эпизитка птица молодняк

1.Пулороз (Pullorosis, пулороз-тиф) — гостра контагіозна хвороба курчат та індичат, що характеризується септицемією, діареєю, запально-некротичними змінами в паренхіматозних органах. Збудн хв — Salmonella gallinarum-pullorum — нерухома паличка із заокругленими кінцями, грамнегативна, спор і капсул не утворює. Сальмонели стійкі, Чутливі до дії різних антибіотиків. Епізоот - хворіють курчата й індичата до 15 – 20-денного віку. Джер збудн є хворі пташенята та дорослі птиці-мікробоносії, які виділяють сальмонел з фекаліями. Зараження трансоваріально, аліментарним та респіраторним шляхами. Інфіковані швидко захворюють і гинуть у перші дні життя. Перехворілі пташенята надовго стають сальмонелоносіями і зумовлюють стаціонарність інфекції. Захворюваність і летальність може сягати 90 – 100 %. Патог - сальмонели потрапляють у кров і спричинюють септицемію. Потім з кров’ю розносяться по всіх органах і тканинах, накопичуються в паренхіматозних органах, зумовлюючи в них запально-некротичні явища, особливо в печінці та серці. У перехворілої птиці спостерігається локалізація збудника у фолікулах яєчника, що зумовлює приховану інфекцію знесених яєць і загибель ембріонів під час інкубації. Клін озн - Інкубац період триває від 1 до 5 діб. Перебіг гострий та підгострий. У дорослої птиці перебіг інфекції хрон, без клінічного прояву. Гострий перебіг у пташенят у перші дні життя. Основною клінічною ознакою є профузний пронос, фекалії мають білий колір, неприємний запах . Хворі сидять з опущеними крильцями, пищать і майже всі гинуть упродовж перших 2 – 3 діб.У курчат віком понад 10 – 20 діб перебіг хвороби підгострий, частина захворілих пташенят видужує, але вони надовго стають са-льмонелоносіями. У них виявляють пригніченість, зниження апетиту, млявість, блідість гребеня, пронос. Летальність може сягати 20 – 30 %. У дорослої птиці перебіг хвороби латентний і характеризується млявістю, зблідненням гребеня та сережок, зниженням несучості. Іноді може статися розрив фолікулів яєчника і загибель птиці. Діагноз ґрунт на аналізі епізоотологічних, клінічних, па-тологоанатомічних даних та результатів лабораторних досліджень. Лаб діагност- включає виділення збудника хвороби з патологічного матеріалу на живильних середовищах, індикацію його за допомогою реакції аглютинації з аглютинувальними сальмо-нельозними О- і Н-сироватками. Для зажиттєвого виявлення прихованої інфікованості дорослої птиці проводять серологічні дослідження за крово-краплинною реакцією непрямої гемаглютинації (ККРНГА) з еритроцитарним антигеном. У лабораторію для досліджень направляють загиблі курячі ембріони, свіжі трупики чи хворих курчат (індичат), яких не лікували. Серологічні дослідження птиці проводять безпосередньо в господарстві. Диференц діагност - виключити колібактеріоз, аспергільоз, кокцидіоз і дистрофію, пов’язану з неповноцінною годівлею виведених курчат. Лікув- Специфічних засобів терапії не розроблено. З профілактичною метою курчатам у перші 5 діб життя рекомендують застосування з кормом чи водою антибіотиків (левоміцетин, моно-міцин, тетрациклін, поліміксин, ампіцилін) Профіл - виявлення за допомогою крово-краплинної реакції аглютинації позитивно реагуючої птиці і видалення її зі стада. У разі встановлення захворювання птиці на пулороз у господарстві запроваджують карантинні обмеження. Усіх хворих та підозрюваних щодо захворювання на пулороз курчат знищують, решті клінічно здорових курчат з профілактично-лікувальною метою призначають нітрофуранові препарати та антибіотики, а також вітаміни. Обмеження з господарства знімають, якщо при дворазовому з інтервалом у два тижні серологічному дослідженні всього поголів’я курей маточного стада під час яйцевідкладання не було виявлено птиці, яка позитивно реагує на пулороз, а також не було випадків клінічного прояву хвороби.

