
- •1. Диференційна діагностика та лікування бронхіту та катаральної бронхопневмонії.
- •2. Ветеринарні правила допуску на забій хворих та вакцинованих тварин.
- •3. Анатомо-топографічна будова черевної стінки. Методи лапаротомії.
- •1. Відібрати кров для гематологічних досліджень.
- •2. Провести коротку новокаїнову блокаду нервів вим’я за методом д.Д. Логвинова при маститі задніх чвертей.
- •3. Описати існуючі методики знешкодження трупного матеріалу.
- •3. Патогенетична терапія
- •4.Провести осіменіння корови мано-цервікальним методом
- •5.Описати методику гастротомії
- •6. Методи визначення м*яса хворих і загиблих тварин
- •1.Методи та біохімічні принципи консервування м’яса, їх санітарне та економічне значення.
- •2.Диференційна діагностика і лікування гастриту і гастроентериту.
- •3.Місцеві розлади лімфообігу та вмісту тканинної рідини.
- •1.Етіологія, патогенез та лікування тварин на панкреатит.
- •2)Класифікація хвороб та вад вимя
- •3)Підготовка тварини до наркозу. Контроль перебігу наркозу. Методи реанімації.
- •4) Ветсан експертиза і санітарна оцінка свіжих і консервованих рослинних продуктів.
- •2. Дослідити орган зору кератоскопом
- •1.Наркоз, види, визначення, ускладнення.
- •2.Періоди утробного розвитку
- •3. Систолічні, пресистолічні та діастолічні пороки серця.
- •4. Все продуктів забою на агропородовольчих ринках.
- •5.Критерії визначення деформації копит і копитець
- •6. Дослідити тварину на предмет виявлення травматичного перикардиту
- •1. Класифікація анемій. Діагностика і лікування
- •2. Поняття про неплідність і яловість
- •3. Анатомотопографічна будова голови. Операції в ділянці голови.
- •4. Визначити групу чистоти молока та кислотність
- •5. Продемонструвати методику інфільтраційної анестезії
- •6. Ввести тварині лікарський розчин інтраперитоніально
- •1.Етіопатогенез, діагностика та лікування аліментарної остеодистрофії
- •2. Етіопатогенез, діагностика, лікування тварин хворих на міозит.
- •3.Передвісники родів.
- •4.Лабораторні методи дослідження риби.
- •2.Описати методику перкутанної кастрації самців.
- •3.Відбір проб крові для біохімічного дослідження.
- •1. Смерть та посмертні зміни.
- •2.Імунодефіцитний стан. Діагностика та лікування.
- •3.Вагітність - визначення, термінологія і види вагітності.
- •2. Визначення густини та вмісту сухих речовин у молоці
- •3.Дослідження стану печінки у тварин.
- •1.Синдром стресу (сс). Етіопатогенез та лікування
- •2.Стадії статевого циклу за Студєнцовим
- •3.Методи роз'єднання та з'єднання біологічних тканин
- •1.Органолептичні та фіз.-хім.Методи визначення натуральності меду
- •2. Новокаїнова блокада промежини за Магдою
- •1.Жовте тіло, його розвиток і функція
- •2.Як лікують тварин, хворих на ревматизм
- •3. Етіотропна терапія:визначення та класифікація
- •1. Продемонструвати методику руменотомії
- •2.Органолептичні та лабораторні методи дослідження меду, фальсифікація меду, її розпізнання.
- •3. Описати методику розтину трупів свиней
- •1.Маткова кровотеча.(metrorrhagia)
- •3. Що таке травматичний дифузний набряк холки?
- •1.Диференціальна діагностика міокардиту і міокардозу та їх лікування.
- •3. Забійні та м’ясопереробні підприємства
- •4. Підготувати штучну вагіну.
- •5. Дослідити рубець.
- •6. Описати правила особистої гігієни до під час та після розтину трупа.
- •1Пр Дослідити орган зору кератоскопом
- •2Пр Визначити ступінь свіжості мяса
- •3Пр Дослідити легені у тварини
- •1. Визначення жиру в молоці.
