билеты био

Паразитарні хвороби, збудники яких передаються від хворих тварин до здорових за допомогою переносників (кліщів або комах), називаються трансмісивними. Вперше вчення про трансмісивні хвороби та їх природний осередок.Передавання па­разитів може відбуватися механічно і специфічним шляхом. В організмі механічних переносників збудники хвороб (факультативно-трансмісивні) не розвиваються. Іксодові кліщі (специфічні переносники) при смоктанні крові тварин передають збудників бабезіозів і тейлеріозів (облігатно-трансмісивні хвороби). Якщо збудник може передаватися як через специфічного переносника, так і через корми, воду та інші фактори навколишнього середовища, такі хвороби називаються факультативно-трансмісивними. 71. Lamblia intestinalis — возбудитель лямблиоза подцарству Простейшие (Protozoa) ТИП САРКОМАСТИГОФОРЫ Класс Жгутиконосцы подкласс- Zoomastigina Морфология: вегетативная форма грушевидная, длиной 10–12 мкм, имеет 8 жгутиков, присасывательный диск, 2 ядра, опорный стержень — аксостиль. 72.Влагалищная трихомонада -Trichomonas vaginalis подцарству Простейшие (Protozoa) ТИП САРКОМАСТИГОФОРЫ Класс Жгутиконосцы подкласс- Zoomastigina 73. москита рода Phlebotomus Leishmania tropica minor, Leishmania tropica major, Leishmania mexiсana — возбудители кожного лейшманиоза. Безжгутиковая (лейшманиальная) паразитирует в клетках кожи человека и позвоночных животных (внутриклеточный паразит). Висцеральные лейшмании -Leishmania donovani(индийский кала-азар). Человек — резервуарный хозяин), Leishmania infantum. Локализация: красный костный мозг, лимфатические узлы, селезенка. 74 Trypanosoma brucei gambiense, Trypanosoma brucei rhodesiense —возбудители африканского трипаносомоза (сонной болезни). облигатно-трансмиссивное заболевание. Переносчик — муха це-це. Trypanosoma cruzi — возбудитель американского трипаносомоза (болезни Чагаса) Заражение человека происходит при укусе поцелуйного клопа. 75. Дизентерийная амеба-Entamoeba histolytica подцарству Простейшие (Protozoa) ТИП САРКОМАСТИГОФОРЫ Класс Саркодовые 76. Тип: Ресничные Инфузории Семейство: Balantiididae самый крупный из кишечных простейших 77. Малярийный .подцарству Простейшие ТИП СПОРОВИКИ инвазионная стадия — спорозоит. 1) преэритроцитарная шизогония (в печени) (трофозоиты).; 2) эритроцитарная шизогония (в крови); 3) начало гаметогонии (в крови). В течении приступа выделяют три периода: а) стадия озноба — повышение температуры до 40–41 °С, б) стадия жара — температура 40–41 °С (3–4 ч); в) стадия пота (потоотделения) — температура падает, человек сильно потеет 78.Toxoplasma gondii — возбудитель токсоплазмоза. в клетки хозяина, называется эндозоидом. кошка может быть как окончательным, так и промежуточным хозяином. 79. 1. Тело плоское, сплющено в спинно-брюшном направлении. 2. Билатеральная симметрия. 3. Развиваются из трех зародышевых листков — эктодермы,энтодермы и мезодермы. 4. Снаружи покрыты кожно-мускульным мешком. 5. Полость тела отсутствует. Промежутки между органами заполнены паренхимой. 6. Есть пищеварительная, выделительная, нервная и половая системы. Кровеносная и дыхательная системы отсутствуют. 7. Пищеварительная система состоит из переднего (рот, глот- ка, пищевод) и среднего отделов (кишка).Непереваренные остатки пищи выделяются через рот. У ленточных червей нет пищеварительной системы. 8. Выделительная система протонефридиального типа. 80.Fasciola hepatica — возбудитель фасциолеза(печень) 81. кошачий сосальщик Тип (Plathelmintes) Класс сосальщики (Thrematodes) 82 Paragonimus ringeri — возбудитель парагонимоза(легкие) Первый промежуточный хозяин — пресноводный моллюск, второй— раки и крабы. Инвазионная стадия— метацеркарий. 83. Clonorchis sinensis — возбудитель клонорхоза(китай) Dicrocoelium lanceatum — возбудитель дикроцелиоза(ланцет) Кровяной сосальщик-Schistosoma haematobium 84. бычий, цепень Тип: Плоские черви Класс:Ленточные черви Семейство: Цепни Род: Taeniarhynchus Вид: Бычий цепень 85. Свиной цепень Царство: Животные Тип: Плоские черви Класс: Ленточные черви Семейство: Цепни Род: Taenia 86. Возбудитель — личинки свиного цепня (Taenia solium). Цистицеркоз развивается в результате попадания в желудок яиц свиного цепня с загрязненными продуктами, через грязные руки, при забрасывании зрелых члеников из кишечника в желудок при рвоте у лиц, зараженных половозрелой формой свиного цепня (то есть как осложнение тениоза). Цистицерк представляет собой наполненный прозрачной жидкостью пузырь размером от горошины до грецкого ореха (от 3 до 15 мм в диаметре). На внутренней поверхности пузыря располагается головка финны — сколекс с крючьями и присосками.