5. Характеристика потокового виробництва, параметри його функціонування.

Потокове В – високоефективний метод орг-ії ВП. За умов потоку ВП здійснюється в макс.відповідності до принципів його раціон.орг. Хар-ним для поток.В є: за групою роб.місць закріплюється обробка або складання предмета одного найменування або обмеж. к-ті найменувань конструктивно та технолог.подібних предметів; робочі місця розміщ.послідовно за ходом технолог.процесу; технол.процес має високу пооперац.диференціацію, на кожному роб.місці викон.1або кілька схожих операц; предмети праці передаються з опер.на опер.поштучно або невеликими трасп.партіями згідно з ритмом роботи. Застос.для виготовл. про-ії в значних обсягах і протягом тривалого часу, тобто в масовому й великосер.В.

Осн.структ.ланкою є потокова лінія – технолог.та орг.виокремлена група роб.місць, яка виготовляє 1 або кілька подібних типо-розмірів виробів.

За номенклатурою виробів потокови лінії поділяють на одно- та багатопредметні. Однопредметна – лінія, на якій обробл.або склад.виріб одного типорозміру протягом тривалого часу Багатопредметною є потокова лінія, на якій одночасно або послідовно виготовл.кілька типорозмірів виробів, схожих за конструкцією й технолог.В, сферою застосув.є серійне В. За ступенем безперервності потокові лінії бувають: безперервними (предмети праці переміщ.по операціях безперервно, без міжопераційного очікування) та перериваною (лінія, що не може забезпечити безперервної обробки предметів через несинхронність операцій).

За способом підтримування ритму: лінії з регламентованим ритмом (предмети праці передаються з операції на операцію через точно фіксований час, тобто за заданим ритмом) та вільним ритмом (предмети праці можуть передаватися з відхиленням від розрахункового ритму) За способом переміщення виокремлюють конвеєри з безперервним (має постійну швидкість і під час роботи не зупиняється) та пульсуючим рухом (під час роботи стооїть нерухомо.) Він приводиться в дію періодично через проміжок часу.

Основні параметри: такт – інтервал часу за який з лінії сходять вироби, що пересуваються один за одним, Якщо предмети праці передаються з одного роб місця на інше не поштучно, а транспортними партіями, то вони сходять з потокової лінії за інтервал часу, який наз.ритмом пот.лінії, к-ть роб.місць, довжина робочої зони, швидкість руху конвеєра.

6.Економічна сутність і показники рівня спеціалізації, кооперування, комбінування виробничих під-в.

В усьому світі спостерігається стала тенденція під-в різних форм організації вир-ва до об’єднання. До форм суспільної організації вир-ва належать концентрація, спеціалізація, кооперування, комбінування, коверсія і диверсифікація вир-ва.

Спеціалізація – процес зосередження випуску певних видів продукції в окремих галузях промисловості, на окремих під-вах та їх підрозділах, тобто це процес вир-ва однорідної продукції або виконання окремих технологічних операцій на під-вах, в об’єднаннях ао галузях. Розрізняють такі форми спеціалізації:

* подетальну (виробництво деталей, агрегатів, вузлів тощо)

* предметну (вир-во певного виду готової продукції)

* технологічну (виконаня окремих стадій технол.процесу).

Кооперування - це тривалі виробничі взаємозв’язки під-в, що спільно виготовляють кінцевий продукт. Основна умова кооперування – широка мережа подетально і технол.спеціалізованих та організаційно відокремлених вир-в. За формами спеціалізації розрізняють три форми кооперування:

* подетальну (кілька спеціалізованих під-в постачають головному заводу вузли та деталі для подальшого збирання і випуску готової продукції)

* премметну (спеціалізовані під-ва постачають гол.заводу певні вироби)

* технологічну ( спеціалізовані під-ва постачають гол.заводу напівфабрикати власного виготовлення).

Одним з показників економічної ефективності спеціалізації (кооперування) є економічний ефект від їх розвитку, що обчислюється так: Е_річ=(3₁ – 3₂)V_ф, де З₁, З₂ – зведені витрати відповідно звичайного і спеціалізованого (кооперованого) під-ва, V_ф – факт.річний обсяг випуску продукції після спеціалізації (кооперування).

Термін окупності капіталовкладень при здійсненні спеціалізації (коперування) визначається за формулою: Т=(∆К-С)/Еріч, де ∆К – обсяг капіталовкладень, спрямованих на проведення спеціалізаці, С – вартість основних фондів, які можуть бути при цьому реалізовані.

Комбінування - це поєднання в одному під-ві різногалузевих виробництв, взаємопов’язаних технічно, економічно і організаційно. До характерних ознак комбінування належать:

* об’єднання різнорідних вир-в

* пропорційність різнорідних вир-в

* техніко-економічна та організаційна єдність вир-ва.

* єдине енергетичне господарство, спільні допоміжні і обслуговуючі вир-ва.

Розрізняють три основні форми комбінування:

1. на основі поєднання послідовних стадій переробки вихідної сировини – характерне для хімічної і текстильної промисловості, а також чорної металургії

2. на основі використання відходів вир-ва – поширене у деревобробній, харчовій та хімічній галузях промисловості

3. на основі комплексної переробки сировини – поширене в галузях переробки органічної сировини: нафти, газу, торфу, вугілля.

Сучасні комбінати можуть поєднувати дві або навіть три форми комбінування. З позицій економіки комбінування є однією з найпрогресивніших форм організації вир-ва, оскільки сприяє повнішому виокристанню всіх ресурсів підприємства.