Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
новая папка / Konspekt_lektsiy_z_ekonomiki_pidpriyemstvaDokument_Microsoft_Word.doc
Скачиваний:
387
Добавлен:
18.06.2017
Размер:
560.64 Кб
Скачать

9. Зміст методичних принципів розрахунку виробничої потужності

У загальному вигляді виробничу потужність провідного цеху, дільниці або групи технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції можна визначити за однією з таких формул:

або , де Пі — потужність і-го виробничого підрозділу підприємства; Пв — продуктивність устаткування у відповідних одиницях вимі­рювання і-ї продукції за годину; — ефективний річний фонд часу роботи одиниці устаткування (год); Рм — середньорічна кіль­кість устаткування; Трі — трудомісткість виготовлення одиниці продукції

Методика розрахунку виробничої потужності залежить від характеру підприємств, цехів і рівня їхньої спеціалізації, якими визначається організаційний тип виробництва:

1. На безперервно-потокових лініях, а також на конвеєрі потужність обчислюють за такою формулою:

де r — такт роботи лінії чи конвеєра.

2. В умовах потоково-масового виробництва за вузької спеціалізації робочих місць визначають потужність групи робочих місць, які виконують дану операцію під час оброблення конкретної деталі.

3. В умовах серійного виробництва обчислення виробничої потужності ускладнюється тому, що за кожним робочим місцем закріплюється велика кількість детале-операції. Як вимірник виробничої потужності використовують типовий виріб-представник.

У складальних, монтажних, формувальних цехах, де виробничий процес виконують на корисних площах, розрахунок виробничої потужності ведеться виходячи з площі цих підрозділів.

Визначення виробничої потужності — це трудомістка робота, тому для скорочення трудомісткості її виконання та підвищення якості й ефективності розрахунків необхідно використовувати засоби обчислювальної техніки.

10.Виробнича програма під-ва: вимірники обсягу, методичні основи її розробки.

Виробнича програма – це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок.

Для того, щоб вірно сформувати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу. В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асорти­менту.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно–чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

11.Якість продукції та методи оцінки її якості. Показники якості продукції

Якість – відбиває сук-ть властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення. Показник якості продукції – це кількісна хар-ка властивостей продукції, що визначає її якість і розглядається відносно до окремих умов створення та експлуатації. Рівень якості продукції – кількісна хар-ка міри придатності того чи інш.виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї при порівнянні з відпов. базовими показниками за фіксованих умов споживання.

Є 2 групи пок-ів: 1-диференційовані, з яких виокремлюються одиничні показники. Одиничні – характеризують будь – яку одну властивість 1 продукції. .: Призначення (хар.корисну роботу – продукт, потужність, міцність, калорійність) Надійність, довговічність та безпека (визнач.міру забезпеч.тривалості використ.і належних умов праці та життєд-ті – техн.ресурс, граничн.термін зберігання, безвідмовність роботи), Екологічність (хар.ступінь шкідливого впливу на здоров’я людини та довкілля – токсичність виробів, вміст шкідливих речовин) Економічність (відобр.міру ек.вигоди В продуції і придбання споживачем – ціна за 1 виробу, прибуток з 1 виробу, рівень зксплуатац. витрат часу й коштів) Ергономічність (окреслюють відпов.техн – експлуат. параметрів виробу фізіол, психологічних вимогам працівника – зручність керув.роб органами, величина шуму, вібрації) Естетичність (визн.естетичні властив. виробу – кольорове оформлення, есетичність тари, оригін.форми) Патентно – правові показники (відобр. міру викор нових винаходів за проектув. виробів – К патентного захисту, К патент.чистоти). 2– загальні показинки як: К оновлення асортименту, частка продукції на яку одерж.сертифікати якості, частка вир.браку, часка продукції для експорту в заг. Її обсязі на п-ві, часка принципово нових виробів. Комплексні – відображають кілька властивостей 1 продукції одночасно.

Методи: об’єктивний – оцінює рівень якості за допомогою стендових випробувань та контрольних вимірювань, лабор.аналізу. (вимір.абсолют.рівень Якості) Органолептичний - грунтується на сприйманні властивостей продукту з допомогою органів чуття людини без застосув техн.вимірювальних та рейстраційних засобів. Диференціальний – порівнювання одиничн.показників виробів їз відповідними показ.виробів – еталонів або баз.показн стандартів. Комплексний – визначення узагальнюючого показника Якості виробу.