8. Зміст ринкових методів ціноутворення
На практиці залежно від конкретних умов і цілей під-ва використовують різні методи розрахунку ціни на товар, які можна об’єднати у групи:
- методи, які базуються на витратному підході;
- методи, які базуються на цільовому ціноутворення;
- параметричні методи.
Розглянемо ці методи детальніше.
1. Метод “середні витрати + прибуток’’ найпростіший й найпоширеніший. Суть його можна записати так : Ц = В + П, де В – витрати на виготовлення продукції, П- прибуток, який встановлює під-во або обмежує держава через граничний рівень рентабельності продукції.
2.Розрахунок ціни за цільовим прибутком. Ціну поставлено в жорстку залежність від загального прибутку, який під-во передбачає одержати від реалізації певної кількості продукції:
Впост + Пзаг
Ц = Взм + Q
де Взм, Впост – змінні та постійні витрати на одиницю продукції, Пзаг – прибуток, який можна одержати від реалізації продукції, Q – обсяг реалізованої продукції в натуральному вираженні.
3. Метод ціноутворення “за рівнем поточних цін’’ або “за рівнем конкуренції’’. Ціну вважають функцією цін на аналогічну продукцію у конкурентів і встановлюють на рівні поточної ринкової ціни або дещо нижчою.
4. Метод ціноутворення “за рівнем попиту’’ передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку. При цьому враховуються умови продажу, кон’юнктура, супутні послуги. За цим методом ціни на один вид товару можуть бути різні на різних сегментахринку.
5. Метод встановлення єдиної ціни разом з витратами на доставку. В ціну входить фіксована сума транспортних витрат неазлежно від віддаленості покупця.
6. Встановлення ціни за результатами закритих торгів. Це різнови методу “за рівнем поточних цін’’, який застосовують з метою одержання замовлення на виготовлення певної продукції (торг за вигідний контракт).
7. Встановлення цін зі знижками. Підприємство -продавець змінює вихідну ціну і встановлює певну знижку з неї з урахуванням дотермінової оплати рахунків, закупівлі великої партії продукції або посезонної закупівлі.
8.Параметричний ціновий метод балів. Використовують експертні оцінки значущості параметрів товарів за заданою схемою: “відбір основних параметрів → нарахування балів за кожним параметром → підсумовування балів за базисним і даним товаром → розрахунок ціни на товар за співвідношенням сумарних балів’’
Зміст і методика розрахунку цін та беззбиткового обсягу вир-ва продукції показники безпеки діяльності.
Основу структури ціни продукції становить її собівартість і прибуток. Собівартість хар-є витрати під-ва на виготовлення і реалізацію продукції. Кожне підприємство намагається повністю компенсувати втрати, що пов’язані з виробництвом продукції, і отримати якнайбільший прибуток. Прибуток під-ва є джерелом фінансування поточних вират і подальшого його розвитку. Формування різних видів цін схематично можна подати так:
Витрати виробництва + Прибуток = Оптова ціна
Оптова ціна + Акциз = Відпускна ціна
Відпускна ціна + ПДВ = Відпускна ціна з ПДВ
Відпускна ціна + торговельна надбавка разом з ПДВ = Роздрібна ціна.
Підприємець прагне встановити таку ціну, яка забезпечить йому бажану величину чистого доходу. Цей метод спирається на графік беззбитковості, який відображає витрати та очікуваний обсяг виручки при різних рівнях виробництва чи продажу. Побудуємо графік беззбитковості для варіанта, коли ціна виробу становить 40 грн, постійні витрати дорівнюють 240 тис. грн, а обсяг виробництва — 15 тис. шт.
Рис. 4.1. Графік беззбитковості
Як видно з графіка, постійні витрати не змінюються залежно від обсягу реалізації, а повні (тобто сума постійних і змінних витрат) збільшуються одночасно зі зростанням обсягів реалізації. Крива виручки починається з нульової позначки і підіймається вгору зі збільшенням кількості реалізованої продукції.
Місце перетину ліній виручки та повних витрат називається точкою беззбитковості. Вона показує обсяг реалізації, за якого виручка повністю покриває витрати підприємства, а прибуток, відповідно, дорівнює нулю. Сектор, що знаходиться ліворуч від цієї точки, відображає збитки, а сектор праворуч — прибуток від реалізації продукції.
Точку беззбитковості можна знайти і аналітичним шляхом. Вона, як правило, визначається в натуральних одиницях (кількість продукції), але може бути виражена і в грошовій формі. Точка беззбитковості в натуральному вимірі (Тб) обчислюється за формулою:
де — ∑ПВ сума постійних витрат;
ЗВ — змінні витрати на одиницю продукції;
Ц — ціна виробу;
МД — маржинальний дохід на одиницю продукції (питомий маржинальний дохід).