Встановлення загальної та конкретної видимості на місці дтп у нічний час

Дорожньо-транспортна подія часто розвивається в умовах недостатньої видимості, у нічний час, при поганій освітленості проїжджої частини або в результаті впливу таких метеорологічних явищ, як туман, сніг, заметіль тощо.

Отже, розслідування ДТП вимагає обов’язкового виявлення такого важливого чинника, як видимість проїжджої частини, транспо­ртних засобів, пішоходів та інших об’єктів у сфері дорожнього руху. Практика показує, що ігнорування встановлення цього важливого па­раметру призводить до непоправної втрати доказової інформації.

Саме тому визначення стану видимості дороги або перешкоди з мі­сця водія транспортного засобу в нічний час на момент вчинення ДТП, підлягає експериментальному встановленню, оскільки відтворити у майбутньому саме таку обстановку або обставини події іноді практично неможливо.

В експертній практиці існують поняття загальної та конкретної видимості.

Загальна видимість – це відстань від передньої частини транспортного засобу, на якій з місця водія чітко розрізняються елементи дороги на шляху руху, орієнтування за якими дозволяє вести транспортний засіб у смузі руху, що рекомендується Правилами дорожнього руху України.

Конкретна видимість – відстань від передньої частини транспортного засобу, на якій з місця водія перешкода може бути чітко пізнана за її характерними ознаками (наприклад, побачивши лише ноги людини, можна зробити категоричне судження про те, що попереду людина тощо).

Для того, щоб об’єктивно відповісти на запитання про правильність вибору швидкості руху в темну пору доби і про технічну можливість запобігти наїзду на перешкоду чи пішохода, необхідно визначити видимість у даних дорожніх умовах.

Результативність і доказова цінність визначення видимості залежить від максимального наближення дорожніх, погодних та інших умов до тих, що мали місце в момент учинення ДТП. А тому видимість необхідно визначати при огляді місця події.

Для безпеки проведення цієї частини огляду місця події швидкість руху транспортного засобу, з якого визначається видимість, повинна бути мінімальною.

Рух на ділянці огляду місця події припиняється для того, щоб світло фар сторонніх транспортних засобів не впливало на видимість.

Для чіткого забезпечення проведення огляду місця події доцільно, щоб залучені до нього працівники міліції та керівник СОГ мали портативні радіостанції. Практика показала, що радіозв’язок, на відміну від інших сигналів, найбільш надійно забезпечує зв’язок між учасниками слідчої дії. Крім того, потрібні рулетка (10-20 м), світловідбивач червоного чи білого кольору, електричний ліхтар, крейда для розміток проїзної частини, фішки.

Як правило, транспортний засіб під час ДТП у темну пору доби отримує значні пошкодження, у тому числі пошкодження освітлювальних приладів. У такому випадку його необхідно замінити однотипним транспортним засобом. Особливу увагу при цьому потрібно звернути на відповідність зовнішніх освітлювальних приладів – потужність ламп, ступінь забруднення розсіювачів (скла фар), а також на стан і ступінь забруднення переднього скла кабіни та інших елементів, що можуть уплинути на видимість.

У всіх випадках при реконструкції елементів дорожньої обстановки необхідно максимально наблизити її до такого стану, в якому вона була перед дорожньо-транспортною подією.

Участь спеціалістів в огляді місця ДТП у нічний час

При необхідності для участі в огляді можуть бути залучені спеціалісти, які не зацікавлені в результатах вирішення справи.

Кожний працівник міліції повинен мати необхідні знання з питань застосування криміналістичної техніки, проте, йому, як правило, потрібна допомога спеціаліста або експерта.

Сучасний рівень організації огляду місця події допускає участь необхідної кількості спеціалістів. Не тільки спеціаліста-криміналіста широкого профілю, але й більш вузьких фахівців криміналістичних підрозділів: спеціалістів фізико-хімічної лабораторії для виявлення й вилучення мікрочасток; спеціаліста-автотехнiка для огляду місця ДТП і слідів автотранспортних засобів; пожежно-технічного спеціаліста, спеціаліста-біолога, спеціаліста лабораторії криміналістичної одорологiї для виявлення й фіксації відповідних об’єктів та ін..

