Білет 1

1. Диференційна діагностика та лікування бронхіту та катаральної бронхопневмонії.

Бронхіт (bronchitis) — запалення слизової та підслизової тканини бронхів — за етіологією первинний і вторинний, за перебігом гострий і хронічний, за локаліз пат процесу- мікробронхіт( ураж дрібні бронхи), макробронхіт (ураж великі бронхи), бронхіоліт (ураж бронхіоли).

Патогенез/ПАТАН Спост кашель і носове витікання. Внаслідок запального набряку слиз об бронхів і звуження їх просвіту виникають сухі хрипи. Накопичення в бронхах рідкого ексудату викликає вологі хрипи, а густого ексудату — сухі хрипи. При гострому бронхіті внаслідок гіперемії слиз оболонка бронхів набрякає, на ній можуть виникати геморагії та ерозії, а при фібринозному бронхіті на серозн оболонці утвор фібринозні плівки, у вигляді злипання бронхів.

Симптоми.

При макробронхіті загальний стан пригнічений, температура тіла нормальна. Тахікардії немає, дихання прискорене. Характерне: кашель, в перші дні короткий, сухий, болючий, потім вологий і не такий болючий.

На 2-3 день з носа – серозний, потім слизовий чи слиз-гнійний ексудат. Перкус звук в легенях не змін

Мікробронхіт- перебіг більш тяжкий. Тварина пригнічена, атетит зменшений, температ тіла підвищ, дихання прискорене, експіраторна чи змішана задишка, черевний тип дихання. Кашель болючий слабкий, Перкус звук не змін. На початку бронхіту аускультцією легень виявляють жорстке везикулярне дихання, бо слизова оболонка бронхів набрякає – йде різний діаметр бронхів через нерівномірне звуження.

При макробронх – прослухов хрипи низького тембру — у вигляді гудіння або дзиж- чання, а мікробронхів — високого тембру, підвищується до писку або свисту. Хрипи прослухов при вдиху і видиху. Під час кашлюж зміщуються. Потім, при наявності рідкого ексудату в бронхах, хрипи стають вологими і нагадують лопання пухирців повітряю за макробронх хрипи сильні, подовжені, низького тембру, при мікробронх — мікропухирчасті, короткі, високого тембру хрипи.

Везикулярне дихання при бронхіті посилене (жорстке). На відміну від риніту, носове витікання з обох ніздрів завжди при бронхіті буває не на початку захворювання, а пізніше, одночасно з вологим кашлем і вологими хрипами.

При дослідженні крові Виявляють лейкоцитоз нейтрофільний з простим зрушеннм ядра.

При хронічному бронхіті- триває більше 2 міс, ознаки: схуднення, зниження продуктивності, кашель, задишка витікання з носових ходів, хрипи. Кашель сухий, болючий, задишка змішана або лише експіраторна. За перкусії звук легень читстий легеневий. виявляють симптоми порушення функцій серцево-судинної, травної та інших систем організму. В більш тяжких випадках захворювання, особливо при хронічному перебігу, виявляють симптоми альвеолярної емфіземи легень ( змішан азадишка, тимпанічний перкусійни й звук, задня межа легень зміщується каудально).

Діагноз за найхарактернішими симптомами — кашлем, задишкою, хрипами в легенях, носовому витіканні, за перкусії – ясний легеневий звук.

На відміну від пневмонії при бронхіті не буває значного підвищення температури тіла, менше виражена задишка, рідше і в меншій мірі по- рушуються функції іншим систем і органів. При вторинному бронхіті слід мати на увазі симптоми основного (первинного) захворювання.

У диференціальній діагностиці бронхіту велике значення мають дані перкусії, рентгенологічного дослідження. Наприклад, при бронхіті за допомогою рентгенографії і можна виявити посилення бронхіального й хілусного рисунків, а при пневмонії — затінення в легенях, під яким перкусією виявляють притуплений або тупий звук.