Для развития цистицеркоза необходимо попадание яиц гельминта в желудок и кишечник, где под влиянием желудочного сока плотная оболочка яиц растворяется и освободившиеся зародыши по кровеносным сосудам разносятся по тканям и органам человека. 87 Ціп’як карликовий. Царство: Animalia Тип: Platyhelminthes Клас: Cestoda Родина: Hymenolepididae Рід: Hymenolepis 88.Эхино и альвеокок Царство: Животные Тип: Плоские черви Класс: Ленточные черви Семейство: Тенииды Род: Эхинококк 89. Стьожак широкий. Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Плоскі черви (Platyhelminthes) Клас: Цестоди (Cestoda) Родина: Стьожакові (Diphyllobothriidae) Жизненный цикл: окончательный хозяин лентеца — человек и плотоядные животные (волки, лисы, медведи), промежуточных хозяев два: первый — циклоп, второй — рыба

90. Аскарида Царство: Животные Тип: Круглые черви Класс: Chromadorea Семейство: Ascarididae 91. Острица. Царство: Животные Тип: Круглые Черви Класс:Chromadorea Род: Острицы 93.Анкилостомидии Царство: Животные Тип: Круглые черви Класс: Chromadorea Отряд: Rhabditida Семейство: Ancylostomatidae 94. Трихинелла Особенность жизненного цикла — каждый организм сначала является окончательным, а затем промежуточным хозяином. Царство: Животные Тип: Круглые черви Класс: Enoplea Отряд: Trichocephalida Семейство: Трихинеллиды 95.ришта тип Nemathelminthes класс Nematoda 105. Синтети́чна тео́рія еволю́ції — комплекс уявлень про еволюційний процес, що виник унаслідок поєднання положень класичного дарвінізму з ученням про мутації та уявленнями про популяцію як елементарну одиницю еволюції. Значення синтетичної теорії еволюції полягає -Матеріалом для еволюції служать спадкові зміни - мутації та їх комбінації. -Основним фактором є природний добір,на основі боротьби за існування. -Найменшою одиницею еволюції є популяція. -Еволюція носить в більшості випадків дивергентний характер, тобто один таксон може стати предком декількох дочірніх таксонів. -Еволюція носить поступовий і тривалий характер. Видоутворення як етап еволюційного процесу являє собою послідовну зміну однієї тимчасової популяції низкою наступних тимчасових популяцій. -Вид складається з безлічі супідрядних, морфологічно, фізіологічно, екологічно, біохімічно та генетично відмінних, але репродуктивно не ізольованих одиниць - підвидів і популяцій. - Вид як цілісне і замкнуте утворення. Цілісністьпідтримується міграціями з однієї популяції в іншу,де спостерігається обмін алелями («потік генів»). -Макроеволюція на більш високому рівні, чим вид (рід, сімейство, клас тощо), йде шляхом мікроеволюції.Для еволюції груп видів живих організмів характерні ті ж передумови і рушійні сили, що і для мікроеволюції. -Еволюція має ненаправлений характер, тобто не йде в напрямку будь-якої кінцевої мети. 106. Релігійна гіпотеза походження людини базується на біблійних переказах про створення Богом світу і людини, в Біблії сказано: людина створена "з пороху земного", вона має земну природу і не занесена на Землю з Космосу. Космічна -базується на припущенні, що життя принесено на Землю з Космосу, у тому числі в його цивілізованих проявах. Під Космосом мають на увазі Всесвіт, котрий знаходиться за межами нашого планетарного середовища. Різновидом космічної гіпотези є припущення про те, що життя на Землю могло бути занесено космічним пилом через атмосферу, який завдяки сприятливим умовам географії та біології Землі перетворився на сучасні форми живого. Ще є припущення про існування позаземних цивілізацій, розвиток яких дозволяє долати космічний простір і час. Вони були на Землі, залишили своїх представників, які згодом перетворились на землян і досягли нинішнього цивілізованого розвитку. Еволюційна з'явилась у другій половині XIX ст. Спочатку Чарльз Дарвін (1809-1882) зробив опис біологічної передісторії людини, створивши теорію природного добору. Згідно з цією теорією під дією природних факторів добору, внаслідок потреби адаптації до середовища Homo sapiens виник як прямий наслідок еволюційного вдосконалення живих істот. Потім Люїс Морган (1818-1881) дослідив процес становлення людського суспільства і людини як суспільної істоти. Синтети́чна— комплекс уявлень про еволюційний процес, що виник унаслідок поєднання положень класичного дарвінізму з ученням про мутації та уявленнями про популяцію як елементарну одиницю еволюції. 