2. Сальмонельоз птиці - Salmonellosis avium, паратиф - гостра контаг хв мол водопл птиці, супров явищ септицемії та гостр ентероколіту. Зб.: Salmonella typhimurium, в кишках здор птиці. Сальмонели - друбні рухл палички із заокруглен кінцями, грамнегат., спор/капул не утв. Стійкі в зовн серед. Інакт при 60С через 30хв., при кип через 1хв. Епізоотія: хв водопл і голуби,рідко – гуси, кури, індики. Сприйн молодняк 1-20-денн віку; у дор перебіг безсимп, тривале вірусонос ( 2,5років) Джерело зб – одноденні каченята й гусенята,які вилупл в інкубаторах з інфікованих яєць. Сальмонели виділ з орг хв пташенят з фекаліями ,дор птиці – з фекал, та інфіков яйцями. Передавання зб – трансоваріально,через забрудн виділен корми, вода, підстилка, шкарлупа яєць, пух. Спалахи реєструють в будь-яку пору, масове пошир– навесні, влітку, особливо в дощ. Поширенню- умови утрим : вологість прим, незадов вентиляція, скупченість, неповно корму, зараж гельмінтами. Патогенез: Сальмон розм в сл об тонкого від. Кишок – проник у кров – в паренхім орг – швидко розмн, зумовл запальні, некротичні зміни, крововилими. Клін оз. Інкуб період 12-48год, у дорослої 6-8діб. Перебіг у пташенят – гострий, 2,5міс. – підгострий,дорослої – хронічний.Гострий- відс апет, малорухлив, байдужість до оточення, нежить, сльозотеча; пронос, заг слабкість. Трив 1-3 доби. Напередодні загибелі у каченят –нервові явища, тремтіння лапок, відкидання голови назад, перевертання на спину. Підгостра – серозно-гнійн коньюктивіт, риніт, пронос, запал суглобів. Хронічній –ураж легень, затримка в рості, розв. Летальн 10-15%. Діагноз –епіз, клін дінні, пат зміни, бактеріолог. Лаб діагн – виділення сальмонел на елективних живильних серед і середовищах накопичення; серолог досл маточного поголів’я. У лаб надсилають свіжі трупи, загиблі ембріони або хв птицю; від дорослих качок відб кров з підкрильцевої вени. Позитив р-я аглютинац, виявл грамнегат рухливих паличок свідч про сальмонельоз. Диферен. – вірусний гепатит каченят – ураж печінки, розмякшення паренхіми, масові крововиливи. Грип качок – ураж верхніх дих шляхів, кератит, коньюктив. Зб хв – міксовірус. Орнітоз – ураж дих шляхів і коньюктиви, парези/паралічі. Кокцидіоз – геморагічне запалення, виразкове ураження сліпих відростків та прямої кишки. Лікув. Антибіотики, нітрофуранові преп. Дають з кормами. З профіл – дають 2-3 р в день біоміцин/левоміцетин.Імунітет: Дорослі мають природну стійкість. Для профвл у молодняку – вакцина жива суха. Викор перорально з 3-денн віку. Вперше 1 дозу, через 2 доби – 2 дози. Імунітет через 3-5 діб, триваєдо 5 міс.Профіл: ретельна підготовка яєць для інкубації, створення норм умов, годівлі. Викор племінні яйця; перед інкубац дезинфікують формальдегідом; в приміщ вет сан обробка, очищають, висушують. Проходи посипають гашеним вапном. В разі появи захв вводять карантині обмеж.. заборон вивезення птиці. Пташиний послід знезар біотермічним спос. Обмеження знімають через 30 хв.