Терапія. Слід усунути причини захворювання. Тваринам створюються сприятливі умови утримання й високоякісну годівлю. Сухе тепле місце, з повноцінною годівлею. Корм підігрівають, неможна згодовувати сипучі, запилені, подразнюючі.

Призначають ефедрину гідрохлорид (підшкірно, у вигляді 5 %-го розчину), атропіну сульфат (підшкірно, у вигляді 0,1 %-го),

для розрідження ексудату та видалення з бронхів відхаркувальні засоби (амонію хлорид, натрію гідрокарбонат), інгаляції водяної пари з ментолом, евкаліптом. Показані також солюкс, діатермія, УВЧ. Застосовують протимікробні засоби (сульфаніламіди, антибіотики) : атаветрин; байтрил, енроксил; . катозал; вітамін АD3Е.

При гострому перебігу на початку запалення бронхіальні залови виділ багато секрету , що закупорює бронхи і погуршує легеневу вентиляцію. Для зменшення виділ слизу викор обволікаюсчі засоби ( коріль алтея лікарського, настій з листя подорожника)

За хронічного перебігу запалення – виділення слизу зменшується, він стає густий, недостаттньо захищає неровві закінчення і спричинює кашель тому викор препарати що збільшують виділення слизу – амоній хлорид, бромгексин, настій термопсису)

При хроніці- засоби що розрирюють бронхи і протеолітичні засоби (розріджують ексудат, з бронхолітиками виділ його з бронхів) Бронхолітик – еуфілін, розчин глюкози 40*, ефедрин, теобромін.

У великих господарствах при масовому захворюванні тварин лікарські засоби застосовують у вигляді аерозолів.

При бронхіті алергічного походження призначають протиалергічні засоби (див. терапію при міокардиті).

У разі порушення функцій інших систем проводять симптоматичне лікування.

Катаральна бронхопневмонія (bronchopneumonia catarrhalis) запалення бронхів і легень, супроводж наповненням їх ексудатом катаральним, розладом зовнішнього і внутрішнього газообмінів, розвитком дихальної і серцево-судинної недостатноісті, порушенням ф-ї рвзниї органів і систем. — найчастіше трапляється у молодняку сільськогосподарських тварин.

Етіологія. Це поліетіологічне захв, в результаті комбінованого впливу на організм несприятливих факторів довкілля та інфекційних агентів – вірусів, бактерій, грибів. виникає під впливом \факторів, які ослаблюють природну резистентність організму тварин. Сприяють виникненню й розвитку хвороби у молодняку порушення обміну речовин у тварин-матерів.

У господарствах причиною масових бронхопневмоній молодняку є порушення гігієни утримання: переохолодження і простуда під час транспортування з господарств-постачальників, утримання тварин у вологих приміщеннях, на цементних підлогах, без підстилки, на протягах.

Часто хвороба виникає як ускладнення бронхіту. Нерідко захворювання розвивається за типом алергічного запалення.

Патогенез і патан. відбувається подразнення рецепторів бронхів і легеневої тканини. Це викликає запальний процес у бронхах і легенях. Іноді він може розвиватися, поширюючись з великих бронхів на дрібні, а потім на бронхіоли й альвеоли. При катаральній бронхопневмонії спочатку уражаються краніальні ділянки легень, а саме — верхівкові й серцеві частки їх.

У початковій стадії захворювання у бронхах і легенях розвивається катаральне запалення. При цьому в просвіті бронхів і в альвеолах накопичується рідкий ексудат, який складається з муцину, формених елементів крові, клітин епітелію бронхів і мікробних тіл. Пізніше, при хронічному перебігу хвороби, спостерігаються: організація ексудату, індурація і навіть звапнення пневмонічних вогників. Нерідко виникає гнійно-некротичний розпад легеневої і бронхіальної тканини.

Всмоктування продуктів запалення і токсинів у кров і лімфу призводить до інтоксикації організму хворих тварин, підвищення температури тіла і порушення функцій інших систем.

