Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
новая папка / Konspekt_lektsiy_z_ekonomiki_pidpriyemstvaDokument_Microsoft_Word.doc
Скачиваний:
387
Добавлен:
18.06.2017
Размер:
560.64 Кб
Скачать

7.Об’єктивна необхідність , сутність та тенденції розвитку диверсифікації та конверсії вир-ва.

Конверсія характеризує істотне перепрофілювання частини або виробничого потенціалу під-ва загалом на вир-во іншої продукції під впливом докорінної зміни ринкового середовища або глобальних чинників розвитку економіки. Процес конверсії здійснюється за загальнонаціональними програмами, які розробляє і затверджує найвище керівництво країни. У конверсійних програмах України існують такі пріоритети:

* розробка устаткування для вир-ва продуктів харчування

* створення медичної та іншої техніки для охорони здоров’я

* виготовлення товарів масового споживання.

Диверсифікація – означає одночасний розвиток різних, невзаємопов’язаних видів виробництв, розширення номенклатури та асортименту продукції в межах одного під-ва. Диверсифікація відображає процес розширення підприємницької діяльності. Під-во використовує власні нагромадження не тільки для підтримки та розвитку свого влсасноо бізнесу, а й для освоєння нових видів продукції, створення нових виробництв. Диверсифікованим вважається під-во на якому понад 30% загального обсягу продажу – це товари й послуги, не пов’язані з його основною діяльності.

Концентрація – це процес зосередження вир-ва, робочої сили, засобів праці на великих під-вах, тобто процес усуспільнення вир-ва через збільшеня обсягів випуску продукції. На розвиток концентрації вир-ва впливають такі чинники як : зростання потреби в окремих видах продукції, технічний прогрес у промисловості. Виоркемлюють три основні форми концентрації:

* агрегатну (збільшеня одиничної потужності устаткуваня

* технологічну (укрупнення виробничих цехів, відділів, окремих виробництв під-ва

* заводську (збільшення розміру самостійних під-в, що здійснюється на основі агрегатної та технологічної концентрації вир-ва.

8.Виробнича потужність: види та чинники формування

Виробнича потужність підприємства характеризує максималь­но можливий річний обсяг випуску продукції в номенклатурі й асортименті, запланованих до виробництва, за повного використання устаткування й виробничих площ за умови застосування прогресивної технології та організації виробництва.

Виробничу потужність визначають різними вимірниками — найчастіше натуральними, умовно-натуральними, у багатономен­клатурних виробництвах — вартісним показником.

Вирізняють три види потужності підприємства: проектна — визначається у процесі проектування; поточна — фактично досяг­нута потужність; резервна — для покриття «пікових» навантажень у деяких галузях (наприклад, електроенергетика, газова, хар­чова промисловість).

Виробнича потужність є змінною величиною. Вона формується під впливом багатьох чинників. Головні з них такі:

  • номенклатура, асортимент і якість продукції;

  • тривалість виробничого циклу та трудомісткість виготовлення продукції, послуг;

  • кількість устаткування, стан його фізичного й морального зносу;

  • режим роботи підприємства та його підрозділів, від якого залежить фонд часу роботи устаткування й використання площ упродовж року;

  • застосування робочого часу;

  • якість обслуговування робочих місць тощо.

Виробничу потужність визначають так: на початок планового періоду — вхідна потужність; на кінець цього періоду — вихідна потужність; а також середньорічна потужність.