3. Віспа птиці - Variola avium, віспа- дифтерит – контагіозна хв, х-ться утворенням на шкірі специф віспин, а на сл об рот порожн, верхніх дих шл та коньюкт очей – дифтеричних плівок та нашарувань. Зб – Днк-геномний вірус, має цеглинопод форму з округленими кінцями, в ураж тканинах вірус у вигл тілець Борреля. Дуже стійких у зовн серед. Зб добре культивується на хоріон-алантоїсній об в 10-12-денних курячих ембр. Епізоот. Хв кури, індики, голуби, цесарки, павичі, фазани. Більш чутливі молоді, особливо в період стат дозрів. Захв до 30-ден –спостр рідко. Качки/гуси малосприйнятливі. Джерело зб – хвора/ перехвор птиця, впродовж 2 міс після видуж видял вірус з віспяними кірочками, фекаліями, слизом з рот і нос порож., витікання з очей. Фактори перед– корми, вода, яйця, підстилка, інвентар; вірус може пошир через кровосис комах та кліщів. Зараж відб контактно при сувмісному утрим хв і здор птиці, перорально, респіраторно. В орг вірус потрапляє через ушкодж шкіру та сл об рот порож й стравоходу.Велика скупченість птиці, недост вентиляція Захв в стаді триває 3-4 тижні. Перехворіла птиця стійка впрод 1-2 роки. Патогенез: після проникн в епіт кл вірус швидко репродук, потрап в кров – віремія – генералізація процесу. Зб розноситься по всьому орг і на 7-15 добу виявл в нирках, серезінці, гол мозку, у віспинах. Клін оз: Інкуб п 3-20 діб. Перебіг – підгострий, хронічний, рідко гострий. Розрізн віспяну, дифтеричну, змішану форму. Віспяна – зниж апет., рухлив птиці, на шкірі голови, гребеня, сережок – блідо-рожеві плями, які перетвор на бородавчасті вузлики – вкриваються темно-коричн струпами. Через 10-15 днів вузлики підсихають, зменш в розмірі, і відпадають. Хвора птиця видужує. Дифтерична – супров утв на сл об рот порож, глотки, язика, сірувато-жовті нальоти. Утруднене дихання, сопіння. Видуж 5-6 тиж. Змішана – ураж шкіри і й слиз об. Перебіг частий, загибель. Різке схуднення, задуха, ентерит Діагноз: аналіз епізоот, кл даних, пат змін, лаб досл.Лаб діагн. Світлова та електронна вірусоскопія мазків з пат мат для виявл тілець. Для досл надсил 5-6 хв птахів. З дифтеричних уражень сл об гортані і трахеї готуюють мазки відбитки і фарб за Морозовим. Для виділення вірусу віспи провод зараження на ХАО 10-12-ден кур ембріонів. Диф діагн: Інф ларинготрахеїт – швидке пошир хв, ніколи не буває ураження шкіри. Пастерельоз – геморагічн діатез, ураж суглобів, сережок , виявл пастерел. Авітаміноз А – плівки знімаються дуже легко, наявн численних вузликів. Апрергільоз і кандидамікоз – на підставі результ мікологічних досл.- міцелій грибів.Лікув: Спец не розроб. Хв птиці добавл у корми зелень, моркву, сінне борошно. Плівки с рот пор видаляють, змазують емульсією пеніциліну. Імун. 2-3 роки. Суха вакцина з вірусу віспи голубів зі штаму НД. Заст для курчат з 1-1,5мес шляхом втирання в перові фолікули гомілки. Імунітет через 3 тижні, у курчат до 3 міс. У дор курей до 10 міс. Профіл. Захист птахоферм від занесення; своєчасне діагн захв.; зоогігєн вет сан заходи. Карантинні обмеження, заборона вивезення птиці та яєць. Всю хвору , слабку молодь забивають. Умовно здорову викор на м'ясо. Ретельне очищення приміщ. Обмеження знімають через2 міс