- •2. Провести вагінальне дослідження піхви
- •3. Поставити очисну клізму.
- •1. Диференційна діагностика нетравматичного і травматичного перикардиту.
- •2. Етапи акушерської і гінекологічної диспансеризації.
- •3. Місцеві розлади кровообігу.
- •4.Проба на «тріцепс»
- •5. .Методи виявлення м’яса хворих,загиблих тварин та тих,що були забиті в агонії
- •6. Дослідити сичуг у тварини.
- •1.Диференційна діагностика хвороб що супроводжуються спазмолітичною формою кольок у коней.
- •2.Хімічний склад,фізико-хімічні показники якості молока корів та фактори що їх обумовлюють.
- •3.Ускладнення при переломі рогу.
- •4.Провести осіменіння церві кальним методом з ректальною фіксацією шийки матки.
- •5Методика езофаготомії
- •6.Визначити пульс у тварини.
- •2.Гпертрофії, атрофії, метаплазія.
- •3.Об'єкт родів, родові шляхи та сили, які обумовлюють роди.
- •4.Визначення видової належності м'яса за органолептичними дослідженнями (яловичина, конина).
- •5.Продемонструвати методику оваріоектомії.
- •6.Поставити крапельницю.
- •1.Позаматкова і несправжня вагітність.
- •2.Суть процесу дозрівання м'яса та фактори, що впливають на нього.
- •3.Структура служби ветеринарної медицини в районі.
- •4.Промити передшлунки у тварин за допомогою зонда Черкасова.
- •5.Продемонструвати методику кастрації самців відкритим методом.
- •6.Описати методику розтину трупів однокопитних.
- •1.Хімічний склад та технологічні властивості молока, вплив різних факторів на молочну продуктивність.
- •2.Морфофункціональні зміни в організмі вагітної самки.
- •3. Диференційна діагностика і лікування фронтиту і гаймориту.
- •1.Визначити кількість дихальних рухів у тварини.
- •2. Описати документи, що складаються за результатами розтину, та правила їх заповнення.
- •3. Продемонструвати методику ентеротомії у тварин
2. Поняття про неплідність і яловість
Неплідність – тимчасова чи постійна нездатність тварини до відтворення нащадків. Це біологічне поняття. Стосується воно конкретної варини і його можна виявити в будь-яку пору року при дослідженні тварин на вагітність.
Яловість – економічний показник, за допомогою якого визначають у кінці року процент тварин ( по фермі, району, регіоні і т.д.), що не дали протягом господарського року приплоду.
Одним з показників відтворення є співвідношення груп з фізіологічним станом. Оптимальне співвідношенням вважають: тільних – 50% корів, осіменених, але ще не перевірених – 33%, у післяродовому періоді -17%.
До причин, що обумовлюють неплідність, відносять:
погану організацію відтворення;
незадовільну роботу фахівців;
порушення технології осіменіння;
недоліки обліку;
незадовільне вирощування ремонтного молодняку.
А.Ю. Тарасевич розрізняє три основні причини неплідності:
ексрагенітальні ( вік, ендокринні і інервові розлади, патологія молочної залози, інфекції, празити);
інтрагенітальні (ненормальний стан яєчників –кісти, персистентне жовте тіло, неповноцінні статеві цикли, розлади імплантації, німфоманія, анафродизія)
екзогенні (аліментарні фактори, дефіцити світла тощо)
За Студєнцовим:
уроджена ( у самиць – інфантилізм, гермафродитизм, фримартинізм; у самців: інфантилізм, крипторхізм, гермафродитизм)
стареча (обумовлюють атрофічні процеси у статевих органах)
симптоматична (виникає внаслідок хвороб статевих органів)
аліментарна (ожиріння, виснаження, аліментарний інфантилізм, низька поживна цінність раціону)
експлуатаційна (як результат експлуатаційного виснаження)
кліматична (проявляється при дефіциті або надлишку інсоляції, різкої зміни клімату, недолікув утримання)
штучну
штучно набута – при порушенні правил осіменіння; неправильного утримання, зберігання і транспортування сперми;
штучно спланована – при кастраціях, стрерилізаціях, наміреному пропускання статевих без осімення.