107. Популяція -елементарна структурна одиниця виду, форма його існування за даних умов. Види бувають монотипові(лище з однієї популяції,небагато,невеликий ареал) і політипові(займають значний ареал і складаються, крім популяцій, з підвидів) Популяцією називається сукупність особин одного виду, які впродовж тривалого часу (багато поколінь) населяють частину ареалу виду, вільно схрещуються між собою і відносно ізольовані від інших популяцій того самого виду,генетично відкрита система. Це означає, що особини з різних популяцій того самого виду вільно схрещуються між собою під час міграцій і обмінюються генетичним матеріалом.Крім великих популяцій, існують малі популяції людей (деми, ізоляти).Деми - малі популяції чисельністю 1500-4000 осіб, харак-теризуються низьким природним приростом населення, невеликою кількістю осіб, які походять з інших груп і високою частотою внутрішьогрупових шлюбів.Ізоляти - малі популяції чисельністю до 1500 осіб, кількість осіб з інших груп - менша 1 %, незначний рівень шлюбної імміграції впродовж декількох поколінь, частота внутрішньогрупових шлюбів - понад 90 %. Внаслідок високої частоти внутрішньогрупових шлюбів в ізолятах, якщо вони існують упродовж 4-х поколінь (приблизно 100 років), усі його члени є не менш як троюрідні брати і сестри. У таких популяціях можливий дрейф генів і перехід рецесивних патологічних генів у гомозиготний стан, що веде до збільшення частоти відповідних спадкових захворювань. 108. Генетично популяції характеризуються певними генофондами. У даний час мутаційний процес у людини відбувається на фоні підвищеної концентрації мутагенних факторів, створених виробничою діяльністю самої людини. Періодичні коливання чисельності населення в минулому на великих і малих територіях змінювали його щільність, викликали міграції і впливали на генофонди людських популяцій. Завдяки дрейфу генів у малих популяціях різко зростає гомозиготність, відмічається підвищена загибель плодів, мертвонародженість, уроджені аномалії, спадкові хвороби. Медичні наслідки дрейфу генів полягають у нерівномірному розподілі деяких спадкових захворювань серед груп населення земної кулі. У зв'язку із соціальністю людини природний добір в людських популяціях втратив функцію видоутворення. За ним збереглися функції стабілізації генофондів і підтримання спадкової різноманітності (генетичного поліморфізму). Стабілізуючий добір у людських популяціях діє як під час внутрішньоутробного розвитку, усуває шкідливі мутації, так і в постнатальний період. Найбільш поширеними формами добору в людських популяціях є добір проти гетерозигот і добір проти гомозигот. Добір проти гетерозигот має місце у випадку несумісності матері і плоду за резус-фактором. Прикладом добору проти гомозигот на користь гетерозигот може бути поширення серпоподібноклітинної анемії. У гомозигот HbSHbS розвивається тяжка форма анемії і вони, як правило, вмирають у ранньому дитинстві. У гетерозигот HbAHb5 функціонують обидва алелі і в еритроцитах присутні 60 % нормального і 40 % мутантного білка. У гетерозигот відсутні ознаки недокрів'я, а крім того, вони стійкі до збудника тропічної малярії 109. Стратегія адаптаційної поведінки людей різна. процеси адаптації на три групи: індивідуальні, що реалізуються в процесі онтогенезу; видові, генетично детерміновані; популяційні, що виникають на рівні популяції. Здатність до адаптації варіює в широкому діапазоні, що дає змогу виділити серед людей кілька функціональних типів конституційного реагування. „Спринтер” – організм з потенціальною схильністю до сильних фізіологічних реакцій, що забезпечують високу надійність при виражених , але короткочасних діях зовнішнього середовища. Резервні можливості організму великі, мобілізуються вони швидко, однак відновлювальний потенціал низький. В результаті погано пристосований до тривалих перенавантажень. „ Стаєр „ – організм, здатний стабільно витримувати тривалі й монотонні фізичні навантаження. Резервний потенціал і мобілізаційні можливості в цілому невисокі, однак процеси відновлення стійкі. На короткочасні перевантаження більшої інтенсивності реагує невідповідно до ступеня дії. „ Мікст” –проміжний тип з оптимально-адекватним способом реагування на різні зміни зовнішнього середовища. 