Саме залучення спеціалістів вузького профілю може забезпечити найбільш якісне проведення огляду місця події у нічний час, що дуже важко, а часом і неможливо зробити одному слідчому або працівнику Державтоінспекції.

Спеціаліст автотехнік обов’язково (або при першій можливості) повинен залучатися до огляду місця ДТП з людськими жертвами, а також у випадках, коли водій з транспортним засобом утік з місця події.

Серед основних завдань, для вирішення яких необхідна допомога фахівців, можна виділити такі:

• оперативне виявлення, фіксація слідів та вилучення інших об’єктів, що мають значення для аналізу механізму події;

• визначення технічного стану транспортного засобу на момент ДТП (до неї або після неї);

• подання орієнтовної інформації про марку, модель, особливості транспортного засобу, що зник з місця події;

• установлення технічних причин та умов, що сприяли вчиненню ДТП.

Спеціаліст-автотехнік може бути залучений для огляду трупа (спільно зі спеціалістом у галузі судової медицини). При цьому він надає допомогу в з’ясуванні питань щодо виникнення слідів транспортного засобу на одязі, тілі потерпілого, про механізм контакту людини і транспортного засобу, параметрів транспортного засобу, які підлягають фіксації.

Слідчим для отримання кваліфікованої допомоги в огляді місця дорожньо-транспортної події можуть бути запрошені будь-які спеціалісти.

Так, при необхідності, для участі в огляді певної ділянки дороги, на якій сталася ДТП, можна залучити як спеціаліста кваліфікованого працівника дорожньо-експлуатаційної дільниці (ДЕД), оскільки в цих службах зберігаються найбільш повні дані про параметри дороги (паспорт дороги).

За умов, коли учасником огляду дорожньо-транспортної події є громадянин, який не володіє мовою, якою проводиться оформлення протоколу слідчої дії, відповідно до ст. 128 КПК України 1960 р. (ст.68 КПК України 2012 р.) запрошується перекладач.

Особливості огляду трупа в нічний час

Огляд трупа загиблого і його одягу на місці дорожньо-транспортної події дозволяє встановити механізм ДТП, визначити тип і вид транспортного засобу, з’ясувати, які технічні пошкодження могли на ньому залишитися.

Зовнішній огляд трупа на місці дорожньо-транспортної події у нічний час, незалежно від її характеру і обставин, є обов’язковим та проводиться за участю судово-медичного експерта.

При огляді трупа на місці ДТП у нічний час обов’язково слід зафіксувати факти, які не можуть бути з’ясовані під час судово-медичного дослідження трупа в морзі:

• місце виявлення трупа та його розташування стосовно навколишнього середовища;

• взаємне розташування з об’єктами та слідами, які з ним пов’язані (сліди крові тощо);

• поза трупа (взаємне розташування окремих частин тіла);

• стан одягу на трупі (наявність ушкоджень, відсутність ґудзиків тощо);

• наявність слідів на одязі (їх місце та особливості);

• наявність та ступінь виразності трупних явищ (трупне охолодження, трупні плями тощо);

• стан шкіри трупа.

Якщо на місці ДТП у нічний час недостатнє освітлення, необхідно застосовувати різноманітні світові прилади (ліхтарі, світло фар автомобілю та ін.).

Крім того, метою огляду трупа на місці ДТП є також встановлення:

• приблизного віку, статі, статури, кольору шкіри потерпілого;

• особливості обличчя, виду голови, наявності та кольору волосся, відкриті або закриті очі, рот тощо;

• наявності індивідуальних ознак (родимих плям, шрамів, наколок тощо);

• місць розташування та характеру ушкоджень, їх відповідності ушкодженням на одязі тощо.

