
- •1. Диференційна діагностика та лікування бронхіту та катаральної бронхопневмонії.
- •2. Ветеринарні правила допуску на забій хворих та вакцинованих тварин.
- •3. Анатомо-топографічна будова черевної стінки. Методи лапаротомії.
- •1. Відібрати кров для гематологічних досліджень.
- •2. Провести коротку новокаїнову блокаду нервів вим’я за методом д.Д. Логвинова при маститі задніх чвертей.
- •3. Описати існуючі методики знешкодження трупного матеріалу.
- •3. Патогенетична терапія
- •4.Провести осіменіння корови мано-цервікальним методом
- •5.Описати методику гастротомії
- •6. Методи визначення м*яса хворих і загиблих тварин
- •1.Методи та біохімічні принципи консервування м’яса, їх санітарне та економічне значення.
- •2.Диференційна діагностика і лікування гастриту і гастроентериту.
- •3.Місцеві розлади лімфообігу та вмісту тканинної рідини.
- •1.Етіологія, патогенез та лікування тварин на панкреатит.
- •2)Класифікація хвороб та вад вимя
- •3)Підготовка тварини до наркозу. Контроль перебігу наркозу. Методи реанімації.
- •4) Ветсан експертиза і санітарна оцінка свіжих і консервованих рослинних продуктів.
- •2. Дослідити орган зору кератоскопом
- •1.Наркоз, види, визначення, ускладнення.
- •2.Періоди утробного розвитку
- •3. Систолічні, пресистолічні та діастолічні пороки серця.
- •4. Все продуктів забою на агропородовольчих ринках.
- •5.Критерії визначення деформації копит і копитець
- •6. Дослідити тварину на предмет виявлення травматичного перикардиту
- •1. Класифікація анемій. Діагностика і лікування
- •2. Поняття про неплідність і яловість
- •3. Анатомотопографічна будова голови. Операції в ділянці голови.
- •4. Визначити групу чистоти молока та кислотність
- •5. Продемонструвати методику інфільтраційної анестезії
- •6. Ввести тварині лікарський розчин інтраперитоніально
- •1.Етіопатогенез, діагностика та лікування аліментарної остеодистрофії
- •2. Етіопатогенез, діагностика, лікування тварин хворих на міозит.
- •3.Передвісники родів.
- •4.Лабораторні методи дослідження риби.
- •2.Описати методику перкутанної кастрації самців.
- •3.Відбір проб крові для біохімічного дослідження.
- •1. Смерть та посмертні зміни.
- •2.Імунодефіцитний стан. Діагностика та лікування.
- •3.Вагітність - визначення, термінологія і види вагітності.
- •2. Визначення густини та вмісту сухих речовин у молоці
- •3.Дослідження стану печінки у тварин.
- •1.Синдром стресу (сс). Етіопатогенез та лікування
- •2.Стадії статевого циклу за Студєнцовим
- •3.Методи роз'єднання та з'єднання біологічних тканин
- •1.Органолептичні та фіз.-хім.Методи визначення натуральності меду
- •2. Новокаїнова блокада промежини за Магдою
- •1.Жовте тіло, його розвиток і функція
- •2.Як лікують тварин, хворих на ревматизм
- •3. Етіотропна терапія:визначення та класифікація
- •1. Продемонструвати методику руменотомії
- •2.Органолептичні та лабораторні методи дослідження меду, фальсифікація меду, її розпізнання.
- •3. Описати методику розтину трупів свиней
- •1.Маткова кровотеча.(metrorrhagia)
- •3. Що таке травматичний дифузний набряк холки?
- •1.Диференціальна діагностика міокардиту і міокардозу та їх лікування.
- •3. Забійні та м’ясопереробні підприємства
- •4. Підготувати штучну вагіну.
- •5. Дослідити рубець.
- •6. Описати правила особистої гігієни до під час та після розтину трупа.
- •1Пр Дослідити орган зору кератоскопом
- •2Пр Визначити ступінь свіжості мяса
- •3Пр Дослідити легені у тварини
- •1. Визначення жиру в молоці.
- •2. Провести вагінальне дослідження піхви
- •3. Поставити очисну клізму.
- •1. Диференційна діагностика нетравматичного і травматичного перикардиту.
- •2. Етапи акушерської і гінекологічної диспансеризації.
- •3. Місцеві розлади кровообігу.
- •4.Проба на «тріцепс»
- •5. .Методи виявлення м’яса хворих,загиблих тварин та тих,що були забиті в агонії
- •6. Дослідити сичуг у тварини.