4.Грип (інфлюенца) птиці (Grippus (influenzae) avium, класична чума птиці, європейська чума птиці) - висококонтагіозна, з гострим перебігом хвороба, що характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання та травлення. Збудн хв- РНК-геномний вірус з родини Orthomyxoviridae, роду вірусів грипу А, підтипів А5 і А7. Має кулясту або ниткоподібну форму, добре розмнож в курячих ембріонах, первинних культурах клітин фібробластів курячого ембріона. Захвор у формі класичної чуми курей спричинюють тільки два підтипи вірусу грипу птиць - А5 та А7. У качок захворювання спричинює вірус грипу підтипів А1, А2, А3, А4 і А6. Вірус грипу А нестійкий у зовн середов, швидко руйнується під дією різних дезінфектантів. Епізоот -Вірус грипу А уражає курей і качок будьякого віку, а також 15 інших видів птахів. Дж зб - є хворі кури та курчата, які виділяють вірус у зовн середов з яйцями та всіма секретами і екскретами, а також упродовж 2 міс перехворілі птахи-вірусоносії. Пошир хв сприяють синантропні й дикі птахи, гризуни, комахи, транспортні засоби, а також різні порушення правил карантину. Зараження птиці відбувається повітряно-крапельним шляхом, а також перорально через контаміновані збудником воду та корми. Патог - вірус швидко потрапляє в кров'яне русло, спричинює вірусемію, заноситься кров'ю в клітини різних органів і тканин. Ураження стінок кровоносних судин спричинює порушення гемодинаміки, зумовлює ексудативні явища та геморагічний діатез.Клін озн - Інкубац період триває 1 - 5 діб. Перебіг хв гострий і підгострий. Грип курей, зумовлений вірусом підтипів А7 і А5, проходить гостро і проявляється в характерній для класичної (європейської) чуми се п т и ч н і й формі. Спостеріг підвищ темп тіла до 44 °С, відмова від корму, пригнічення, втрата чутливості, синюшність слизових оболонок, гребеня та сережок, парези й паралічі. Хвора птиця сидить, упирається дзьобом у підлогу, крила опущені, хода хитка. Перед загибеллю температура тіла знижується до 30 °С. можуть виявл симптоми ураж нерв сист або травного каналу, набряки п\ш клітковини в ділянці голови та шиї. Летальність становить 70 - 100 %. Діагноз ґрунт на підставі аналізу епізоот даних, клін ознак хвороби, пат анат змін та результатів лаб досл. Лаб досідж - включ вірусологічні дослідж пат матеріалу, відібраного в гостру стадію хвороби, проведення біопроби на курчатах, а також дослідж парних сироваток крові з інтервалом 5 - 7 діб. Для ретроспективної діагностики проводять серологічні дослідження сироваток крові перехворілої птиці. В лабораторію для зажиттєвого діагнозу направляють змиви з носоглотки й клоаки; після загибелі - цілі трупики або трахею,легені, печінку, головний мозок, повітроносні мішки, кишки. Диференц діагност - виключ хв Ньюкасла, інфекційного бронхіту птиці, інфекційного ларинготрахеїту птиці, респіраторного мікоплазмозу птиці. Для цього передусім використовують діагностичний набір вірусних антигенів та відповідних специфічних антисироваток. Лікування не розроблено. Імун - Після перехворювання на грип не стерильний. Для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини проти того підтипу вірусу грипу птиці, який зумовлює захворювання. Для профілактичного щеплення проти вірусу грипу А птиці підтипу Н7 N1, який спричинює класичну чуму курей, застосовують живі вакцини з атенуйованих штамів Ру та Р5. З метою профілактики А-грипу птиці, що зумовлюється вірусами підтипів А1 - А8, використовують інактивовану вакцину. Напруженість імунітету обов'язково контролюють за РЗГА на 21 - 30-ту добу після щеплення. В разі установлення у 80 % досліджених вакцинованих птахів титрів антигемаглютинінів не нижчих ніж 1 : 10 імунітет вважають достатнім для запобіжної профілактики хвороби. Профіл -виконув ветеринарно-санітарні нормативи щодо утримання і догляду за птицею.