У разі, коли особу потерпілого не встановлено, слідчий:

• описує зовнішність потерпілого за методом словесного портрета;

• досліджує його одяг та взуття (вміст кишень одягу, фабричне маркування, клеймо, номери, написи тощо);

• вживає заходів щодо збереження мікрослідів на одязі та тілі трупа;

• фотографує труп (у повний зріст, фас, правий та лівий профілі, правий та лівий поворот). Окремо фотографує шрами, татуювання та інші особливі прикмети;

• описує та фотографує прикмети одягу, які можуть бути вилучені лише після судово-медичного дослідження трупа;

• вживає заходів щодо дактилоскопування трупа, вилучення піднігтьового вмісту, волосся, мазків тощо.

Особливості огляду транспортних засобів при вчиненні ДТП

нічний час

Окремої уваги заслуговує огляд транспортних засобів, причетних до ДТП, вчинених в умовах обмеженої видимості у нічний час. У таких випадках слід перевіряти справність фар, габаритних ліхтарів, встановлюючи їх фактичну працездатність. При цьому варто з’ясовувати на місці події всі можливі фактори, які обумовлюють пошкодження певних систем, вузлів або агрегатів транспортного засобу, пошук яких за межами мі­сця ДТП буде безрезультатним.

Огляд транспорту проводиться з метою:

• виявлення пошкоджень;

• обстеження технічного стану транспортного засобу та встановлення можливих несправностей за відповідною схемою;

• виявлення інших слідів та предметів, які можуть мати значення речових доказів (крові, мозкової речовини тощо).

Огляд кожного транспортного засобу, що брав участь у дорожньо-транспортній події, проводиться окремо, а в подальшому – шляхом порівняння пошкоджень на різних транспортних засобах.

Огляд транспортного засобу проводиться у два етапи: зовнішній і технічний.

При зовнішньому огляді необхідно з’ясувати:

• тип, марку, модель, модифікацію транспортного засобу, його номерний знак та номери агрегатів;

• наявність вантажу, його властивості, загальну вагу і місцезнаходження;

• характер, локалізацію і розміри пошкоджень, виявлених на транспортному засобі. При описуванні пошкоджень зазначати відстань від рівня дорожнього покриття та зовнішніх габаритів транспортного засобу до початку пошкодження, площу пошкодження, напрямок деформації (спереду назад, зліва направо, справа наліво тощо), глибину деформації, вигляд деформованої ділянки, наявність характерних для контакту з певним предметом ознак, нашарування певної речовини чи відшарування лакофарбового покриття;

• наявність плям крові, волосся, мозкової речовини, частин чи відбитків одягу із зазначенням розмірів і місцезнаходження;

• наявність нашарування землі, листя, трави на зовнішніх деталях транспортного засобу;

• кут, на який повернені передні колеса;

• обстановку в салоні транспортного засобу, наявність предметів, не передбачених комплектацією;

• положення важелів та перемикачів: світла, аварійної зупинки, покажчиків поворотів, склоочисників, передач, ручного гальма;

• наявність на рівних поверхнях у салоні автомобіля слідів рук (на рульовому колесі, важелях, передній панелі, дзеркалах заднього виду, рівних поверхнях дверних ручок тощо).

Технічний огляд для встановлення технічного стану транспортного засобу проводиться за участю спеціаліста (працівника ДАІ або спеціаліста по транспорту). При його проведенні з’ясовується:

1) стан робочого гальма:

• наявність чи відсутність змін конструкції;

• наявність чи відсутність зовнішніх пошкоджень вузлів і деталей;

• величина прогинання ременя приводу компресора (для автомобілів із пневматичним приводом гальм);

• величина максимального тиску стиснутого повітря (для автомобілів із пневматичним приводом гальм);

• час досягання максимального тиску повітря (для автомобілів із пневматичним приводом гальм);

• робота контрольних приладів;

