Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
новая папка / mashkara2.docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
18.06.2017
Размер:
201.83 Кб
Скачать

3. Цінові стратегії в межах товарного асортименту

А. Стратегія цінових ліній.

Фірма зазвичай пропонує ринку не окремий товар, а цілий то­варний асортимент. Керівництво має ухвалити рішення щодо диференціювання цін на різні товари. При встановленні цінових ліній кожного рівня необхідно враховувати відмінності у собі­вартості товару, різницю в оцінюваннях їх властивостей покуп­цями, а також ціни конкурентів. При незначному розриві в цінах між двома сусідніми товарами асортименту споживачі зазвичай купуватимуть дорожчий, а при значному - дешевший.

Б. Стратегія встановлення цін на «обов'язкове приладдя».

У ряді галузей промисловості продають так зване «обов'язко­ве приладдя», яке має використовуватись разом з основним то­варом. Прикладами можуть слугувати леза для станків гоління й фотоплівка. При цьому на основні товари (станків для гоління й фотокамер) виробники виробники встановлюють низькі ціни, а на обов'язкове приладдя встановлюють високі націнки. Так, фір­ма «Кодак» пропонує свої фотоапарати за невисокими цінами, тому що добре заробляє на продажу фотоплівки.

В. Стратегія встановлення цін на допоміжні вироби.

Деякі фірми поряд з основними товарами пропонують пере­лік доповнювальних або допоміжних виробів. Покупець автомо­біля може замовити склопідйомники з електроприводом, устрій для запобігання запотіванню скла і регулювання яскравості світ­ла фар. При цьому виробникам необхідно вирішити, що варто включити у вихідну ціну основного товару, а що запропонувати як доповнювальний виріб.

Г. Стратегія «збиткового лідера».

Передбачає встановлення виробником чи магазином на деякі товари («збиткові лідери») досить низьких цін. Таким кроком у покупців створюють враження, що у цьому магазині всі товари пропонуються за зниженими цінами та прагнуть залучити їх до магазину сподіваючись, що вони заразом придбають й інші това­ри за звичайними націнками.

4. Маркетингова цінова політика має досить широкий набір під­ходів та методів прямого (безпосереднього) і непрямого розра­хунку цін. У практиці маркетингу застосовуються такі методи ціноутворення:

1. Методи, орієнтовані на витрати:

- Метод витрат, або «середні витрати додати прибуток».

- Метод граничних витрат. д забезпечення цільового прибутку на інвестований ка­пітал.

- Агрегатний метод.

2. Методи, орієнтовані на попит:

- Метод максимізації прибутку.

- Визначення оптимальної цінової націнки (знижки) при відо­мій еластичності попиту.

- Метод гнучкого беззбиткового ціноутворення.

- Метод встановлення договірної ціни.

- Метод встановлення ціни виходячи з економічної ефектив­ності використання товару споживачем.

- Метод встановлення ціни виходячи з відчутної цінності товару.

3. Методи, орієнтовані на конкуренцію:

- Параметричний метод.

- Метод встановлення ціни, що забезпечує конкурентоспро­можність.

- Метод встановлення поточних цін з орієнтацією на ціну галузі.

- Метод встановлення поточних цін з орієнтацією на ціну лідера.

- Встановлення ціни на основі торгів.

Найпоширеніші методи ціноутворення розглянемо деталь­ніше.

Соседние файлы в папке новая папка