5. Хвороба Ньюкасла - Newcastle disease, азійська чума птиці, псевдочума) – гостра висококонт. Хв птиці ряду курячих; х-ться вірусемією, явищами гемораг діатезу, ураж травн каналу, дих органів, ЦНС. Зб – РНК-ген вірус, має сферичну форму. Локаліз в паренхім орг , головному/кістк мозку, мязах, трах слизі, тонкому/товс від кишок,. Розріз велогенні ( високопатогенні штами вірусу, загибель усієї птиці. Мезогенні штами – летальний кінець у курчат 40-60-ден віку. Лентогенні штами- легка, інапарантна форма, не призв до загибелі.( викор як вакцину).Вірус аглютинує еритроцити птиці, людини, миші. Епізоот. Сприйн кури всіх порід, будь-як виду, індики, фазани. Водоплавна не хв. Джерело – хв птиця, через 2 доби після зараж виділ вірус під час дих, кашлю, фекаліями, яйцями. Носії вірусу – пасивно-імунні курчата. Фактори передав – трупи, інкуб яйця, м'ясо, пір’я, контамін корма, вода, підст. Заноситься у господ транспортним з-бами, бродячими соб., гризунами. Зараж відб через корми, воду, респірат і аліментр шл., через ушкодж шкірні покриви й сл об. Патогенез: Проникнення – розмн у крові- спричин септицемію, інтоксикація, крововил., набряки. Через 24-36 год виявл в сердці, печінці, селез., нирках, шлунку. Кл озн.: Залежать від тропізму й вірулентності штаму. велогенними штамам- одночасним ураж дих, травної та нерв.сист і вис летальністю. Мезогенні штами ураж орг дих і летальний кінець у 45 – 60-ден віку. Лентогенні зміни в респіраторних та гермінативних шляхах (оофорити, сальпінгіти, зниження несучості). Інкубаційний період триває 2 – 15 діб. Перебіг- надгострий, гострий, підгострий та хронічний. У разі перв виникн захв швидко охоплює поголів’я у курчат надгострий перебіг з летальним кінцем через 1 – 3 год, у дор птиці гострий — 2 – 3 доби, рідше 4 – 7 діб. Спост висока темп тіла (43 – 44 °С), млявість, ціаноз гребеня й сережок, сонливість, зниж апетиту, часто пронос;фекалії водянисті, зеленувато-жовтого кольору, іноді з домішкою крові, скуйовдженим пір’ям, з дзьоба витікає тягучий слиз. Дих утрудн, з хрипами,. Тривалість хвороби — 1 – 4 доби. Летал. 90 – 100 %. Діагноз. аналізу епізоотичної ситуації, симптомів хвороби, пат змін, лаб досл. виділення вірусу в курячих ембріонах, РГА, РЗГА, РЗГАд, РІФ, РН (на курячих ембріонах і в культурі клітин) та ІФА, Диф: грип - хв доросла птиця, інкуб період коротший, пронос рідко, Інф ларинготрахеїт виділення під час кашлю слизу зі згустками крові. Пастерельоз мікроскопічних, бактеріологічних та біологічних досліджень патологічного матеріалу. Лік не проводять. Хв й підозрюв забивають безкровним методом і спалюютьІмун. Форм після перехвор або щеплення живими та інактивованими вакцинами.. Найчастіше викор сухі вірусвакцини з лентогенних штамів В1, Ла Сота і Бор 74, які застосовують інтраназально, аерозольно, з водою. Проф. дотрим зоовет правил комплектування та утримання птиці; завезення ззовні інкуб яйця та курчат тільки з благоп племінних ферм. 2.надійну систему дезінфекції транспортних засобів для перевез птиці, м’яса та яєць. 3. дезбар’єри, ветсанблок, дезінфекційний майданчик, ізолятори). проводять запобіжне щеплення всієї птиці. У разі появи неблаг. і карантинують. забор випускати птицю,заготівля й торгівля птицею та продуктами птахівництва Клінічно зд забив на м’ясо, яке проварюють упродовж 30 хв і реалізують для харчування всередині господарства. Пір’я, пух і внутрішні органи забитої птиці спалюють. Пташники та вигули ретельно очищають і дезінфікують. Карантин з знім через 30 діб.

