ящик. Ящик опечатують і пломбують.
Зразки супроводжують в лабораторію документом з позначенням: дати і місця відбору зразків; виду худоби: номери туші, присвоєного при виїмці; причини і цілі випробування; підпису відправника.
Органолептична оцінка.
Визначення зовнішнього вигляду і кольору. Вигляд і колір м'язів на розрізі визначають у глибинних шарах м'язової тканини на свіжому розрізі м'яса. При цьому встановлюють наявність липкості шляхом обмацування і зволоженість поверхні м'яса на розрізі шляхом прикладання до розрізу шматочка фільтрованого паперу.
Визначення консистенції. На свіжому розрізі туші чи випробуваного зразка легким натисканням пальця утворюють ямку і стежать за її вирівнюванням.
Визначення запаху. Органолептично встановлюють запах поверхневого шару туші чи випробуваного зразка. Потім чистим ножем роблять розріз і одразу визначають запах в глибинних шарах. При цьому особливу увагу звертають на запах м'язової тканини, що прилягає до кістки.
Визначення стану жиру. Визначають в момент відбору зразків, встановлюють колір, запах і консистенцію.
Визначення стану сухожиль. Визначають в туші в момент відбору зразків. Обмацування сухожиль встановлюють їх пружність, щільність і стан суглобових поверхонь.
Визначення прозорості і аромату бульйону.
Підготовка до визначення. Для отримання однорідної проби кожен зразок окремо пропускають через м'ясорубку (діаметр отворів решітки 2 мм.) І фарш ретельно перемішують. 20г отриманого фаршу зважують на лабораторних вагах з похибкою не більше 0,2 р. і поміщають в конічну колбу місткістю 100 куб. см., заливають 60 куб.см дистильованої води, ретельно перемішують, закривають годинниковим склом і ставлять у киплячу водяну баню.
Хід визначення. Запах м'ясного бульйону визначають у процесі нагрівання до температури 80-85 ° С у момент появи парів, що виходять із прочинених колби.
Для визначення прозорості 20 куб. див. бульйону наливають у мірний циліндр місткістю 25 куб. см. і встановлюють ступінь його прозорості візуально.
М'ясо або субпродукти, віднесені до сумнівної свіжості хоча б за однією ознакою, піддають хімічного й мікроскопічного аналізу.
показники |
Характерні ознаки | ||
свіжі |
сумнівні |
несвіжі | |
Зовн вигляд і колір |
Поверхня вкрита кірочками підсихання рожевого чи блідо-червоного кольору, у розморожених туш червоного кольору.Жир мякий, частково забарвлений в червоний колір |
Поверхня місцями зволожена, липка, потемнівша |
Поверхня суха або вкрита суро-коричневим слизом чи пліснявою |
М'язи на розрізі |
Злегка вологі,на папері залишають незначну пляму або не залишають. Колір характерний:врх-світло-темночервоний, свинина- світлорожений-червоний, баранина - четвний-вишнево-червоний |
Вологі, пляма на папері розміром пощі дотику, злегка липкі, темно-червоні, для розмороженого – стікає мутнуватий сік |
Вологі, площа більша площі дотику, червоно-коричневий. Розморожене – стікає мутний сік |
консистенція |
Щільне, пружне, ямка виповнюється відразу |
Щільне, пружне, ямка виповнюється за 1 хв, жир мякий. |
Дрябле, ямка не виповнюється. Жир у розмороженого мяса пухкий з ознаками осалювання. |
запах |
специфічний |
Кислуватий, злегка затхлий |
Кислий, затхлий,слабо-гнильний |
Стан жиру |
Врх-білий, жовтуватий, жовтий, твердий, крихкий, свинячий-білий, блідо-рожевий, еластичний |
Матовий, сіруватий, злегка липне до пальців, лгкі ознаки осалювання |
Матовий, сіруватий, при роздавлюванні мажеться. Запах прогірклий, незначна пліснява |
Стан сухожилля |
Пружні, суглоби гладкі, блискучі. У розмороженого пухкі, яскраво-червоні |
Менш щільні, матово-білі. Суглоби злегка вкриті слизом |
Розмякшені, сірі. Вкриті слизом |
Кістковий мозок |
Заповнює всю порожнину кісток. Жовтий, фарфороподібний блиск |
Заповнює всю порожнину, твердий, жовтий, матовий |
Не заповнює простір,мякий, брудно-сірий чи темний |
Прозорість та аромат бульйону |
Прозорий, ароматний, жир у винляді великих крапель |
Прозорий чи каламутний, запах не властивий свіжому. Дрібні краплі жиру |
Каламутний, з великою к-сть пластівців, з неприємним запахом. Жир майже відсутній |
Хімічні дослідження.
Визначення аміаку Несслера.
Принцип методу. Водна витяжка з м'яса, що містить аміак і амонійні солі, при додаванні до неї реактиву Несслера набуває жовтого забарвлення; при великих кількостях утворюється червоно-бурий осад йодистого меркураммонія.
Приготування екстракту з м'яса. 10 гр. м'яса розрізають на дрібні шматочки, поміщають в колбу, заливають 100 куб. см. дистильованої води і настоюють протягом 15 хв., періодично струшуючи. Фільтрують через складчастий паперовий фільтр.
Хід визначення. До 1 куб. див. екстракту додають 1-10 крапель реактиву Несслера. Струшуючи пробірку після збільшення кожної краплі, спостерігають колір і ступінь прозорості екстракту.
Свіже – світло-жовта, прозора
Сумнівне – насичене жовте, каламутніє, при охолоджнні осад
Несвіже – жовто-рожеве, пластівці.
Реакція на пероксидазу
принцип методу Фермент пероксидаза, що знаходиться в м'язовій тканині здорової тварини, у присутності перекису водню стає активним окислювачем. Наявність пероксидази визначається зміною кольору індикатора, який додається до екстракту м'яса. хід визначення У пробірку наливають екстракт м'яса, приготованого як для реакції на аміак по Несслеру в кількості 2 см3, додають 5 крапель 0,2% спиртового розчину бензидину, струшують пробірку, додають 2 краплі 1% розчину перекису водню. При позитивній реакції (свіже м'ясо) протягом 1 - 2 хв з'являється синьо-зелене забарвлення, поступово стає коричневе. Негативна реакція з бензидином за відсутності інших ознак розкладання м'яса вказує на необхідність бактеріологічного дослідження (на сальмонели). Негативну бензидинову пробу може давати м'ясо стомлених і хворих тварин, в такому м'ясі проби на аміак і сірководень можуть бути негативними через відсутність гнильних мікроорганізмів.