• час падіння тиску в пневмосистемі на величину 0,5 кгс/см² при увімкненій робочій гальмовій системі, а також при вимкненій;

• величина ходу штоків гальмових камер (циліндрів);

• наявність чи відсутність підтікання гальмової рідини, місце підтікання;

• рівень гальмової рідини в бачку головного гальмового циліндра;

• величина вільного ходу педалі робочого гальма;

• величина зазорів між гальмовим барабаном і накладками передніх та задніх гальмових механізмів;

• величина гальмового шляху при швидкості 40 км/год або величина усталеного уповільнення;

2. стан стоянкового гальма:

• наявність чи відсутність змін у конструкції системи;

• наявність чи відсутність пошкоджень деталей і вузлів;

• величина ходу важеля до загальмовування транспортного засобу;

• величина уклону дороги, на якому утримується транспортний засіб нерухомо з повною масою;

3) стан рульового управління:

• наявність чи відсутність змін у конструкції системи;

• наявність чи відсутність пошкоджень деталей і вузлів;

• наявність чи відсутність підтікання рідини і мастила, місце підтікання;

• величина натягу ременя привода насоса високого тиску до підсилювача руля;

• рівень робочої рідини в резервуарі гідросистеми;

• величина зусилля на ободі рульового колеса при повороті в крайнє праве і ліве положення;

• наявність і величина люфта в рульовому управлінні;

• наявність чи відсутність заїдань і ривків при зміні зусилля на ободі рульового колеса;

• наявність чи відсутність мимовільного повороту рульового колеса від нейтрального положення до крайніх;

4) стан трансмісії:

• наявність чи відсутність змін у конструкції системи;

• наявність чи відсутність підтікань рідини в гідроприводі зчеплення;

• наявність чи відсутність зовнішніх пошкоджень деталей трансмісії;

• наявність чи відсутність підтікання мастила на вузлах і деталях трансмісії;

• величина вільного ходу педалі зчеплення;

• ступінь роз’єднання двигуна від трансмісії (при увімкненому двигуні);

• величина сумарного люфта трансмісії;

5) стан ходової частини:

• комплектація шин по осях і бортах, тип малюнка і група відновлення кожної шини, модель і номер кожної шини;

• наявність чи відсутність на покришках шин місцевих пошкоджень, їх характер, розміри, місцерозташування, вигляд;

• тиск повітря в кожній шині;

• величина висоти малюнка протектора кожної шини;

• надійність кріплення коліс на маточині;

• наявність чи відсутність пошкоджень елементів підвіски і надійність кріплення деталей;

6) стан системи освітлення і сигналізації:

• наявність чи відсутність змін у конструкції системи;

• відповідність розсіювачів і електроламп на світлових приладах вимогам заводу – виготовлювача;

• робота фар головного світла;

• робота протитуманних фар і правильність їх установки;

• робота габаритних передніх і задніх ліхтарів;

• робота передніх і задніх ліхтарів покажчиків і повторювачів повороту;

• частота проблисків покажчиків поворотів: час з моменту увімкнення покажчика до появи першого проблиску;

• робота ліхтаря сигналу гальмування;

• робота ліхтаря заднього ходу;

• робота ліхтаря освітлення номерного знака;

• наявність сигналізаторів увімкнення світлових приладів, що знаходяться в кабіні;

• наявність чи відсутність склоочисників вітрового скла;

• наявність чи відсутність системи подачі води на вітрове скло;

• частота переміщення щіток по мокрому вітровому склу;

• якість очищення вітрового скла за величиною подвійних ходів щіток.

Крім того, з’ясовується наявність і стан дзеркал заднього виду, технічний стан механізму закривання дверей, наявність на пульті управління датчика про закриття дверей, наявність у кузові вантажного автомобіля обладнання для перевезення людей.

Разом із спеціалістом може бути здійснена перевірка:

- дії гальм під час руху (ефективність їх застосування);

- дії рульового управління під час руху;

- дії освітлення під час руху.