6. ХВОРОБА МАРЕКА - Висококонт хв курей індичок, прояв у 2 формах: НЕВРОПАТМЧНІЙ , ІРИДОЦИКЛІТОМ. Вперше описана в 1907 р вченим Й. Мареком як поліневрит. Реєструється у всіх країнах світу, незважаючи на вакцинацію спост спалахи хв. Характеристика збудник належить до родини Heroesviridae. Повна розшифровка вірусу спонукає вчених віднести збудник до Mardivirus. Вірус може бути. У клітинзвязаному стані чи вільним, вірус частки вияв. У ядрі клітин. Має важку аетигенну структуру, сам же вірус поділ на три серотипи. 1 – належ усі пат віруси здатні спричин у курчат пухлини. 2 – є природоослабленними не є канцерогенними використ для утв вакцин. 3 – є герпесвірусом індичок. Є стійким довгоживучим у зовн сер при різних умовах існ. Епізоотологія У прир ум найб чутливі кури. Інколи хв індики перепели фазани цесарки лебеді щогли і тд. Носіями є ворони шпаки ластівки. Дж інф є клін хв поиця і клін зд птиця, зб може передаватись через шкаралупи яєць. У зовн серед потрапляє через пір’я епітелій через шкт а також через орг дихання. Осн шл зараж є аерогенний. Особливо чутливі курчата у віці 1-15 діб. Найбільш типово хв прояв у курей 60-120 денного віку. У вакцинованих хв пряв пізніше. Виникає незалежно від статі віку і пори року, перебігає сумісно з іншими інф і вірусами. Сприяє хв погане утримання , тіснота в клітках, неприбране приміщення, погана вент і тд. Патогенез після потр вірусу в орг він враж лейкоцитиі розпов по всьому орг. Розмн у фабрицієвій сумці селезінці мигдаликах лімф вузлах і ін орг лімфоїдного типу. У крові відмічають еозинофілію зіркопод кл внутрішньоядерні включення. Клінічні ознаки уражає курчат у віці 6 тижнів і старше. Інкуб період три тижні ато і дільше кілька місяців. Чим високопорідна птиця тим більше вона сприятлива до вірусу. Перебігає класично (невральна, окулярна і хар ураж нервів розвитком кульгавості парезами паралічами, ураж райдужки ока) і гостро ( паралічі депресія задуха атаксією утв пухлин лімф типу). Розріз також вісцеральну форму. Класична ф перебігає підгостро і хр. Гостра ф хар коротким інкуб терміном має раптовий і шв характер, вияв у статево незрілих пт. Пат ан зміни на розтині вияв задубіння потовщ поперекового і плечевого сплетінь нервів, пухлинні розростання. Призрон ф вияв атрофії мязів катар запал шкт, райдужка сіра вияв зрощення райдужки із кришталиком або рогівклю. Форма зіниці змінеа, набряк зорового нерва. Діагностика на підставі епізіт сит, пат ан розтину, клін озн,гіст змін, та підставі вияв антитіл. У лаб надсилають шматочки ураж органів нервів шкіри. Лаб досл: РДП ІФА ПЛР. Диф діагноз відр від стрептококрзу, лімфоідного лейкозу, гіповітамінозу В1, хв Ньюкасла, грипу, пастерельозу і тд. Імунітет залежить від стану Тклітин, кращим методом профілактики є одноразова вакцинація живою вакциною добових курчат в інкубаторі, при вакцинаціі імунітет виникає на 10 добу. Профілактика при виявлені хв у господарстві забороняють реалізацію інкуб яєць, товарні яйця допускають на реалізацію після дезінф, пиицю забивають, нові не закупляють, провод ретельне очищення дезінф, закупку нових птахів дозволяють через місяць після санаціі господарства. Обмеження знімають за відсутності захв молодняку протягом 6 міс після осианнього випадку вияв хв.