110. Біосфера - область існування живих організмів на Землі. як єдиний живий організм, в якому поєднується процеси у трьох зовнішніх сферах Землі - літосфері, гідросфері і атмосфері - тісно пов'язані між собою. Біосфера охоплює нижню частину атмосфери (до висоти озонового шару), всю гідросферу і верхні шари літосфери. Ноосфера — это биосфера, разумно управляемая человеком, является высшей стадией развития биосферы, связанной с возникновением и становлением в ней цивилизованного общества, с периодом, когда разумная деятельность человека становится главным фактором развития на Земле. Жива́ речовина́ — вся сукупність тіл живих організмів в біосфері, незалежно від їх систематичної приналежності. Специфіка живої речовини полягає в наступному: -характеризується величезною вільною енергією. -в живій речовині реакції протікають в тисячі і мільйони разів швидше. -індивідуальні хімічні сполуки, стійкі тільки в живих організмах. -Довільний рух живої речовини в значній мірі саморегульований. Виділяють п'ять основних функцій живої речовини: -Енергетична -поглинанні сонячної енергії при фотосинтезі, а хімічної енергії — шляхом розкладання енергонасичених речовин і передачі енергії по харчових ланцюгах різнорідної живої речовини. -Концентраційна. Вибіркове накопичення в ході життєдіяльності речовини. -Деструктивна. Полягає в мінералізації необіогенної органічної речовини, розкладанні неживої неорганічної речовини, залученні речовин, що утворилися, в біологічний кругообіг. -Середовищеутворююча. Перетворення фізико-хімічних параметрів середовища (головним чином за рахунок необіогенної речовини). -Транспортна. Харчові взаємодії живої речовини приводять до переміщення величезних мас хімічних елементів і речовин проти сил тяжіння. 111. Всебічне вивчення людини, її взаємовідносин із навколишнім світом призвели до розуміння, що здоров'я - це природний стан організму, що характеризується його повною рівновагою з біосферою і відсутністю будь-яких хворобливих змін. Навколишнє середовище забезпечує нормальну життєдіяльність організму людини, яка з початку періоду ембріонального розвитку до кінця життя контактує з компонентами цього середовища. До цих компонентів належать повітря, вода, грунт, харчові продукти тощо. Життєдіяльність організму перебуває у безперервному динамічному взаємозв'язку з дією цих факторів навколишнього середовища. Біополя - це сукупність фізичних полів, притаманних об'єктам живої природи, з допомогою яких здійснюється обмін енергією та інформацією між ними.Одними з основних є електромагнітні поля і випромінювання живого організму. Це повіязано з виникненням, рухом і взаємодією електричних зарядів у біологічних об'єктах у процесі їх життєдіяльності. Біоритми є однією з найбільш загальних властивостей біосистеми і характеризують її існування в часі. Головний керуючий чинник цієї системи - добовий ритм. У людини у формуванні добового ритму окремих процесів, поряд із фізичними датчиками часу (коливання температури, освітленості, магнітного поля й інших факторів середовища). 112. зародки різних тварин на ранніх стадіях ембріонального розвитку дуже схожі між собою. В ембріогенезі з загального утворюється менш загальне, поки не з'явиться спеціальне. біогенетичним законом- онтогенез є коротке і швидке повторення філогенезу. дійсний тільки у загальних рисах.в онтогенезі повторюється будова недорослих стадій предків, а ембріонів. Не відбиває також значення нових змін в онтогенезі як основи філогенетичних перетворень. Завдяки створенню О. М. Сєверцовим теорії філембріогенезів. Філембріогенезами - називаються нові спадкові зміни, які виникають в ембріональному періоді, зберігаються в дорослих форм, передаються наступним поколінням, включаючись, таким чином, у філогенез. Філембріогенези виникають на будь-якій стадії ембріогенезу, але найчастіше - на пізній і тоді вони називаються анаболіями. У цьому випадку органи розвиваються так само, як і в предка, тобто має місце рекапітуляція й прояв біогенетичного закону, і тільки наприкінці ембріонального розвитку додаються нові зміни. Філембріогенези, які виникають на ранніх стадіях ембріогенезу, називаються архалаксисами. У цьому випадку розвиток органа з самого початку відбувається по новому шляху без рекапітуляції і прояву біогенетичного закону. Так розвивається волосся у ссавців. Рекапітуляція - Повторення ознак дорослих пращурів в ембріогенезі. 