ПАТан виражені зміни у бронхах і легенях. Уражені частки легень — щільні, гіперемі- йовані, червоно-брунатного, темно-червоного або сіро-червоного кольо- ру, поверхня зрізу — строката, з неї стікає густа каламутна рідина сіро-/ темно-червоного кольору. знаходять ділянки ателектазу, бронхостенозу, бронхоектазії.

Симптоми. пригнічення, зниження апетиту, продуктивності, гарячка, дихання прискорене, поверхневе. Кашель нечастий, сухий. двостороннім носовим витікан- ням, змішаною задишкою, тахікардією.

Аускультація легень- крепітація, сухі хрипи. Якщо не лікувати в перші дні- прогресує хвороба.

Тварини лежать з витягнутою головою, температ підвищ на 1-2 градуси. Дихання черевне, Аускульт- крепітація, дрібнопухирчасті вологі хрипи. Перкусією – обмежені ділянки притуплення, в серцевій і верхній частках.

Дослідж серцево-судинної с-ми, два тони посилені, тахікардія. Перед смертю симптоми прогресують, слиз об блідні, тварини дихають відкритим ротом, кашель тиихий, з носі витікання значні, аускультацією виявляють хрипи, патологічне бронхіальне дихання.

Дослідження крові – лейкоцитоз, лімфо/еозинофіліч, зменшення кількості альбумінів, підвищення індикаторних фкерментів печінки.

Перебіг і прогноз. Гостра катаральна бронхопневмонія триває в середньому до двох тижнів, а хронічна — навіть кілька місяців. Прогноз при своєчасному лікуванні частіше сприятливий, у тяжких випадках обережний, а без лікування — несприятливий.

Діагноз типові ознаки (зміни дихальниз рухів, кашель, результати перкусії і аускультації легень, акцент другого тону серця на легеневій артерії), Рентген* за гострого – гомогенні осередки затемнення легеневого поля в краніальних ділянках, при хрон- ураження щільні, добре видно контури ділянок, що затемнені, за дифузного – розлиті, замнення в діфрагмальних частках)

Диф.діагностика. При бронхіті перебіг легший, відсутня або слабко виражена гарячка, не має лейкоцитозу, аускультацією не виявляють крепітації, патологічного бронхіального дихання, перкусією – діялнок притуплення, рентгеном- затемненням легеневого поля.

Терапія. Комплексне, усунення порушених умов, підвищення резистенстності організму, Етіотропні антибактеріальні засоби, засоби патогенетичної, замінної, симптоматичної терапії для відновлення ф-й бронхів, серцево-суд і дих с-ми. Без усунення несприятливих умов – лікування малоефективне.

Для визнач чустливості антибіотиків - трахеобронхіальним зонтом беруть секрет легеневої мікрофлори. Або відправляють в лаб шматочки легень ураених і здорових.

Якщо грампозитивна мікрофлора- солі бензилпеніциліну, синтетичні похідні з синтоміцином сульфату, Потім можна препарати тетрациклінового ряду, левоміцетин, неоміцин. Використовують синергізм бактерицидних(левоміцетин) і бактеріостатичних засобів( еритроміцин, тетрациклін).

За одночасного ураження органів травлення – всередину комбіноваі препарати з широким антимікробним спектром дії- тетрациклін, тримеразин, етазол, фталазол, ентеросептол.

Відхаркувальні засоби- амоній хлорид, натрій гідрокарбонат, пілокарпіну гідрохлорид,

Ферментні препарати з бронхолітиками – еуфілін, теофілін, салбутамол.

Для підвищ резистентності – неспецифічний гамма глобулін, екстракт алое, левамізол.

При міокардиті – олійні розчини камфори, розчин глюкози 20 проц, натрій тіосульфат.

При гіповітамінозі віт А, тетравіт

Протиалергійні засоби - кальцій глюконат, кальцій хлорид, супрастин, ефедрин, димедрол