7. ІНФЕКЦІЙНИЙ ЛАРИНГОТРАХЕІТ - Гостра контагіозна ресіраторна хв курей індичок фазанів. Характеристика вірус специфічноі формищо належить до родини Herpesviridae, вияв 1 тип який обєднали з герпесвірусом папуг, які обєднавши утворили Iltovirus. Вірус добре розмнож у хоріон алантоімній оболонці. Середньостійкий, у зовн середовищі до 10 діб. Не стійкий проти формальдегіду, зникає через 40 хв Епізоотологія розповсюдж в Европі Азіі Авсраліі Америці. У природі хворіють кури всіх вікових гр інколи зв індичкр пиашенята фазанів. Найбільш чутливі пташенята, курчата. Дж інф є хв і перехворіла птиця, яка до 2х років може бути вірусоносієм. Шл передавання аерогенний, алімениарний, контактний. Воротами інф є слизові оболонки дих шл і очей, можлива передача через шкаралупу яєць. Носіями можуть бути індики цесарки фазани дика птиця. Виникає у вигл ензоотій. Часто виникає разом з віспою, респ піроплазмозом, колісепиицемією, бронхітом. Патогенез розмнож вірус в епіт кл слиз об гортані трахеі клоаки, спричин гостре зап з утв внутрішньоядерних включень. Слиз об гіперемійована, покр еп відшаровуєьься, руйнується. Потім потр в кров і рознос по орг, потім ускл вторинною бакт інф. Клін ознаки інкуб період триває 3-12 днів перебіг і грстрота залежить від кіслькості отр вірусу , вірулентності, стану пт, віку, умов утр. Перебіг : надгостро, гостро, хр. Надгостро: рапт спалах висока летальність, відкритий дьоб, шия витягнута і спост вид слизу і крові з дзьоба. Гостра: кашель, хрипи, коньюктивіт, носові виділення. Хр: -//- . Виявляють ларинготрахеальну (грстра в надгрстра, тв маоактивна, апетит відсутній, кашель, гіперемія гортані, скупчення ексудату що перешкоджає дих поч задишка, хрипи ) форму і конюктивальну ( менш патогенний, перебігає хр світлобоязнь, гіперемія очей, третя повіка набрякша, деформація очн щілини, ексудація, кератит) Пат ан зміни вияв казеозні пробки, гортань набрякла, гіперемійована, потовщена слиз об, скупчення слизу в гортані і трахеі, згустки крові, по орахеі смугасті крововиливи, інколи ціаноз, гнійно катар запалення шкт, ураження очей, рогівки, повік, риніти. Діагностика встан грунт на епізіт данних, клін озн, за рез лаб досл. Беруть для досл ексудат із трахеі, проби сироватки крові. У лаб д викор гістологічне досл, люмінесцентну мікроскопію, реакцію нейтр, РДП, біопррбу на курчатах. При гіст досл вияв характ тільця в кл слиз об трахеі (тільця Сейф Ріду) Диф д диф від віспи, хв ньюкасла, інф бронхіту, пастерельозу, респ мікопл, гіповітамінозу А. Імунітет пт що перехв набув стійкого імунітету на все життя. Вакцинація . Антитіла вияв на 10-14 добу після щеплення. Лікування специфічного лікув немає, інколи застосов антибіотики, вітаміни, симптоматичне лікув. Профілактика вакцинація, очищення, дезінф. При вияв господарство оголош неблагополуч і введ обмежень : заборона переміщення перевезення птиці, обробка яєць, заборона вивез обладнання, і тд. Обробка ідким натром , механічне очиш, формальдегід, сода, аерозольна обр розчином вірону і тд можна забивати птицю піддаючи термічній об Знімають обмеження через 2 міс після останнього випадку хв.