Фактори неплідності поділяють не генетичні (спадкові) та фактори довкілля. Суть неплідності, її патогенетичні механізми можна звести до дії трьох груп факторів:
розлади гаметогенезу;
відсутність запліднення (аконцепція)
переривання вагітності (аборт).
3. Анатомотопографічна будова голови. Операції в ділянці голови.
Межі голови та шиєю визначає лінія, яка проходить від потиличного гребеня вниз по передньому краю крила атланта і далі до кута нижньої щелепи.
Поділяють на два відділи: лицьовий та черепно – мозковий. Перший з них є початком харчотравного і дихальних трактів, другий – містить головний мозок. Від черепно-мозкового відділу лицьовий відділяється умовною лінією, яка з’єднує задні краї орбіт і далі проходить по верхньому краю виличної дуги до заднього краю гілки нижньої щелепи. Лицьовий відділ включає : поверхневі шари м’яких тканин, порожнини носа з придатковими пазухами, ротову порожнину, глотку, ділянку орбіти, щелепові суглоби, міжщелепову ділянку з гортанню. Черепно –мозковий відділ голови включає черепну коробку з її вмістом та ділянку вушної раковини. Він має такі межі: передню – лінія, що з’єднує верхні краї орбіт, латеральну – вилична дуга, верхній контур нижньощелепового суглоба і зовнішній край основи вушної раковини, задню – потиличний гребінь.
Іннервація: головним у іннервації голови є трійчастий нерв, який іннервує всю шкіру голови за винятком задньої частини нижньої щелепи та частково ділянки вушних раковин. Останні іннервують ся гілками перших двох шийних нервів. Ще в черепно-мозковій порожнині трійчастий нерв ділиться на три гілки:
очний нерв – який виходить у ВРХ через очноявково-круглий отвір, у коней через очноямкову щілину:
слізний ( у ВРХ віддає нерв рогу);
лобний;
носо-війковий (очне яблуко)
підблоковий.
верхньощелепний нерв:
виличний йде в нижню повіку ( у ВРХ віддає гілку рога)
підочноямкова –віддає гілки для премолярів і різців, а потім поділяється :
зовнішні носові гілки
крилопеднебінний
нижньощелепний
жувальний
глибокий скроневий
крилоподібний
щелепно –підязиковий
щічний
вушно- скроневий
язиковий
комірковий альвеолярний нижній нерв
Кровопостачання – основною артеріальною магістраллю для голови є парна загальна сонна артерія, яка біля аланто потиличного суглоба відгалуджує внутрішню сонну артерію. Остання проходить уздовж заднього краю нижньої щелепи до ділянки скронево- нижньощелепного суглоба, позаду якого віддає поверхневу скроневу артерію і переходить у щелепну, медіально різко розвертається, йде у клинопіднебінну ямк і відгалуджує великі кінцеві гілки: велику піднебінну артерію, клинопіднебінну, піодчноямкова.
У ділянці голови розміщені 3 великі лімфоцентри:привушний, нижньощелепний і заглотковий.
Види операцій
Операції в ділянці носа , носової порожнини та її придаткових пазух ( введення носового кільця, ринопластика, трепанація придаткових пазух);
Операції на зубах ( вирівнювання зубів, резекція коронки зубів, екстракція зубів)
Операції на рогах ( ампутація рога із закриттям кістково-шкірного дефекту невільною шкірною складкою, ампутація рога із закриттям кістково- шкіряного дефекту вільною шкірною пластикою за Петраковським)
Операції в ділянці орбіти ( енуклеація ока, екзентерація ока, операції при вивороті і завороті повік, видалення третьої повіки)
Операції в ділянці язика ( ампутація й пластика язика, усунення гіперкінезу язика, оперативне усунення вади корів-сисунів)
Операції в ділянці привушної залози ( штучне припинення функції привушної слинної залози, видалення слинних камінців, лікування слинних нориць, екстирпація слинних залоз)
Операції у ділянці вуха ( ампутація вушної раковини, пластична корекція постави вушної раковини.
Черепно –мозкові операції у овець ( оперативне лікування ценурозу).