113. У деяких членів великої групи особин зустрічаються атрофовані або не функціонуючі органи - це рудиментарні (атавістичні) органи. Вони гомологічні добре розвинутому органу, який функціонує у інших представників цієї групи. Підгрупа, наділена таким рудиментарним органом, опанувала нову місцевість або перейшла до нового способу життя, за умов яких орган, що функціонував раніше, виявився некорисним і під дією добору заклав редукції, але зачатки його збереглися в якості філогенетичних залишків. У всіх випадках атавізмів провідними механізмами їх виникнення не є зворотні мутації, що приводять до формування предкового фенотипу За механізмами формування розрізняють три варіанти -недорозвиненням органів на тих етапах морфогенезу, коли вони рекапітуліровалі предковим станом(двох-і трехкамерное серце, недорозвинення діафрагми, серединна ущелина неба, або «Вовча паща», – результат порушення редукції - збереження і подальший розвиток ембріональних структур , характерну для предків(персистирование боталлова протоки і правої дуги аорти, наявність ребер, пов'язаних з шийним відділом) -порушенням переміщення органів в онтогенезі, результатом чого є їх розташування, де при нормальних умовах вони знаходяться у предкової форм.(тазове розташування нирок, Неопущеніе яєчника) 114. Філогенез покривів тіла хордових У хордових тварин характерною рисою є поява у шкірі двох шарів: верхнього (ектодермального) епідермісу (надшкір'я) і нижнього (мезодермаль- ного), дерми (власне шкіри) та гіподерми (підшкірної жирової клітковини). Еволюція шкірних покривів у хордових йшла шляхом переходу від одношарового до багатошарового епітелію і зміни співвідношення між шарами в бік більшого розвитку коріуму. Вади виникають у процесі формування структур, під час онтогенезу. Філогенетично зумовленими називають такі вади, що за своїм виглядом нагадують певні органи тварин з типу Хордові і підтипу Хребетні. Якщо вони нагадують відповідні органи предкових груп або їхніх зародків, то такі вади називають предковими, або атавістичними (незрощення дужок хребців і твердого піднебіння, шийні і поперекові ребра, персистування вісцеральних дуг тощо). Якщо вади нагадують органи споріднених сучасних або давніх, але бічних гілок тварин, то їх називають алогенними. Розглядаючи філогенетично зумовлені вади, можна виявити генетичний зв'язок людини з іншими хребетними, а також зрозуміти механізми виникнення вад впродовж ембріонального розвитку. 115. Скелет кісткової риби складається з черепа з нерухомою верхньою щелепою і рухомою нижньою, зябрових дуг і зябрових кришок, хребта(тулубовий і хвостовий.. До тулубових кріпляться ребра плавцівці) Скелет жаби з: черепа, хребта(шийний(рухливо з'єднаний з черепом.)тулубовий, крижовий, хвостовий),скелета кінцівок і поясів кінцівок, Ребер нема. Скелет ящірки: черепа, хребта, скелета кінцівок і поясів кінцівок, складається з хребців. складається з хребців. Кістки у птахів легкі, більшість – порожні всередині. Грудина літаючих птахів має особливий виступ — кіль, до якого кріпляться м'язи, що забезпечують помахи крил. Скелет ссавця - Крижовий відділ представлений чотирма зрощеними хребцями, які нерухомо поєднані з поясом задніх кінцівок — тазом. 118.риби Двокамерне серце: передсердя і шлуночок. У серці кров венозна. Одне коло кровообігу. Жаби.Трикамерне серце: два передсердя і шлуночок. Внутрішні органи омиваються змішаною кров'ю. Особливості кровоносної системи амфібій у зв'язку із частковим виходом на суходіл: поява двох кіл кровообігу, одне з яких іде до легень. Птахи.савци.Чотирикамерне серце: два передсердя і два шлуночки.Два кола кровообігу: мале коло і велике коло кровообігу. У птахів напрямок руху крові по правій дузі аорти, у ссавців – по лівій дузі. 119. Філогенез нервової системи Перший етап характеризується формуванням найбільш просто влаштованої дифузною (сетевидной) нервової системи. Даний вид нервової системи представлений у примітивних тварин, наприклад у губок. Другий етап - формування нервової системи вузлової форми. Цей тип нервової системи зустрічається в основному у черв'яків, комах та ін. Третій етап полягає в утворенні нервовими клітинами безперервного нервового тяжа, всередині якого є порожнина - трубчаста нервова система, характерна для всіх представників типу хордових. 