5.Респіраторний мікоплазмоз птиці (Mycoplasmosis respiratoria avium) —хронічна хвороба, що характеризується катарально-фібринозним ураженням дихальних шляхів і втратою продуктивності. Хвороба завдає економічних збитків, що зумовлюються високою(до50 %) летальністю курчат. Зб — Mycoplasma gallisepticum, належить до умовно патогенних мікроорганізмів родуMycoplasma. виявляється на слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів здорової птиц. встановлено12 патогенних серотипів мікоплазм, які зумовлюють захворювання у індиків, фазанів, цесарок, голубів та інших видів курячих. Грамнегативні, при фарбуванні за Романовським— Гімза забарвлюються в синій . Мікоплазми проходять крізь бактеріальні фільтри, розмножуються на спец живильн середов із сироватками крові ВРХ або птахів та екстрактами дріжджів. Культивуються також у жовтковому мішку 9 – 10-деннихкурячих ембріонів та клітинних культура. Епізоот - сприйнятливі кури та індики, які хворіють найчастіше у віці 2 – 4 міс та на початку несучості. Дж зб -є хворі і перехворілі птахи-мікоплазмоносії. Основний шлях передавання M. gallisepticum —трансоваріальний, через дихальні шляхи. Характерною особливістю мікоплазмозу птиці є вірогідність виникнення хвороби без занесення збудника ззовні. Хвороба поширюється в стаді дуже повільно, супроводжується серозно-фібринозним запаленням повітроносних мішків, часто ускладнюється колісептицемією, інфекційним бронхітом або ларинготрахеїтом. Патогенез- швидко розмножуються в епітеліальних тканинах орга нів дихання, проникають у кров, спричинюючи септицемію та інтоксикацію організму, запальні процеси в носовій порожнині, синусах підочних ямок,трахеї, повітроносних мішках, плеврі та легенях. Клін озн - .Інкубац період у курей триває 4 – 22 доби, у індиків— 2 – 17 діб. Курчата частіше хворіють у10 –15-денному віці, бройлери— у4 – 8-тижневому віці, дорослі кури— в5 –6-місячному віці. Перебіг хвороби гострий, хронічний та безсимптомний. Гострий - буває рідко, в основному у10 – 15-денних курчат. нежить, втрата апетиту, ураження органів дихання (трахеїт, синусит) та кон’юнктивіт. Тривалість хвороби— 2 – 3 доби, летальність становить10 – 25 %. Хронічний- пригніченістю, зниженням апетиту, ринітами, кон’юнктивітами, хрипами в трахеї. В індиків спостерігаються запалення підочних синусів, набряки, іноді закриваються очні щілини, голова набуває потворної форми— «совина голова». Тривалість — 2 – 3 міс. Летальність серед дорослої птиці становить4 – 6 %, серед молодняку— 20 – 25 %. Латентний - зниженням на 20 – 30 % несучості. Лаб діагност - проведення бактеріологічних, біологічних та серологічних досліджень. У лабораторію надси- лають свіжі трупи або хвору птицю, ембріони останніх днів інкубації та1 –2-деннихкурчат. Для виділення культури збудника хвороби проводять посіви з патологічного матеріалу (легень, тканин трахеї та повітроносних мішків, головного мозку) на елективні живильні середовища, а також на агар та бульйон Едварда. Для серологічної діагностики проводять дослідження за допомогою РА сироваток крові 5 – 10 %птиці неблагополучного стада. Диф діагност- Передбачає виключення колісептицемії, гемофільозу, аспергільозу, інфекційного ларинготрахеїту, хронічного пастерельозу, інфекційного бронхіту. Лікув - антибіотиками та сульфаніламідними, бажано аерозольним методом.. Імунітет - Одержані з яєць перехворілої птиці курчата мають пасивний імунітет, що передається через жовток. Препаратів для специфічної профілактики мікоплазмозу не запропоновано. Профілактика - суворе дотримання зоогігієнічних нормативів при вирощуванні курчат та індичат, обов’язкові вет сан дії проти занесення на ферму збудника респіраторного мікоплазмозу з інкубаційними яйцями або курчатами.