- •1.Диференційна діагностика хвороб що супроводжуються спазмолітичною формою кольок у коней.
- •2.Хімічний склад,фізико-хімічні показники якості молока корів та фактори що їх обумовлюють.
- •3.Ускладнення при переломі рогу.
- •4.Провести осіменіння церві кальним методом з ректальною фіксацією шийки матки.
- •5Методика езофаготомії
- •6.Визначити пульс у тварини.
- •2.Гпертрофії, атрофії, метаплазія.
- •3.Об'єкт родів, родові шляхи та сили, які обумовлюють роди.
- •4.Визначення видової належності м'яса за органолептичними дослідженнями (яловичина, конина).
- •5.Продемонструвати методику оваріоектомії.
- •6.Поставити крапельницю.
- •1.Позаматкова і несправжня вагітність.
- •2.Суть процесу дозрівання м'яса та фактори, що впливають на нього.
- •3.Структура служби ветеринарної медицини в районі.
- •4.Промити передшлунки у тварин за допомогою зонда Черкасова.
- •5.Продемонструвати методику кастрації самців відкритим методом.
- •6.Описати методику розтину трупів однокопитних.
- •1.Хімічний склад та технологічні властивості молока, вплив різних факторів на молочну продуктивність.
- •2.Морфофункціональні зміни в організмі вагітної самки.
- •3. Диференційна діагностика і лікування фронтиту і гаймориту.
- •1.Визначити кількість дихальних рухів у тварини.
- •2. Описати документи, що складаються за результатами розтину, та правила їх заповнення.
- •3. Продемонструвати методику ентеротомії у тварин
6. Дослідити тварину на предмет виявлення травматичного перикардиту
При травматичному ретикуло-перекардиті проводять дослідження в основному із застосуванням проб на больові відчуття. Найпростішим методом дослідження сітки є глибока пальпація на ділянці мечоподібного відростка (хряща). Для пальпації сітки дорослої великої рогатої худоби треба присісти з правого боку біля тварини, потім правою рукою обіпертися на коліно правої ноги і кулаком правої руки натискувати на ділянку мечоподібного відростка, підсилюючи натискання підніманням ноги на носок. Здорова тварина при цьому поводить себе спокійно, а хвора на травматичний ретикуліт відчуває сильний біль, стогне і ухиляється від дослідження. В ряді випадків доцільно підводити під мечоподібний відросток товсту палку і, піднімаючи її вдвох одночасно з обох боків, натискувати на ділянку мечоподібного відростка.
У овець і кіз пальпацію сітки здійснюють правою рукою.
Під час дослідження сітки застосовують також спосіб Рюгга, суть якого полягає в тому, що помічник піднімає голову тварини настільки, щоб поверхня лоба набула горизонтального положення, а дослідник одночасно з цим збирає в складку шкіру на ділянці холки. При травматичному ретикуліті (ретикулоперитоніті) внаслідок вигинання спини й напруження м’язів черевного преса стискається сітка, виникає біль, від чого тварина прогинає хребет, намагається ухилитися від дослідження, стогне, нерідко падає на зап’ясткові суглоби. В разі підозри на травматичний ретикуліт (ретикулоперитоніт) тварину проводять по похилій площині. При травматичному ретикуліті і ретикулоперитоніті вона обережно і неохоче спускається згори, тоді як вгору йде порівняно добре.
Визначають місце, силу, поширеність і характер поштовху. У дорослої великої рогатої худоби поштовх виявляється зліва, в 4-му міжребер’ї, на 6 см нижче від лінії плечового суглоба. Для травматичного перекардиту характерне ослаблення серцевого поштовху, дифузний серцевий поштовх та одночасне зміщення серцевого поштовху.
Також спостерігається збільшення перкусійних меж серця.( норма- У здорової великої рогатої худоби верхня межа знаходиться на лінії плечового суглоба (на горизонтальній лінії, проведеній через середину плечового суглоба), а овець і кіз — трохи нижче від цієї лінії, у коней — на ширину двохпальців, верблюдів — чотирьох пальців нижче від лінії плечового суглоба, у більшості дрібних тварин — на цій лінії.
Задня перкусійна межа серця здорових сільськогосподарських тварин вона досягає 6-го ребра)
При аускультації спостерігається послаблення обох тонів серця, і поява шуму плескоту.
Білет 7
1. Класифікація анемій. Діагностика і лікування
Анемія – безкрів’я, зменшення в одиниці об’єму крові еритроцитів і гемоглобіну.