122. Екологія як наука, що вивчає взаємовідносини організмів з навколишнім середовищем, чітко визначає поняття середовища, при цьому акцентується, що середовище існування може мати відмінні за хімічними та фізичними властивостями умови. Середовище — це і простір для проживання, і дуже важливе джерело ресурсів, воно справляє великий вплив на духовний світ людей, на їхнє здоров´я і їхній настрій. Природне середовище — це об'єктивно існуюче середовище будь-якого живого організму, в тому числі й людини. Соціальне середовище — це сукупність оточуючих людину суспільних, матеріальних, духовних умов її існування та діяльності. На планеті Земля розрізняють такі види середовищ існування: наземно-повітряне, водне, наземне, наземно-водне, ґрунтове (едафічне), які характеризуються специфічними ознаками. Екологічні фактори – це умови навколишнього середовища, що мають вплив на функціонування живих організмів. Абіотичні-Компоненти та властивості неживої природи: температура, освітленість, вологість, тиск тощо Біотичні Різні форми взаємодії між особинами в популяціях та між популяціями в угрупованнях Антропогенні (антропічні) Свідоме та несвідоме втручання людини в природні процеси. 123Адаптації розглядають у двох аспектах: статичному і динамічному. Статичне поняття адаптації відбиває стійкість біосистеми до умов середовища (рівень адаптованості, що склався). Динамічне поняття адаптації - це процес пристосування біосистеми до мінливих факторів існування (формування адаптованості). Отже, в процес адаптації включаються: а) біосистема; б) фактори середовища; в) механізми взаємодії. Стосовно людини адаптацію розглядають як сукупність соціально-біологічних властивостей і особливостей, що виникають в результаті дії незвичайних факторів середовища і необхідні для стійкого існування в нових екологічних умовах. У процесі історичного розвитку людина освоювала нові місця проживання, які відрізнялися домінуючими умовами географічного середовища. Це стало причиною екологічної адаптації і диференціації людства, виникненням різних адаптивних людських екотипів. Адаптивний тип - норма біологічної реакції на переважаючі умови проживання, яка проявляється у розвитку комплексу морфофункціональних, біохімічних, імунологічних ознак, які обумовлюють кращу біологічну пристосованість людини до відповідного фізичного середовища, незалежно від расової чи етнічної належності. 124. Розрізняють такі види забруднень: — пов'язане з надходженням у природне середовище речовин, ворожих природним біогеоценозам;— пов'язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (підвищення рівнів шуму, радіації тощо); — пов'язане із зміною структурних параметрів популяцій; — полягає у деструктивному впливові на ареали існування популяцій у результаті використання природних ресурсів. За походженням забруднення поділяють на: — фізичне — це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, спричинені людиною; — механічне — забруднення твердими частками та предметами; — хімічне — пов'язане з надходженням твердих, газоподібних чи рідких речовин штучного походження, що порушують процеси кругообігу речовин та енергії; — біологічне — забруднення біологічними істотами (збудниками СНІДу, атипової пневмонії, хвороби легіонерів) або катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною або випадково; — термічне — при скиданні у водойми нагрітої води; — радіоактивне — пов'язане з надходженням у навколишнє середовище штучних ізотопів *Идеальная популяция – реально не существующая популяция, используется как модель при решении теоретических вопросов популяционной генетики.

В популяцию входят особи как с доминантными так и рецессивными признаками, не находящимися под контролем естественного отбора. Однако, доминантная аллель не вытесняет рецессивную. Обнаруженная закономерность называется законом Харди-Вайнберга для идеальной популяции. Это популяция с большой численностью, свободным скрещиванием , отсутствием мутаций, миграций и естественного отбора. **Саркоптиформные клещи — мелкие внутрикожные клещи, паразиты человека и животных. Питаются эпидермисом кожи человека и животных, выделениями кожных желез. Возбудители заболеваний человека.