За етіологією і патогенезом:
гостра і хронічна постгеморагічна
гемолітична
гіпопластична
анапластична
Залежно від функціонального стану кіскового мозку
регенаторна
гіпорегеннаторна
арегенаторна
За насиченістю еритроцитів гемоглобіном
гіпохромна
нормохромна
гіперхромна
За розмірами еритроцитів:
мікроцитарні
макроцитарні
нормоцитарні
Постгеморагічна – малокрів’я, що виникає внаслідок значних кровотеч, які призводять до зменшення в організмі вмісту гемоглобіну, еритроцитів і виникнення гіпоксичного стану, перебігає гостро і хронічно. Діагностика, комплексна: дані анамнезу, симптоми хвороби, різке зниження вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів, наявність крові у пункт атах і порожнинах та у фекаліях при виразковій хворобі. Лікування – при гостій крововтраті зупиняють кров одночасно з поповненням об’єму циркулюючої крові; для зупинки внутрішніх і порожнинних кровотеч застосовують препарати із гемо статичною дією ( переливання одногрупної стабілізованої крові, у ВРХ і коней до 1 л, в.в 10% желатину, плазму, сироватку крові – великим 1-3л, малим 200-500мл; гкмостатичну дію мають: 5% аскорбінова кислота в.в, вікасол в.м.,для зупинки місцевої кровотечі: 0,1% адреналін, тромбіну, феракрил. Кровозамінники: плазма,сироватка крові, ізотонічний розчин натрію хлориду, РІнгера-лока, 5% глюкози з аскорбіновою кислотою, поліглюкін, гемо вініл (швидкість 1л протягом 5-10хв.) Після зупинки кровотечі: напування не обмежують, призначають повноцінний раціон, спокій, засоби, що стимулюють гемопоез – препарати заліза (гліцерофосфат, феродекстрани, заліза лактат), кобальту, міді, печінки (вітогепат, сире пар), вітаміни В12, Вс,С. При хронічній, попередньо усувають причину кровотечі та поповнення запасів заліза в організмі.
Гемолітична – група захворювань, що характеризується переважанням процесів руйнування еритроцитів над їх утворенням, що часто характеризується спленомегалією, гемолітичною жовтяницею, і гемоглобінурією. Розрізняють вроджену і набуту(токсична, паразитарна, інфекційна, ізо і аутоімунні, післяпологова гемоглобінурія у корів і пароксизмальна гемоглобінурія телят. Діагностика комплексна: на основі анамнезу, характерним клінічним ознакам ( жовтяниця, малокрів’я, гемоглобінурія, інколи збільшення і болючість селезінки), результати визначення білірубіну в крові та уробіліну в сечі, характерні зміни морфо функціонального складу периферичної крові та кіскового пунктату; необхідно враховувати наявність інфекційних чи паразитарних хвороб. Лікування: має бути своєчасним і інтенсивним. Починають з усунення причини анемії, знешкодження та виведення з організму гемолітичних токсинів, підтримка дихальної функції крові та посилення гемопоезу в органах кровотворення. В.в. вводять цитровану кров, 20% розчин глюкози. В раціон вводять фосфорні добавки. При пароксизмальній – специфічна не розроблена, рекомендовано напувати телят теплою водою + ті ж засоби що і при гемолітичній. Ауто- і ізоумунна: призначають преднізолон у дозі 1 мг/кг маси тіла та імунодеприсанти (фосфан, азатіоприн, метотриксн).
Гіпопластична – характеризується неповним, інколи тимчасовим, пригніченням функції кісткового мозку, зменшенням продуктивності клітин усіх трьох ланок гемопоезу (еритроцитарного, лейкоцитарного і тромбцитарного) чи якоїсь із них через нестачу речовин для кровотворення або інтоксикацію (аліментарно-дистрофічні, мієлотоксична). Діагноз: комплексний: на основі анамнезу, клінічних ознак та результатів досліджень периферичної крові (гіпо- або нормохромна анемія, лейкопенія і тромбоцитопенія) і кісткового пунктату; виключають інші види анемій, мікотоксини (стахіоботріо- і фузаріотоксикози), променеву хворобу, лейкоз, ІНАН, чуму свиней. Лікування усувають причину захворювання, забезпечують добрий догляд і утримання, повноцінну годівлю, вводять в раціон вітаміни К, С та групи В. Проводять переливання крові в середніх і малих дозах кожні 3-4 доби, використовують препарати заліза, міді, кобальту, аутогемотерапія, введення в.м. 10% кальцій хлорид та глюконат.